Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at /home/proficnt94/domains/novaera.te.ua/public_html/arhnews.php:2) in /home/proficnt94/domains/novaera.te.ua/public_html/maincore.php on line 194
Нова Ера — новини Києва, України, Світу - Архів новин
Погода
.
Новини Кіно і ТБ
Загрузка...
Загрузка...
Новини RedTram


LinkMoney
Корвет «Тернопіль» обладнали на 22 тисячі
Новітнє навігаційне обладнання на суму 22 тисячі гривень днями отримав корвет «Тернопіль», військово-морська база котрого знаходиться у Севастополі. Читати повністю>>


Новітнє навігаційне обладнання на суму 22 тисячі гривень днями отримав корвет «Тернопіль», військово-морська база котрого знаходиться у Севастополі.

Про це повідомили на прес-конференції у Тернопільській міській раді у понеділок, 15 вересня.
- Сьогодні держава не у повній мірі фінансує діяльність корвету, - зауважив керуючий справами Тернопільської міської ради Леонід Бицюра. – Саме тому кошти на придбання сучасного обладнання, надзвичайно необхідного для корабля, придбали за кошти місцевого бюджету.

Ще вісім тисяч гривень, які потрібні були для встановлення відповідного обладнання, зібрала місцева громада.

До слова, корабель знаходиться у складі об’єднаних сил швидкого реагування. Високий рівень підготовки екіпажу високо оцінений представниками командування морського компоненту НАТО. Саме тому вперше за історію військово-морських сил НАТО запропонувало корвету «Тернопіль» взяти участь у антитерористичній операції «Активні зусилля» у Середземному морі. А моряки «Тернополя» були визнані найкращими серед учасників міжнародних навчань у Чорному морі. Нині повний екіпаж корвета складає 120 осіб – з них 36 «строковиків» та 20 юнаків, що служать на контрактій основі. Як зазначив Леонід Бицюра, сьогоднішній склад команди корабля поповнився удвічі.  

До речі, в історії ВМС України «Тернопіль» став першим кораблем класу «корвет», який здійснив перехід по Середземному морю. Під час плавання корвет виконав більше сотні навчально-бойових завдань, в тому числі, плавання корабля у надважких умовах, боротьба за виживання, рятування людей, котрі опинилися за бортом, застосування засобів протиповітряної оборони, пошук підводної лодки та багато інших.

Наталя КОЛЕСНИК


Дата: 18/09/2008 12:59 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

«Дорога на Голгофу»
Жінка, яка розповіла про cвою тернисту життєву дорогу, просила не називати її справжнього імені. Причину зрозуміти неважко: вона розкрила правду з життя українських заробітчан. Читати повністю>>


Жінка, яка розповіла про cвою тернисту життєву дорогу, просила не називати її справжнього імені. Причину зрозуміти неважко: вона розкрила правду з життя українських заробітчан. Однією із них вона була колись і сама… Але у минулому.

Сьогодні колишня ланівчанка Марина (чеське прізвище Кржіжова) проживає у місті Мост, недалеко від Праги, працює викладачем іноземних мов в місцевому коледжі. В Чехію вона приїхала тринадцять років тому в пошуках кращої долі. Але поки життя жінки налагодилося, їй довелося сповна випити гірку чашу заробітчанських поневірянь, пережити глибоку кризу у сімейних стосунках, навіть,  поборотися за власну дитину.

— Я здобула фах вчителя іноземних мов у Київському лінгвістичному університеті. Закінчила також Московський художній університет. Потім вийшла заміж, народила доньку Тетяну. Згодом влаштувалася перекладачем у експортно-імпортне відділення одного великого підприємства у Тернополі. Але після кількох років роботи потрапила під скорочення, — розповідає про український період життя Марина.        

Та, як кажуть у народі, лихо не саме ходить, ще й діток за собою водить. Так сталося і з нашою співрозмовницею. Незадовго після звільнення з роботи, п. Марину покинув чоловік. Молода жінка з дитиною на руках взагалі залишилася без засобів до існування. Довелося донечку віддати на виховання батькам у село. Сама ж пані Марина вирішила спробувати заробітчанського хліба. Як розповіла співрозмовниця, в 1995 році проблем з оформленням відповідних документів на виїзд практично не було. Тому, довго не думаючи, вона подалася на пошуки кращої долі у Чехію.

Через кілька місяців перебування на чужині Марині вдалося влаштуватися посудомийницею в піцерію. За мізерну платню молода жінка не покладала рук з раннього ранку і до пізньої ночі.

— Умови праці були, м’яко кажучи, не найкращими. Я була нелегалом, а отже, не мала жодних людських прав, в тому числі й на працю. Зранку до ночі гнула спину над горою посуду. Часу не було навіть на те, щоб вийти в туалет, не кажучи вже про обідню перерву чи хоч якийсь перепочинок. Так тривало кілька тижнів, поки одного разу на роботі не стався прикрий випадок. Через випари засобів для миття в мене почалася страшна алергія — все обличчя вкрилося червоними плямами. Про покращення умов праці моєму власникові годі було й говорити. Більше того, скориставшись тим, що я нелегалка, через кілька днів він мене звільнив, заплативши лише кількасот доларів. Усі ці гроші пішли на лікування, — ділиться Марина.        

Через деякий час, вивчивши мову, жінка влаштувалася офіціанткою. Життя помалу налагоджувалося. З’явилися сподівання на світле майбутнє. Окрім цього, жіноча інтуїція підказувала, що скоро Марина знайде того, кого шукала її самотня душа. І ця мить не забарилася. Невдовзі заробітчанка познайомилася з чехом Міхалом. Красивий, високий, інтелігентний мужчина був колишнім військовим. Він одразу полонив Марину своїми манерами, гострим розумом та людяністю. І, не довго думаючи, жінка погодилася поєднати з ним свою долю. Відтак, Марина змінила своє українське прізвище на чеське Кржіжова, що у перекладі означає «хрестова». А незабаром Бог подарував подружжі донечку, котру назвали Петрою.  

— Після одруження ми жили в окремій квартирі на півночі Чехії, яку Міхалу дали як військовому. Проте через деякий час мого чоловіка почали шантажувати певні люди, а мені і доньці погрожувати розправою з життям. Довго не думаючи, ми покинули квартиру і перебралися в інше місто, з собою взяли лише найнеобхідніше, — каже п. Марина.

Молода сім’я опинилася в скрутному становищі — ніяк не вдавалося знайти нормальне житло. Допомогли батьки Міхала, вони запропонували деякий час пожити в них. Проте час, проведений в оселі свекрів, був для Марини нелегким. Чеські родичі не любили «української заробітчанки» і у всьому їй дорікали. Тому невдовзі молодій сім’ї довелося шукати притулку деінде.

І знову почалися поневіряння, постійні фінансові труднощі. В пригоді Марині стали її природні художні здібності. Продаючи свої картини, вона годувала сім’ю.

— Я жила на «тривалому побиті». Так називають реєстраційну форму мігрантів з інших країн. Адже оформити легальні документи було надзвичайно важко. Тому, мабуть, більша частина українських заробітчан і нині живуть на «побиті», — каже Марина.

Жінка знала, що вороття на Батьківщину немає. Тому вона вирішила об’єднати сім’ю. Й з часом забрала з України старшу доньку. Сьогодні двадцятирічна Тетяна закінчила чеську школу, вивчила мову. А наступного року планує вступити до інституту дизайну.

…Пройшли довгі роки, поки українській заробітчанці вдалося реалізувати себе за спеціальністю. Зараз вона викладає іноземні мови у коледжі гастрономії і торгівлі у місті Мост. Її доходи дали змогу придбати трикімнатну квартиру, щоправда у кредит.  

— Роботу мені знайшов чоловік, — зазначила співрозмовниця. — Пригадую той день, коли я прийшла в навчальний заклад. На співбесіді розповіла, що я з України. Мабуть, тоді сам Бог допоміг мені. Дирекція вузу була прихильна до мене і визнала український диплом. Рівень магістра, який вимагали в закладі, вдалося отримати після спеціальної програми підвищення кваліфікації. Освоївшись, я почала працювати викладачем німецької та англійської мов.

Протягом кількох років життєва дорога української емігрантки була надзвичайно тернистою. Однак Марина Кржіжова завжди покладалася на Бога, не нарікала ні на кого, намагалася в усьому знаходити радість.

Та, мабуть, кожен знає — за білою смугою йде якщо не сіра, то чорна. Не оминуло лихо і Марину. Несподівано в її життя, неначе увірвався руйнівний вихор, і все перевернулося з ніг на голову. Неприємності почалися з протистояння між свекрами та невісткою. Батьки Міхала постійно втручалися в сім’ю сина. Найприкріше те, що вони не тільки не любили невістки, але й не поважали. Українку вони вважали зайвою у своїй родині. Зате онуку Петру обожнювали, тому намагалися забрати дівчинку у рідної матері. На таке, зрозуміло, Марина не могла погодитися, тому зі всіх сил боролася за власну кровинку. Через такі непорозуміння та сварки в сім’ї Міхал почав заглядати в чарку. Марина ж робила все для того, аби відмовити чоловіка від спиртного, налагодити стосунки, і відновити родинне вогнище. Однак, все було марно. Міхал дедалі частіше ходив по господах (барах), і все менше уваги приділяв доньці та дружині. Відтак, Марина змушена була сама «боротися» за Петру.     

— Батьки Міхала вимагали віддати їм дитину назавжди, пояснюючи це тим, що я не доглядаю за їхньою онукою так, як слід. Залякували мене в’язницею. У боротьбі за свою кровинку я пережила кілька десятків судових процесів. Ця справа викликала ажіотаж і серед юристів, котрі вже добре вивчили нашу сімейну історію. Адвокат, котра вела мою справу, сказала, що я — її «кржіжова цеста», на українській — це «хрестова дорога», — пригадуючи пережите, вже з посмішкою розповідає Марина Кржіжова. — Проте, дякувати Богові, правда та справедливість перемогли. Я виграла цю справу і моя дитина залишилася зі мною.

Як зізналася співрозмовниця, пройшовши «крутими життєвими стежками», вона залишила позаду усі труднощі. Жінка не скаржиться на свою долю і сприймає все як випробування на шляху до світлого та щасливого майбутнього.

— Одного разу мені наснилося, що я вийшла на високу круту гору. На вершині не було нічого — лише пусте місце, а посередині стояв порослий мохом і похилений набік старий, камінний хрест. Мені стало страшно. Я хотіла злізти з цієї скелі, але так і не змогла. І залишилася біля камінного хреста, — ділиться Марина Кржіжова. — Прокинувшись, я подумала, що мені наснився мій «кріж», тобто «хрест». Тож зараз, зважуючи усе пережите, можу сказати, що взяла таке прізвище невипадково, і несу свій хрест крізь усе життя. Так, як, мабуть, кожна людина, я повинна донести його до кінця. Моє життя – наче дорога на Голгофу…

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 19/09/2008 10:02 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Тернопіль відвідав дипломат ЄС
Для впровадження безвізового режиму в Україні потрібна згода 27 країн-членів ЄС. Читати повністю>>


Для впровадження безвізового режиму в Україні потрібна згода 27 країн-членів ЄС. Про це під час робочої поїздки на Тернопільщину 11 вересня зазначив в.о. Голови Представництва Європейської Комісії в Україні Дірк Шюбель.

Угода про асоціацію замінить Угоду про партнерство і співробітництво, що діє з 1998 року. Угода охоплює чотири основних напрямки: політичний діалог та зовнішня політика і політика безпеки; питання юстиції, свободи і безпеки; економічне та секторальне співробітництво і створення глибокої та повномасштабної зони вільної торгівлі. З моменту початку переговорів в 2007 році попередньо досягнуто домовленості стосовно перших двох напрямків в повному обсязі та за більшістю питань, що відносяться до економічного та секторального співробітництва. Переговори із Зони вільної торгівлі продовжаться в 2009 році, оскільки вони розпочались, щойно було прийнято рішення щодо вступу України до Світової організації торгівлі.

— Згідно з цією асоційованою угодою Україна буде вже на порозі Європейського Союзу. І це добрий результат! — зазначив пан Шюбель.

Він відзначив, що під час Саміту керівники України та ЄС привітали більш тісне співробітництво, якого вдалося досягти протягом минулого року, зокрема, в межах реалізації Плану дій ЄС-Україна, а також висловили сподівання щодо подальшого поглиблення стосунків в майбутньому. Вони підтвердили зобов’язання щодо реалізації Плану дій, включаючи додаткові заходи, що їх було узгоджено під час засідання Ради співробітництва ЄС-Україна в березні 2008 року, із урахуванням рішення стосовно розробки нового практичного інструменту, що замінить План дій в березні 2009 року.

Представник Єврокомісії відзначив, що побувавши на Тернопільщині, а зокрема — в Тернопільському національному економічному університеті, він побачив, що цей вуз вже впритул наблизився до виконання вимог щодо європейської освіти.

— Я буду докладати максимум зусиль, аби ви могли отримувати повну і достовірну інформацію щодо ЄС та діяльності Європейської комісії в Україні. Думаю, що наша співпраця дасть добрий результат, — каже Дірк Шюбель.

Він також запропонував з метою поширення інформації про ЄС провести на Тернопіллі спільно з Єврокомісією Дні Європи, пообіцявши особисто взяти участь у цьому заході.

До слова, Тернопільщина вперше братиме участь у святкуванні Дня Європи спільно з Єврокомісією. До цього часу День Європи відзначали лише у великих містах України — Києві, Львові, Харкові, Донецьку та Дніпропетровську.

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 19/09/2008 10:11 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Областю зацікавились поляки і литовці
Сповідуючи народну мудрість «під лежачий камінь вода не тече», тернопільські посадовці продовжують шукати потенційних інвесторів. Читати повністю>>


Сповідуючи народну мудрість «під лежачий камінь вода не тече», тернопільські посадовці продовжують шукати потенційних інвесторів. Про попередні підсумки робочої поїздки делегацій Тернопільщини до Литви та Польщі в понеділок, 15 вересня розповіли перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Фліссак та начальник головного управління облдержадміністрації Василь Гецько.

Андрій Фліссак запевних присутніх у тому, що такі  поїздки є наступним кроком системної роботи з налагодження стосунків з іноземними країнами та партнерами, які реалізовує облдержадміністрація.
Він також повідомив, що в рамках робочої поїздки до Польщі відбулися його зустрічі з представниками влади Великопольського воєводства на предмет підготовки підписання рамкової міжрегіональної угоди про співпрацю.

— Зараз проект цього документу проходить вивчення в структурах міністерств закордонних справ двох держав. Сподіваємося, що підпишемо його до кінця цього року, — каже Андрій Фліссак, зазначивши, що підписання такого договору дасть новий поштовх до співпраці між Тернопільщиною та Великопольским воєводством, адже, фактично, стане своєрідним визнанням зобов’язань влади цих регіонів сприяти розвиткові напрямків, визначених угодою.

Позитивно оцінив п.Фліссак й переговори із представниками фірми «Стіл Білдінг», яка працює у Познані понад 100 років, займаючись виробництвом металоконструкцій та металопрофілю. За словами першого заступника голови облдержадміністрації, вже є попередні домовленості щодо будівництва такого заводу на Тернопільщині, зокрема, визначено район, місце. Попередня вартість — біля 8 мільйонів євро. Перевагою цього проекту є й те, що інвестор береться повністю профінансувати роботи по створенню виробництва.

Участь у поїздці в Польщу взяли й представники освітньої ланки області, які виявили зацікавлення у співпраці з польськими вузами. Інтерес до освітньої галузі нашого краю виявили і литовці — розповів начальник головного управління економіки ОДА, керівник тернопільської делегації під час візити у Литовську Республіку Василь Гецько.

— Метою нашого візиту було поглибити партнерські стосунки між Тернопільською областю і Тауразьким повітом Литовської республіки в рамках підписаної раніше угоди про міжрегіональну співпрацю, навести контакти щодо інвестиційного співробітництва і співпраці наших торгово-промислових палат, — повідомив Василь Гецько.

Під час візиту представники Шилальського та Пагегського районів Тауразького повіту виявили намір підписати угоду про співпрацю із районами Тернопільщини.
— Очікуємо, що за місяць-два до нас прибудуть делегації цих районів для укладання таких договорів, — розповів Василь Гецько.

Він повідомив, що потенційних литовських партнерів цікавить активний обмін між нашими школами, контакти у сфері туризму, сфері охорони здоров’я. Зокрема йшлося про перспективу співпраці тернопільських медиків із кардіологічним центром у м.Каунас.

Представники тернопільської облдержадміністрації переконані, міжрегіональна співпраця продовжуватиметься і міцнітиме.

Олена ЛЕГЕТА

Дата: 19/09/2008 10:12 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Алкоголь розливатимуть згідно закону
За порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»... Читати повністю>>


За порушення вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями, далі — Закон № 481) щодо реалізації алкогольних напоїв на розлив передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв на розлив визначено статтею 153 Закону № 481 та пунктом 22 постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.96 № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» (із змінами та доповненнями). Зокрема, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Отже, продаж алкогольних напоїв на розлив підприємствами, які не мають статусу підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів є порушенням вимог Закону № 481.

Віктор СОЛТИС,
начальник відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в області

Дата: 19/09/2008 10:18 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Мистецька перемога тернополянина у Костяні
Наприкінці серпня у місті Костян (Республіка Польща) проходив Міжнародний художній пленер за участю майстрів пензля з Німеччини, України, Білорусі, Польщі, Росії. Читати повністю>>


Наприкінці серпня у місті Костян (Республіка Польща) проходив Міжнародний художній пленер за участю майстрів пензля з Німеччини, України, Білорусі, Польщі, Росії.

Наприкінці серпня у місті Костян (Республіка Польща) проходив Міжнародний художній пленер за участю майстрів пензля з Німеччини, України, Білорусі, Польщі, Росії.
Нашу держава на цьому мистецькому заході представляв тернопільський живописець, член Національної Спілки художників України Микола Пазізін.

Усі учасники пленеру зображали на папері архітектурні пам’ятки заснованого у середньовіччі польського міста Костян. На підсумковій виставці найкращими визнано роботи тернополянина Миколи Пазізіна, якого організатори запросили на індивідуальний пленер з влаштуванням персональної виставки у музеї Костяна.

До слова, Микола Пазізін систематично бере участь у міжнародних художніх пленерах упродовж майже 20 років. За його словами, перший Міжнародний скульптурний пленер у Тернополі проходив наприкінці 1980-х, і його учасником був навіть скульптор з Австралії.

Прес-служба міської ради

Дата: 19/09/2008 10:32 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Українським «енерготоніком» у Борщові пригощала Катерина Ющенко
Неперевершеними колоритними вишиванками ряснів у неділю Борщівський майдан. І не спроста. Адже «У Борщівському краї завжди цвітуть вишиванки»… Читати повністю>>


Неперевершеними колоритними вишиванками ряснів у неділю Борщівський майдан. І не спроста. Адже «У Борщівському краї завжди цвітуть вишиванки»… Саме у рамках цього культурно-мистецького дійства 14 вересня відбулося довгоочікуване свято борщу «Борщі’їв».

   Борщівські вишиванки — феномен національного костюма

   Поласувати всілякими традиційними стравами української кухні, а також поринути у світ борщівської вишиванки мали нагоду не лише борщівчани, а й гості зі всієї України та з-за кордону. На захід всеукраїнського зразка завітала й сама дружина Президента України, Голова Наглядової ради Фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко. А розпочався культурно-мистецький фестиваль з проведення II наукової конференції «Борщівська вишивана сорочка в контексті українського національного костюма». На заході були присутні науковці з України та Польщі, представники інститутів краєзнавства, музеїв прикладного мистецтва, побуту та етнографії, краєзнавчих музеїв, центрів народної творчості, тернопільські обласні організації Союзу майстрів.

   У рамках конференції учасники обговорювали український національний костюм, як унікальне явище й феномен українського побуту і культури. Мова йшла, зокрема, про борщівські чорні вишиті сорочки. Адже останні є унікальним і неповторним народним мистецтвом. За твердженням мистецтвознавців, на сьогодні залишились два найбільш популярні види вишивки: полтавська та борщівська, як феноменальне явище, в якому закарбовані фрагменти трипільської культури.
   На завершення конференції Катерина Ющенко наголосила на необхідності проведення таких наукових заходів та фестивалів для збереження та передачі наступним поколінням знань про ті здобутки, які залишили нам попередники. А голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь подякував організаторам за увагу, яку вони приділяють справі збереження та вивчення борщівської вишивки.

   Після будь-якого хорошого свята завжди залишаються не лише незабутні враження, але й подарунки. Тому, на згадку про Борщів, славних майстринь і борщівські вишиванки Катерині Ющенко подарували старовинну вишиванку. У свою чергу Катерина Михайлівна вручила наукові видання з історії українського мистецтва та етнографії для бібліотеки місцевого музею.

   Не обійшлося на фестивалі й без різноманітних конкурсів. Так, місцеві вишивальниці змагалися на найкращий виріб народного мистецтва. За підсумками, перемогли мисткині з села Дністрове, друге місце вибороло село Стрілківці, третє – с. Більче-Золоте. Переможцю дістався телевізор, майстрині, котрі посіли друге і третє місця, отримали грошові винагороди. Призи вручав голова виконкому Тернопільської організації Єдиний Центр Ігор Яцишин.


До Борщова – на борщ
   Борщів — єдине місто в Україні, в котрому вже втретє проводиться таке унікальне свято борщу. І, мабуть, невипадково. Адже старовинні традиції у цьому невеликому містечку збереглися ще від прадідівських часів. А місцеві господині й донині володіють усіма секретами української національної кухні. 

   Цьогоріч на недільному дійстві можна було скуштувати рекордну кількість національних страв. На святі було понад п’ятдесят варіацій борщу до смаку найвибагливіших гурманів — борщ з грибами, пшоном, квасолею, галушками, м’ясом, салом, рибою, капустою, щавлем та кропивою, зеленню. Однак, про секрети приготування цієї страви господині розповідали неохоче – у тому, напевно, і була родзинка кожної спожитої ложки борщу. Та гості свята й не дуже цікавилися складовими національної страви, а залюбки поїдали наварені борщівськими газдинями українські «енерготоніки».

   Участь у конкурсі кухарів взяли також «Гайдамаки» та відомий тернопільський гуморист Гриць Драпак. Долучилася до процесу приготування й Катерина Ющенко. Для приготування «президентського» борщу перша леді нарізала зелень. 

   Окрім традиційної страви, на святі ласували пампушками з часником, варениками з картоплею і сиром, запеченим салом з цибулею, вушками з шкварками, ковбасами, голубцями та іншими лагоминами. А запивали все це чаєм та різноманітними узварами. 
 
   Свято завершилося народними гуляннями під жарти Гриця Драпака, запальну музику «Гайдмаків», «Джазової фіри», «Гетьмана» та «Настасівських музик».

   У всіх, кому вдалося побувати на цьому незвичайному фестивалі борщівських вишиванок та святі борщу, без перебільшень, залишилися лише приємні і незабутні враження.



Фотоогляд Українським «енерготоніком» у Борщові пригощала Катерина Ющенко.

Дата: 19/09/2008 15:15 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Кримінальна хроніка
На Збаражчині вкрали пенсії... Обдурив на 10 тис. дол...
Юнака підозрюють у згвалтуванні дев’ятикласниці... 1500 доларів хабара за «оренду кінотеатру»... Читати повністю>>




На Збаражчині вкрали пенсії

Зі слів начальника Збаразького райвідділу міліції Віктора Гулича, доволі незвичайний початок одного злочинного сюжету розпочався в лазні.

40-річна жінка з села Нижні Луб’янки вже не один рік працювала листоношею, тож досвід роботи мала чималий. Але, як то кажуть, досвід тут ні до чого, коли мова йде про гроші. Закортіло поштарці попаритися в лазні, та так, що вирішила піти туди з щойно отриманими 17 тисячами гривень пенсії, яку мала роздати стареньким. Відпочивати пішла не одна, а з двома знайомими. Посиділи на славу – пара, алкоголь та душевна компанія так розслабили, що поштарка вже не пам’ятала, як потрапила додому, а про гроші – й поготів. Цим безпорадним станом і вирішив скористатись товариш по лазні. Будучи впевненим, що жінка взагалі нічого не пригадає, він понишпорив у сумці та привласнив усі пенсійні кошти.

Ранок для пані настав десь близько полудня. Отоді в затуманеній голові знайшлася думка про гроші, на які так нетерпляче чекають пенсіонери. Відкривши сумку, жінка жахнулася – від пенсії і слід прохолов. Отямившись, потерпіла помчала до міліції. Правоохоронці одразу взялися до справи та з’ясували, що один з учорашньої компанії вже мав проблеми з законом, тож підозра одразу впала на нього. Зловмисника вдалося затримати, коли він сідав в таксі. Більшу частину готівки злодій тримав при собі, адже мав намір вирушити до Тернополя, аби оплатити кредитні борги. Щедро розпорядився чужими коштами по відношенню до батька та співмешканки. Їм на потреби дав триста та тисячу відповідно. Міліціонери вилучили у злодія 12 712 гривень. Так, для «банного» крадія пригода закінчилася кримінальною справою, порушеною за 185 статтею Кримінального кодексу України. А на нещасну поштарку ще чекає щонайменше дисциплінарне стягнення на роботі.


Обдурив на 10 тис. дол.

Прокуратура міста Тернополя порушила кримінальну справу стосовно чоловіка, який очолює одну з будівельних фірм. Cправа порушена за фактом заволодіння ним чужим майном, шляхом обману та вчинене у великих розмірах за ч. 3  статті 190 Кримінального кодексу України.

Як повідомила старший помічник прокурора м.Тернополя Галина Зарівна, тернополянка звернулася до міської прокуратури зі скаргою про те, що 26 жовтня 2006 року її десятьма тисячами доларів США незаконно заволодів громадянин.

Чоловік пообіцяв їй, що ці гроші він вносить до статутного фонду одного з товариств, яке займається капіталовкладеннями в будівництво. Проте ці кошти він не вніс до статутного фонду, а привласнив. До речі, цього в поясненнях, написаних в прокуратурі, він і не заперечує.


Юнака підозрюють у згвалтуванні дев’ятикласниці

Після вечірньої прогулянки та випитих двох пляшок горілки двоє дівчат, котрі приїхали відпочивати до санаторію у селі Мшанець, що на Зборівщині, та двоє місцевих парубків вирішили продовжити спілкування. Та коли дівчат почали розшукувати вихователі, одну з них – дев’ятикласницю – застали в компанії 19-річного парубка. Юнак, користаючись безпорадним станом сп’янілої школярки, даремно часу не витрачав.

За повідомленням Центру зв’язків з громадськістю УМВС у Тернопільській області, усе почалося з бажання двох дівчат піти погуляти. Увечері дівчата вирішили подихати свіжим повітрям. Незабаром до їхньої компанії приєдналися трохи старші місцеві юнаки. Хлопці зразу запропонували розігнати нудьгу випивкою. Дві пляшки горілки, які розпили на чотирьох і закусили пачкою чіпсів, виявилося занадто для неповнолітніх дівчат. Вони сп’яніли вмить. Старший з парубків, либонь, вирішив скористатися цим. Обійнявши дев’ятикласницю, повів її до альтанки. Там юнака з безпорадною дівчиною й застали вихователі та вихованці санаторію, котрі, стурбовані відсутністю школярок, подалися на їх пошуки.

Наступного дня до Зборівського райвідділу міліції із заявою про зґвалтування звернулася потерпіла. Дівчина стверджувала, що стала жертвою підступного кавалера. Проведена експертиза довела, що справді мав місце факт статевих зносин. Зі слів начальника районної міліції Василя  Крайника, на даний час проти підозрюваного порушена кримінальна справа за статтею 152 КК України.


1500 доларів хабара за «оренду кінотеатру»

Днями оперативники Тернопільського обласного управління державної служби боротьби з економічною злочинністю затримали за хабарництво двох державних службовців.

Посадовці Шумської міської ради запросили півтори тисячі доларів у підприємця за сприяння в перемозі у тендері на отримання приміщення комунальної форми власності. За фактами отримання хабарів порушено кримінальну справу за статтею 368 (частина 2) Кримінального кодексу України, проводиться розслідування. Правоохоронці підозрюють, що чиновники могли займатися подібним здирництвом неодноразово.

Зі слів начальника управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС в області Анатолія Лупійчука, у вересні до Шумської міської ради звернувся підприємець. Бізнесмен запланував орендувати частину приміщень в  місцевому кінотеатрі «Мир». Він мав намір організувати там комп’ютерні курси та надавати послуги зв’язку. Справа могла бути корисною для багатьох жителів селища. Держслужбовці відразу зметикували – на такій послузі можна заробити ще й гроші для власних кишень. Адже, щоб орендувати комунальне майно, потрібна згода конкурсної комісії. Один із них її очолював. Тому службовці відразу натякнули – тендер можна виграти, але для цього треба розкошелитися. Наступного разу чітко вказали, яка саме сума хабарів потрібна для вирішення питання. Один вимагав тисячу доларів, другий запросив скромнішу суму – півтисячі «зелених». У службовому кабінеті було обумовлено умови оренди. Взявши хабарі, чиновники вже потирали руки. Але у перебіг подій втрутилися міліціонери. Вони затримали хабарників та вилучили у них передану їм валюту. Цьогоріч тернопільські міліціонери викрили 69 таких фактів отримання хабарів.

Дата: 24/09/2008 10:31 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

Українській гімназії ім. І. Франка — 110 років
19 вересня Українська гімназія імені Івана Франка відзначала своє 110-річчя. Читати повністю>>


19 вересня Українська гімназія імені Івана Франка відзначала своє 110-річчя. Навчальний заклад заснували у жовтні 1898 р., коли зусиллями 0лександра Барвінського та інших діячів почалися заняття в 1-му українському класі, тоді ще польської гімназії. Згодом тричі навчання у гімназії припиняли: 1914, 1930 та 1944 роках. Після відновлення навчання її спадкоємницею стала середня школа № 1, яку в 1991 році реорганізували у фізико-математичну гімназію, а у 1996 р. — в Тернопільську українську гімназію ім. Iвана Франка.

На 110-ий ювілей гімназії учні складали клятву Гімназиста

Святкування ювілею гімназії цьогоріч уже традиційно розпочалося з посвяти «першачків». Наймолодшим учням випускники урочисто подарували свої магістерки — головні убори чотирикутної форми з китичкою — разом із різноманітними презентами. Згодом школярі співали гімн навчального закладу та складали клятву Гімназиста, в якій йшлося про те, що вони будуть слухняними, вчитимуться на радість батькам і користь державі.

Опісля святкової лінійки, педагогічний колектив разом з учнями відвідали святкову Літургію у Катедральному Соборі. Службу Божу на честь гімназистів, зі слів учителів, у храмі теж відправляють традиційно.

Українській гімназії ім. І. Франка є чим гордитися

Тернопільській гімназії справді є чим пишатися, адже серед її вихованців є вчені, музиканти, співаки і винахідники із світовими іменами. Серед них Блаженніший Патріарх і Кардинал, доктор богословських наук і освітньо-релігійний  діяч світового значення Йосип Сліпий, біохімік Степан Гжицький, теоретик хімії і фізики Юліан Гірняк, фізики Володимир Кучер і Олександр Смакула, математик Мирон Зрицький, відомий лікар Роман Івашкевич, прозаїк Володимир Гжицький та багато інших. Хтозна, можливо серед 102 «першачків», які цього року поповнили лави гімназистів, є також майбутні визначні діячі, які славитимуть свою альма-матер та Україну на весь світ.

Загалом в берегині науки навчається 697 учнів, працює 76 викладачів, з них — 46 педагогів мають вищу категорію, 11 — вчителі-методисти, 9 — старші вчителі, працює в гімназії й 1 заслужений вчитель України.

Директор Української гімназії ім. І. Франка Анатолій Крижанівський каже, що навчати і навчатись у стінах гімназії дуже відповідально. Однак, це в майбутньому дає відмінні результати.

Українська гімназія ім. І. Франка впродовж кількох років займає перше за рейтингом місце серед закладів нового типу. Увесь навчально-виховний процес, за словами заступника директора з навчально-методичної роботи Марії Нової, спрямований на розвиток вільної особистості як основної передумови формування моральної та інтелектуальної еліти нації. З цією метою в навчальному закладі діють три профільних відділення: гуманітарне, природничо-математичне та економічне.

Як повідомила Марія Антонівна, відповідно до профільного поділу у гімназії викладаються профільні спецкурси, обов’язково-вибіркові предмети: Основи економіки, Логіка, Риторика, Основи графіки, Світова художня культура. Діє також мережа курсів за вибором та факультативи: «Основи екології», «Основи шахової гри», «Людина і світ», «Основи риторики», «Основи ринкових відносин».
При гімназії працюють й гуртки художньої самодіяльності: хор, ансамбль «Сто сопілок», фольклорний ансамбль «Терноцвіт», квартет гітаристів, квартет сопілкарів, танці, різьба по дереву.

«Не вчитель навчає учня, а учень навчається у вчителя»

За 110 років існування в Українській гімназії сформувався особливий підхід до засвоєння знань: не вчитель навчає учня, а учень навчається у вчителя.

Активно працюють в навчальному закладі органи самоврядування. З 1994 року існує дитячо-гімназійне товариство «Первоцвіт» та об’єднання «Громада».

А сучасний виховний процес у гімназії  базується на традиціях гімназії, духовній історії України, звичаях та обрядах. Завдяки створеному музею історії гімназії, тут присутній дух інтелектуального зростання і подвижництва у боротьбі за національне відродження.

Цього року навчальний заклад ввів нові курси: історію гімназії, українознавство (1-2 кл) і польську мову, а французьку мову почали вивчати вже з першого класу.

Серед здобутків нового навального року гімназії є і новостворений експериментальний майданчик на базі 4-В класу «Альтернатива». Заступник директора з навчально-методичної роботи каже, що актуальність такого майданчика диктує сьогоднішній день. Адже нині спостерігається гострий дефіцит відповідальності за долю рідної землі, народу, високоосвіченості, творчої, не ординарно мислячої особистості. Це одна з ключових проблем не тільки духовного розвитку української нації, а й розбудови незалежної, правової держави. Формування такої особистості, на думку п. Марії, треба починати із зміни підходів до освітньої парадигми в першу чергу в освітніх закладах нового типу, які покликані насамперед плекати інтелектуальний потенціал нації. Українська гімназія ім. І. Франка завдяки новоствореному майданчику намагається це зробити.

Окрім того, з ініціативи керівництва гімназії, цього року в навчальному закладі створено кабінет інтерактивного навчання.

— Це такий кабінет, де ведеться робота в групах. Ми закупили  спеціальні столи, за який може присісти близько 6 чоловік, — додала Марія Нова.

Славиться гімназія також новоствореним кабінетом математики із мультимедійною дошкою. Погодьтеся, не в кожному навчальному закладі можна таке зустріти.

Активне впровадження нестандартних форм методичної роботи  в гімназії сприяє інтелектуальному,  духовному та фізичному розвитку дітей України.

Анна ДУДКА

Дата: 24/09/2008 10:34 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

На переправі коней не міняють?! або Хто осідлає «коаліційну фіру»?
В політиці на відміну від природи не має нічого неможливого та неприродного. Читати повністю>>


В політиці на відміну від природи не має нічого неможливого та неприродного. В істинності цієї сентенції намагались переконати себе й суспільство українські парламентарі від БЮТ і НУНС, коли зимою 2007 року коаліційною угодою закріпили свій політичний союз. Як виявилося згодом, цей шлюб був від початку фіктивним. Це добре усвідомлювали кожен із подружжя. Разом з тим і БЮТ і НУНС до останнього з маніакальною впертістю переконували у зворотньому своїх виборців. Насправді, коаліційні шати були необхідні її членам перш за все для розподілу владних портфелів та легалізації подальшої боротьби за владу всередині демкоаліції.

Але, якими б грандіозними не були амбіції тих чи інших політиків, закони природи й життя рано чи пізно руйнують усе штучне й нежиттєздатне. Така доля спіткала і демкоаліцію, котра виявилася мертвонародженим дитям, і 16 вересня цей факт був встановлений де-юре. Попри фальшиві заяви та заклики до реанімації колишнього шлюбу, до яких за звичкою вдавалися народні обранці, було зрозуміло, що насправді вони відчувають надзвичайне полегшення від того, що демкоаліця «спочила в бозі». Адже тим самим, кожна політична сила отримала так необхідний плацдарм для здійснення власного маневру по переформатуванню парламентської більшості. Політичні переговори й торги знову стали головним інформаційним приводом в українському парламенті.

Поховавши демкоаліцію, українські політики запустили механізм зворотного відліку, який невпинно наближає час чергового перезавантаження парламенту. Саме розпуском Верховної Ради пригрозив Віктор Ющенко парламентарям у тому разі, якщо не буде створена  нова коаліція впродовж 30-денного строку з часу смерті старої. Юридично оформлювати свої відносини із Партією регіонів та КПУ БЮТ не зацікавлений, оскільки Юля Володимирівна чудово розуміє, що у цьому випадку її електоральне поле може суттєво звузитися. І тут не допоможе навіть маска жертви, яку регулярно приміряє пані Тимошенко, коли починає пахнути  смаженим.

Вихід НУ з лав коаліції сильно поплутала плани леді Ю, змусивши останню засвітити карти. А «світитися» Воїн Світла, ой як не любить. Адже одне діло, прикриваючись демкоаліцією час від часу голосувати спільно з опозиціонерами, і зовсім інше відкрито заявити про співпрацю з ідеологічним супротивником.  

Ще кілька днів тому аналітиками та самими політиками озвучувалися три основних сценарії виходу із політичної кризи, що затягнулася. Перший сценарій – це створення коаліції між БЮТ і Партією Регіонів з можливим приєднанням комуністів, другий варіант – коаліція між НУ і ПР(на думку самих політтехнологів, ймовірність такого єднання  надзвичайно мінімальна), і третій сценарій – це перевибори. Найбільші шанси на створення нової більшості, на думку аналітиків, є у фракції БЮТ та ПР. Будучи найчисельнішими фракціями нинішнього парламенту, вони без проблем зможуть ухвалювати необхідні їм законопроекти й долати президентське вето. А там вже недалеко й до переформатування Конституції. Інше питання, чи погодиться Віктор Федорович на роль «англійської королеви», адже пост прем’єра Юлія Володимирівна однозначно йому не віддасть. Тому й не поспішають регіонали «побратися» з біло-сердешними. Не виключено, що саме особисті гіперамбіції Тимошенко та Януковича стануть на заваді їхньому остаточному братанню. Янукович на власні очі побачив, що для Юлії Володимирівни немає нічого святого, і якщо вона так «прокатала»  своїх ідеологічних партнерів, то на що сподіватися йому, «ідеологічному супротивнику». І коаліційна угода зовсім не убезпечить Віктора Федоровича від підступності прем’єрки, так само як не убезпечила помаранчевих. Адже Юлія Володимирівна прикривається коаліційними домовленостями лише тоді, коли їй вигідно й цілковито ігнорує їх, коли вони загрожують її владарюванню. Свідченням цьому є те, що Тимошенко навідріз відмовилася залишити посаду прем’єр-міністра, хоча згідно коаліційних домовленостей, котрі леді Ю скріпила своїм підписом, у випадку «смерті» коаліції у відставку мали б піти і прем’єр, і спікер парламенту. Арсеній Яценюк свою частину коаліційної угоди виконав, коли 16 вересня одразу після оголошення про розпад демкоаліції добровільно відмовився від спікерства. На жаль, пані Тимошенко не була готовою до такого великодушного жесту.

Варто зазначити, що й всередині ПР не має згоди щодо нової коаліції. Якщо крило Янукович-Клюєв тяжіє до єднання з БЮТ, то інше крило, представлене Колєсніковим та Ахметовим, явно не симпатизує «жінці з косою». Ці внутрішні протиріччя теж не абияк гальмуватимуть процес визрівання нової коаліції.

Тому не випадково серед політичного істеблішменту почали ширитися чутки про ще один коаліційний сценарій. На цей раз саме блоку Литвина випадає честь реінкарнації помаранчиво-сердешного союзу, але ця любов уже на трьох. Всіляко заперечуючи переговорні консультації з регіоналами, Юля Володимирівна навмисне афішує своє ратування саме за відновлення коаліції за участі БЮТ, НУНС та Блоку Литвина. Насправді, БЮТ й досі не спромігся обговорити з НУНС навіть контурних домовленостей щодо формату нової парламентської більшості. Крім чергових ультиматумів, які завідома є неприйнятними для НУНС, бютівці не зробили жодного кроку на підтвердження того, що дійсно хочуть відновити демократичну коаліцію у новому форматі, адже досі не запропонували жодних конкретних тем для переговорів. На переконання заступника голови секретаріату президента Андрія Кислинського, БЮТ свідомо затягує час, відведений Конституцією на оформлення нової коаліції,  щоб потім звинуватити президента та НУНС в небажанні відновити демократичну коаліцію.  Така поведінка Тимошенко стає більш зрозумілою, коли подивитися на неї через призму анонсованого на кінець вересня візиту українського прем’єра до Москви. Саме в Кремлі Юля Володимирівна має отримати остаточні директиви щодо оформлення нової коаліції БЮТ з ПР, вважають на Банковій. Адже Москва не приховує своєї прихильності до українського прем’єра, так само як і остання після кожних кремлівських вакацій стає в своїх висловлюваннях на адресу «білокам’яної» все стриманішою та надзвичайно толерантною.  Голосування 19 вересня за внесений Віктором Федоровичем законопроект про державну службу, де БЮТ майже у повному складі підтримав нововведення регіоналів, зобов’язати держслужбовців крім державної мови знати ще й російську, засвідчили, що двомовність бютівців зовсім не лякає.

Як бачимо, у випадку українських політиків, й Тимошенко зокрема, слова і вчинки на жаль невзаємопов’язані. Наші політики успішно навчились брехати, дивлячись прямісінько в очі. В той час, коли Юля Володимирівна усім і кожному розказує про своє бажання помиритися із НУНС, її підопічні активно протоптують стежку до біло-блакитних. Так пані Герман заявила, що дуже часто  зустрічає пана Портнова в центральному офісі регіоналів на вулиці Липській. Це при тому, що сам Портнов, так само як і інші представники БЮТ, всіляко відхрещується від того, що веде з ПР переговори. Якщо ж пан Портнов так часто відвідує офіс регіонів лише для того, щоб випити кави, тоді на Липській найкраща кава у Києві, висловлює припущення пані Ганна. Або ж до регулярних візитів бютівця спонукають амурні справи, вважає кмітлива регіоналка.

Як бачимо, усі учасники парламентської кризи відкрито чи таємно намагаються створити нові коаліційні союзи, оскільки розуміють, що час відведений законом та Президентом грає не на їхню користь. Адже попри зовнішню хвалькуватість, чергові вибори для українських парламентарів насправді не є «манною небесною», а швидше за все превентивним засобом, до якого так само як до хірургічного втручання вдаються в крайньому випадку. Тому слуги народу до останнього будуть намагатися осідлати поки що порожню «коаліційну фіру», адже краще синиця в руці, ніж журавель у небі.

Наталка ПАРОВА

Дата: 24/09/2008 10:36 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Рекордний врожай
Про це на прес-конеференції повідомив перший заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Петро Вовчук у понеділок, 22 вересня. Читати повністю>>


Про це на прес-конеференції повідомив перший заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Петро Вовчук у понеділок, 22 вересня.

Тернопільщина цьогоріч зібрала на 355 тисяч тонн більше хліба, аніж минулого року.

— Цього року сільськогосподарськими культурами в області засіяно досить велику площу — 760 тис. га (на 55 тисяч гектарів більше, ніж минулого). Вже зібрано 1 млн. 314 тис. тонн зернових,  — зазначив Петро Вовчук. — Це найвищий показник за останні десятиліття. Рекордною урожайністю відзначився Підволочиський район — понад 52 центнери з гектара, друге місце за врожайністю займає Бучацький район, третє — Козівський. Найнижча врожайність у Бережанському районі та на Кременеччині — близько 27 центнерів з гектару.

За його прогнозами, цьогоріч планують зібрати близько 1,5 млн. тонн хліба. Вартість ж однієї тонни, як і минулоріч, залишається стабільною — 1300 грн. за тонну. Тому ціна на хліб не зросте.

До слова, на даний час розпочалося збирання пізніх культур — сої, гречки та кукурудзи. Тернопільщина готується і до цукроварного сезону. Однак цьогоріч врожаю солодкого продукту буде значно менше. Адже засіяно на 43 тис. га менше, аніж минулоріч. Попри те, зросли посіви ріпаку. Якщо минулого року на Тернопільщині було засіяно понад 20 тис. га ріпаку, то цьогоріч — понад 60 тис. га.

Олена ЗАВАЛЬСЬКА

Дата: 24/09/2008 10:38 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Духовний символ Тернополя (до 70-річчя від дня народження І.П.Герети)
25 вересня виповнюється 70 років від дня народження археолога, мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв Ігоря Петровича Герети. Читати повністю>>


25 вересня виповнюється 70 років від дня народження археолога, мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв Ігоря Петровича Герети. Для багатьох Тернополян, і не тільки, багато років поспіль він був символом міста, його енциклопедією і совістю.

Народився Ігор Петрович в с. Скоморохи Тернопільського району у родині священика. Сім′я отця Олеся-Петра Герети у 1942 році переїхала до Великої Березовиці. Батько у війну рятував єврейські сім′ї, за що його хотіли заарештувати гестапівці, але односельчани попередили пароха. Ігор Петрович згадував: «...виростав у такій атмосфері, яка мусила робити тебе людиною, навіть, якщо ти цього і не хотів». У 1963 році він закінчив історичний факультет Чернівецького університету: «...викладачі вузу допомогли зрозуміти наскільки сфальсифікована історія України, і це ще більше поглибило моє критичне ставлення до режиму».

У серпні 1965 року Ігоря Петровича «взяли» в Одесі під час відрядження. Півроку відсидів у «камері-одиночці», що на вулиці Коперника, де зараз музей політв’язнів. Констатував: «...ми визнали, що винні, бо перед тою державою були справді винні, але не були винні перед Україною».

Більшу частину життя Герета присвятив Тернопільському обласному краєзнавчому музею. Працював на посадах наукового працівника, завідувача відділу і при найменшій можливості використовував заборонені матеріали, зокрема про видатних українців. Так було і при створенні музею Леся Курбаса. Ігор Герета – ініціатор створення і автор експозиції меморіальних музеїв Соломії Крушельницької в с.Біла, картинної галереї у Тернополі, співавтор експозиції Велеснівського етнографічномеморіального музею Володимира Гнатюка.

Спочатку брав участь у археологічних експедиціях як учасник, а вже з 1964 року сам керував проведенням розкопок. Вдалось відкриту нову цінну пам′ятку – могильник так званої Черняхівської культури у Чистилові, а могильник у Чернелеві-Руському став найбільшим в Україні за кількістю розкопаних поховань, навіть перевершив могильник у Черняхові, який дав назву культурі.

Як директор Інституту Національного відродження України, заповнював прогалини в історії української культури. Пригадаємо вислів Ігоря Петровича: «...Я би просив Бога, аби наша нація не перетворилась в націю стогначів. Я не сповідую тези, що наш народ за своїм менталітетом не спроможний до об′єднання, а який інший міг би витримати такі тортури і знущання, які випали на долю нашого з 1917 року».

Можна нарахувати 15 напрямків діяльності Ігоря Герети. Можливо, завдяки тому, що його оточували друзі-однодумці, він встигав робити все...

Таку долю мав Ігор Герета, який стає одним із духовних символів Тернопільщини. Воістину, для цієї людини духовне було найвище, а всі земні зручності – суєтне.

У держархіві Тернопільської області відкривається виставка, приурочена 70 річниці від дня народження І. П. Герети.

У першій частині експонуються документи щодо діяльності в краєзнавчому музеї. Зокрема, про заснування та діяльність музею В. Гнатюка в с.Велеснів Монастириського району: попередній експозиційний план музею; зразок запрошення та список запрошених на відкриття музею; листування Главачеком Ф. (Чехословаччина) та Вачків М. В. щодо можливостей комплектування музею. Зацікавлять дослідників документи, які висвітлююють діяльність Ігоря Петровича як археолога. Це: інформація про рятувальні розкопки Чернелево-Руського могильника, колекційні описи предметів знайдених під час археологічних розкопок Герети І.П.; чернетки записів Герети І.П. із описами знайдених археологічних пам′яток та їх схематичних зображень.

Друга частина виставки висвітлює громадсько-політичну діяльність Ігоря Петровича. Зокрема, його діяльність як директора Інституту національного відродження при Тернопільській крайовій раді Руху; листи Герети І.П. як депутата обласної ради та голови комісії з питань культури й духовного відродження до голів Тернопільської облдержадміністрації. Зацікавить відвідувачів афіша про декаду українського патріотичного кіно, яка проводилась з ініціативи Герети І.П. у Тернополі (березень 1998 p.).

Завершують експозицію документи із особистого архіву відомого краєзнавця. Зокрема, копії публікацій Герети Олеся-Петра (батька Ігоря Петровича) 1927-1936 роки. Також збірки копій листів щодо відправлення богослужінь у церкві м. Тернополя із згадкою про священика Герету Петра. Цінними є і нариси-путівники «Бережани», «Чортків», «Теребовля», світлини, що демонструють життєвий шлях Герети І. П., та копії картин із колекції родини Геретів «Мистецтво друзів», які також експонуються на виставці.

Ольга ДИШЛЮК,
Головний спеціаліст держархіву області 

Дата: 25/09/2008 10:14 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

У вихорі думок Володимира Бойка
Досі вважала, що «економіка» і «поезія» – поняття абсолютно несумісні. Однак, нещодавній вихід у світ поетичної збірки тернополянина Володимира Бойка «У вихорі думок» назавжди спростував цей міф. Читати повністю>>


Досі вважала, що «економіка» і «поезія» – поняття абсолютно несумісні. Однак, нещодавній вихід у світ поетичної збірки тернополянина Володимира Бойка «У вихорі думок» назавжди спростував цей міф. Автор на власному прикладі показав, що в житті все можливе, навіть дружба протилежних явищ.

Володимира Бойка на Тернопільщині знають як спеціаліста з економічних питань. Все своє життя він присвятив вивченню цієї науки. Після закінчення Тернопільського фінансово-економічного університету працює економістом: спочатку обіймав посади старшого економіста Тернопільського облплану, провідного спеціаліста головного планово-економічного управління облвиконкому, головного спеціаліста управління економіки та власності, а тепер він – головний спеціаліст відділу прогнозування та планування регіонального  розвитку головного управління економіки ОДА. Окрім цього, Володимир Бойко – ще й поет, краєзнавець, член Тернопільського обласного літературного об’єднання при ТОО НСПУ.  

«У вихорі думок» – це перша поетична «ластівка» автора. До цього, як зізнався п. Володимир, він писав, однак свої роботи нікому не показував. У своїх творах поет звертається до читача не декларативно, пишномовно, а відверто, щиро.

Як зазначив під час репрезентації книги 18 вересня директор державного обласного архіву Богдан Хаварівський, Володимир Бойко хоч економіст, однак  в душі він завжди залишається поетом. Людиною-патріотом, якій не байдужа доля неньки-України і яка з відкритою щирістю на сторінках свого видання про це говорить своїм читачам.

Анна АТАМАНЧУК

Дата: 25/09/2008 10:16 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Максим Живко — наймолодший народний майстер з художньої вишивки
Найбільшою гордістю для кожного народу є його талановиті та обдаровані діти. Адже саме на них покладаються великі надії на примноження здобутків не тільки їхніх власних, а й цілої держави. Читати повністю>>


Найбільшою гордістю для кожного народу є його талановиті та обдаровані діти. Адже саме на них покладаються великі надії на примноження здобутків не тільки їхніх власних, а й цілої держави. Проте часто про життя таких дітей і їхній шлях до вершин успіху мало що відомо. Сьогодні про долю наймолодшого народного майстра з художньої вишивки тернополянина Максима Живка ми дізнавалися з розповіді його матері Галини Леонівни.

Всі, хто знають Максима, кажуть, що це незвичайна людина з широким колом захоплень. Хлопець не тільки чудово співає, неперевершено вишиває, а й займається квітникарством. І це все при тому, що багато часу у нього займає навчання, він є студентом IV курсу Тернопільського національного економічного університету.  

Улюбленою, дещо незвичною для хлопців справою, для тернополянина Максима стала вишивка. Займатися цим ремеслом він почав з 7 років, хоча перші спроби робив ще у дитсадку.

Цікаво те, що вишиває Максим лівою рукою. Але настільки майстерно, що навіть будь-яка досвідчена вишивальниця-правша такому таланту може тільки позаздрити. До того ж, використовуючи найрізноманітніші комбінації, він так вміло скомпоновує їх в одне ціле, що в результаті виходять справжні шедеври.

Бажання вишивати у тернополянина з’явилося не випадково. Кілька років тому саме вишивка врятувала його рідню від біди.

А пережити сім’ї Живків довелося чимало... Мати Максима — Галина Леонівна народилася на Теребовлянщині в звичайній сільській родині. Як і всі дівчата на селі, вона мріяла знайти судженого, того єдиного, з яким могла б назавжди пов’язати свою долю. Щастя посміхнулося п. Галині. Її посватав чудовий хлопець Андрій. Однак, лихо не спало. Після 30-ти років спільного шлюбу Галина Живко овдовіла. Вона залишилася сама з двома малими синами на руках – Юрком і Максимом.

Печаль, смуток та тривога оселилися у домі Живків. Розраду Галина Леонівна знайшла у вишитті.

— Коли втрачаєш близьких людей, все довкола стає зовсім іншим. По кольору моїх вишивок можна судити, що в мене на душі, — додала співрозмовниця.

Жінка годинами сиділа в квартирі і вишивала. Максимко, як і всі діти, хотів спробувати робити те, що й мама. Та оскільки хлопчик лівша, у нього ніяк не виходило наслідувати рухи матусі. Тоді Максимко проявив кмітливість. Він приніс стілець, сів навпроти матусі і, як у дзеркальному відображенні, повторював мамині рухи на полотні. З того часу хлопець з вишивкою не розлучається.

Зараз у колекції Максима тридцять картин. Тематично його роботи можна поділити на пейзажні, зображення тварин і квітів та натюрморти. Є серед його вишиванок багато ікон та рушників.

Зараз юнак завершує вишивати картину княгині Ольги та князя Володимира. Виріб надзвичайно складний, тому у цій роботі йому допомагає матір. Галина Леонівна каже, що їй трішки важко вишивати за сином, бо він лівша. Однак, вона старається і робить це з любов’ю.

Народне мистецтво не продається

Після смерті батька Максим змушував матір вишивати ікони для храмів. Тому Галина Леонівна пожертвувала чимало робіт на прославлення Бога.

Не зважаючи ні на що, син та матір не продали жодної своєї роботи. Вони кажуть, що на народному мистецтві заробляти гроші ніколи не бажали і не бажають.

— Українські вишиванки відзначаються своїм глибоким символізмом, що своїм корінням сягає тисячолітньої давнини. Саме вони є найбільшим надбанням нашого народу, — відзначила наша співрозмовниця. На переконання Галини Живко, кожна жінка та дівчина повинна вміти вишивати, для того, щоб продовжити українські звичаї і показати справжню жіночність.

Свої роботи Максим експонував на «Євробаченні»

Роботи наймолодшого народного майстра з художньої вишивки неодноразово були відзначені як на обласному рівні, так і на Всеукраїнському. Свої вишиванки Максим Живко експонував і серед робіт народних умільців України на вернісажах, розгорнутих на Хрещатику й на Співочому полі столиці. На запрошення киян разом з матір’ю хлопець їздив на «Євробачення», а точніше на виставку, що відбувалася з його нагоди у Києві в 2005 році. Поціновувачів вишивки, пригадує п. Галина, там було багато. Знайшлися й ті, які хотіли купити рушники Живків. Однак, ні Максим, ні Галина Леонівна, не піддалися спокусі заробити на своїй копіткій праці.

Серед Максимових нагород — грамота Тернопільського обласного центру соціальних служб для молоді за участь у виставці творчих робіт до Дня незалежності України, диплом учасника другого Тернопільського міського фестивалю родинної творчості «Сузір’я талантів» у номінації «Родинна реліквія», що проходив з ініціативи Міського центру дитячої творчості.

А останніми роками талановита родина Живків свої роботи презентувала на Міжнародному інвестиційному форумі, який проходив у ТНЕУ.

Всі виставки, поїздки, на яких родина Живків пропагує українське сакральне мистецтво, відбуваються за їхні кошти. Хоча, ця незвична для нинішнього прагматичного часу сім’я, безумовно, вартує більшого.

Надіюся, сьогоднішнє керівництво таки  зверне увагу на справжній скарб Тернопільщини — Максима Живка. І сприятиме розвитку та становленню таланту юнака, щоб в майбутньому він зміг гідно представляти наш край на Міжнародних оглядах та фестивалях.  

Анна ДУДКА

Дата: 25/09/2008 10:30 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Ярослав Демидась: «Верховоди тернопільської «Батьківщини» діють на користь ворогів України»
(Продовження. Початок читайте у №36 (115))
— Чи не думаєте Ви, що агентами КДБ можуть бути Ваші кривдники, зокрема пан Деревляний і найближче оточення з його «команди»? Читати повністю>>


(Продовження. Початок читайте у №36 (115)) — Чи не думаєте Ви, що агентами КДБ можуть бути Ваші кривдники, зокрема пан Деревляний і найближче оточення з його «команди»?
— Ex ungue leonem — по кігтяг пізнають лева. Добру чи лиху людину — по її вчинках. Стосовно «команди» — опиратись не буду. Там і справді є суб’єкти, стосовно яких імперський КДБ міг мати певний інтерес. Про це свідчить захланність і політична безпринципність адептів. Стосовно ж Деревляного, категорично заперечую — не агент! В кадебісти, як видно з наслідків їх чорної «роботи», приймали освічених, ініціативних душогубів — слизняків та ідіотів не приймали. А хіба безпідставне і бездоказове звинувачення у кадебізмі не є ідіотизмом, а з волі Василька Тимофійовича ще й груповим? Трохи навіть лячно стає, коли післанці народу до обласної Ради перетворюються в слухняний натовп. І дарма Тимошенко просторікує, що керівництво її партії «не стадо баранів», за якими решта сліпо йде до прірви. Тернопільська фракція «Батьківщина» в обласній Раді — стадо! Я не можу стверджувати, що тутешні керівні бютівці — кадебісти, але з їхньої «діяльності» втішаються і вимираючі зубри зловісної «контори», і професори з антиукраїнських диверсій московської ФСБ.

— То що, тернопільські бютівці трудяться на користь ворожої агентури? Деталізуйте, будь ласка.

— Усі завойовники, зокрема Сталін і Гітлер, боялись сили українського духа. Тривожились високою моральністю наших людей, культурою їхніх стосунків, вихованістю і стриманістю мужчин, чарівною скромністю і цнотливістю жінок. Агресори намагались з допомогою агентури будь-що зруйнувати цей захисний фактор, що став національним інстинктом. Гітлерівці під час окупації продукували порнографію, сталінці спершу зініціювали масові гвалтування, дозволяючи «визволителям» поглумитись над «гордыми и надменными немками», а згодом принесли розпусту в наш край і безчестили невинних дівчат у поневоленій Галичині. Згодом вічно перелякана влада забажала мати пристойніший вигляд. Сексуальна розпуста злегка переслідувалась, за гульки можна було уже поплатитись посадою, і навіть партквитком. Але насильство над жінкою традиційно вважалось важким і гидким злочином, переслідувалось законом, за групове згвалтування неповнолітньої можна було і кулю в лоба отримати. Суспільство бридилось гвалтівника, відкидало його. Так було донедавна! І ось знайшлась сукувата підлота, котра реабілітує злочин гвалтівництва на Тернопільщині, відбілює гвалтівника Кирика-Мещерякова і вділяє йому замість презирства мандат депутата і посаду керівника міської партійної організації. Хіба то не є ударом по традиційній українській моральності, глумом над суспільними і релігійними засторогами, котрі боронили честь і гідність жінки? Чи не боїться приваблива дружина Деревляного, що захист безнадійно заблудлим чоловічком гвалтівництва може обернутися лихом для неї самої, а людські прокльони — впасти на голови її близьких і нащадків? П’яне лихо вештається всюди. Депутат обласної Ради Ігор Савіцький може вдертися до помешкання пані Деревляної і дулом автомата, як окупанти під час війни, заштовхати її у ванну, щоб там вдовольнити незреалізовані у «Глобусі Плюс» забаганки, регламентовані ст.ст. 117 і 118 КК.   

— Чи то вже всі дарунки ворогам від місцевої «Батьківщини»?

— Якби ж то! Огидне хабарництво, котре підриває фундамент держави, і проти якого клялись до скону воювати білі та безсердечні, розцвіло у «Батьківщині» махровим цвітом. Скільки вже посадовців з бютівської зграї зловилось на хабарях — чи хоч один дістав заслужене? А може зловмисники піддавались осуду і керівництво зробило висновки та оприлюднило їх перед громадою? Чого захотіли! Хто сміє хоч рота роззявити, як сам Деревляний намагався хапонути 2 млн. доларів хабаря і ніколи вже не відмиється від підозри у злочині? Просто Тарашевський повівся занадто довірливо. А треба було звернутись до відданого міліцейській професії генерала Максимова і факт отримання хабаря був би задукоментований. Отоді «народний» депутат давився б тими мільйонами. Епідемія хабарництва вразила місцеву «Батьківщину», а безкарність, схоже, стала наріжним каменем бютівської ідеології. Рятуючи порушників закону від слідства і покарання, керівник «політичної сили» прикрив злочин і вчинив злочин. Зате прислужився ворогам України!      

— В чому, як ви писали, полягає неповага бютівців до закону, до суду і судових рішень?

— Закон лишимо в спокої — він не для бютівців писаний. У них починається все з порушення права на свободу слова: хто хвалить їх, на прес-конференції запрошують, а хто сміє гірке про них писати, тих нахабна охорона не впускає. Грабіжників, котрі тільки-но випурхнули з тюремних воріт, до партії поприймали — чесних людей повиганяли. Взагалі, від шукачів кримінальних пригод у «Батьківщині» аж кишить. Хіба це повага до закону? А неповага до суду хоч би й у тому, як ховались від повісток та уникали засідань. Наклепникам лиш брехню запустити — то їх ремесло. Відповідати не хочуть — погавкали, погавкали — і… шасть до буди. На суд не йдуть, бо так «старшой» наказав. Кому це на руку?

— Що скажете у цьому контексті про голову облради Миколенка?

— Дивуюся Михайлові Архиповичу — зовсім опустився чоловік. Нащо було відривати сина від торгівлі льодами та андрутами і садовити у крісло головного еколога області, в чому хлопчина ніц не тямить? І хоч суд прийняв рішення поновити на роботі пана Сінгалевича, «батько» облради впирається, а молодий Миколенко ховає печатку біля матні. На судове рішення йому начхати, бо окрім посади ще й депутатство отримав з волі отця свойого. Некваліфікованим рішенням Миколенко поглибив конфлікт у театрі і справа йде до юридичного опротестування. Чому не враховано думку артистів та не підібрано людину, котра не викликала б конфліктів? Для чого було влазити у справи, на яких Миколенко старший розуміється, як на екології Миколенко молодший? Через оці недолугі рішення театрали називають голову облради «дубовою маріонеткою», а облраду — «рейхсканцелярією».

— Як вважаєте, чи були поінформовані члени депутатської фракції «Батьківщина» про зміст заяви, чи обговорювалась і приймалась вона колективно?   

— Деревляному не вистачило сміливості пройти до сходів драмтеатру, аби спробувати оправдатись на мітингу. Це міг зробити і будь-хто інший від «політичної сили». Але «політичну силу» на той час напала швидка. Вихлюпнули безсилу лють і злобу у вузькому товаристві. Заводій наказав розбомбити у пресі всіх, хто критикував його на мітингу. Знайшлась, напевно, яка-небудь проститутка і настрочила пасквіль. Засунули його в інтернет і… терміново видрукували в газетах. Щоб вислужитись та віддячити патронові за посаду, Романків підписав заяву у «Свободі». Отут-то Романків підставив усю фракцію та втягнув депутатів в авантюру. Правда, депутати мали час і змогу відмежуватись від глупоти і наклепів, однак не зробили цього і підтвердили, що «фракція «Батьківщина» в Тернопільській обласній Раді» — стадо баранів. Як бачимо, пані Юлія не володіє інформацією про поголів’я рогоносців у тернопільській структурі. Згодом Романків підмахнув заднім числом втворену заяву до «Свободи». Недарма ж досвідчена у судових справах Зіна Кушнірук — сама так казала, на перше засідання такого документу не принесла.

— На кому персонально лежить відповідальність за продукування та поширення наклепів, озвучених від фракції «Батьківщина» Романківим?

— Відповідальною є ТОО ВО «Батьківщина» і її керівництво, відповідальною є й депутатська фракція і її «уповноважений представник». В даному випадку маємо відповідальність колективну, котра після програшу в суді боягузливо сховалась за спину персонального відповідача Романківа. А програш у суді — це серйозний провал. І нормальна організація за часів первісно-общинного ладу втопила б рідних провокаторів у гноївці, а за часів  заіржавілої цивілізації — викинула на позапартійний смітник. Такого не станеться, бо у бютівській «команді» і мужність, і мораль, і совість, і відповідальність — давно згнили. Моя справа є лакмусовим папірцем, що проявив сутність місцевої бютівської зграї.

— Але ж причетні до тої заяви ще й керівники обласної Ради — члени фракції «Батьківщина» голова Миколенко і його заступник Білик?   

— Про Миколенка більше говорити не хочеться. Втратив чоловік людську гідність і мужеську гордість, загубив велику справу на Тернопільщині. Був учителем, а з учителя Михайла Архиповича ніхто не зніме. То чого боятись? Ні, треба конче зігнути хребет і стати жалюгідним віхтем під копитами власних амбіцій. Пристав до групової брехні і тим склав собі справжню ціну. Товаришували ми з Миколенком доти, поки не стався його посадовий злет.

— А Білик не міг заступитись за Вас? Він же багатий і незалежний.

— Справді, Білик Мирослав Степанович — президент НВП корпорації «Тернокорс» може почувати себе вільніше. Мав я з ним кілька зустрічей на предмет допомоги газеті «Не здамось!» — допоміг. Виявився чоловіком мислячим, підприємливим, до того ж — хлібосольним. Балакали ми довго і цікаво, добірного коньяку чимало випили. Говорив пан Мирослав про спорідненість душ і високу повагу до моєї скромної персони, про дружбу говорив. Що там багато повідати — сподобався мені пан Білик, для якого Грузія у певні часи стала другою батьківщиною. Поставав Мирослав Степанович з власних натхненних оповідей шанувальником цариці Тамари, котра рішуче об’єднувала Грузію, прихильником генія Шота Руставелі, вдатним мужчиною і справжнім «витязем в тигровій шкурі». Оповів, як запізнався у сонячному Тбілісі з поважними генацвалє. До того ж поріднився з міністром будівництва, пив на брудершафт хванчкару і кіндзмараулі з самим Міхо Саакашвілі. Попри усю велич мав одне скромне бажання — хотів отримати посаду заступника голови Тернопільської обласної Ради і просив якось помогти у цьому благородному ділі. На знак вічної дружби з паном Мирославом я намагався переконати декого з депутатів у доцільності подібного вибору.

Але як тільки всівся пан Білик у крісло заступника, відразу з ним щось сталося: йде з Миколенком по Театральному майдану — голову відвертає, приходить в ресторан вітати з днем народження мого друга Юліяна Осадчука, котрий вивіз на спочинок Леніна, — і знову очі в нього заступило. Не є то катастрофою, що Мирослав Степанович відступився від мене сірого, схоже, що він Україну та Грузію зрадив. Людина, котра зневажила дане слово, відступається від себе самої, обкрадає власну душу, гнівить Бога. Та від Бога, від Церкви, здається мені, Білик відступився давно.      

— Пане Демидась, дайте, будь ласка, сконцентроване визначення тернопільської «Батьківщини» як організації.

— То є зборище на зразок закритого акціонерного товариства, чи секти. Ігноруючи закони держави, суспільні і релігійні норми, бютівці утверджують право сили, а не силу права. Для них вічні істини, традиційна мораль, доводи здорового глузду — обтяжливий мотлох. Омріяна мета бютівської «команди» — влада, і то будь-яким чином та засобами. Навіть на шкоду державності! Сповідують чисто більшовицький підхід до кадрової політики. Висуваючи на державні посади вчорашніх гвалтівників та сьогоднішніх наклепників, нездар і трутнів, телепнів і хамів, поведінка яких суперечить кодексу честі українського держслужбовця, завалюють роботу і дискредитують владу. Через деревляну кадрову політику туманіє тернопільська наукова еліта, а порядні і досвідчені управлінці впадають у відчай. Білосердешні нахабно і безграмотно втручаються у діяльність освітніх, мистецьких, релігійних установ, ганьблять і знищують набутки демократії, сіють та поглиблюють ворожнечу в однорідно-патріотичному середовищі! Такої наруги Тернопільщина не знала! І над нашим спільним горем лунає тріумфуюче ревище Василя Тимофійовича на бютівській «чорній» Раді: «Абхазія і Осетія вже ніколи не будуть у складі Грузії!». Не я ж, а Деревляний біжить назустріч побажанням колишнього кадебіста генерала Кожем’якіна і заганяє 42 % тернополян в комуністично-януковичівське ярмо!? Ось вам і готовий «миротворець» для цілком можливих кремлівських маневрів у Криму!

Тернопільська «Батьківщина» має всі ознаки бандитського угрупування, що прикривається дірявим політичним рядном і діє на користь ворогів України. Можливо в недалекому майбутньому займеться вишколом терористичних груп, котрі на замовлення Москви будуть знищувати українських патріотів.

— Ярославе Романовичу, чи можна довіряти пліткам і домислам, чи правомірно на їхній підставі звинувачувати людей?

— Ні в якому разі! Але за логікою бютівців, виявляється — можна. Вони ж звинувачували мене: «Демидась Я. Р. — Агент «совєтського» КДБ». І на доказ повизбирували плітки, вигадки, домисли, анонімки, а «юрист Бойко» вперто доводив, що я «кагебіст і ворог народу», бо хочу розвалити їхню «політичну силу». Зрештою в «Батьківщині» всі так думають — підсумував він. Така є про мене, казав Бойко, «громадська думка» і «люди так говорять». Якщо відповідачі клеять з мене «кадебіста» на основі подібних «доказів», бажаючи звалити на когось вину за власну злочинну діяльність, дозволю собі привести зразки фольклорних оповідок про тернопільський БЮТ і його прихильників. Бо ж «люди так говорять»! Одразу застерігаю читачів, що не вірю в ці перекази, вигадки та домисли і раджу їх сприймати як такі, що не відповідають дійсності. Але ж «люди так говорять»! А говорять, що:

Деревляний, формуючи виборчі списки, здирав з кожного кандидатського носа від 20 до 50 тис. дол. З Білика здер за посаду заступника голови облради — 90 тис. дол. Голова «Батьківщини» шантажував підприємців, вимагав від них гроші, за його словами, для Турчинова, Федорчука, Андрєєва. Київському секретаріату дістались лиш кури, качки, індики, шоколадки, квашені огірки і помідори. У прийомі до партії Василь Тимофійович надавав перевагу кримінальним елементам і ставив їх на керівні партійні посади, аби залякати виборців та опонентів.

За намовою Деревляного, Кирик підпалив готель «Україна», щоб нардеп міг його за безцінь приватизувати. За посаду голови КРУ для Романківа «Батьківщина» купила Сивульському будинок у Горошовій. Василь Тимофійович возив Кирика-Мещерякова до Юлії Володимирівни, і патронесі гвалтівник сподобався. Депутат облради двічі судимий Михайло Апостол з Ласковець викликав на границю між монастириськими і бучацькими полями, котрі є його власністю, колишнього керівника Бучацького осередку БЮТ Василя Загородного, приставив йому до живота пістолет і гаркнув: «Ні з ким не зв’язуйся, пам’ятай, що ми твій телефон прослуховуємо і мотай з Бучача на всі чотири сторони. Тільки щось дзявкнеш — ми тебе на цих полях і закопаємо». Загородний зі страху втік на довгий час до Яремчі.

Крутий помічник нардепа Деревляного Драган Віталій зі Збаража, вухо котрого знаходиться на збереженні в Москві, будує неподалік ресторану «Стожари» будинки для шефа і для себе. Трясе усім Збаражем і хвалиться: «Ми з Деревляним наведем порядок, а прокуратура і міліція хай запхають свій ніс в с…».

Казково багатий і фантастично нескромний Проник, — псевдо «Ми по дорогах…» розкладає яйця в різні партійні гнізда. Є депутатом від «Нашої України», а сина впхав у «Батьківщину» та готує йому депутатське сідало. Фінансує Деревляного щосили. Улюблена приказка Проника: «Гроші валяються на дорозі». Пухкенький і хитренький Юрій Дмитрович — саме той, хто Бога за бороду злапав і в свою огорожу затягнув. Разом з кавалком вулиці. На єпископа поки-що не висвячується, але мільйони для того має. Фарисеї, на жаль, завжди перші коло вівтаря. Проник вартує окремого журналістського розслідування.

Натхненником, наставником і одним з фінансистів Деревляного є генерал-хорунжий Коломийчук. Тож навіть при зміні політичних декорацій місце ляльковода йому забезпечене. Та й при маєтках, котрі нажиті за рахунок інтенсивної розбудови демократії, залишиться, а завдяки дружбі з багатьма регіоналами, ще й посаду вищу купить. Злодії, як правило, перші біля трону!                    

Тетяна Вербицька успішно впроваджує новий стиль в бютівській журналістиці — прання чужої білизни. Цим годує свою дитину. Мріяла осідлати Заставного — дістала відкоша. Скочила на Деревляного і гасає на ньому по «кабаках» і «борделях» (лексика нардепа Василька). Строчить пасквілі, розміщує їх на інтернет-сайтах і перетягує в газетку «Номер один». Передвиборна рептилька «Обережно, перевертні» — її запопадлива послуга мерові.

За зраду партійних принципів та брудні аморальні походеньки кум Росоловський заїхав куму Деревляному по морді. Василь Тимофійович Деревляний гордо заявляє, що попи у його кишені і Греко-католицька церква буде підтримувати тільки Юлію Тимошенко. Брати Романківи накинули церкві політичний авантюризм БЮТу і прив’язують УГКЦ до скомпрометованого партійного воза. Прислужився облуді та зраді керівник депутатської фракції «Батьківщина» Ігор Романків. Заслуговує похвали його братчик — священнослужитель за натхненні проповіді. Говорять люди, що про розважально-парубоцькі витребеньки отця-канцлера Андрія Романківа в Петриківській сауні категорично не варто нікуди писати і во ім’я Господа нашого стулити собі писки. Прости, Господи... Застерігаю повторно, що приведені мною «докази бютівського зразка» не відповідають дійсності, і вірити їм не варто. Але ж «люди так говорять»!!!

— Пане Демидась, чи всі депутати від тернопільської «Батьківщини» підуть на єднання з Януковичем і комуністами?

— Останні події змусять багатьох зробити остаточний вибір і компроміси, що межують із зрадою, будуть ними відкинуті. Не вірю, що на співпрацю з Януковичем та комуністами згодиться Отець-ректор Сливка Роман, чи поет Володимир Росоловський, або поважаний монастириськими людьми доктор Василь Ференц. Не підуть ручкатись з «януками» і «симоненками» Воронін Володимир, Сандій Микола, Крисак Іван. Не влізе у кубло ворогів України Кривонос Володимир Павлович. Та навіть той же Миколенко не піде, бо поєднав своє життя з свідомою і патріотичною українською родиною Болюхів. Слухав я не раз дорогою з Бірок аж до Товстолуга розповіді про страшні часи від Болюха-батька, чув про його богомільну і поважну дружину, знаю його мудрих та інтелігентних дочок Дарію і Наталку, сина Юрія. Ця родина ніколи не зійде з українського шляху!

— Помалу ми прийшли від КДБ до СБУ. Що можете сказати про Службу безпеки України?  

— Перш за все будьмо відповідальними і перестаньмо міряти радянським аршином службу захисту державних інтересів України, якою є СБУ. Майже усі структури роз’їдає корозія хабарництва — про хабарі в СБУ не чути. І навіть не тому, гадаю, що Служба має статус таємної, — традиція така. Не пліткує і народ про користолюбство в цій установі, хоч за звичкою «есбістів» бояться. Обурені люди, що звужене поле діяльності Служби, урізані її повноваження та можливості. Робота СБУ не особливо афішується, однак чули ми, що в кризових моментах саме завдяки Службі  безпеки не проллялась кров, був збережений громадянський мир і врятована державність. Що буде далі, не знаємо. Але віримо, що в час випробувань працівники СБУ першими стануть на захист Вітчизни і приймуть на себе удар ворога. Як хочемо держави, то мусимо свідомо поважати охоронну службу України, інформувати її про ворожі заміри і посягання. І хай моя публікація буде малим внеском у велику справу.

Спілкувався Юрій БОГУЦЬКИЙ

Дата: 25/09/2008 10:37 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Бойківські фестини
Турківщина — неповторний український край, що розкинувся серед Карпатських гір на теренах етнічної Бойківщини, у високих Бескидах над середньою течією річки Стрий, у верхів’ях Дністра та Сяну. Читати повністю>>


Турківщина — неповторний український край, що розкинувся серед Карпатських гір на теренах етнічної Бойківщини, у високих Бескидах над середньою течією річки Стрий, у верхів’ях Дністра та Сяну. Займаючи територію 1193 кв. км, вона охоплює 65 населених пунктів разом з містом Турка. Та не лише місце розташування поєднує їх між собою, а насамперед славетна історія, унікальна культура і традиції неповторних, щирих і співучих бойківчан.

Ніхто не знає точно, коли саме було заселено ці землі, але в численних археологічних дослідженнях виявлено чимало пам’яток, вік яких сягає кам’яної доби. Вони свідчать про існування життя на теренах сучасної Турківщини ще з прадавніх часів.

Яка красива Турка в обіймах величавих Карпат! Вершини гір в сивих туманах. У затишку смерек причаїлись гарно прибрані бойківські обійстя. Милують око шумкі тераси водоспаду. Старовинні церкви, каплиці, собори говорять про вікову набожність цього краю. Ще з 1914 року на насипі встановлено великий хрест — пам’ятник першим боям Українських січових стрільців.

Біжить дорога до Турки серед лісів, і не можу відірвати очей від цієї краси. Кажуть місцеві мешканці, що духмяна розкіш нарцисів, ромашок і ще багатьох барвистих квітів тут просто зачаровує. Ще теплом радують останні літні дні, та вже в щедре золотисте вбрання одягаються модрини, дуби, клени, берези, вони ніби вишиковуються на осінній бал, демонструючи свою красу людям. Яка краса! — вигукую з автобуса, милуючись неповторними краєвидами. І в дорозі народжується вірш, присвячений серцю бойківського краю.

Яка краса! Яка краса!
В пухнастих гілочках ялини,
Ці Львівські гори — полонини,
Що підпирають небеса.
Яка ж то Божа благодать!
Дорога в’ється між лісами,
До Турки їду. Як словами
Усю красу цю передать!?
Усе це — наш єдиний дім,
То ж помолімось за це Богу.
Я звідси вирушу в дорогу
З любов’ю в серденьку своїм.

Шанують турківчани видатних українських постатей, зокрема, своїх земляків. Одним із таких відомих людей є виходець турківщини, поет, великий патріот, громадський діяч Мирон Утриско. Тому кожного року під час Бойківських фестин проводиться Літературний конкурс ім. Мирона Утриска. Цьогоріч такий конкурс проводився уже вдванадцяте. На фестиваль прибули конкурсанти із багатьох регіонів нашої країни: Одещини, Харківщини, Івано-Франківська, Закарпаття, Рівненщини та ін.

Цього року я мала честь представляти в серці бойківського краю Тернопільщину, звідки привезла свою першу велику нагороду — Диплом Лауреата 12 літературного конкурсу ім. Мирона Утриска. Диплом ІІ ступеня переможця 12 конкурсу ім. Мирона Утриска я привезла тернополянину Олексію Паленичці, так як з поважних причин пан Олексій на конкурс прибути не зміг.

Зустріч розпочалася із заупокійної молитви по Мирону Утриску. Потім поетичне віче «Вінок Кобзарю», де конкурсанти читали власні вірші. І закінчився захід нагородженням переможців у школі Мистецтв.

Голова журі пані Віра Бончук розповідала про життя і творчість Великого бойка. Сьогодні в Америці проживає його дружина та донька, які цікавляться життям українців. Виступила голова товариства «Бойківщина» у Великій Британії, член журі конкурсу, письменниця пані Ніна Гринаш, яка багато розказала про життя української діаспори за кордоном, як вони шанують українську мову і традиції, як спільно проводять різні заходи, свята, молитви, як люблять українську вишиванку. І кожна нагода приїхати на Україну для них велика радість.

Фестиваль і Конкурс пройшли у дружній, щирій, теплій обстановці. Розлучатись зовсім не хотілось. І, як зажди, на згадку фото, обмін адресами та телефонами, домовленості про наступні зустрічі.

А я хочу додати, що до Турки варто приїхати, якщо не на конкурс, то щоб побачити і насолодитися красою бойківського краю, Карпатських гір, цим розкішним куточком нашої прекрасної України.

Леся ЛЮБАРСЬКА,
голова Борщівської організації інвалідів «Тепло сердець»

Дата: 26/09/2008 09:54 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Олег Мосійчук: «Кожна моя нова вистава — це нове життя»
Серед прихильників Тернопільського (і не тільки) театру, мабуть немає жодного, кому було б невідоме ім’я талановитого режисера Олега Мосійчука. Читати повністю>>


Серед прихильників Тернопільського (і не тільки) театру, мабуть немає жодного, кому було б невідоме ім’я талановитого режисера Олега Мосійчука. Адже саме ним поставлені такі нами улюблені вистави як «Сльози Божої матері», «Патетична соната», «Лісова пісня», «Тіль Уленшпігель», «Казка про Моніку», «Євангеліє від Івана» і багато інших.

Олег Мосійчук — талановитий актор, режисер, заслужений артист України, лауреат премії імені Садовського за режисуру у 1997 році, лауреат літературно-мистецької премії ім. Воробкевича. Його вистави — до глибини душі проникливі, оригінальні і не можуть залишити байдужим жодного глядача. Адже всі вони  про те, що є близьким кожній людині. Напевно саме тому вистави пана Мосійчука здавна користуються неабияким успіхом у 12 театрах України, а також неодноразово  представлялись на міжнародних фестивалях у Сполучених Штатах Америки, Словаччині, Польщі, Румунії.
Про таких як Олег Мосійчук кажуть, що це актор і режисер від Бога. А від себе ще додам, що він — людина, для якої не існує безвихідних ситуацій, оптиміст, ентузіаст і просто цікава і неординарна особистість. Життєвий девіз пана Олега — вдосконалення щодня.

Такого дивовижного неба немає ніде

Народився Олег Петрович у 1960 році на Дніпропетровщині, хоча його батьки родом із Волині. Через півтора року після народження Олега сім’я Мосійчуків повернулась на рідну землю у містечко Колки. Тут майбутній актор та режисер і провів своє дитинство.

— Мені було два роки, коли ми переїхали, — пригадує наш співрозмовник, — і найбільше, що мене вразило, — це надзвичайно красиве небо. Навіть зараз, як тільки минаю Кременець, Дубно, бачу, як змінює колір ультрамарину вічна блакить... Тут дійсно чудова природа.

Саме сюди, у рідне село відомий режисер полюбляє приїжджати на риболовлю, набратись натхнення або ж просто відпочити.

— З нетерпінням чекаю зустрічі з батьками і братами, — каже він. — Ми завжди намагаємось зібратися разом у рідній домівці — це святе. І знаєте, я дуже тішусь, що у нас була можливість зробити подарунок землі, по якій ми бігали, — спорудити пам’ятник засновнику містечка Колки князю Роману Мстиславовичу.

Творчі батьки — творчі діти

У народі кажуть: «Яблуко від яблуні далеко не падає». Родина Мосійчуків є яскравим підтвердженням цього прислів’я. Адже батьки пана Олега, як і він сам, усе своє життя віддали мистецтву.

— Мама дуже гарно вишивала різноманітними стилями і не тільки рушники, а й картини і сорочки, — розповідає співрозмовник. — Мені і моїм братам вона вигаптувала просто дивовижні вишиванки.
Батько Петро Мосійчук — заслужений  працівник культури України, усе своє життя віддав театральній сцені і ще зараз продовжує працювати у своєму  народному театрі. Окрім цього, він гарно малює. Молодший брат — скульптор, а старший — архітектор.

Від Стецька до Гамлета

Із самого дитинства маленький Олег перебував у колі творчих людей, спостерігав за театральною працею батька, виконував свої перші ролі.

— Пригадую, як я грав старого діда Кобзаря Кирика у виставі «Назар Стодоля», — ділиться спогадами пан Олег. — Тоді батько мене так уміло загримував, що коли я побачив себе у дзеркалі, то злякався. Адже звідти на мене дивився мудрець з бородою і бандурою в руках. Справжній кобзар!  Як могло не подобатися таке перевтілення?!

Насправді, батько Олега Петровича хотів бачити свого сина художником і всяко відмовляв його від акторської професії. Та у живописі 15-річний Олег не бачив свого майбутнього і після восьмого класу все-таки вступив до Дніпропетровського училища на акторський факультет. По закінченню навчання він поїхав удосконалювати своє акторське мистецтво у Волинський театр. Після армії працював у Тернополі до 1985 року, потім у Рівному, Чернівцях. Та доля склалася так, що у 2004 році пан Олег все ж таки повернувся на тернопільську сцену, яку не полишає донині.

— Ролей зіграв я дуже багато, причому різнопланових — від Стецька до Гамлета. А перша моя роль на великій сцені була зіграна у Луцькому театрі — це Павлик у «Дикому ангелі». Пригадую, що коли після прем’єри вистави я вийшов на вулицю, здавалось, що на мене дивиться все місто.

Актор і режисер

Працюючи у Рівненському театрі, молодий актор випробовував себе в якості режисера.

— Мені дуже подобалась робота режисера, — пригадує пан Олег. — Я постійно спостерігав за репетиціями Володимира Опанасенка, який на той час очолював Рівненський театр. Згодом вступив до Сергія Данченка на режисерський факультет Київського театрального інституту.

Колектив театру обрав Олега Петровича мистецьким керівником, коли він навчався на третьому курсі. Так розпочався його режисерський шлях. І незабаром за власним сценарієм вже була здійснена перша постановка «Незгасні вогні».

Та не лише на театральній сцені грав Олег Мосійчук, знімався він і у кіно. Вперше у 1982 році у фільмі за романом Тютюнника «Вир» на студії ім. Довженка, потім було кілька на Одеській та Свердловській кіностудіях.  

— Але робота в театрі мене приваблює значно більше, — зізнається режисер.

Разом вдома й на роботі

Надійним другом і натхненням для пана Олега є його дружина. Талановита актриса, заслужена артистка України Ярослава Мосійчук як ніхто інший розуміє свого чоловіка та підтримує його і на роботі, і вдома.

Найбільшою гордістю подружжя є їхня донька Анна. І хоча, як зазначив п.Олег, трудова діяльність Ані не пов’язана з мистецтвом, проте родинний талант до малювання передався і їй.

Театр повинен хвилювати

Дивлячись будь-яку виставу Олега Мосійчука, відчувається, що він її прожив, а не просто поставив.

— Для того, щоб вистава вдалась, — запевняє Олег Петрович, — вона повинна хвилювати до глибини душі. Тому, якщо п’єса  не торкається найпотаємніших струн душі, я ніколи за неї не берусь. Коли працюю над постановою, глибоко переймаюсь всім: сценографією, музикою, костюмами. Кожна дрібничка повинна нести смислове навантаження. Взагалі, в драматургії я є прихильником того, що болить, що є «вічними проблемами». Що змушує людину думати й аналізувати, виховувати високі почуття та прагнення...

Сьогодні Олег Мосійчук працює над виставою «Поминальна молитва», яку тернополяни зможуть побачити вже на початку театрального сезону.

Олена КВІТКА

Дата: 26/09/2008 10:05 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Едуард Яблонський: «Від життя потрібно брати по максимуму»
За більше як тридцять років спортивної діяльності 55-річний тернополянин Едуард Яблонський пропрацював двадцять сезонів тренером футбольної команди «Нива» (Тернопіль)... Читати повністю>>


За більше як тридцять років спортивної діяльності 55-річний тернополянин Едуард Яблонський пропрацював двадцять сезонів тренером футбольної команди «Нива» (Тернопіль), житомирської ФК «Полісся», тренував жіночу ФК «Спартак» (Київ).

Окрім того, що все життя Едуард Станіславович присвятив спорту, свій досвід він нині передає молодому поколінню, працюючи головним тренером спеціалізованого класу класичної гімназії у м. Тернополі. Клас створений у 2004 році завдяки керівництву класичної гімназії та школі олімпійського резерву, і навчається у ньому 22 юнаків.

Про спортивні досягнення своїх вихованців та про власні перемоги Едуард Яблонський сьогодні розповідає читачам «Нової Ери».  

Родом Едуард Станіславович з Підволочиська, що на Тернопільщині. Середню освіту здобував у м. Борщів. Там, як він розповів, і розпочалася його спортивна кар’єра. З шостого класу юнак займався гімнастикою в місцевій спортивній команді «Цукровик».

— В той час у всіх школах не лише району, але й області, спорт був дуже популярним. Взимку ми займалися лижним спортом, каталися на ковзанах, грали хокей. Влітку — баскетбол, гандбол, футбол. Тому від спорту перепочинку не було, – розповідає п. Едуард. – Ще з дитинства я брав участь у різноманітних змаганнях, виступав на першість області з «ручного м’яча» — гандболу, граючи за борщівську середню школу.

За словами співрозмовника, окрім гандболу, він захоплювався багатьма іншими видами спорту, був незамінним учасником різноманітних естафет. Проте найбільше Едуард захоплювався футболом, якому і присвятив усе життя.

Після закінчення школи у 1968 році Едуард Яблонський вступив на підготовчі курси Тернопільського педагогічного інституту на спеціальність учителя фізкультури. Не отримавши диплома, він пішов служити в Чорноморський флот. Проте і під час військової служби юнак не розлучався із своїм захопленням, він потрапив у спортивну роту в місті Калінінград. А згодом захищав честь чорноморського флоту на першість з футболу.

У 1973 році Едуард Яблонський повернувся у Тернопіль і знову продовжив здобувати вищу освіту у педінституті. У студентські роки грав у команді «Ватра» на першість області. А невдовзі 25-річний юнак влаштувався на роботу тренером з футболу на комбінат «Текстерно». На той час збірна футбольна команда підприємства виступала за першість міста.

— Майже усі гравці були працівниками «Текстерно». Тоді на комбінаті робили все для того, аби розвивати місцевий спорт. Нам намагалися створювати хороші умови не тільки для тренування. Так, команді надавали безкоштовне помешкання і чотириразове харчування. Гравці також мали можливість безкоштовно лікуватися, — розповідає тренер. — Сьогодні, на жаль, таких умов для спортсменів у нашому місті не створено.

Впродовж років роботи на «Текстерно» п. Едуард також тренував жіночу футбольну команду майстрів «Спартак» (Київ). Як пригадує п. Едуард, склад гравців був вдало підібраний, а команду вважали однією із лідерів у вищій лізі. На чолі з тренером «Спартак» здобув чимало перемог не лише на вітчизняних футбольних турнірах, але й за кордоном у Німеччині, Болгарії та інших країнах Європи.

Згодом Едуарда Станіславовича запросили на роботу тренера у школі футболу «Колосок», яка на той час діяла при команді майстрів «Ниви».

Однак через кілька років у п. Яблонського з’явилося бажання викладати у СДЮШОР. Сьогодні у спеціалізованому класі класичної гімназії він тренує 15-річних юнаків. Молоді вихованці намагаються перейняти усі настанови свого тренера. А він дає їм не лише уроки спорту, але й уроки життя. Адже головне, як вважає Едуард Яблонський, потрібно любити те, чим займаєшся, а ще – брати від життя по максимуму.

— Окрім азів футболу, я намагаюся навчити своїх учнів, як долати труднощі на життєвому шляху. І, мабуть, саме це і допомагає їм ставати найкращими, досягати поставленої мети, і врешті здобувати перемогу, — ділиться наставник.       

Слід зазначити, що команда СДЮШОР на чолі з Едуардом Станіславовичем нещодавно здобула визначну перемогу на міжнародному турнірі з футболу, який проходив у Швецькому Королівстві — у м. Тімра.

— У турнірі взяли участь понад 120 команд різних вікових груп з усіх країн світу. Наша команда серед юнаків 1993 року народження стала кращою. Нам вдалося обіграти шведів, норвежців та африканців. Найсильнішими суперниками виявилися команди з Швеції, Фінляндії та Норвегії, — зазначив Едуард Яблонський.

Зі слів, тренера, його вихованці — надзвичайно талановиті та здібні юнаки. І в майбутньому вони обов’язково стануть відомими футболістами і кожен з них досягне поставленої мети.

Олександр КОВАЛЬСЬКИЙ

Дата: 26/09/2008 10:07 | Категорія: Спорт | Автор: novaera

Ультразвуком по катаракті
Очі – це не тільки дзеркало душі, як ми звикли вважати, це насамперед органи, через які людина отримує 90% інформації із зовнішнього світу. Читати повністю>>


Очі – це не тільки дзеркало душі, як ми звикли вважати, це насамперед органи, через які людина отримує 90% інформації із зовнішнього світу. Тому й не дивно, що зір для нас має настільки величезне значення, що його втрату ми часто прирівнюємо до втрати життя.

На жаль, з віком зір людини помітно погіршується. У когось це відбувається повільно і на пізньому етапі життя, а у когось навпаки – швидко і у досить ранньому віці. Проте, у будь-якому випадку зниження гостроти зору негативно впливає на самопочуття людини – світ навколо неї тьмяніє, розпливається, стає невиразним. Все це рано чи пізно змушує хворого проконсультуватися з фахівцем.
Катаракта – одна з хвороб, при якій людина найчастіше звертається до лікаря. Про це поширене захворювання розповідає лікар офтальмологічного відділення мікрохірургії Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні Оксана Гопанюк.

З катарактою не тягніть, мерщій до лікаря підіть

Катаракта – це єдине захворювання кришталика, що характеризується його помутнінням. Внаслідок цього у людини погіршується зір аж до цілковитої його втрати. Донедавна вважалося, що катаракта – захворювання старших людей. Проте останні факти яскраво свідчать про те, що недуга значно «помолоділа».

–  Причин розвитку катаракти чимало, – каже лікар Оксана Гілярівна. – В залежності від того, що призвело до розвитку цієї недуги, розрізняють кілька її груп. Найчастіше зустрічається вікова катаракта, її причина криється у вікових змінах усього організму. Також захворювання може передаватися по спадковості, причому, що характерно для даної групи, у кожному поколінні воно з’являється все раніше і раніше. Тобто, якщо, наприклад, у дідуся недуга виникла у 70 років, то у його сина може проявитися у 60, а у внука – у 50. Варто зазначити, що тенденція до «помолодіння» катаракти впродовж останніх років стає все виразнішою. І причина такого явища не тільки у спадковості. Погіршання екології, різноманітні техногенні фактори, алкоголізм і токсикоманія – все це є сприятливим ґрунтом для розвитку цього захворювання й серед молодого населення.

Враховуючи вищесказане, Оксана Гопанюк радить при перших же симптомах катаракти, а це: зниження гостроти зору, нечіткість зображення, туман, літаючі «мушки», плями перед очима  – негайно звертатися до окуліста з метою профілактики та раннього виявлення недуги. Адже, чим швидше почнеться лікування, тим ефективнішим воно буде.  

Загалом, існує два основні методи лікування катаракти: з застосуванням лікарських засобів на ранніх стадіях хвороби та хірургічне втручання. Медикаментозне лікування тривале, дороге і здебільшого тільки загальмовує розвиток катаракти. Найбільш ефективним на сьогодні є все ж таки хірургічне втручання.

– Донедавна вважалося, що помутнілий кришталик можна видаляти лише після остаточного дозрівання катаракти, тобто коли людина майже повністю втратить зір, – каже лікар обласної лікарні. – Нині погляди змінилися, і операцію виконують на будь-яких стадіях хвороби.

Що ж до хірургії катаракти, то вона має дуже давню історію і пережила великі зміни. Особливо значні вони сталися у зв′язку із впровадженням мікрохірургії на початку 80-х років, зазначила фахівець. З того часу операцію почали проводити під мікроскопом з використанням мікрохірургічних інструментів і мікрошовного матеріалу.

– З кожним роком методи оперативного втручання вдосконалюються, стають менш травматичними і більш ефективними, – розповідає Оксана Гілярівна. – Сьогодні більшість операцій з видалення катаракти у світі роблять за методом ультразвукової факоемульсифікації, тобто за допомогою ультразвуку. В обласній лікарні такий метод хірургічного втручання застосовується з 2003 року. Перевагою факоемульсифікації є те, що це найбезпечніший і майже нетравматичний метод проведення операцій. Полягає він у видаленні катаракти через маленький у 2,5-3 мм розріз, що у три-чотири рази менший, ніж при звичайній операції, коли око розрізають на 10-12 мм. Після видалення помутнілого кришталика на його місце імплантується штучний у вигляді гнучкої або твердої лінзи. Це вже залежить від побажання і фінансових можливостей пацієнта. Швів при цій операції не накладають, а розріз загоюється сам вже через день. Отже, як бачимо, вплив хірургічного втручання на організм пацієнта при факоемульсифікації мінімальний. Хворий швидко реабілітовується і вже через кілька годин може йти додому. Проте не всім пацієнтам показаний даний метод, – все залежить від виду катаракти та супутньої патології ока. Тому при виборі методу проведення операції, звичайно, враховуються побажання хворого, але останнє слово – за лікарем.

Після хірургічного втручання пацієнтові необхідно дотримуватися усіх вказівок лікаря і вчасно з’являтися на огляд до окуліста, наголошує Оксана Гопанюк. Адже в процесі лікування можуть бути виявлені інші супутні патології ока, такі як глаукома, дегенерація сітківки тощо.

«Більше не пропущу жодного сходу сонця»

Офтальмологічне відділення обласної лікарні має славу високопрофесійного закладу, в якому працюють найдосвідченіші фахівці. До того ж, пацієнти надають йому перевагу не тільки через найкращу якість лікування, а й через мінімальну вартість як медикаментів, так і операцій.

Хороші умови та прийнятні ціни дають можливість звертатися в обласну лікарню людям, які належать до незабезпечених або малозабезпечених категорій населення. За словами Оксани Гілярівни, саме вони здебільшого й становлять основну частину пацієнтів офтальмологічного відділення обласної лікарні.

Робота з такими людьми вимагає від лікарів величезних не тільки фізичних, але й душевних зусиль. Адже, по-перше, у таких пацієнтів важкі долі, тому нерідко їхні розповіді проймають до глибини душі, а по-друге, інколи й досвідченим медикам виходять на очі сльози, коли вони спостерігають реакцію людини, котра довгий час була сліпою, а тут враз прозріла.

– Бувають різні випадки, – пригадує лікар, – інколи смішні, інколи дуже зворушливі. Мене, наприклад, особливо вразив випадок з пацієнткою, котра 10 років була незрячою. І коли після операції жінка нарешті змогла бачити, то вона кожного дня вже десь з четвертої-п’ятої години ранку сиділа біля вікна у палаті і дивилася на схід сонця. Коли їй лікарі говорили, що ще дуже рано і щоб вона лягала відпочивати, хвора відповідала: «Я 10 років не бачила сходу сонця. Більше не пропущу жодного». А трапляються і різні смішні інциденти. Особливо з людьми старшого віку, які 4-5 років не бачили своїх рідних. Коли після операції їм знімають пов’язку з очей, то можна почути різне, скажімо найпоширеніше, коли чоловік до жінки каже: «Марусю, Боже, як ти постаріла».

Найкращий спосіб лікування хвороби – її профілактика

З цим твердженням погоджуються всі, проте дотримуються його одиниці. Та й взагалі, медична культура наших людей ще не дійшла до того рівня, щоб завчасу звертатися до лікаря, а не тоді, коли вже просто немає іншого виходу.

– Якщо говорити про катаракту вікову, то запобігти їй важко, однак спробувати можна, дотримуючись здорового способу життя і регулярно проходячи огляди у лікаря-окуліста.

Ну, а якщо говорити про катаракти, причинами яких є травма чи якісь шкідливі впливи, – звичайно, охороняти себе від можливих очних травм, користуватися визначеними захисними пристосуваннями на шкідливих виробництвах і так далі, – рекомендує лікар-офтальмолог. –  І пам’ятайте, найкращий спосіб лікування хвороби – це її профілактика і своєчасне виявлення.

Ірина ГАВРИШОК

Дата: 26/09/2008 10:10 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera

Пасажири перекрили колію
24 вересня в електропоїзді №6117 Львів-Мостиська стався прикрий інцидент, який спричинив не лише проблеми для пасажирів, які їхали цим електропоїздом, але й пасажирам інших поїздів. Читати повністю>>


24 вересня в електропоїзді №6117 Львів-Мостиська стався прикрий інцидент, який спричинив не лише проблеми для пасажирів, які їхали цим електропоїздом, але й пасажирам інших поїздів, котрі рухалися у цей час в напрямку Львова чи Мостиськ. Відмовившись здійснити пересадку в справну електричку та, насамперед, категорично протестуючи проти оплати проїзду, пасажири перекрили колію та заблокувати рух потягів на 4 години 30 хвилин. Відновити рух залізничникам вдалося лише о 23 годині 42 хвилини. Про це повідомили у Прес-центрі Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця».

З технічних причин електропоїзд, який здійснював рух за звичним розкладом, необхідно було замінити. Пасажирам на станції Мшана запропонували пересісти в інший електропоїзд та продовжити поїздку до Мостиськ.

Залізничники надали пасажирам повну інформацію про те, що за кілька хвилин на станцію Мшана прибуде інший електропоїзд, який продовжить рух до Мостиськ ІІ. На додатковий потяг можна було пересісти, скориставшись квитком, придбаним на поїзд №6117. Та, як виявилося, квитки мали далеко не всі пасажири. Саме ті, хто не мав проїзного документа, а також кілька осіб, які були у нетверезому стані, розпочали бити вікна у потязі, кидати камінням у залізничників та правоохоронців.

Ситуація набирала  негативних обертів. Під впливом цих хуліганів та побоюючись, що у такій ситуації електропоїзд не продовжить рух до Мостиськ, люди почали агресивно нападати на працівників залізниці, які не спроможні були вже довести розбурханому натовпові те, що нова електрична без додаткової оплати чи без затрат зайвого часу довезе кожного до потрібної зупинки. Підбурювали усіх насамперед пасажири-зайці, які зрозуміли, що тепер точно без квитка ніхто не поїде далі.

Чотири з половиною години залізничники намагалися владнати ситуацію, допомогти тим пасажирам, які сумлінно заплатили за проїзд і не брали участі в нерозумних діях. Через блокування колії поїхати додому не змогли навіть ті, хто Сьогодні, аналізуючи ситуацію, львівські залізничники звертаються до пасажирів з проханням убезпечувати себе від подібних ситуацій - купувати проїзні квитки, завжди зберігати здоровий глузд і повагу до себе і до чужої праці. А про руйнівний вплив алкоголю годі й говорити. Адже ситуацію можна було владнати за кілька хвилин, натомість, через варварську поведінку деяких любителів оковитої, інцидент переріс у кількагодинну проблему.


Дата: 26/09/2008 10:14 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Кримінальна хроніка
В «Алігаторі» ще один кримінал... У Тернополі вилучили контрафактну продукцію... У Тернополі вилучили контрафактну продукцію... Послушник вкрав гроші і програв у казино... Читати повністю>>




В «Алігаторі» ще один кримінал

Кримінальну справу за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, порушено стосовно службових осіб ТзОВ «Алігатор ІІ» (частина 2 статті 367 Кримінального кодексу).

Цим завершилась перевірка прокуратури за фактом нещасного випадку, який 31 серпня 2008 року мав місце в аквапарку «Лімпопо».  Як з’ясувалось під час перевірки, в розважальному закладі допускають порушення й іншого характеру. Про це повідомила помічник прокурора м. Тернополя Лілія Ломакіна. За її словами, без укладення трудових угод, ігноруючи вимоги Кодексу законів про працю, у ТОВ «Алігатор ІІ» працюють касири, масажисти, прибиральниці.

З рятувальниками тут почали укладати трудові угоди вже безпосередньо під час перевірки, що підтверджено відповідними документами.

На підприємстві не ведеться облік осіб, які не досягли 18-річного віку, хоча таких приймали на роботу рятувальниками.

За виконану роботу службові особи ТОВ «Алігатор ІІ» щомісячно виплачували заробітну плату цим працівникам, не подаючи при цьому в державні контролюючі органи звітності та не перераховуючи внески за них на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, державне соціальне страхування на випадок безробіття, у фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Отож, за фактом грубого порушення трудового законодавства службовими особами ТОВ «Алігатор ІІ» прокуратура міста порушила кримінальну справу за ст.172 КК України.


У Тернополі вилучили контрафактну продукцію

Під час загальнодержавної операції «Інтелект» правоохоронці Тернополя виявили факти збуту на міському ринку контрафактних дисків та сантехніки, яку маркували під відому марку «LEXUS», — повідомили  в обласному управлінні МВС.

Один із чортківських підприємців продавав на центральному ринку Тернополя контрафактну аудіовізуальну продукцію відомої торгової марки. Докори сумління, що завдає матеріальної шкоди законним правовласникам, його не мучили, навпаки, чоловік думав, як би самому мати прибутки.

Міліціонери з’ясували походження піратського товару — продукцію завозили з київського ринку.

Ще один із підприємців розгорнув цілу сітку реалізації контрафактних дисків для лазерних систем зчитування. Піратський товар продавався з прилавків крамниць, що належали бізнесменові. Вилучено понад тисячу дисків вартістю майже 28 тисяч гривень, які, як встановили оперативники, постачались з Києва. Замовлення продукції здійснювалося через мережу Інтернет. Вирішується питання про порушення кримінальної справи.

На сантехніці відомої фірми вирішив підзаробити мешканець одного з райцентрів. Орендувавши в селі складське приміщення, бізнесмен пустив на конвеєр сантехнічну продукцію. Аби товар швидше розкуповувався, маркував його логотипом відомої торгової марки «LEXUS». Фальсифіковану продукцію на майже 45 тисяч гривень конфісковано. Порушено кримінальну справу.


Сільська дискотека закінчилася різаниною

Як потерпілий, так і підозрюваний до Слобідського сільського клубу прийшли гостями. Один з них з Деренівки, інший — з Довгого. Здавалося б, чого молодикам битися, коли прийшли танцювати.
Та не все так просто — коли молода кров вирує, то танців замало — тягне на «подвиги». Розповідають, що шарпанина між 17-річним потерпілим та 20-річним кривдником розпочалася ще в приміщенні клубу. А все почалося, очевидно, через симпатію обох парубків до однієї дівчини. Однак ніщо не може виправдати того, що сталося згодом.

Коли всі стали розходитися з гулянки, парубійки знову зчепилися. Тепер дерли вуха один одному на вулиці, тож розганяти їх не став ніхто. Відчуваючи перевагу над молодшим, 20-річний кривдник вийняв ножа, якого прихопив із собою, йдучи на танці у чуже село. Бив ним усюди: по руках, ногах, животі. Та суперник не здавався. Як згодом встановлять медики, п’ять ударів з шести не були проникаючими, тож потерпілий бився до останнього. Та якоїсь миті відчув різкий біль в животі. Схопився – а рука вся в крові.

Не одразу зупинив побої старший нападник. Аж допоки не побачив, як заюшила кров з потерпілого. Тоді героїзму і ніж не допоміг — втік.

На щастя, в тому ж клубі був односельчанин потерпілого, котрий і довіз пораненого до районної лікарні. Звідти медики повідомили у Теребовлянський райвідділ міліції. Наступного дня кривдника затримали. Наразі потерпілий перебуває у лікарні. Кваліфікація отриманих тілесних ушкоджень визначить і статтю, за якою буде порушена кримінальна справа.


Послушник вкрав гроші і програв у казино

Послушник з Львівщини вкрав у тернопільському монастирі 17 тисяч євро, 60 доларів, 2 тисячі гривень і 350 польських злотих, і програв їх у казино. За що отримав три роки позбавлення волі. Про це повідомили в Центрі зв’язків з громадськістю УМВСУ в Тернопільській області.

Два роки тому мешканець Львівщини прибув до тернопільського монастиря, аби згодом стати ченцем.

Коли ж у монастирі почали ремонтні роботи, молодик зауважив, що келії не замикають – у дверях були ключі з номерами приміщень. Тож він легко виготовив у майстерні дублікати.

На початку березня 2008 року львів’янин коли всі пішли на службу взяв заготовлений дублікат ключа і пішов до приміщення, яке його цікавило. У кімнаті знайшов три конверти з грошима.

Обікравши обитель, молодик з Тернопільщини вирушив на Львівщину у таксі. Щодо суми вкраденого, то це - майже 17 тисяч євро, 60 доларів, 2 тисячі гривень і 350 польських злотих.

Коли у монастирі виявили, що зникла велика сума грошей, звернулися до міліції.

Знайти злодія вдалося швидко. Його затримали в одному з містечок Львівщини у готелі. Майже всі гроші встиг потратити. В сусідній області крадій облюбував казино, де програвав монастирські гроші.


Наталія ФЕДІВ

Дата: 01/10/2008 11:13 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

Звільнили двох податківців-хабарників
Корупція вкрай негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини. Читати повністю>>


Корупція вкрай негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини. Вчені, досліджуючи причини «процвітання» корупційних проявів в Україні, виявили, що саме низький рівень свідомості громадян є однією з першопричин хабарництва та корупції.

Останніми роками у сфері протидії корупції в нашій державі зроблено чимало — прийнято низку законодавчих документів антикорупційного спрямування, схвалено Концепцію боротьби з корупцією. Тож боротьба з корупцією та хабарництвом проводиться насамперед в усіх органах влади.

За повідомленням Відділу по боротьбі з корупцією в органах ДПС ДПА в Тернопільській області, з початку року впродовж восьми місяців працівниками підрозділу проведено 96 службових перевірок. За їхніми результатами керівникам відповідних інспекцій області було внесено подання для вжиття заходів з усунення причин та умов, що сприяли порушенням. Так, з початку року до 67 співробітників податкових органів Тернопільщини було застосовано різноманітні заходи дисциплінарного впливу, 2 працівників податкових органів Тернопільщини звільнено із займаних посад. Винесено 50 офіційних застережень про недопущення протиправної поведінки.

За недотримання вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» відносно працівників органів ДПС ДПА у Тернопільській області з початку року складено 11 адміністративних протоколів. Варто зазначити, що стосовно десяти осіб судом прийнято рішення про визнання їх винними у вчинених правопорушеннях та притягнення їх за порушення Закону України «Про боротьбу з корупцією» до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів.

З метою подолання такого негативного явища як корупція, ДПА в області звертається до громадян з проханням повідомляти будь-яку інформацію про злочини чи правопорушення, в тому числі зловживання, хабарництво, корупцію податківців, інші зауваження щодо роботи підрозділів органів ДПС та окремих працівників за телефоном «довіри» 23-63-92, що функціонує у відділі по боротьбі з корупцією державної податкової адміністрації Тернопільської області.

Валентин НЕЧАЙ

Дата: 01/10/2008 11:17 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

Як БЮТ спекулює на чужому горі
В той час, коли «поважний» в області голова обласної ради Михайло Миколенко укріплює тили, розставляючи своїх однодумців-бютівців на керівні посади в різні установи та організації, інші слуги... Читати повністю>>


В той час, коли «поважний» в області голова обласної ради Михайло Миколенко укріплює тили, розставляючи своїх однодумців-бютівців на керівні посади в різні установи та організації, інші слуги біло-сердешного нардепа Василя Деревляного теж не дрімають, а заздалегідь готуються до виборів і проводять піар-кампанії. Вкрай важливі та болючі питання для мешканців Тернополя вони переводять в політичну площину і таким чином нараховують собі «бонуси».

Останній приклад цьому – закиди та заявки «деревляних» в бік Тернопільської ОДА з приводу того, що остання затримує процес надходження коштів з Кабміну для ВАТ «Текстерно».

Представники БЮТу кажуть, що виникла загроза невчасного отримання коштів для реконструкції гуртожитків ТО ВАТ «Текстерно», на проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт якого, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року, Тернопільщина мала б отримати 10,219 тис. грн.

Аби показати тернополянам свої «благі» наміри та «хвилювання» за їхню долю (а насправді пропіаритися, авт.), в четвер, 24 вересня бютівці під патронатом ґвалтівника Кирика-Мещерякова організували під стінами ОДА мітинг, в якому звинувачували керівників обладміністрації у затягуванні виділення для ремонту гуртожитків 10 млн. грн.

Звідки такий інтерес до справи, в якій, як виявилося, представники БЮТу навіть не орієнтуються? Адже всіма питаннями, пов’язаними з гуртожитками ВАТ «Текстерно», досі займалася лише ОДА. Так, комісія з питань техногенної безпеки, яку очолює п. Фліссак, ще у серпні, обговорюючи шляхи недопущення виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах житлового фонду даного підприємства, прийняла рішення активізувати роботу з пошуку коштів для проведення ремонту у цих приміщеннях.

– На це потрібна чимала сума. Тому ми звернулися до Уряду з клопотанням про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету. Відповідальними за подачу документації було визначено міську раду, оскільки ці житлові споруди мали перейти в комунальну власність міста, –  пояснив заступник голови ОДА Андрій Фліссак.

Він зазначив, що структурні підрозділи міськради провели велику роботу, напрацювавши об’ємний пакет документів, до якого увійшли дефектні акти обстеження технічного стану будівель.

– Виконано значний об’єм роботи. Необхідні документи подано в Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, яке в свою чергу 8 вересня повідомило Міністерство економіки та облдержадміністрацію, що прийнятною для фінансування робіт є сума 10,219 млн. грн., – розповів перший заступник голови ОДА. – 10 вересня КМУ прийняв розпорядження про виділення зазначеної суми для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт у м. Тернополі, а саме розпорядження надійшло в ОДА тільки 22 вересня. Тоді ж було проведено термінову нараду, на якій вирішено якомога швидше довести до кінця всі необхідні погодження. І вже 23 вересня ці документи «пішли на Київ».

За словами Андрія Фліссака, гроші не освоєні областю лише через те, що потрібно узгодити розрахункові цифри в Мінекономіки і Мінфіні.

– В Мінрегіонбуді всі цифри вже погоджені. Після цього кошти надійдуть в область і міська рада зможе їх використовувати, – сказав Андрій Антонович.

Він також відзначив, що виділена сума є значною, однак всі витрати розписано по кожному з будинків окремо, визначено підрядні організації, які проводитимуть ремонтно-відновлювальні роботи.
Як бачимо, практика перекидати з хворої голови на здорову є загальноприйнятою для «бютиків» усіх рівнів. Звинувачуючи керівництво ОДА в неіснуючих гріхах перед мешканцями гуртожитків «Текстерно», бютівці намагалися приховати справжніх винуватців цього зволікання, якими виявилися працівники Кабміну!

Цинізм проведеної акції під стінами ОДА полягає ще й в тому, що наобіцявши людям «золоті гори», Юля Володимирівна замість 35 мільйонів гривень, необхідних для вирішення житлово-побутових проблем мешканців гуртожитків, спромоглася лише на 10 мільйонів. І то всіляко ступорила процес надходження цих коштів в область.

 Вже вкотре бютівці спробували використати людську біду у своїх низьких цілях. Намагаючись показати себе у якомога кращому світлі, вони перекручують факти, чим змушують тернополян марно хвилюватися. Аби затягнути людей у свій табір, а також штучно підняти рейтинг своїй покровительці Юлії Тимошенко, біло-сердешні не гребують нічим. Однак, чи варто вестися на такі політичні провокації та обіцянки – кожен повинен вирішувати самостійно.

Анна АТАМАНЧУК

Дата: 01/10/2008 11:29 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

ПП ТФ «Будівельник» будує школу
Новий освітній заклад у с. Гаях Шевченківських Тернопільського району буде споруджено без залучення коштів з державного бюджету. Читати повністю>>


Новий освітній заклад у с. Гаях Шевченківських Тернопільського району буде споруджено без залучення коштів з державного бюджету, а будівництво освітнього комплексу, до якого увійдуть школа І-ІІІ ступенів на 240 учнів та дитячий садок на 60 місць, здійснюватиме за власні кошти приватне підприємство Тернопільська фірма «Будівельник».

– Такий проект мабуть не має аналогів у нашій області, та й в Україні їх є одиниці. Це хороший приклад для сільських голів, районної влади, як потрібно на місцях знаходити резерв землі, а не «дерибанити» її, нічого не залишаючи для громади. Думаю, що сьогоднішня подія є свідченням того, що тут влада та громада дбає про розвиток населеного пункту та впровадження й реалізацію соціально важливих починань, – зазначив у виступі перед мешканцями Гаїв Шевченківських та будівельниками голова обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь.

Голова ТОДА відзначив, що в області не всі школи відповідають сучасним вимогам:

– Є заклади, приміщення яких мають по 100 – 120 років. Є села, в яких приміщення школи не може вмістити всіх школярів. Десь є потреба у спорудженні «кущових» шкіл. Вирішення цих питань потребує чималих коштів. На жаль, при існуючих темпах фінансування на їх вирішення потрібно буде витратити не одне десятиліття. Тому державі потрібно переглянути свою політику та виділяти на такі речі більше коштів, – каже Юрій Чижмарь.

Після освячення фундаменту майбутньої школи голова обласної державної адміністрації Ю.Чижмарь заклав свою цеглину у її спорудження. При цьому керівник області висловив сподівання, що вже у наступному році будівництво школи буде завершено.

Дата: 01/10/2008 11:34 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Чиновник отруїв вихованців дитсадка?!
Як часто трапляється у нашому житті, винного шукають тільки тоді, коли стається непоправне. А найбільше вражає людська байдужість, котра зазвичай виявляється у ставленні до інших. Читати повністю>>


Як часто трапляється у нашому житті, винного шукають тільки тоді, коли стається непоправне. А найбільше вражає людська байдужість, котра зазвичай виявляється у ставленні до інших. Так, минулої п’ятниці 19 дітей з підозрою на кишкову інфекцію було госпіталізовано у Тернопільську міську дитячу та Підволочиську районну лікарні. Причиною шпиталізації стало масове отруєння вихованців скалатського дитячого садка «Ромашка» харчовими продуктами.

За повідомленням начальника головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Богдана Ониськіва, 26 вересня до районної лікарні міста Скалат Підволочиського району звернулися батьки трьох дітей. Практично одразу малечу госпіталізували з підозрою на кишкову інфекцію.

Як з’ясувалося, усі маленькі пацієнти були вихованцями скалатського дитячого садка «Ромашка». Тому цього ж дня, за постановою державного санітарного лікаря Підволочиського району, дошкільний заклад припинив свою роботу. Медики та працівники райсанепідемстанції обстежили решта 147 вихованців, а також персонал дитсадка. У цей день були організовані подвірні обходи. Всіх дітей оглянув консиліум лікарів на чолі із заступником начальника головного управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації Любов’ю Патрою, з участю головного дитячого інфекціоніста Ольги Дивоняк.

За результатами обстеження дев’ятеро вихованців дитячого садочка були госпіталізовані в інфекційне відділення Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні, дев’ятеро з дев’ятнадцяти потрапили до Скалатської лікарні, одну дитину було шпиталізовано в Підволочиську центральну лікарню.

Як розповіла мати п’ятирічного Анатолія Анжела Давидова з смт. Скалата, у п’ятницю її син проносив, у нього болів шлунок і підвищилася температура тіла.

– Щойно я виявила такі симптоми, мені зателефонували з райсанепідемстанції, і сказали, що це може бути наслідком отруєння. Тому що в інших дітей – вихованців садочка – спостерігалися такі ж симптоми, – зауважує п. Анжела. – В той же день, оскільки у нашому райцентрі не було вільних місць, нас направили на лікування в інфекційне відділення у Тернопільську дитячу лікарню.    

Буквально на вихідних було скликано раду, і згідно з наказом начальника головного управління охорони здоров’я була створена спеціальна комісія для розслідування групового захворювання дітей і організації належної медичної допомоги. На непередбачувану ситуацію миттєво зреагували не лише працівники Головного обласного управління МНС у Тернопільській області, Підволочиського РВ ГУ МНС, котрі виїхали на місце події, але й медики.

За словами завідувача інфекційного відділення Тернопільської міської дитячої лікарні Ольги Дивуняк, у відділенні перебувало дев’ять діток, віком від 4 до 6 років.

– Діти були ослаблені, мали пронос, підвищену температуру, блювали. Вихованців дитсадочка було госпіталізовано у п’ятницю, 26 вересня, близько 17 години. Їхній стан характеризувався середнім ступенем важкості. Зокрема, пацієнти скаржилися на підвищену температуру тіла, болі в животі. Сьогодні, завдяки лікуванню, їхній стан покращився і характеризується як середній стан важкості з покращенням, – зауважила Ольга Миколаївна.

Станом на 30 вересня, самопочуття хворих дітей покращилося, температура тіла в нормі. Як зауважила завідувач інфекційного відділення Тернопільської міської дитячої лікарні, після антибіотикової терапії та інших медпроцедур, діти мають пройти ще повторну антибактеріальну терапію. Сьогодні їх лікують згідно протокольного лікування кишкових інфекцій. Проте наразі причина масового отруєння дітей встановлюється.

Як зазначив під час брифінгу в понеділок голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь, у таких ситуаціях відповідальність, перш за все, лягає на працівників виховного закладу, котрі часто недбало ставляться до своїх службових обов’язків. З його слів, за встановленою експертизою, причиною масового захворювання дітей стала дизентерія через неякісні молокопродукти, які в дитсадок постачала працівниця Скалатської міської ради.    

На сьогодні медичні працівники продовжують проводити подвірні обходи, дезінфекцію дитячого садка і помешкань, де перебували хворі діти, а також шукати збудника інфекційного захворювання. За дорученням голови ТОДА Юрія Чижмаря розслідування групового захворювання вихованців дитячого дошкільного закладу «Ромашка» проводяться головами райдержадміністрацій та виконкомом Тернопільської міської ради.

До речі, нещодавно (16 і 19 вересня) у Чернівцях через захворювання дітей на гастроентероколіт й дизентерію на карантин закрили два дитсадки. Як стало відомо, джерелом інфекції у хворих дизентерією й сальмонельозом чернівецьких дітей стали сосиски та йогурт. 19 вересня згідно постанови Чернівецької міської санепідемстанції через захворювання п’яти дітей на гастроентероколіт припинена робота дитячого садка №23, а 16 вересня - робота дитячої установи №44, де занедужало 11 дітей, у двох з яких виявлена дизентерійна паличка Зонноє.

Жертвами харчового отруєння стали також двоє дітей у Запорізькій області. 12 вересня вони були госпіталізовані до лікарні.

До слова, зі слів медиків, перші симптоми харчової токсикоінфекції з’являються через 30 хвилин, частіше – через 5-6 годин після вживання недоброякісного харчового продукту. Інколи перші прояви можуть виникнути впродовж доби. Це залежить від кількості збудників та токсинів, що потрапили в організм людини, наявності хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, дисбактеріозу кишківника та загального стану опірності організму. Першими симптомами харчового отруєння є біль в животі, нудота, блювання, пронос. Температура тіла може бути нормальною, або підвищитися до 37,5 – 38,5 градусів. Лікарі стверджують, що самолікуванням при харчовому отруєнні в жодному разі займатися не потрібно. При виявленні вище перелічених симптомів, слід негайно звернутися до лікаря.

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 01/10/2008 11:45 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Через уряд бюджетники ризикують залишитись без зарплат
29 вересня відбулася селекторна нарада прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з українськими губернаторами щодо змін та поправок до бюджету 2008 року та бюджету на 2009 рік. Читати повністю>>


29 вересня відбулася селекторна нарада прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з українськими губернаторами щодо змін та поправок до бюджету 2008 року та бюджету на 2009 рік. Про що розмовляли високопосадовці і чи прислухався уряд до представників влади на місцях, розповів на брифінгу журналістам голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь.

Він зауважив невелику результативність даних нарад, оскільки уряд неналежним чином реагує на зауваження та пропозиції губернаторів. Незважаючи на те,  що це вже четверта нарада з приводу розгляду поправок до бюджету, можновладці досі не врахували попередні зауваження щодо бюджету. Тим самим провокуючи негативні соціально-економічні процеси в регіонах. Як приклад, тернопільський губернатор навів проблему з оплатою бюджетників. Через великі політичні ігри, в які як минулого, так і цього року грають українські високопосадовці, поза їхньою увагою залишаються життєво необхідні інтереси маленьких українців, наприклад такі як вчасне прийняття бюджету.

 На цей подвиг слуги народу спромоглися лише наприкінці року. За цей час в декілька разів зросла заробітна платня, через те в області склалася ситуація відсутності коштів на виплату зарплати працівникам бюджетної сфери. Через таку непоквапливість влади бюджетні організації Тернопільщини ризикують в листопаді-грудні залишитися без грошей, без світла і без тепла. Зі слів Юрія Чижмаря, щоб вирішити цю проблему, області необхідно 54 млн. грн., з яких 24 млн. грн. потрібно віддати лише за енергопостачання, ціни на яке теж суттєво зросли.  
Не врахованими залишились й «культурні» пропозиції п. Чижмаря. Так, губернатор неодноразово піднімав питання про припинення практики виплати неповних зарплат в сфері культури. Адже про яку якість можна говорити, якщо 2015 працівників цієї сфери в області працюють на неповні оклади, дивується голова ОДА.

– Тому я піднімаю питання, щоб в бюджеті 2009 року ситуацію було виправлено і нам дофінансували 18 млн. грн., які потрібні Тернопільській області для утримання повних штатних окладів для працівників культури, – наголосив Ю. Чижмарь.

Не знайшла підтримки в урядових коридорах й наступна пропозиція губернатора стосовно пропорційного фінансування державою об’єктів культурної спадщини. Так, згідно реєстру на території нашої області таких об’єктів знаходиться близько 10% від загальної кількості усіх культурних пам’яток України. Будучи однією із найбагатших в цьому контексті областей, ми отримуємо фінансування на загальних умовах з тими областями, де кількість об’єктів культурної спадщини набагато менша.

На жаль, бюджет на 2009 рік так само як і бюджет  2008 року є цілковито популістським. Замість системних соціально-економічних перетворень розбудови інфраструктури держави, уряд на чолі із Тимошенко пропонує чергову порцію обіцянок й одноразових електоральних подачок. Регулювання процесів в державі Юля Володимирівна, як завжди, збирається здійснити виключно у «ручному режимі». Як зазначив голова Тернопільської ОДА, в бюджеті на 2009 р. урядовці знову не розробили законопроект, в якому б була прописана чітка система оренди й продажу землі через аукціони. Уряд Тимошенко, прийшовши до влади в місячний термін, обіцявся вирішити це питання, але минуло вже 8 місяців, а питання так і не зрушило з місця. Не завжди з Києва видніше, що треба робити на місцях, вважає Чижмарь. Треба у будь-якому випадку діяти  за законом, вважає Юрій Чижмарь. Не можна підставляти людей, особливо тепер, коли процедура продажу й оренди землі не оформлена в сталий законопроект, а міняється разом із політичною ситуацією в країні.

– На сьогодні відсутня чітка процедура проведення таких аукціонів. Той механізм, який нібито існує, не є унормований відповідними постановами Кабміну, - каже Ю. Чижмарь.
Очільник області висловив свою думку й щодо децентралізації бюджетних коштів, яку, як панацею від усіх проблем, пропонує Тимошенко у бюджеті на 2009 рік.

– На жаль, в бюджеті 2009 року передбачено, що з 80 млн. грн. тільки 26 млн. грн. отримає область. Решта - надійде в селища та міста. В результаті цього розпочнеться будівництво нових об’єктів, які мають шанс стати довгобудами. Така практика нам не потрібна! Тому я пропоную не «розкидати» дрібні кошти, а завершувати фінансування потрібних області об’єктів.
Не зміг оминути увагою Юрій Чижмарь і політичну ситуацію в країні, тим паче, що вона стрімко змінюється чи не щодня. Не спромігшись офіційно оформити коаліцію між БЮТ Партією регіонів та комуністами, депутати цих фракцій продовжують спільно вносити й голосувати за власні законопроекти, не сильно переймаючись їх конституційністю та нехтуючи національними інтересами України. Такими, що суперечать державному суверенітету та національній безпеці, назвав Юрій Чижмарь прийняті в першому читанні законопроекти: «Про державну службу» та Закон «Про всеукраїнський референдум».

Вводячи в закон про державну службу вимогу про обов’язкове володіння держслужбовцем, крім державної, російською мовою, парламентарі фактично узаконюють статус російської мови, як другої державної.

– І за це проголосували такі особи як Мовчан, Деревляний, Яворівський, Томенко, голова фракції БЮТ Кириленко... Вважаю, що ця норма закону порушує наші права, як українців, і той сімнадцятирічний шлях, впродавж якого ми боремося за нашу державу, - переконаний Ю.Чижмарь.

Не менш принципово висловився пан Чижмарь і щодо закону «Про всеукраїнський референдум», теж проголосованого БЮТ, регіоналами та комуністами. У своєму цинізмі депутати цих фракцій дійшли вже до того, що хочуть ввести норму про можливість винесення на всеукраїнський референдум питання про територіальну цілісність України.

– Жодна держава, яка себе поважає, не пропише законодавчо подібної норми! В нас же є люди, які виносять це питання на розгляд парламенту і голосують за нього! – обурюється тернопільський губернатор.

Юрій Чижмарь вважає, що громадськість повинна знати про те, що витворяють в парламенті її обранці, чиї інтереси вони захищають. Як прикриваючись національною ідеєю, планомірно працюють на користь ворогів України

Дата: 01/10/2008 14:03 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Міністр Василь Куйбіда задоволений роботою обласної влади
В Тернопільській області з робочою поїздкою побував Міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда. Читати повністю>>


В Тернопільській області з робочою поїздкою побував Міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда, який ознайомився зі станом робіт у населених пунктах, що постраждали від стихійного лиха.

Як повідомили в прес-службі ОДА, під час робочої поїздки Василь Куйбіда ознайомився зі станом відновлювальних робіт у населених пунктах, які постраждали від стихійного лиха 23-27 липня, зі станом будівництва окремих об’єктів у Тернополі, а також спільно з головою облдержадміністрації Юрієм Чижмарем провів підсумкову нараду за результатами поїздки.

Зокрема, міністр Василь Куйбіда побував у с. Устя-Зелене та с.Коропець Монастирського району, ознайомився з реконструкцією кардіологічного центру обласної комунальної лікарні та зі станом добудови  обласної універсальної бібліотеки.

В облдержадміністрації Міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда провів підсумкову нараду щодо стану відновлювальних робіт у населених пунктах, які постраждали від стихійного лиха.

У нараді взяли участь заступники голови облдержадміністрації, міський голова Тернополя, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, державного казначейства, будівельних організацій.
Під час наради голова облдержадміністрації Юрій Чижмарь та його перший заступник Андрій Фліссак ознайомили Міністра регіонального розвитку та будівництва з ходом відновлювальних робіт у постраждалих від стихії районах, торкнулися проблем, які турбують обласну владу у цьому плані, та потребують підтримки уряду.

Серед іншого йшлося про надходження та освоєння коштів для потерпілих від стихії районів. Міністр Василь Куйбіда зазначив, що не використані через об’єктивні причини кошти залишаться в області і за їх рахунок можна буде вирішити проблему капітального ремонту лікарні в с. Усті-Зеленому.

На нараді також було піднято питання добудови обласної універсальної наукової бібліотеки, обласного архіву, створення обласного перенатального  центру в Тернополі, створення проекту реконструкції обласного драмтеатру.

Підбиваючи підсумки робочої поїздки в Тернопільську область, Міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда відзначив, що обласна влада правильно визначила стратегію ліквідації наслідків та відновлювальних робіт у населених пунктах, які постраждали від стихійного лиха 23-27 липня, і діє в правильному напрямі.

Міністр також звернув увагу на необхідність створення регіональної програми розвитку будівельної галузі, зупинився на окремих її аспектах.

Дата: 02/10/2008 10:48 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Опалювальний сезон розпочнеться із запізненням?!
Близько 30 тисяч тернополян, які проживають у мікрорайоні «Східний», опинилися під загрозою відкриття опалювального сезону. Читати повністю>>


Близько 30 тисяч тернополян, які проживають у мікрорайоні «Східний», опинилися під загрозою відкриття опалювального сезону через пізні ремонтні роботи двох котелень по вул. Бандери та Данила Галицького.

Незважаючи на це, мерія та комунальники обіцяють своєчасно запалити синій вогник для цих 30-ти тисяч тернополян. Вони планують завершити ремонтні роботи до 15 жовтня. Про це у понеділок, 29 вересня, повідомив міський голова Тернополя Роман Заставний.

У відставанні підготовки до опалювального сезону міський голова звинувачує Уряд. Мовляв, як можна передбачати виділення коштів для переобладнання котелень на листопад і грудень. На його думку, це робиться цілеспрямовано, щоб місто не використало коштів, і їх знову повернули до держбюджету.

–  Але наступного року нам їх не дадуть знову, мотивуючи своє рішення тим, що ми — погані господарі і не встигли все зробити у 2008 році, – додав п. Заставний.

Враховуючи те, що у проекті бюджету на 2009 рік на ремонт котелень коштів не передбачено, міська рада на вирішення даної проблеми збирається виділити понад 1,2 млн. грн.

Взагалі, місто до відкриття опалювального сезону готове на 90 відсотків.

Окрім цього, мер запевнив, що цього опалювального сезону не буде проблем з теплом й у мешканців гуртожитків комбайнового заводу та «Текстерно». Оскільки для перших будують котельню, а для останніх, що обіцяють передати у власність міста, підремонтують вже діючу котельню ТО ВАТ «Текстерно».

Відрадно чути й те, що зміна тарифної політики до нового року у Тернополі не розглядатиметься. За словами міського голови, вартість оплати за тепло не підвищуватиметься, навіть в тому випадку, якщо ціни на газ у державі зростуть. Проте, за словами мера, все залежить від самих тернополян. Адже їхня заборгованість перед «Тернопільоблтеплокомуненерго» становить 13 млн. грн. Однак мерія надіється, що ці борги найближчим часом мешканці міста все ж таки погасять.

Олена ЛЕГЕТА

Дата: 02/10/2008 10:49 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Громадська рада контролюватиме міліцію
На неправомірні дії працівників міліції можна буде поскаржитися Громадській раді. Читати повністю>>


На неправомірні дії працівників міліції можна буде поскаржитися Громадській раді. Про це під час прес-конференції у Тернопільському прес-клубі минулої п’ятниці повідомив помічник міністра відділу регіонального контролю Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності МВС Апарату Міністра Ігор Омельчук.

Громадська рада створена три роки тому. Проте до своїх функціональних обов’язків у Тернополі її працівники приступають лише з 7 жовтня. До цього часу, як зазначив Ігор Омельчук, її склад оновлювався, відбувалися законодавчі процедури створення.

Громадська рада контролюватиме дії правоохоронців у дотриманні прав людини. Спеціально створені мобільні групи з’ясовуватимуть, чи не було фізичного або психологічного тиску з боку працівників міліції. Також до їхніх обов’язків входить стежити за умовами затримання та утримання громадян.

Нагадаємо, основними проблемами, на які представники Громадської ради звертатимуть увагу, буде сприяння обласним правоохоронцям у забезпеченні прав людини, підвищення правової культури серед працівників органів внутрішніх справ, розуміння ними необхідності дотримання прав людини, налагодження взаємодії з громадськими правозахисними організаціями, підвищення правової культури та правової свідомості населення. А також дотримання дисципліни і законності працівниками ДАІ і дорожньо-патрульної служби, жорстокому поводженню та катуванню, протидія расизму і ксенофобії, незаконному затриманню та позбавленню волі. Крім того, Управління відстоюватиме правовий і соціальний захист працівників органів внутрішніх справ, захищатиме права шукачів притулку, мігрантів та іноземців.

Отож, починаючи з 7 жовтня, громадяни щовівторка з 10 до 12 год. можуть звертатися до представництва Ради із заявами.

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 02/10/2008 10:59 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Митниця поповнила обласну казну на 300 200 000 гривень
Тернопільська митниця з початку 2008 року (станом на 25.09. 2008 р.) забезпечила надходження до бюджету на суму 300,2 млн. грн. Читати повністю>>


Тернопільська митниця з початку 2008 року (станом на 25.09. 2008 р.) забезпечила надходження до бюджету на суму 300,2 млн. грн., що становить 112,0 % від суми очікуваних надходжень, доведених Держмитслужбою. Порівняно із аналогічним періодом 2007 року надходження до бюджету збільшилися на 181,4 млн. грн., тобто в 2,5 рази або на 152,7 % (за аналогічний період 2007 року сума перерахувань склала 118,8 млн. грн.).

Збільшенню надходжень податків і зборів у 2008 році на думку в. о. начальника митниці Володимира Титора, сприяло значне збільшення обсягів імпорту товарів підприємствами області. Попри нестабільну політичну та економічну ситуацію в державі, тернопільські підприємства стають багатшими. Вони активно збільшують об’єми виготовлення  продукції та розширюють свої організації, фірми й установи.

Останнім часом митники спостерігали значний ввіз із-за кордону на територію області сільськогосподарської техніки. Зокрема, тракторів та комбайнів. Так, митницею оформлено 12 472 вантажних митних декларацій, з них експортних – 3367, імпортних – 7910.

Впродовж цього року, за словами Володимира Йосиповича,  партнерами у зовнішньоторговельній діяльності вітчизняних учасників ЗЕД були підприємства із 72 країн світу. Найбільший вклад в загальний товарообіг регіону внесли наступні країни: Польща, частка якої в загальному товарообігу – 29,46%, Німеччина – 20,09%, Росія – 7,21%, Великобританія – 6,52%, Словаччина – 3,41%.
Слід також відзначити й те, що цьогоріч Тернопільською митницею порушено дві кримінальні справи за ознаками ч. І ст. 201 МК України на суму 1 034 821 грн. та 291 справу про ПМП на суму 1 345 428 грн.

Як повідомив заступник начальника митниці, начальник Служби митної варти та організації боротьби з порушенням митного законодавства Леонід Бобелюк, митницею вилучено з незаконного обігу предметів правопорушень на суму 283 465 грн. Розглянуто в повному обсязі 265 справ про порушення митних правил. За результатами їх розгляду на винних осіб накладено штрафів у справах про ПМП на загальну суму 50 200 грн., стягнуто  22 880 грн. штрафів. В суд направлено справи про ПМП на загальну суму 742 967 грн. для прийняття рішення щодо можливої конфіскації предметів ПМП або їх вартості. Судом у вказаний період було застосовано конфіскацію товарів на суму 136 766 грн.

Олена ЛЕГЕТА

Дата: 02/10/2008 11:01 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Хто стукає, тому і відчиняють
Цього року міська влада зробила чимало для Тернополя. Зокрема, у нашому місті з’явилися нові лавочки, сад каміння, альпійські гірки, а головне – нарешті хоч трохи полатали дороги. Читати повністю>>


Цього року міська влада зробила чимало для Тернополя. Зокрема, у нашому місті з’явилися нові лавочки, сад каміння, альпійські гірки, а головне – нарешті хоч трохи полатали дороги. Однак, поза увагою влади, на думку місцевих жителів, залишилось немало вкрай важливих питань. Особливо багато їх назбиралося у віддалених мікрорайонах Тернополя, зокрема у Пронятині.

Так, у неділю, 28 вересня, громада мікрорайону Пронятин скликала збори, щоб обговорити такі нагальні питання, як: незадовільне сполучення  мікрорайону з центром та іншими мікрорайонами; жахливий стан дороги мікрорайону до вул. Львівської, а також важливі питання екології (стихійні сміттєзвалища), енерго- і водопостачання, освіти тощо.

Першопричиною усіх своїх бід пронятинці вважають жахливий стан доріг. Куди вже тільки не зверталися люди із скаргами, однак, результату ніякого. Кажуть, дорогу по вулиці Мирній трохи поремонтували, а ось по вул. Бригадній зробили тільки 300 метрів.

Отож, дорога, по якій курсують маршрутні таксі № 23, знаходиться в жахливому стані. Внаслідок цього водії маршрутних таксі постійно спізнюються, а самі транспортні засоби часто ламаються, що також призводить до порушення графіку руху. За словами людей, нерідко буває й таке, що маршрутки взагалі не приїжджають. Через це пронятинці спізнюються на роботу, а їхні діти – в школу, оскільки ідуть пішки або годинами простоюють на автобусних зупинках.

– Ну, це просто знущання над людьми, – скаржиться жителька Пронятина п. Марія. – Зараз ми живемо за принципом, хто не вліз у маршрутку, той годину стоятиме на зупинці.  

Громада мікрорайону Пронятин не випадково висловила занепокоєння таким станом речей саме тепер. Адже «на носі» зима, люди стурбовані тим, що така ситуація буде і надалі продовжуватися, або й ще більше ускладниться, і ніхто їм не допоможе. Тому, аби зарадити даній проблемі, пронятинці підняли хвилюючі їх питання на зборах.

Обговорила громада також і проблеми екології, а саме вивіз сміття з населеного пункту. Виявляється, у Пронятині і досі не налагоджена система збору сміття. Через це у мікрорайоні утворилися стихійні сміттєзвалища. Щоб ліквідувати їх місцева влада цього року виділила близько 20 тисяч гривень. А за три роки ця сума становить вже близько 300 тис. грн.  Начальник управління житловокомунального господарства міста Олег Соколовський вважає, що за ці кошти можна було вже давно зробити нормальні дороги.

До речі, він заявив, що зараз зробити капітальний ремонт доріг у Пронятині не можливо як з фінансової точки зору, так і беручи до уваги погодні умови. Вихід один – ямковий ремонт. За словами міського голови, він відбудеться ще цього року.

Роман Заставний запевнив, що мерія все ж таки знайде 150-200 тисяч грн., аби зарадити проблемі. Ну що ж, поживемо, побачимо!

Наразі ж, якщо влада і надалі ігноруватиме проблеми громади Пронятина, люди обіцяють звертатися у виші керівні органи, зокрема до депутатів Верховної Ради України, прокуратури. І навіть, у випадку, якщо це не допоможе, громада мікрорайону каже, що вдаватиметься до крайніх мір: люди змушені будуть перекрити центральну дорогу в м. Тернополі в час пік. Пронятинці ж вірять: хто стукає, тому відчиняють.

Анна ДУДКА

P.S. На час виходу газети «Нова Ера» начальник управління ЖКГ Олег Соколовський повідомив, що ремонтні роботи у мікрорайоні Пронятин вже розпочато.

Дата: 02/10/2008 11:04 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Мистецтво бути вчителем
Усі ми родом з дитинства... І як його проведемо, таким буде наше життя. Велику роль у вихованні кожної людини відіграє школа. Читати повністю>>


Усі ми родом з дитинства... І як його проведемо, таким буде наше життя. Велику роль у вихованні кожної людини відіграє школа. Адже школа – це те, що не забувається ніколи, так само, як перший дзвоник, перша вчителька, перший урок...

Саме у школі ми отримуємо перші знання і вчимося не тільки читати, писати, рахувати, нас вчать жити. А хто не пам’ятає свою першу вчительку?

...Пригадую її сповнені доброти очі, чуйну та щиру душу, цікаві уроки, корисні поради. Не одне серце наляканого першокласника зігріла вона своїм теплом і ніжністю. І як їй вдавалось знайти підхід до кожного школяра? Навіть найбільший шибеник від погляду її ніжних очей перевтілювався в ангела. Саме вона, моя перша вчителька, Пасічник Галина Олександрівна люб’язно погодилась розповісти нам про свої таємниці в педагогічній праці.

— Галино Олександрівно, школі Ви віддали сорок сім років. Що ж для Вас школа?

— Школа для мене була другим домом, а всі учні – моїми дітьми. За них я так само хвилювалася, як за своїх доньок Ліду і Світлану. А початкову школу я завжди вважала стартом навчальної і трудової діяльності.

— А як у Вас виникло бажання стати вчителем?

— Сама дуже добре вчилась у школі, любила усі предмети, а вчителі змалку були для мене взірцем. Напевно, захоплення храмом знань, прагнення стати хорошим прикладом для підростаючого покоління і спонукали мене обрати цю нелегку професію.

— За все життя Ви стільки провели уроків, що й не злічити, а перший, мабуть, пам’ятаєте добре. Розкажіть, будь ласка, про нього.

— І справді, таке не забувається. Це було як «перший раз у перший клас». Я тоді так хвилювалася, що, навіть, учнів не бачила і не чула їхніх відповідей аж до закінчення уроку.

— Яким на Вашу думку має бути справжній вчитель?

— Перш за все, він повинен дуже любити дітей і поєднувати у навчально-виховному процесі доброзичливість, строгість і справедливість. Найновіші, найпередовіші форми і методи навчання не дадуть бажаного результату, якщо до дітей не ставитись з любов’ю. Діти – це барометр, вони відчувають і вбирають в себе, як губка, все те, що бачать і чують навколо.

— Що є найважливішим у роботі з дітьми?

— Навчання і виховання. Вчитель повинен дбати не лише про інтелектуальний розвиток дитини, а й про духовне і фізичне виховання. Важливим складником навчальної діяльності є спокійне, урівноважене, педагогічне ставлення до учнів і вміння з ними спілкуватись. У кожній дитині потрібно бачити Людину з її радощами і незгодами, вчасно підтримувати її у складних ситуаціях, вміти тактовно і культурно зробити зауваження чи лагідним словом заохотити. Кожний день повинен приносити дитині радість та пізнання цікавого і нового.

— Що потрібно робити, щоб дитина слухалась?

— Треба дуже її зацікавити. На уроках використовувати різні форми і методи навчання. І ще треба любити те, що ми робимо. Тільки тоді праця приноситиме гарний результат.

— Я знаю, що на своєму педагогічному шляху Ви працювали як з першачками, так із старшокласниками. Скажіть, будь ласка, чим відрізняється методика викладання початкової і старшої школи?

— Маленькі діти потребують більше уваги і піклування. З ними треба багато працювати індивідуально, використовувати наочні матеріали, пояснювати простими і доступними словами. А з старшокласниками дещо простіше, адже у роботі з ними в основному використовуються лекційні форми навчання.

— Що Ви вважаєте найважливішим для хорошого розвитку дитини, щоб вона була щасливою?

— Ж. Русо казав: «Якщо Ви хочете зробити свою дитину нещасною, то догоджайте їй у всьому». Тому, вважаю, важливо виховувати любов і повагу до людей, а не тільки до самого себе.
У навчальному моменті на першому місці для мене має бути читання. Саме через книги ми пізнаємо світ. Хто багато читає, той багато знає. Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці.

— Чи підтримуєте Ви зв’язок з колишніми учнями?

— О, так, я дуже люблю з ними зустрічатись, горджусь їхніми успіхами і досягненнями, адже всі вони у мене були особливі і надзвичайно хороші. З тими, хто живе за межами Тернополя чи України, листуюсь.

— Життя змінюється швидкими темпами. А діти? Чи такими вони були колись як зараз?

— Звичайно, що ні. Сучасні діти, розвиваються набагато швидше. До їхніх послуг зараз є все: мобільні телефони, комп’ютери, телевізори. Колись були дуже красиві і повчальні як художні, так і мультиплікаційні фільми, а зараз по телебаченню ми бачимо лише вбивства, жорстокість, зраду. А комп’ютерні ігри? – також, практично, одна стрілянина. От діти навчаються цьому всьому, а потім, часто навіть підсвідомо, втілюють у своє життя те, що бачать на екранах. Тому й теперішні школярі, в порівнянні з колишніми, – розкутіші, агресивніші, жорстокіші.

— У зв’язку із швидким розвитком дитини, часто перед батьками постає питання, коли краще віддати свою малечу у перший клас: в шість чи сім років. Що Ви думаєте з цього приводу?

— На мою думку, дитину краще віддавати у школу з семи років. Хоча в шість – теж непогано. Але справа у тому, що зараз дуже складна шкільна програма. І як не крути, а для шестирічок – заважко.

— Щоб Ви порадили батькам у вихованні своїх дітей?

— Дорогі батьки, пам’ятайте, що Ваша дитина — це дорогоцінний дарунок, і ваше завдання — берегти його. Вас можна замінити на будь-якій посаді: від сторожа до міністра, а справжнього батька і матір не замінить ніхто.

Підбадьорюйте і хваліть своїх дітей – це навчить їх вдячності. Ростіть їх в чесності і безпеці, щоб уміли вірити в себе і людям. Ніколи не висміюйте і не критикуйте, бо надмірна критика і зневага породжують ненависть і агресію.

— Галино Олександрівно, на закінчення нашої розмови, щоб Ви побажали вчителям, адже 5 жовтня вони святкують своє професійне свято.

— Хочу сказати, що вчителі – це люди долі. Користуючись нагодою, вітаю усіх своїх колег Тернопільської ЗОШ №3. Бажаю вам усім міцного здоровя, терпіння і сімейного благополуччя.

Олена КВІТКА

Довідка

Пасічник Галина Олександрівна народилась 14 грудня 1938 року у с. Плоскове Хмельницької області у звичайній сільській сім’ї. Закінчила Чортківське педагогічне училище та Івано-Франківський державний педагогічний інститут, факультет української мови і літератури. Розпочала свою педагогічну діяльність у м. Копичинці, де працювала вчителем української мови і літератури. Згодом переїхала у Тернопіль, де усе своє подальше життя пропрацювала вчителем молодших класів у ЗОШ №3. Чоловік – Бойцанюк Іван Петрович, також педагог, вчитель математики. Виростили двох доньок (старша – Ліда, працює педіатром у Хмельницькому, молодша — Світлана, стоматолог у Тернополі) і трьох внуків.

Дата: 02/10/2008 11:11 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

«12 стільців» – елітні меблі для Вас!
Погодьтеся, меблі є надзвичайно важливою частиною домашнього затишку. Вони наповнюють помешкання красою та гармонією, надають йому неповторного стилю. Читати повністю>>


Погодьтеся, меблі є надзвичайно важливою частиною домашнього затишку. Вони наповнюють помешкання красою та гармонією, надають йому неповторного стилю. Але не варто забувати, меблі – це не тільки те, що нас оточує, а насамперед те, що створює людині настрій, допомагає відновити сили після важкого трудового дня та звичайно відображає індивідуальність стилю господарів. Тому до їх вибору потрібно підходити обдумано та серйозно.

У салоні меблів «12 стільців» впевнені, що саме у них ви зможете підібрати меблі, серед яких почуватимете себе не тільки максимально зручно, а й справді по-королівськи. І їм неможливо не повірити. Адже, саме «12 стільців» має в своєму арсеналі ексклюзивні права на представництво всесвітньо відомих меблевих фабрик.

За 15 років свого існування на ринку фірма зарекомендувала себе як надійний продавець високоякісних елітних меблів провідних іноземних виробників, таких як Італія, Іспанія, Польща, Румунія, Малайзія, Бельгія. Знайдуть для себе гідні меблі й поціновувачі всього українського, оскільки в салоні широко представлена найсучасніша продукція провідних вітчизняних заводів.

Незалежно від віку та статі, для кожного з нас назва «12 стільців» вперто асоціюється із однойменним невмирущим літературним шедевром геніальних Ільфа і Петрова. І якщо герої роману в пошуках заповітних стільців змушені були об’їздити чи не увесь Радянський Союз, нам з вами в цьому плані пощастило більше. Адже ексклюзивна продукція найвідоміших європейських меблевих брендів завжди є у наявності у фірмових салонах «12 стільців», що у Тернополі.

Відмінна репутація та активна співпраця з найвідомішими європейськими компаніями, дозволяє підприємству постійно розширювати свою мережу магазинів та збільшувати асортимент продукції. Елітні м’які частини, спальні, вітальні, кухні, шафи-купе, столи, стільці, дзеркала і навіть оригінальні елементи декору – все це можна знайти в меблевих салонах «12 стільців».

Асортимент меблів, представлений у салонах «12 стільців», вигідно відрізняється від того, що сьогодні пропонують інші меблеві магазини. Відмінна якість, вишуканість, досить помірні ціни та постійно діюча гнучка система знижок приваблюють представників як середнього, так і забезпеченого класу. А широка гама кольорів і різноманітність дизайну задовольнять прагнення до краси та гармонії кожного покупця.

Ну, а якщо вам раптом не підійдуть за кольором, розміром чи дизайном, скажімо, вітальня чи м’який куточок, що є у наявності в салоні, ви зможете обрати будь-що інше за каталогом. І буквально за місяць ви будете мати саме те, що найбільше вам до вподоби. Повірте, вам буде з чого вибирати, адже для втілення ваших мрій в салоні вам запропонують багату палітру кольорів дерева і різноманітні види оббивки. Погодьтесь, таке вишукане різноманіття здатне задовольнити як найконсервативніші, так і наймодерніші смаки клієнтів! Придбавши хоча б одну річ в мережі меблевих салонів «12 стільців», ви на власному досвіді переконаєтеся, що досконалі речі таки існують і вони можуть стати не лише візитівкою вашої оселі, але й продовженням індивідуальності та неповторного стилю вашої особистості. І хто знає, можливо саме ця річ стане першою у колекції Ваших фамільних цінностей. Адже, добротність та філігранність представлених в салоні меблів нічим не поступається майстерності ювеліра.

Цілком природним є бажання людини до цілковитої гармонії. Тому, говорячи про якісні, вишукані меблі для спальні та вітальні, не можна залишити поза увагою неповторні меблі для кухонь та коридорів, які пропонують у салонах «12 стільців».

Жителі Тернополя вже неодноразово мали змогу сповна оцінити широкий вибір кухонь, шафів-купе, корпусних меблів і гардеробних «на замовлення» європейського рівня. Вибравши з дизайнером найбільш прийнятне рішення – все, можете бути впевнені, що не порушили загальний стиль інтер’єру. Кухня, шафа-купе або гардеробна від фабрики «Меблі Дизайн» – це не тільки красиво, але й зручно. Виготовлені на замовлення кухні з дуба, ясена, вільхи, черешні та клена служитимуть довгі роки і будуть тішити вас знову і знову. Але, як каже народна мудрість, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Тому, не зволікаючи ані хвилини, ласкаво просимо Вас відвідати у Тернополі фірмові меблеві салони «12 стільців», що знаходяться за адресами: вул. Шептицького,11 та в ТЦ «Орнава», 2 поверх.

Марія ІЛЬНИЦЬКА

Дата: 02/10/2008 15:11 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Почалася осіння призовна кампанія
1 жовтня розпочався осінній призов молодих тернополян до лав Збройних Сил України. Читати повністю>>


1 жовтня розпочався осінній призов молодих тернополян до лав Збройних Сил України. На строкову службу призвуть юнаків, котрим до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років і які не мають права на відстрочку або втратили його. Призовні комісії уже розпочали свою роботу і завершать її наприкінці листопада.

За осінній призов перед Тернопільською областю стоїть завдання відправити на службу до війська 565 юнаків. Із них 415 служитимуть у Збройних Силах України, 110 – у Внутрішніх військах та 40 – у Державній спеціальній службі транспорту.

Як повідомив Тернопільський обласний військовий комісар підполковник Олег Довгалюк, відправку призовників до військових частин буде здійснено за змішаним принципом, тобто територіальним і екстериторіальним.

– Близько 20% призовників служитимуть на території Тернопільської області. У військових частинах нашого краю вони одержать відповідні знання та навички, а після звільнення в запас стануть потенційними кандидатами до військового резерву, – наголосив обласний військовий комісар.

Він також додав, що решта тернополян служитимуть як у Західних, так і Східних областях держави в усіх видах військ Збройних Сил України.

Перша відправка призовників до війська запланована на 7 жовтня. Їх скерують до 11-ї окремої гвардійської артилерійської бригади 13 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
Основною вимогою керівництва Міністерства оборони України й надалі залишається відповідність якісним показникам.

– В першу чергу це добре здоров’я, інтелектуальні здібності та фізична загартованість, – каже підполковник Олег Довгалюк.

Слід зазначити, що під час осіннього призову на обласному збірному пункті працюватимуть кращі фахівці медичних установ регіону під керівництвом голови медичної комісії майора медичної служби Віталія Семенишина, які здійснюватимуть медичний огляд та перевірятимуть психологічний стан призовників. І хоча медики стверджують, що стан здоров’я призовників бажає бути кращим, обласний військовий комісар запевнив, що план на призов буде виконано вчасно.

Також він додає, що військова служба дає перспективи для подальшої роботи. Після армії можна влаштуватися на роботу у міліцію, СБУ, податкову міліцію, МНС, чого без проходження військової служби не вдасться зробити.

За словами підполковника Олега Довгалюка, в області немає надто великих проблем із юнаками, які ухиляються від служби в армії. Проте Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» ніхто не відміняв, а тому на тих, хто без поважних причин ухиляється від проходження військової служби, чекає кримінальна відповідальність. Так, якщо призовник проігнорує першу «повістку», то на нього накладається штраф у розмірі до одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. За подальше ігнорування на виклик на нього чекає кримінальна відповідальність, передбачена статтею 335 Кримінального кодексу України «Ухилення від призову на строкову військову службу».

Василь ЛАБАЙ

Дата: 03/10/2008 10:15 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Про вбивство Бандери розкажуть комікси
Після резонансних коміксів про Українську повстанську армію, Союз Української Молоді в Україні видав нову серію - Вбивства за наказом КДБ Читати повністю>>


Після резонансних коміксів про Українську повстанську армію, Союз Української Молоді в Україні видав нову серію - Вбивства за наказом КДБ, в якій на основі реальної історії розповідається про підготовку і здійснення вбивства провідника ОУН Степана Бандери і Льва Ребета.

Видавці розраховують на те, що комікси звернуть увагу громадськості на особу провідника ОУН Степана Бандери, ювілей якого святкуватимуть у 2009 році - 100 років від Дня народження (1 січня 1909) і 50 років від дня смерті (15 жовтня 1959). Вперше ці комікси були опубліковані у 1978 році в журналі «Крилаті», який видає Світове Управління СУМ.

Також у книзі буде виступ старшої доньки провідника Наталі Бандери на суді над вбивцею Богданом Станінським у Німеччині, і коротка біографія Степана Бандери, надана Центром вивчення визвольного руху.

До слова, 12 жовтня учні львівських шкіл змагатимуться за право бути кращим серед усіх учасників в інтелектуально-динамічній грі Бандеразнай. А в Івано-Франківську презентували першу в Україні книгу коміксів про Українську повстанську армію під назвою «Україна в боротьбі».

Дата: 03/10/2008 10:16 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

«Мистецтву меча» навчають безкоштовно
Президент всесвітньої організації «Kendo World» Майкл Комото завітав нещодавно до Тернополя на запрошення Президента Тернопільської Федерації Кендо Миколи Більчука. Читати повністю>>


Президент всесвітньої організації «Kendo World» Майкл Комото завітав нещодавно до Тернополя на запрошення Президента Тернопільської Федерації Кендо Миколи Більчука.

У  Тернополі кендо лише набирає обертів популярності. Поціновувачів японського бойового мистецтва вже є чимало. Під час свого перебування у Тернополі Майкл Комото провів навчальний семінар з кендо для 15 членів Теронопільської Федерації. А під час прес-конференції у понеділок майстри японського мистецтва розповідали і показували основні ази кендо для журналістів.

Зі слів Комото Сенсея (так його називають згідно правил японського етикету), саме слово «кендо» походить від древнього слова «кендзюцу», що означає «мистецтво меча».

— Кендо — це японське мистецтво фехтування на мечах, котре походить від давнього мистецтва наступального бою на мечах Кен-дзюцу. Після історичного етапу «реставрації Мейдзі», коли носіння зброї та мечей зокрема було заборонено, поступово стали змінюватися поняття «кен» (меч), «до» (шлях) і «дзюцу» (мистецтво) Тепер, коли зникла необхідність вбивати ворога на полі бою, головними завданнями кендо стали виховання духу, тіла, характеру людини, — зауважує Комото сенсей.

Як розповів Майкл Комото, у 1941 році Кендо стало обов’язковим предметом у всіх початкових школах Японії.

Після Другої світової війни Кендо було заборонено. Однак відродження Японії, що почалося у 1948 році, розширило цілі Кендо і пом’якшило саму техніку, і в такому вигляді ця дисципліна стала основою для створення національного виду спорту для всього народу.

В Україні ж інтерес до кендо почав зароджуватися ще шість років тому. З часом були утворені клуби в Донецьку, Львові, Харкові, Києві та інших містах. У квітні 2006 року пройшов перший великий турнір з Кендо в Харкові. У ньому взяли участь кендоїсти з Києва, Харкова, Донецька і Львова. Турнір був організований Харківською обласною федерацією Кендо, Іайдо, Дзедо і носив офіційну назву «Кубок Харкова». У вересні 2006 року була офіційно зареєстрована Київська Федерація Кендо.

Зі слів Миколи Більчука, мистецтву кендо у Тернополі можна навчитися безкоштовно. Заняття проводяться у військовій частині на вулиці Дубовецькій. Щоправда облаштування для бійця — не з дешевих (від 500 дол.), зате у Федерації допомагають його отримати.

До слова, невдовзі у Тернополі планують створити Центр східної культури, де усі бажаючі зможуть опанувати не лише бойове мистецтво кендо, але й флористики, чаювання та йоги.    

Олександр КОВАЛЬСЬКИЙ

Дата: 03/10/2008 10:37 | Категорія: Спорт | Автор: novaera

Тернополян визнали найгармонійнішими дітьми України?
Минулих вихідних у місті Фастові, що на Київщині відбувся десятий чемпіонат за звання «Найгармонійніша дитина України». Читати повністю>>


Минулих вихідних у місті Фастові, що на Київщині відбувся десятий чемпіонат за звання «Найгармонійніша дитина України». Про це повідомили у відділі у справах сім’ї, дітей та молоді головного управління з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту Тернопільської облдержадміністрації.

Шляхом проведення двох етапів заочного інтелектуального конкурсу «25 слів», було здійснено відбір кращих дітей. У фінальному турнірі чемпіонату взяло участь 30 учасників. Тернопільщину у фіналі представляли шестеро учнів.

Згідно регламенту турніру в перший день змагань було проведено 16 конкурсів розумового блоку; другого дня – 13 конкурсів спортивного блоку.

За наслідками двох днів змагань члени Тернопільського обласного осередку ВДТО «КРОКС», учні Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Коваль Софія та Стасюк Олена посіли 2 та 3 місця відповідно.
Гідно виступили й інші тернополяни посівши 4,5,6 та 8 місця.

Дата: 03/10/2008 10:39 | Категорія: Спорт | Автор: novaera

За отруєння дітей до відповідальності притягнуто 35 посадовців
Прокурор Підволочиського району порушив кримінальну справу стосовно службових осіб дошкільного навчального закладу м. Скалат за ч.1 ст.367КК України (службова недбалість). Читати повністю>>


Прокурор Підволочиського району порушив кримінальну справу стосовно службових осіб дошкільного навчального закладу м. Скалат за ч.1 ст.367КК України (службова недбалість).

Перевіркою прокуратури встановлено, що  службові особи дитсадка допустили до вживання  дітьми харчових продуктів , які не відповідають вимогам санітарних норм та не пройшли обов‘язкової сертифікації. Крім цього вони не відсторонили від роботи  осіб, які зобов‘язані були пройти обов‘язкові профілактичні медичні огляди. За попередніми даними, одна з працівниць закладу хворіла дизентерією, проте  була допущена до приготування їжі для дітей . 

Упродовж 26-29 вересня 2008 року до інфекційного відділення Скалатської районної лікарні №2 було госпіталізовано 29 дітей – вихованців навчального закладу з діагнозом кишкова інфекція. Проведеним бактеріологічним дослідженням  мікроорганізми Shigella sonnei (дизентерії) виявлені  у дітей, у продуктах, що  вони споживали та у працівників  дитсадка.  На даний час цією хворобою вже  заразились кілька батьків хворих діток.

Органи прокуратури зараз  перевіряють всі дошкільні заклади області щодо дотримання вимог законодавства про охорону здоров‘я. На сьогодні до дисциплінарної та адміністративної відповідальності  притягнуто 35 посадових осіб , які не забезпечили належної організації харчування в дошкільних закладах . 

Леся ДОЛІШНА
Прес-секретар прокурора області 


Дата: 03/10/2008 11:31 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Шановні вчителі!
Прийміть щиру вдячність за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Читати повністю>>


Прийміть щиру вдячність за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Впевнені, що ви й надалі докладатимете зусиль задля утвердження заможної, духовно багатої України.

Прийміть щиру вдячність за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Впевнені, що ви й надалі докладатимете зусиль задля утвердження заможної, духовно багатої України.

Щиросердно бажаємо вам, шановні освітяни, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги.

З повагою колектив газети «Нова Ера»

Дата: 03/10/2008 14:50 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

До відзначення 100-ліття Степана Бандери
Тернопільщина готується до відзначення ювілею Голови Проводу Організації Українських Націоналістів Степана Бандери. Читати повністю>>


Тернопільщина готується до відзначення ювілею Голови Проводу Організації Українських Націоналістів Степана Бандери. – Розпорядження про створення організаційного комітету з підготовки та відзначення 100-річчя від дня народження Степана Бандери та спорудження пам’ятника Провідникові ОУН голова обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь підписав 14 лютого 2007 року, - повідомив начальник відділу преси та інформації облдержадміністрації Юрій Заруцький.

В рамках Ювілейних заходів йде підготовка до виготовлення та   встановлення пам’ятника Степану Бандері в Тернополі, вирішується низка пов’язаних з цим організаційних питань.

З метою належного вшанування пам’яті С.Бандери та борців за волю й незалежність України проводиться ремонт та оновлення експозиції обласного музею політичних в’язнів та репресованих.

Фахівці обласного державного архіву готують документальну виставку присвячену світлій пам’яті Провідника ОУН.

До ініціативи відзначення ювілею підключилися й громадські організації. Так, СУМ в Україні видав у Тернополі збірник малюнків-«коміксів» «Вбивство з наказу КГБ», в якому, у доступній для дітей та юнацтва формі, розповідається про обставини загибелі лідера українських націоналістів. Видання буде безкоштовно поширене серед районних бібліотек області та громадських організацій.

Долучатися до справи вшанування провідного громадського та політичного діяча може кожен бажаючий.


Дата: 07/10/2008 15:04 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Життя тернопільчан не покращилося
Про соціально-економічні та політичні настрої мешканців Тернопільщини говорили нещодавно у Тернопільському прес-клубі реформ. Читати повністю>>


Про соціально-економічні та політичні настрої мешканців Тернопільщини говорили нещодавно у Тернопільському прес-клубі реформ. У засіданні взяли участь керівник Тернопільського відділення соціологічної Асоціації України Анатолій Литвин та незалежний політичний експерт Ярослав Чорнозуб. Присутні повідомили працівникам засобів масової інформації про результати нещодавно проведеного соціологічного дослідження.

Вперше на Тернопільщині було опитано найбільшу кількість респондентів – 2 тисячі мешканців області, півтисячі з котрих – мешканці м. Тернополя. Відносна статистична похибка становить приблизно 2%.

Як зазначили соціологи, суспільною проблемою номер один майже 99% тернополяни вважають корупцію. Найбільше хабарів, на думку опитаних, дають у навчальних закладах – 45%, на другому місці – хабарі в ході надання землі під будівництво – 30,7%. А от з хабарництвом у Державній автомобільній інспекції та міліції тернополяни зустрічаються дедалі рідше, відсоток хабарництва становить близько 20%.

Висловилися тернопільчани також з приводу змін у своєму фінансовому становищі з приходом до влади уряду Юлії Тимошенко. Так, лише у 35% опитаних справи поліпшилися. В той час, як майже 40% із них не побачили жодних матеріальних покращень у своєму житті. І майже 26 % наших земляків сказали, що їм важко відповісти на це питання.

На питання «За кого із цих претендентів у Президенти Ви нізащо не проголосуєте?» (опитуваним пропонувалося назвати 2-3 прізвища) майже 71 % респондентів відповіли, що це Віктор Янукович. 24 % сказали, що в жодному разі не проголосують за Володимира Литвина, решта претендентів на лідерство в президентському антирейтингу набирали до 10 % голосів.

На питання «Якби вибори відбулися у наступну неділю, то чи проголосували б Ви знову за ту ж політичну партію (блок), що і в 2007 році?» відповіді респондентів розподілилися. Не змінять свого політичного вибору – 49,4 %, не будуть голосувати за аналогією з 2007 роком – 25,1 % і ще 25,4 % респондентів не визначились.

Роботу голови Тернопільської облдержадміністрації Юрія Чижмаря, згідно з соцдослідженням, 23,1 % опитаних оцінили позитивно. 11,7 % дали негативну оцінку його діяльності і 25,3 % респондентів байдуже до його роботи. І майже 40% респондентів не знають хто такий Юрій Чижмарь.

Роботу Тернопільської обласної ради ефективною вважають лише 13,5 % мешканців області, а от негативну оцінку роботи депутатів та керівництва облради дали 45 % респондентів. В той же час 41,5 % жителів нашої області не змогли визначитися з цього приводу.

Олена ЗАВАЛЬСЬКА


Дата: 07/10/2008 17:14 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

«Повстанці» знялися у кліпі про Бандеру
Молодіжний табір - джамборі «Повстанська ватра – Захід» цьогоріч відбувався на Тернопільщині з 2 по 5 жовтня поблизу села Слов’ятин Бережанського району на базі музею ОУН-УПА. Читати повністю>>


Молодіжний табір - джамборі «Повстанська ватра – Захід» цьогоріч відбувався на Тернопільщині з 2 по 5 жовтня поблизу села Слов’ятин Бережанського району на базі музею ОУН-УПА.

За повідомленням прес-служби ТОМГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», саме тут у листопаді 1943 року проходили вишкіл майбутні члени Подільської воєнної округи УПА «Лисоня». Тому цьогоріч «таборовики» мали змогу не просто пожити у криївках, а й відчути дух того часу.

Відкриття «Повстанської Ватри – Захід» розпочалось з покладання квітів на могилу видатного громадсько-політичного діяча, «хрещеного батька» МНК, заступника голови проводу ОУН Івана Гавдиди.
Під час табору юнаки змагалися з різних видів спорту, демонстрували свої творчі, інтелектуальні та організаційні здібності на тематичних ватрах.

Протягом другого таборового дня учасники зустрілись із членом УПА, який розповів про воєнні дії, що відбувались у лісах Бережанщини, життя та побут повстанців. Того ж вечора хлопці, пропустивши через себе події визвольної боротьби, знялися у кліпі про Степана Бандеру тернопільського барда Василя Дунця.

Третього дня таборовики мандрували до села Лісники, де знаходиться цвинтар вояків, які загинули під час бойових дій на Лисоні. У лісі поблизу села молоді люди насипали могилу на місці трагічної гибелі провідних діячів УПА Бережанщини.

Не обійшлося на таборі і без алярмів, на яких учасники надолужували програму не виконану за день. Незважаючи на дощ, який теж не забув про наш табір, кожен із його учасників залишився задоволений.

Дата: 07/10/2008 17:22 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Тернопільщина і Білорусія побраталися
Підписано угоду про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Тернопільською та Брестською областями Читати повністю>>


Підписано угоду про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Тернопільською та Брестською областями

Церемонія підписання цього документа відбулася 6 жовтня, у Києві, в рамках проведення  Національної виставки Республіки Білорусь в Україні «Білорусь-2008».

Як повідомила прес-служба ОДА, угоду між Тернопільською областю та Брестською областю (Республіка Білорусь), а також Угоду між Брестським обласним виконавчим комітетом Республіки Білорусь та Тернопільською обласною державною адміністрацією України підписали голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь та перший заступник голови обласного виконавчого комітету Брестської області Михайло Юхимук.

— Метою підписання Угод є прагнення налагодити ефективне міжрегіональне співробітництво, —  зазначив голова ТОДА Юрій Чижмарь.

Враховуючи взаємну зацікавленість у поглибленні, зміцненні та розширенні економічного, науково-технічного і культурного співробітництва між регіонами, в угоді визначено основні напрямки співпраці.
Мова йде про сприяння взаємному розвиткові торгівлі, виробничого, інвестиційного та інших видів економічного співробітництва підприємств, у тому числі малого та середнього бізнесу, сприяння укладенню та реалізації прямих договорів (контрактів) між підприємствами та організаціями всіх форм власності, розташованими у Тернопільській області та Брестській області, на поставку сировини, продовольства, продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання та надання послуг.

Також планується здійснювати обмін інформацією про промислові та сільськогосподарські підприємства, про потреби цих підприємств та населення в основних видах промислової продукції, товарах народного споживання та сільськогосподарської продукції.

Крім того, в інтересах підвищення ефективності торговельно-економічного співробітництва, області обмінюватимуться переліками основних видів послуг і продукції, що виробляється підприємствами областей.

Планується також проводити стажування та обмін спеціалістами з метою вивчення досвіду щодо особливостей організації виробництва та умов зовнішньоекономічної діяльності.

У підписаних угодах передбачено й налагодження взаємодії в рамках співпраці у сфері охорони здоров′я, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, сприяння розширенню сфери екологічно чистих виробництв.

У культурно-мистецькій галузі пропонується розвивати співпрацю і контакти між театрами, музеями, творчими спілками, асоціаціями та фондами областей, проводити художні виставки, гастролі колективів і солістів.

По завершенні церемонії підписання делегації Тернопільської та Брестської областей взяли участь в урочистому прийомі у Посольстві Республіки Білорусь в Україні.

Валентин НЕЧАЙ

Дата: 08/10/2008 10:50 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

З нового року будівництво житла подорожчає на 23%
Хочемо ми цього чи ні, але останнім часом ціни, здається, ростуть із швидкістю звуку. Читати повністю>>


Хочемо ми цього чи ні, але останнім часом ціни, здається, ростуть із швидкістю звуку. До сьогодні підвищення цін на товари та послуги найбільше торкалося незахищених верств населення. Тепер же, зважаючи на політичну та економічну кризу в державі, значне подорожання на собі відчули усі. Однак, це ще не кінець. Досі залишаються загадкою ціни 2009 року. І, якщо вірити прогнозам експертів, чекати чогось кращого – не варто.

Нещодавно Міністерство регіонального розвитку та будівництва України  опублікувало прогноз вартості будівництва житла на 2009 рік, згідно з яким, наступного року собівартість будівництва квадратного метра може вирости на рекордних 23%.

Експерти кажуть, основні чинники подорожчання — зростання зарплат в галузі і підвищення цін на будматеріали, а також посилення умов кредитування, швидше за все, приведуть до повного застою на будівельному ринку наступного року.

Середня прогнозна опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Україні в 2009 році складе 5,267 тис. грн. Для столиці нашої держави — Києва встановлено максимальне значення показника — 5,92 тис. грн.

Нагадаємо, що станом на 1 липня цього року опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла по Україні складала 4,341 тис. грн, що на 23% нижче за прогнозний показник на 2009 рік.

Прогнозний показник розраховується один раз в рік і потім щокварталу переглядається на основі фактичних економічних показників. Варто відмітити й те, що з квітня по липень він виріс на 9,5%.
Підвищення цін на житло у наступному році, у Мінрегіонбуді пояснюють, зумовлене подорожчанням будівельних і паливно-мастильних матеріалів, а також підвищенням зарплат в галузі.

Учасники будівельного ринку говорять, що даний показник швидше індикативний, але все одно враховують його при складанні початкових розрахунків.

Раніше повідомлялося, що зменшення попиту привело не до зменшення цін на квадратний метр, а до скорочення об′ємів будівництва.

Нагадаємо, що в Києві у вересні дещо подешевшали квартири. Так, за даними аналітичного відділу будівельно-інвестиційної компанії «Kиїв Житло-Інвест», у вересні вартість житла на первинному ринку Києва залишалася стабільною, вартість житла економ-класу збільшилася на 0,2%, житла бізнес-класу зменшилася на 0,4%, а вартість в преміум-сегменті збільшилася в середньому на 3,6%.

Лариса ОБЕРЕМОК

Дата: 08/10/2008 10:51 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

В якій валюті варто зберігати гроші?
Світові фінансові ринки лихоманить. Закордонні банки-гіганти відчувають значні фінансові проблеми. Фінансова криза не оминула і Україну. Читати повністю>>


Світові фінансові ринки лихоманить. Закордонні банки-гіганти відчувають значні фінансові проблеми. Фінансова криза не оминула і Україну. Проте наші банківські установи зберігають свою нормальну кредитоспроможність. Національний Банк володіє достатніми ресурсами. Тому гроші з банків забирати немає причин. А от, в якій валюті зберігати гроші за таких умов?

За словами доктора економічних наук, президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, курс долара продовжуватиме зростати, оскільки зараз в США активно проводять політику підтримки національної валюти високими процентними ставками. Падіння курсу долара було пов’язане з тим, що це підтримувало американську економіку і послабляло експорт з Європи. Товари в євро стають дорожчими і європейська економіка починає гальмувати. Але це до певної межі, не можна беззастережно піднімати євро і знижувати долар, бо це впливає на соціальні і споживчі можливості в самій Америці. Отже, зростання курсу долара - неминуче, проте незначне.

Найбільш привабливою валютою заощадження для українських громадян як і раніше залишається гривня. Гривневі депозити вищі, ніж валютні депозити, оскільки Національний банк проводить політику «дедоларизації» економіки, тобто зменшення заощаджень в іноземній валюті задля сповільнення інфляційних процесів. Проте, розміщуючи гроші на гривневому депозиті терміном на один рік, необхідно, щоб процентні ставки з внеску в гривні перевищували доларові на 7-9%. Інакше депозит у доларах стає більш вигідним. Також при виборі валюти вкладу, необхідно враховувати рівень інфляції. За високого проценту останньої, перевагу варто надати іноземній валюті.

Банківські експерти радять українським громадянам зберігати свої гроші відразу в декількох валютах: не менш 60% своїх заощаджень тримати в гривні, 30-40% – у доларах та євро. При цьому серед двох світових валют аналітики все-таки надають перевагу американській.

Проте, якщо ви вже маєте депозитний вклад у євро, не варто панікувати і переводити заощадження в іншу валюту, оскільки на цьому можна втратити більше за рахунок різниці в курсах.

Надія ГОРІШНЯ

Дата: 08/10/2008 10:53 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Відтепер у «Єдиного Центру» тернопільська прописка
Політичне будівництво в Україні активно розвивається. Перманентно на політичній мапі України з’являються нові партії найрізноманітніших спрямувань та ідеологій. Читати повністю>>


Політичне будівництво в Україні активно розвивається. Перманентно на політичній мапі України з’являються нові партії найрізноманітніших спрямувань та ідеологій. Не виключення і всеукраїнська партія «Єдиний Центр», котра за півроку свого існування спромоглася не лише сформулювати і на власному з’їзді затвердити статут, програму та керівні органи партії, але й розбудувати регіональні представницькі органи. Такими успіхами партійного будівництва, яких досягнув «Єдиний Центр» за короткий проміжок часу, може похизуватися не кожна партія-довгожитель. Зробивши ставку на максимальне представництво партії в регіонах, керівництво «Єдиного центру» досягло вражаючих результатів.

Чимала заслуга в популяризації ідей «ЄЦ» та розбудові партійних осередків належить і Тернопільській обласній організації «ЄЦ», під головуванням Сергія Тарашевського.  

Так, 5 червня цього року після проведення першої установчої конференції тернопільської обласної організації «Єдиного Центру», ця пропрезидентська партія стала активним учасником громадсько-політичного життя Тернопілля.

Переконатися в тому, що ця політична сила з’явилася на Тернопільщині не випадково, а всерйоз і надовго планує закріпитися на обширах рідної області змогли всі, кому пощастило 2 жовтня потрапити на урочисте відкриття офісу «ЄЦ» в Тернополі. Відтепер за адресою С. Бандери, 8 діятимуть міська та районна організація «Єдиного Центру», а також громадська приймальня (тел.: 22-06-94), де кожен бажаючий зможе отримати інформацію щодо діяльності організації чи проконсультуватися з приводу життєво важливих питань.

Відкриття офісу «Єдиного центру» відбувалося за усіма найкращими канонами світових презентацій подібного штибу: святкові кульки,  величезний 36-кілограмовий торт з партійною символікою, патріотична музика, ну, і обов’язкові атрибути, без яких не відбувається жодне святкування, – журналісти і гості.

Традиційно відкриття розпочав священик із молитви за добрий почин та освячення приміщень офісу. Після спільної молитви та благословення голова Тернопільської обласної організації «Єдиного центру» Сергій Тарашевський привітав присутніх із тим, що нарешті організація отримала приміщення для своєї роботи. Керманич обласних єдиноцентристів подякував партійним активістам за їхню плідну роботу, адже саме завдяки їхній наполегливості та непосидючості організація в стислі терміни повністю сформувала структуру партії в області.

Особливу увагу Сергій Олександрович просив своїх партійних соратників звернути на залучення до лав партії авторитетних у своїй галузі людей: вчителів, науковців, лікарів, підприємців й інших. Адже, саме люди є золотим фондом кожної партії. І чим більше представників інтелігенції буде делеговано в політику, тим швидше вона оздоровиться. Щоб цей процес відбувся якнайшвидше, потрібно, щоб єдиноцентристи були широко представлені і у виконавчій гілці влади. Зі свого боку п. Тарашевський обіцяв всіляко лобіювати такі креатури перед обласною адміністрацією.

– «ЄЦ» – це єдина потужна команда професіоналів-прагматиків, котрі здатні не на словах, а на ділі захистити інтереси своїх виборців, – вважає пан Сергій.

Розповів голова обласних єдиноцентристів і про найближчі плани діяльності організації в області. Серед пріоритетів – створення цільових галузевих програм діяльності обласної організації «ЄЦ». На сьогодні євроцентристи області визначили три основні напрямки: село, освіта та енергозбереження.

Зі слів п. Тарашевського, по кожній з цих галузей в обласній організації «Єдиного Центру» є розроблені проекти їх реального, а не віртуального, реформування. Щоб залишити за собою шарм таємничості, Сергій Олександрович зазначив, що про ці нововведення мешканці області дізнаються найближчим часом із конкретних дій його партійців.

Коментуючи останні події у ВР, голова міської організації Віктор Щепановський сказав, що після всього, що сталося у парламенті, кожен з нас міг переконатися, що лише Президент України Віктор Ющенко серед політиків найвищого рангу є єдиним, хто послідовно й наполегливо обстоює національні інтереси України. «Єдиний Центр» підтримував, підтримує й надалі буде підтримувати державницьку позицію Віктора Андрійовича, спрямовану на розбудову української державності та зміцнення її суверенітету.

Тарас ПОДОРОЖНИК

Дата: 08/10/2008 10:57 | Категорія: Політика | Автор: novaera

«Укрпошта» працює в режимі он-лайн
В Україні щодня приймають і обробляють кореспонденцію, доставляють передплатникам сотні тисяч екземплярів газет і журналів, приймають оплату за комунальні й інші послуги тисячі працівників пошти. Читати повністю>>


В Україні щодня приймають і обробляють кореспонденцію, доставляють передплатникам сотні тисяч екземплярів газет і журналів, приймають оплату за комунальні й інші послуги тисячі працівників пошти. Завдяки їхнім старанням ми маємо можливість скористатися, окрім основних, десятками додаткових видів послуг, включаючи кур’єрську, електронну і прискорену міжнародну пошту.

Скорочуючи відстані, пошта несе людям радість спілкування, сприяє з’єднанню сердець і доль.

Напередодні Всесвітнього дня пошти в Україні директор Тернопільської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Михайло Мисак розповідає про основні засади діяльності Тернопільської дирекції «Укрпошти».

— З давніх-давен функція пошти була однозначна: передача інформації шляхом листування. На сьогоднішній день, враховуючи бурхливий розвиток комп’ютерно-інформаційних технологій, як нам відомо, кореспонденція перестає бути прибутковою справою. Михайле Васильовичу, скажіть, будь ласка, як з такої ситуації виходить УДППЗ «Укрпошта» і які ще функції вона виконує?

— Пошта на сьогоднішній день надає населенню досить широкий спектр послуг – більше 50-ти.  В першу чергу це універсальні послуги —  листи, листівки, бандеролі, посилки — тарифи яких чітко регулює держава. Щодо структури цих послуг, хочу погодитись з вами, кореспонденція справді помалу своє відживає. Приміром, ще 10 років тому приблизно 80 % листів надходило від населення, і тільки 20 % «Укрпошта» отримувала від організацій, підприємств, установ. На сьогоднішній день все змінилося до навпаки. Тепер більше 80 %  цих послуг Укрпошти  отримують юридичні особи і тільки 15 % — фізичні особи.

Однак, «Укрпошта» здійснює діяльність і в інших напрямках — відділення зв’язку, окрім основної роботи, виконують ще ряд додаткових функцій, таких як, наприклад, доставка пенсії, фінансові послуги. А зовсім недавно було впроваджено нові послуги — кур’єрська доставка та Власна марка. Остання, є досить цікавою. Полягає ця послуга у тому, що клієнт через будь-яке наше відділення має змогу замовити свій портрет чи емблему своєї фірми, підприємства чи установи на марці, яку можна використати при відправці листа. Собівартість такої оригінальної марки трішки вища, ніж звичайної. Так, за 80 грн. можна придбати 25 іменних марок.

Для збільшення своїх доходів Тернопільська пошта розвиває також торгівельну діяльність. Через районні відділення реалізовуються товари народного споживання. Таким чином пошта для області сприяє і вирішенню соціальних і побутових проблем, заощаджує споживачам вільний час, задовільняє матеріальні потреби в товарах першої необхідності. І що найголовніше — вся діюча мережа об’єктів Тернопільської дирекції є всім доступною.  

— А серед усього вищепереліченого, який вид діяльності для «Укрпошти» є найприбутковішим?

— Важко сказати. Звичайно, кореспонденція на сьогоднішній день не може давати прибутків. Однак, торгівля товарами частково покращує cитуацію, покриває певні затрати. Тобто є частина послуг рентабельних і частина нерентабельних, але за рахунок їхнього перехресного фінансування якось виживаємо.

— Михайле Васильовичу, які новітні технології використовуєте у своїй роботі?

— Ми, звичайно, як то кажуть, намагаємося йти в ногу з часом. Так, новітні технології уможливили запровадження сучасних послуг, а саме: електронний та валютний переказ, Інтернет-послуги, каталожна торгівля з використанням «Консигнації», фінансові послуги, поповнення рахунків мобільних операторів.

Багато чого, що раніше доводилося виконувати вручну, сьогодні робиться через комп’ютерну мережу в режимі он-лайн.

Пошта забезпечить листонош велосипедами

— Однак, п. Михайле, погодьтеся, для листонош комп’ютеризація не відіграє великої ролі. Яким же чином Тернопільська пошта полегшує їхню роботу?

— Повністю з вами згідний. Спосіб роботи листоноші з роками практично не змінюється: сьогодні, як і 10-15 років тому, вона у сумку накладає кореспонденцію і, як правило, пішки розносить її по домівках. Робота складна, тому аби хоч якось полегшити працю поштарів, цьогоріч ми замовили для них велосипеди. Плануємо їх отримати десь під кінець року. Таким чином всі листоноші, які мають довгі маршрути, будуть забезпечені цим засобом пересування.

Сподіваюся, що ми доживемо до тих часів, коли всі листоноші матимуть ноутбуки, а також кращі транспортні засоби.

— А чи практикуєте проведення різноманітних заходів для підвищення кваліфікції своїх праціників?

— Кваліфікацію працівників «Укрпошти» ми підвищуємо на всіх рівнях: від листонош до керівників. Є в нас хороша база в Києві «Зелена буча», де проводяться різноманітні курси, семінари, тренінги. Окрім того, час від часу організовуємо навчання на місцях.

— Михайле Васильовичу, кажуть, зараз втриматися на ринку досить важко, не залежно від того чи ти державне, чи приватне підприємство. Клієнт прагне якості та надійності. Яким чином УДППЗ «Укрпошті» вдається витримувати конкуренцію?

— Ми маємо деякі переваги перед іншими операторами, які надають послуги поштові чи наближені до поштового зв’язку. Перш за все, це географія нашої присутності. Працівники «Укрпошти» знаходяться у всіх населених пунктах: починаючи від області і закінчуючи найменшими селами.

Не менш важлива перевага пошти і в досвіді роботи. За довгі роки «Укрпошта» зарекомендувала себе як найдоступніший засіб комунікації для всього суспільства. Весь колектив пошти — це кваліфіковані працівники, які знають, що і в спеку, і в холод вони мають донести людям свіжу інормацію.

Окрім того, «Укрпошта» бере свого клієнта надійністю.

— Що буде робити «Укрпошта», коли в неї заберуть пенсії?

— Важко відповісти. Звичайно, пенсії становлять значну частину наших доходів. Однак, у світі поштові відділення вже давно не працюють з пенсіями. Тому я вважаю, що ми також зможемо прожити і без надання такої послуги.

Так, зараз ми розвиваємо таку послугу, як можливість погашення банківських кредитів через пошту. І навпаки, надання коштів клієнтами на депозити через нас. Сподіваємося, з часом започаткуємо й інші нові послуги.

Однак, вирішувати це питання не нам, а Уряду. Адже це все державна політика.

— 9 жовтня світове поштове співтовариство відзначає Всесвітній день пошти. Михайле Васильовичу, Ви як керівник Тернопільської дирекції УДППЗ «Укрпошта», щоб хотіли побажати своїм колегам з нагоди професійного свята?

— Я щиро вдячний всім колегам за тяжкий поштарський труд. Завдяки їхній старанності та відданості роботі, Тернопільська дирекція  «Укрпошти» успішно працює на ринку зв’язку.

Я бажаю вам, дорогі друзі, доброго здоров’я, професійних успіхів, щастя, благополуччя і,  звичайно, достойної зарплати.

Спілкувалася Анна ДУДКА

Дата: 08/10/2008 11:03 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Шлюбні ігри політиків як провісники виборів?!
В Україні осінь – традиційна пора весіль. Саме восени, коли усі сільгосп роботи перероблені, зібрано врожай, наші предки влаштовували гучні народні гуляння, найвизначнішими з них були весілля. Читати повністю>>


В Україні осінь – традиційна пора весіль. Саме восени, коли усі сільгосп роботи перероблені, зібрано врожай, наші предки влаштовували гучні народні гуляння, найвизначнішими з них, безумовно, були весілля.
Осіння пора року була ідеальним часом для сватання та публічного узаконення тих полюбовних стосунків, які виникали між молодятами, як правило, навесні та палко-пристрасно розгорялися влітку. Подружня ж невірність засуджувалась у будь-яких її проявах. Варто б було про це пам’ятати й українським політикам, котрі не лише всупереч коаліційним домовленостям заводили романи на стороні, але й хизувалися ними публічно.

На що сподівалися в БЮТі, коли 2 вересня у ВР, перебуваючи в офіційному шлюбі з НУНС, дружніми рядами з комуністами та регіоналами голосували за антипрезидентські закони? Якої реакції очікували біло-сердешні, коли потайки засилали сватів до Партії Регіонів та комуністів? Регіонали, які вже знудилися сидіти в опозиційних схронах, були готові навіть до громадянського шлюбу з бютівцями, але владні амбіції їхніх лідерів поставили хрест й на цьому єднанні. Як кажуть, Віктор Федорович зажадав від Юлії Володимирівни неможливого, а саме – уступити йому свою посаду. Адже, згідно проекту нової конституції, спільно напрацьованої БЮТ та регіонами, посаду прем’єра отримує найбільша фракція у складі коаліції. Таким чином, без п’яти хвилин жених замість весільного короваю отримав коаліційного гарбуза.

Володимир Литвин за посаду голови ВР, теж зголосився примирити помаранчеве подружжя, але його «жертовний жест» так нікого і не вразив.

Віктор Ющенко більше тридцяти днів чекав, що парламентарі домовляться, заявивши, що прийме будь-який офіційно оформлений формат коаліції. Але народні обранці так і не спромоглися до конструктивних дій, а лише пересварилися, продемонструвавши, що посади для них набагато важливіші за державні інтереси.
Чи гідні такі люди народної довіри, напевно знову доведеться  вирішувати нам з вами, оскільки розібратися між собою вони вже не можуть.

Дата: 08/10/2008 18:50 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Звернення Президента України Віктора Ющенка до Українського народу
Читати повністю>>




Шановний Український народе,

Дорогі співвітчизники,

Я говоритиму просто і відверто.

2 вересня 2008 року в українському парламенті де-факто була сформована нова коаліція Блоку Юлії Тимошенко, Партії регіонів і партії комуністів.

Ця коаліція наполегливо працювала тридцять днів. Сформувала керівництво парламенту України, формувала щоденний план роботи українського парламенту, прийняла чимало законів, значна частина яких були неконституційні, на моє глибоке переконання, не українські і не демократичні, що змушувало мене частину цих законів ветувати.

Події другого вересня і ті рішення, які були прийняті у парламенті, безумовно, унеможливили існування демократичної коаліції. І 3 вересня, де-юре, було оголошено про розвал коаліції.

Це - факт. Безумовно, він набагато складніший, аніж уявляється.

Нам потрібно ще багато-багато разів повертатися до 2 вересня 2008 року і дати повну відповідь, щоб це зрозуміла кожна людина, що тоді відбувалося у парламенті і за спиною тодішньої чинної коаліції.

2 вересня, по суті, розпочалася спроба демонтажу України і наших цінностей.

Баланс влади. Національна безпека. Політичний курс. Мова. Це все стало мішенню спеціальних домовленостей.

Демократичну коаліцію, переконаний, глибоко переконаний, зруйнувало одне - людська амбіція. Людська амбіція однієї особи. Жадоба до влади, розходження в цінностях, у перевазі особистих інтересів над національними.

Коаліційна угода і коаліційні домовленості зруйновані, економічні реформи не проводяться, виборчі розрахунки переросли у тотальний соціальний популізм, який призвів до найвищої в Європі інфляції і зниження соціальних стандартів - заробітної плати, пенсії і багатьох інших соціальних програм.

У час потенційних зовнішніх небезпек в хід було запущено неукраїнські сценарії - безхребетні, і по суті ворожі.

Бачимо й іншу небезпечну, ззовні занесену тенденцію - замах на розкол у національно-демократичних силах. Це - цвях, який свідомо забивають у наше тіло.

Сам Блок Юлії Тимошенко став заручником своїх лідерів. Бо в жертву вони ладні принести все - мову, безпеку, нашу європейську перспективу.

Я дуже хочу, щоб ви мене правильно зрозуміли.

Проблема - не в конфігураціях політичних сил.

Проблема - в рішеннях, які несуть загрозу Україні.

В цьому є момент істини.

Конституція відвела тридцять днів для формування коаліції. Користуючись конституційним правом, я подовжив цей термін ще на 5 днів.

Я готовий прийняти будь-яку законну коаліцію та її державні рішення.

Втім, картина - очевидна. Одні, підірвавши демократичну коаліцію, вдають святу невинність. Інші кажуть, що вони посередники, які чекають незрозумілих сигналів. Треті у каламутній воді шукають свою політичну або людську вигоду.

Станом на 8 жовтня 2008 року, я не отримав пропозиції жодної політичної сили про формування коаліції більшості, угоду б про яку підписало більше 225 народних депутатів України.

Відтак у ситуації, коли парламентські сили завели свою роботу у глухий кут, слово повинен сказати Український народ.

Згідно з Конституцією України я оголошую про припинення діяльності Верховної Ради шостого скликання та проведення дострокових парламентських виборів.

Голосування відбудеться демократично і законно.

Нас намагались повернути назад.

Як і рік тому, так і зараз я стою на захисті нашої перспективи. Я закликаю до активізації всіх українських виборців, всіх мислячих людей, всіх українських громадян і всіх українських патріотів.

Рішення, безумовно, - за вами. За вами - найвища в цій державі відповідальність, оскільки саме ви обираєте до влади українських політиків. Зважте на своє рішення.

За цим рішенням - перспектива України.


Дата: 09/10/2008 09:45 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Держава годує в’язнів на 190 гривень в місяць
Сьогодні на Тернопільщині діє чотири установи виконання покарань. Серед них: виправні колонії у смт. Копичинці, Добриводах та Бережанах, Чортківський слідчий ізолятор. Читати повністю>>


Сьогодні на Тернопільщині діє чотири установи виконання покарань. Серед них: виправні колонії у смт. Копичинці, Добриводах та Бережанах, Чортківський слідчий ізолятор. У виправних закладах термін покарання відбувають близько тисячі осіб.

Начальник управління Департаменту з виконання покарань у Тернопільській області Павло Лосик зазначає, що Державний департамент з виконання покарань фінансується з держбюджету лише на 50%. Значна частина коштів витрачається на продукти для ув’язнених. Так, на харчування одного засудженого припадає 190 гривень у місяць.

– Ув’язнені отримують в день 575 г хліба, 120 г круп, макаронні вироби, олію, тваринні жири, картоплю, овочі, томатну пасту, цукор, 100 г м’яса і 130 г риби, – розповів заступник начальника управління з комунально-побутового забезпечення Державного департаменту з виконання покарань у Тернопільській області Сергій Грек.

Вдвічі більше, близько 400 гривень, йде на місячне харчування неповнолітніх. Хворих на туберкульоз засуджених годують за 631 гривню в місяць.

– За якістю продуктів та організацією процесу їхньої обробки здійснюється належний контроль. Їжа потрапляє на стіл засудженого лише після перевірки лікаря, – зауважує Сергій Грек. – В установах виконання покарань ми ввели прогресивну лінію обслуговування, де позбавлені волі мають можливість самостійно накидати їжу на індивідуальні підноси.

Як зазначив начальник управління Держдепартаменту з виконання покарань Павло Лосик, «колонія – це держава в державі». Адже в цих установах виконання покарань діють всі служби: медичні заклади, пожежна безпека, установи фінансових операцій, служба охорони та нагляду і навіть церкви. Окрім цього, на території установ покарання здійснюється виробництво.

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 09/10/2008 10:27 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Місто стане чистішим
Європейську систему роздільного збору побутових відходів планують запровадити у Тернополі найближчим часом. Про це повідомили в прес-службі Тернопільської міської ради. Читати повністю>>


Європейську систему роздільного збору побутових відходів планують запровадити у Тернополі найближчим часом. Про це повідомили в прес-службі Тернопільської міської ради.

Спочатку відходи сортуватимуться на скло та пластик до спеціальних контейнерів, пізніше виділятимуться інші відходи, які піддаються вторинній переробці.

За повідомленням управління житлово-комунального господарства та екології, незабаром біля наших будинків та в місцях найбільшого скупчення відходів з’являться спеціальні контейнери для роздільного сортування: жовтого - тільки для пластику і ПЕТ-пляшок та зеленого - тільки для скла. 

Запровадження роздільного збирання сміття дозволить майже на 60% скоротити обсяги відходів, які на сьогодні потрапляють на сміттєзвалище. Розділені відходи йтимуть на переробку як вторинна сировина. Зі старого битого скла виготовлятимуть нові пляшки, з пластикових пляшок - шифер на дах, крісла для літніх терас тощо. Скорочення обсягів відходів, які вивозяться на полігон, приведе до значного скорочення шкідливих викидів у атмосферне повітря, що відбувається при самозайманні відходів на сміттєзвалищі та до зменшення забруднення отруйним фільтратом.

До слова, сьогодні вивчаються найоптимальніші місця розміщення контейнерів, розробляються ефективні маршрути і схеми регулярного очищення міста.

Олена ЗАВАЛЬСЬКА

Дата: 09/10/2008 10:29 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Запитання до влади
Чи застосовується податкова соціальна пільга до сум допомоги, що виплачується за листками непрацездатності у зв′язку з тимчасовою втратою працездатності? Читати повністю>>


Чи застосовується податкова соціальна пільга до сум допомоги, що виплачується за листками непрацездатності у зв′язку з тимчасовою втратою працездатності?

Визначення поняття «заробітна плата» наведено у статті 1 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон), згідно з положенням якого заробітна плата – це доходи, нараховані (виплачені, надані) платнику податку відповідно до умов трудового договору внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв′язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Допомога у зв′язку з тимчасовою втратою працездатності надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує працівнику втрату заробітної плати за час непрацездатності згідно із п. 1 ст. 35 Закону України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» i розглядається з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб як заробітна плата (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).

Отже, суми виплат у зв′язку з тимчасовою втратою працездатності при наданні податкової соціальної пільги розглядаються як заробітна плата і податкова соціальна пільга до зазначених доходів застосовується на загальних підставах.

Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області

Дата: 09/10/2008 10:31 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Ярослав Чайківський: «Китайське і турецьке взуття призводить до плоскостопості»
Ярослава Чайківського в Тернопільському краю знають як активного політичного діяча, ортопеда-травматолога вищої категорії. Читати повністю>>


Ярослава Чайківського в Тернопільському краю знають як активного політичного діяча, ортопеда-травматолога вищої категорії, головного лікаря Тернопільської обласної комунальної протитуберкульозної лікарні с.Плотича. Своїми професійними якостями та добрими справами Ярослав Федорович відмінно зарекомендував себе і в Центрі протезування інвалідів «Разан», що розміщується на базі Тернопільської міської лікарні №3. Тут він працює лікарем-консультантом.

Підлеглі відгукуються про нього, як про вимогливого і впевненого керівника. Хоча мало хто знає, яка він людина поза робочим кабінетом. У своєму інтерв’ю п. Ярослав вирішив поділитися з читачами «Нової Ери» найпотаємнішим та розповісти про окремі аспекти своєї роботи.  

«Медицина — сімейна справа Чайківських»

— Ярославе Федоровичу, окрім того, що Ви працюєте головним лікарем Тернопільської обласної комунальної протитуберкульозної лікарні, мені відомо, що Ви також є лікарем-консультантом Центру протезування та реабілітації інвалідів «Разан». Обидва напрямки роботи складні, скажіть, будь ласка, як відпочиваєте після напруженого робочого дня?

— Графік роботи настільки насичений, що часу на відпочинок й справді практично не залишається. Тому кожну вільну хвилину стараюся провести активно, з користю для здоров’я. Найповноціннішим відпочинком для мене є спорт. Здавна захоплююся футболом, і не тільки як вболівальник, а й як гравець. Окрім цього, полюбляю час від часу пограти і у волейбол, теніс.

— Маючи хороші спортивні задатки, Ви все ж таки обрали медицину. Чи не шкодуєте?

— Звичайно, що ні. Адже спорт — це всього лиш захоплення, а медицина — справа усього мого життя. До речі, фах лікаря я обрав не випадково. Так сталося, що в дитинстві я отримав серйозні травми і з того часу твердо вирішив, що буду травматологом. Моє бажання здійснилося, і я вважаю, що досяг вершини в галузі охорони здоров’я — став головним лікарем. Звичайно, перш ніж обійняти цю високу посаду, мені довелося подолати чимало труднощів. Вихідцю з простої селянської сім’ї, мені було не просто вступити до вузу, ще важче виявилося працевлаштуватися. Однак, доля була прихильна до мене, моя мрія здійснилася.

Та не тільки я присвятив медицині життя, моя дружина Надія працює заступником директора Центру протезування та реабілітації інвалідів «Разан». Слідами своїх батьків вирішив піти і син Андрій. Зараз він студент 3 курсу Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Остаточно ще не визначилася з майбутньою професією тільки донечка Мар’яна.  Та у неї є вдосталь часу на роздуми, оскільки вона ще школярка, навчається у 8 класі.

Так що медицина — це наша сімейна справа.

— Ярославе Федоровичу, як я зрозуміла, Вашу сім’ю пов’язує не тільки фах, але й місце роботи, адже і Ви, і Ваша дружина працюєте у Центрі протезування та реабілітації інвалідів «Разан». Розкажіть, будь ласка, про основні напрямки діяльності цього медичного закладу.

— Центр протезування та реабілітації «Разан» розпочав свою роботу у 2001 році. Основним напрямком діяльності підприємства є виготовлення протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів, ортопедичних поясів, корсетів, головотримачів, до— та післяпологових бандажних поясів, профілактично-ортопедичних устілок для лікування плоскостопості тощо.

Семирічний досвід роботи дозволив «Разану» вийти на якісно новий рівень і розширити своє поле діяльності. Так, з 21 липня цього року ми почали виготовляти ортопедичне взуття для дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату, які потребують ортопедичної корекції. Все взуття зроблене із натуральної шкіри, вітчизняних і зарубіжних виробників, має модельний вигляд і, найголовніше, воно є легким та зручним у користуванні. З допомогою цього взуття для людей при таких проблемах як вкорочення нижньої кінцівки від 2 і більше сантиметрів проводиться корекція. А також виправляється плоскостопість, клишоногість та інші вади розвитку.

— Кажуть, кількість дітей, що мають схильність до плоскостопості, з кожним роком  збільшується. Учені пов′язують це з порушенням екології, неправильним харчуванням майбутньої мами. Які ще фактори впливають на виникнення цього захворювання? Як лікар вищої категорії, що порадите робити, аби вберегтись від цієї недуги?

— Причин виникнення плоскостопості є багато. Однак, найбільш поширена — це неправильно підібране взуття, яке ми щодня носимо. Погодьтеся, ми, як правило, шукаємо собі взуття за розміром ноги, під колір та пошиття сумочки чи під одяг. Однак, часто забуваємо звернути увагу на виробника, а ще рідше задумуємося про вплив нових туфель чи черевичків на наше самопочуття та здоров’я. А дарма. Адже сучасне взуття, яке надходить на прилавки наших магазинів, в більшості випадків є непридатне для носіння. Особливо це стосується китайського та турецького виробників. Їхній товар не має необхідного викладення склепіння ступні, що при використанні спричиняє плоскостопість. Найбільш небезпечне таке взуття в період формування скелету дитини. Постійно незручне та неправильне положення ступні неминуче призводить до плоскостопості.

До речі, високі підбори у жінок теж зумовлюють виникнення ортопедичних проблем ступні.

А щоб вберегтись від цього захворювання, раджу людям перш ніж купувати взуття, звертати увагу на його якість, пошиття та виробника. А також необхідночас від часу проходити медичне обстеження з метою раннього виявлення та профілактики плоскостопості. Бо, якщо недуга запущена, лікування буде набагато тривалішим. Тоді вже не обійтися без ортопедичного взуття, послуг масажистів-професіоналів, проведення корекції за допомогою ортезів. А в особливо серйозних випадках доводиться застосовувати операцію на кістково-м’язевій системі.

«Комп’ютеризація, погане харчування, нехтування фізкультурою призводять до сколіозу»

— А що можете сказати про сколіоз. Наскільки на сьогоднішній день це питання актуальне і в чому причина виникнення цього захворювання?

— Справді, ця проблема на сьогодні є надзвичайно актуальною. Дослідження розвитку ортопедичних захворювань серед школярів вражають та неабияк лякають. Статистика свідчить: 280 тисяч дітей в Україні потерпають від сколіозу. Більше як 80% усіх викривлень хребта є набутими, решта — вроджені. Та найстрашніше те, що з ростом організму ці недуги прогресують.

Через байдуже відношення до себе та здоров’я близьких, про таку хворобу як сколіоз, хворі в більшості дізнаються лише у військкоматі, а також вже в дорослому віці, коли, на жаль, практично неможливо стовідсотково виправити дефекти постави.

Щодо причин виникнення сколіозу, то, знову ж таки, їх є безліч. Неправильна постава, слабка м’язева система, погане харчування, неактивний спосіб життя. Окрім цього, свій відбиток на здоров’ї населення накладають комп’ютерні технології. Так, батьки досить часто не помічають, що їхні діти проводять багато часу за комп’ютерами в незручних позах. А це з часом призводить до порушення постави, викривлення хребта.

Аби запобігти виникненню сколіозу, раджу батькам регулярно оглядати спини своїм дітям. І у разі виявлення найменших відхилень необхідно звернутися до фахівця.

Виправити вади опорно-рухового апарату завжди готові у «Разані». До речі, наш заклад безкоштовно забезпечує необхідними виробами інвалідів усіх груп і категорій; осіб похилого віку; дітей до 18 років.

Щоб отримати той чи інший лікувальний засіб безкоштовно, пацієнту потрібно мати направлення з Управління праці та соціальної політики, яке видається на підставі заключення ЛКК або МСЕК; паспорт, пенсійне посвідчення; ідентифікаційний код, а також свідоцтво про народження (для дітей до 18 років).

Окрім корекції, ми ще рекомендуємо комплекс вправ, які необхідно виконувати, аби не допускати прогресування даної хвороби.

«Кожна людина має право жити якісно до останньої хвилини»

— Ще кілька років тому медики та науковці били на сполох. У державі досі не було спеціальних баз для надання медичної допомоги невиліковним хворим — хоспісів. Кажуть, медичний заклад такого типу незабаром буде створено на базі Тернопільської обласної протитуберкульозної лікарні в с. Плотича Тернопільського району. Ярославе Федоровичу, розкажіть детальніше, що це буде за відділення? І  в чому полягає робота хоспісної служби?

— Створення хоспісів є одним із пріоритетних напрямків діяльності в галузі охорони здоров’я, оскільки ще до сьогодні тільки п’ятеро невиліковно хворих із тисячі отримують належну допомогу. Прикро, але це факт.

Відрадно, що незабаром на базі Тернопільської обласної протитуберкульозної лікарні в с. Плотича запрацює відділення для надання медичної допомоги невиліковним хворим. Адже кожна людина має право жити якісно до останньої хвилини — жити, а не доживати, жити без болю, без дискомфорту, бути психологічно захищеною. А хоспіс – це саме той заклад, де, незалежно від віку і статі, надається відповідна допомога тим хворим, які знаходяться в невиліковному стані. Тут до кожного є свої підходи. Найчастіше застосовується паліативна допомога. Вона полягає в постійному  знеболюванні. Завдяки такому підходу люди почувають себе нормально до останнього подиху.

Слід розуміти, що хоспіс не додає днів життя, але значно покращує та полегшує його. Тому відкриття такого відділення на сьогодні є досить важливе і я надіюся, що обласне керівництво докладеться до реалізації цієї ідеї. І наші люди зможуть дійсно покинути призначений їм вік в хороших умовах.

— Чи відомо вже на скільки ліжок буде відкрите відділення?

— Планується таке відділення відкрити на 20 ліжок. Проте, сподіваюся, з часом воно розшириться.

УНП — партія, яка ніколи не зраджувала

— Ярославе Федоровичу, окрім того, що Ви є лікарем вищої категорії, як відомо, Ви також займаєте чітку позицію і в громадсько-політичному житті нашого краю.

— Я вважаю, що кожен громадянин мріє жити в захищеній державі. Тому, аби хоч трішки прикластися до розбудови нашої неньки-України, у 1996 році вступив в УНП. І вважаю, що не помилився з вибором.

Це є дійсно патріотична, політична сила, яка відстоює інтереси українського народу, питання української мови, питання української повстанської армії.  

На сьогоднішній день УНП —  пропризеденська політична сила, яка разом із Главою держави чітко стоїть на проукраїнських позиціях і бореться з політичною кризою, яка склалася в Україні. І я як член УНП вважаю, що вихід з цієї кризи можливий тільки в перевиборах українського парламенту, де УНП також знайде своє місце.

Спілкувалася Анна ДУДКА

Дата: 09/10/2008 10:41 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera

Межі дитячої жорстокості визначають батьки, школа та Інтернет
Щодня у новинах ми чуємо про дитяче насильство. І щоразу нові прояви жорстокості неповнолітніх не перестають нас шокувати. Насильство, котре скоюють діти, набагато страшніше від насильства дорослих. Читати повністю>>


Щодня у новинах ми чуємо про дитяче насильство. І щоразу нові прояви жорстокості неповнолітніх не перестають нас шокувати. Насильство, котре скоюють діти, набагато страшніше від насильства дорослих. А найгірше те, що їхні злочини криють у собі усі негативи ще несформованої дитячої психіки.

Так, нещодавно країну сколихнула жахлива трагедія, котра сталася у Житомирі. 19 вересня співробітники Управління Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області затримали десятикласника за підозрою у вбивстві свого однокласника. Інцидент стався 11 вересня на території школи. Згідно з повідомленням житомирської обласної міліції, на допити були викликані вчителі, які намагалися ввести в оману слідчих, представивши ситуацію так, що підліток загинув, нібито зірвавшись з дерева. Прокуратура Богунського району Житомира 17 вересня порушила кримінальну справу за фактом спричинення учневі навмисного тілесного ушкодження, що призвело до його смерті.

Інший не менш страшний та вражаючий злочин, нещодавно розслідували чернівецькі правоохоронці. Міліціонерам довелося добряче посушити голови над походженням та авторством відеокліпу шкільного насильства. Диск із записом відео приніс до управління МВС невідомий чоловік. Після перегляду відеокліпу із назвою «Лох — это судьба» правоохоронці з’ясували, що події кліпу із жорстоким побиттям дітей відбувалися в одній із шкіл міста Чернівці. На відео чернівецькі школярі жорстоко знущалися зі своїх однокласників. Упродовж місяця шестеро випускників гімназії глумилися з однолітків, що й фіксували на відеокамеру. Дітей мучили у класах, коридорах, на шкільному подвір’ї та в туалеті. Сцени насильства монтували, а потім розміщували в Інтернеті. Кліп був підписаний як такий, що базується на реальних подіях. Відтак, правоохоронцями було визначено, що лише за місяць хулігани познущалися з шістнадцятьох учнів своєї школи. Проти всіх шести школярів порушили одразу дві кримінальні справи — за хуліганство та виготовлення непристойної відеопродукції.

Злочинність «омолодилася»

Факти дитячого насильства відомі і на Тернопільщині. Як зазначив т.в.о. начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей ГУ МВС у Тернопільській області Михайло Гайда, злочинність значно «омолодилася». Лише за вісім місяців цього року неповнолітніми було скоєно 130 злочинів.        

— А це на 20 злочинів більше, ніж у минулому році, — зауважує п. Михайло. — В основному неповнолітні злочинці з неблагополучних сімей. Однак є й велика частка малолітніх порушників із цілком забезпечених родин.

Жертвами лиходіїв стають переважно безпорадні та немічні, зокрема діти і люди похилого віку. Так, найжорстокішими злочинами, скоєними дітьми минулоріч, було вбивство літньої жінки у Зборові та дідуся в одному з районів Тернопільщини. Резонансним злочином було згвалтування неповнолітніми їхньої ровесниці у Підволочиському районі. А цього року дітьми було скоєно наругу над могилами у Збаражі.

— Кримінально-процесу-альне законодавство поблажливо ставиться до покарання дітей. За перший злочин — грабунок, крадіжку, здійснені неповнолітнім, суд не дає терміну ув’язнення. Натомість, порушнику дають випробувальний термін. За особливо тяжкі злочини, нанесення тілесних ушкоджень, згвалтування — підлітків карають позбавленням волі від 2 до 5 років та від 7 до 10 років, — зазначає Михайло Гайда.

Виявляється, найбільша злочинність серед неповнолітніх у Чортківському, Тернопільському, Підволочиському, Кременецькому, Бучацькому і Гусятинському районах. Як зазначив Михайло Гайда, аби зменшити злочинність, у деяких освітніх закладах вище перелічених районів дирекцією заборонено користуватися мобільними телефонами під час навчального процесу.

Що ж штовхає ще несформовану особистість на злочин? Одні причину шукають у недостатньому рівні освіти, виховання та уваги з боку батьків. Інші — у згубному захопленні комп’ютерними іграми та Інтернетом, яким діти приділяють найбільше свого вільного часу. Швидше за все, не помиляються ні перші, ні останні. А той факт, що лише за кілька місяців цього року співробітники міліції склали більше трьохсот протоколів за неналежне виконання батьківських прав, красномовно говорить сам за себе.

Вбивства, не боячись нікого і нічого

Психолог Наталя Гаєвська зауважує, що ті, хто вважає, що дитяча жорстокість — це природна вікова особливість, яка з часом мине, помиляються. Йдеться про невмотивовану витончену жорстокість, яка найчастіше повторює сюжети з Інтернету, комп’ютерних ігор, фільмів і порнографії.

Мовчать скривджені діти, боячись винести на обговорення своє приниження, часто з сексуальним підтекстом, із витонченою, не витраченою на краще фантазією. Розгублені й педагоги, які вперше зіштовхуються з такими страшними фактами, де нехтуються всі моральні, етичні, християнські, кримінальні норми. Але у таких випадках потрібно одразу бити на сполох, діяти.  Бо якщо дитина безконтрольно і безкарно скоює жорстокі вчинки, то така поведінка може стати звичною і закріпитися в старшому віці. Тому змалечку необхідно присікати прояви жорстокості, а головне — активно формувати здатність співчувати й співпереживати.

— Пригадую новину, яка шокувала не лише мене, — розповідає психолог. — Цієї весни в Одеській області троє старшокласниць ледве не до смерті побили в шкільній теплиці свою товаришку. Свідками цього були десятки осіб, які знімали побоїще на мобільні телефони і підтримували оплесками розгніваних дівчат. І ніхто з учителів не втрутився. Справу б зам’яли, оскільки одна з нападаючих — донька багатих батьків, а жертва — дівчинка з простої сім’ї. Але в розслідування втрутилися правоохоронні органи з Одеси, і зараз ведеться слідство. Батьки хапаються за голову, задаючись питанням: як таке могло статися в нашій сім’ї? Адже в дитини все було, і хто ж винен? Коли і під впливом чого зароджується жорстокість у дитячих душах?

Найчастіше агресія — наслідок психологічної травми. Людина зганяє свою образу і злість на слабких і беззахисних. Не тільки на тваринах, а й на людях. Зазвичай це пов’язано з тим, що дитина піддавалася насильству, не обов’язково фізичному — можливо, і психологічному чи емоційному. Біль, який дитина відчуває, породжує агресію та відчуження. Якщо дитина бачить або відчуває в сім’ї насильство, то така модель стає для неї зразком поведінки, цінністю і бажанням наслідувати. Якщо дитину побив тато, і щоб помститися хлопчик потім помучив тварину, то він ніби стає сильним, «як тато». Насильство знімає частину внутрішнього болю дитини, і цінність сили поступово заступає цінність відносин. Співпереживання вже сприймається як слабкість.

Дитяча свідомість в деякій мірі залежить від телебачення, комп’ютерних ігор та Інтернету. Могутній вплив на дітей має також вулиця.

— Звичайно, не можна недооцінювати роль фільмів, які безперервно йдуть на телеекранах і переповнені сценами насильства та жорстокості, — зауважує психолог. — Криваві бійки та смерть стали для підростаючого покоління звичними. Годинами просиджуючи перед екраном телевізора, дитина перестає розуміти чужий біль, убивство для неї стає чимось повсякденним. Що ж до комп’ютерних ігор, то не секрет, що найпопулярнішими є «стрілялки», вбивства в яких скоює головний герой — персонаж позитивний.

Вдосталь награвшись у війну й надивившись фільмів жахів, сучасні діти не бояться смерті, вона стає для них не більш ніж грою, адже погляди формуються на підставі досвіду — тобто того, що вони щодня бачать, чують, відчувають. Але наші діти це — в першу чергу відображення нас самих, дзеркало, в якому ми бачимо себе, свої ж власні помилки та недоліки. Не варто перекладати відповідальність за наших дітей на телебачення та вулицю! Не дивно, що існує безпосередній зв’язок між проявами дитячої агресії і стилем виховання в сім’ї. Величезну роль в агресивності дітей грає соціальна невпорядкованість нашого життя. Адже не секрет, що діти дуже гостро реагують на проблеми дорослого життя, але вирішують ці проблеми за допомогою сили, зганяючи злість на супернику. Батьки вважають своїм обов’язком нагодувати дитину, одягти та взути, усе інше для багатьох із них здається неважливим. Однак дитина постійно відчуває потребу в любові та ніжності. У стані занедбаності та самотності діти доходять висновку, що їх не люблять, і підсвідомо заздрять своїм «благополучним» у стосунках із батьками одноліткам. Саме ця неусвідомлена заздрість переломлюється на агресію, яка згодом може виплеснутися злочином або у гіршому випадку призвести до самогубства, — підсумувала Наталя Гаєвська.

Чи існує «ген жорстокості»?

Психолог пояснює проблему підліткової жорстокості і тим, що на відміну від дорослих, вони намагаються експериментальним шляхом зрозуміти, що таке жорстокість і де її межі.

— Для психології підлітка характерні підвищена емоційність, різкі перепади настрою, нездатність іти на компроміс. Вони можуть дуже любити свого собаку, але, вийшовши на подвір’я, жорстоко знущатися з бездомного кота. Ще однією особливістю підліткової психології є відсутність перспективи часу. Доросла людина, яка скоює той чи інший вчинок, розуміє, до яких наслідків це може призвести. Підліток же не усвідомлює своїх дій, не замислюється про завтрашній день. Для нього важливо домогтися бажаного саме сьогодні й зараз. Тому дитині потрібно пояснити, що може бути наслідком необдуманого вчинку, до якого спонукають емоції, — зазначає психолог.

Людство давно цікавило існування «гену жорстокості». Проте, як вважає психолог Наталя Гаєвська, це черговий міф, який покликаний перекинути відповідальність з батьків за виховання своєї дитини в даному випадку на генетику.

— Адже, погодьтеся, значно простіше списати невмотивовану агресивну поведінку дитини на наявність «гену», аніж розбиратися в причинах виникнення жорстокості! Це так званий «психологічний костиль», який допомагає «справлятися» із ситуацією, бо розбирати причини девіантної поведінки дитини багато кому із дорослих не під силу, — вважає п.Наталя.

За словами психолога, небажані наслідки агресії у дітей можуть усунути самі батьки. Їм всього лиш потрібно більше уваги приділяти своїм дітям, прагнути встановити з ними теплі взаємини, а на певних етапах розвитку сина чи дочки проявити твердість і рішучість. Та насамперед дорослі повинні пам’ятати, що дитина має відчувати себе улюбленою та потрібною. Також важливо, щоб при найменшому прояві агресії з боку дитини, батьки  доступно їй пояснили, яку шкоду своєю жорстокістю вона заподіяла, викликати в малюка емоційні переживання, змусити замислитися над наслідками своїх дій.

Так чи інакше, першою ластівкою у проявах жорстокого поводження своїх дітей є батьки. Достатня увага та моральна підтримка завжди стане помічником у вихованні та формуванні світогляду. Допоможімо своїм дітям дивитися на світ здоровими та добрими очима. Нехай наші чада будуть кроком до щасливого майбутнього!  

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 10/10/2008 10:58 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Ярослава Декалюк: «Я — українка, я — козачка, я мову рідну бережу, свою вишивану сорочку завжди до серденька горну»
Кожний народ завжди має щось, що притаманне лиш йому: Греція — сиртакі, Італія — спагеті, Франція — вино, а Україна по всьому світу славиться дивовижною вишиванкою, варениками і народною піснею. Читати повністю>>


Кожний народ завжди має щось, що притаманне лиш йому: Греція — сиртакі, Італія — спагеті, Франція — вино, а Україна по всьому світу славиться дивовижною вишиванкою, варениками і народною піснею.

5 жовтня у Тернопільському театрі актора і ляльки відбувся творчий вечір лауреата багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів, співачки, виконавиці народних пісень Ярослави Декалюк. Саме вона запрошує сьогодні нас пройтись по стежках її життєвого шляху.

Від Чорткова до Києва

Народилась Ярослава Декалюк у місті Чортків, що на Тернопільщині.

— Батько дуже любив співати. Мабуть, саме він подарував мені гарний голос і прищепив любов до української пісні, — розповідає співрозмовниця. — Пригадую, ще зовсім маленькою у супроводі  двох баяністів я виходила на сцену і співала, також брала участь у різноманітних концертах, звітах.

Пісня, сцена, публіка, оплески — все це настільки захоплювало дівчинку, приносило їй відчуття задоволення та самореалізації,  що довго думати над вибором майбутньої професії їй не довелося. Після дев’ятого класу Ярослава вступила до культосвітнього училища, яке закінчила з відзнакою.

— На державному екзамені був присутній викладач Київського інституту культури. Він послухав мій спів і сказав, що мені варто спробувати вступити до столичного вузу. І я прислухалася до його поради, — ділиться спогадами пані Слава. — На вступному іспиті я із своєю подругою-абітурієнткою співала пісню «Вербовая дощечка». Я — першим голосом, а вона — другим. І в той же день я стала студенткою Київського інституту культури факультету народний хор. Це були чудові і незабутні роки, присвячені пісні, праці над собою і гастролям.

Театр

Після закінчення навчання   п. Декалюк приїхала у Тернопіль і влаштувалась на роботу в Палац Культури «Октябрь» (теперішній Березіль). Через рік перейшла у капелу «Коператор».
Але пісня була не єдиним захопленням Ярослави Іванівни.

— До душі із самого дитинства припав мені й театр, — зізнається співачка. — Моя сестра працювала режисером, і я постійно ходила на її репетиції та вистави. От і виникла у мене думка започаткувати на цьому поприщі щось своє. Відтак, у профтехучилищі №1 народився мій аматорський молодіжний театр «Калина». Хоча проіснував він лише 8 років, ми встигли багато чого досягти. Так, були лауреатами багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів театральних студій, виступали не лише в Україні, а й поза її межами. Здобули почесне звання «Народний театр», в Києві завоювали друге місце серед молодіжних театрів, а в Польщі удостоїлись дипломом міста Яно Любельське.

Сьогодні пані Ярослава продовжує реалізовувати обидва свої таланти — співачки та режисера. І, здається, це їй вдається дуже добре.

Українська пісня завжди поруч

Доля  Ярослави Декалюк склалась так, що у 2003 жінка була змушена поїхати в Італію. Проте довго на чужині не втрималася, через рік і два місяці повернулася на Батьківщину.

— Знаєте, де б я не була: в Італії, Португалії чи в Болгарії, українська народна пісня завжди зі мною, — відверто зізнається наша співрозмовниця. — На курсах італійської мови, які я відвідувала, перебуваючи в Італії, проводились дні культури. Представник з кожної країни презентував свою державу. Я дуже серйозно поставилася до цих заходів. Мені хотілося не просто виступати перед публікою, а й сповна донести до слухачів українську пісню, передати національний дух. Тому я попросила чоловіка вислати з України фонограми пісень та костюми... І я виступала на площі перед великою громадою, серед якої були не лише українці та італійці, а й люди інших національностей. Мої старання не пройшли непоміченими: глядачі тепло сприйняли мене, дарували квіти та солодощі, а головне — на обличчі кожного відбивалося захоплення українською піснею.  

Гурт «Подоляни» — для мене знахідка

Уже 30 років Ярослава Декалюк дарує своїм прихильникам українську народну пісню. Вона не тільки співає, а й веде різноманітні свята і вечори. На одному із таких заходів співачка й познайомилася з гуртом «Подоляни». А було це у 2007 році при проведенні Новорічних та Різдвяних вечорів на Буковині.

— Гурт «Подоляни» для мене — знахідка, — каже вона. — Я так ніби все життя їх шукала, — і знайшла. Дуже вдячна їм за співпрацю.

Ми — відповідальні за землю, на якій народились

— Я вважаю, де людина народилась, там вона потрібна. Горджуся тим, що я — українка. Адже, українці — нація з глибоким корінням і з довгим шляхом самоутвердження. І завдання  кожного — цінувати і берегти те, що зберегли для нас наші предки.

Сім’я — це святе

Ярослава Іванівна дуже любить свою професію, якій вона присвятила вагому частину свого життя. Але найголовнішим для неї, її підтримкою та втіхою є сім’я — її чоловік Сергій, доньки Вікторія і Алла, син Сергій і внучка Мартуся.

— Сім’я — це святе, —  каже пані Ярослава, — і незважаючи на свою творчу зайнятість, коханий і діти завжди для мене були і залишаються на першому місці. Вважаю, що немає нічого ціннішого за сім’ю, та й взагалі за людські стосунки.  Розуміння, повага, чуйність і любов — ось на чому побудований світ, найкраще і найсвітліше, що у ньому є.

Людина — творіння Боже

Ярослава Декалюк переконана, що кожна людина — це найдосконаліше Боже творіння. І ми повинні навчитись бачити цю унікальність і неповторність у кожному з нас, поважати один одного і бути людяними.

— Ще важливо займатись тим, заради чого Небесний Отець нас послав на цю землю, — насамкінець зазначає співачка. — Заривання таланту в землю, вважаю важким гріхом. Життя — це вічний пошук і боротьба. Ми просто покликані вчитись, боротись, шукати і знаходити. І саме через призму труднощів і негараздів людина удосконалюється, досягає вершин успіху. Не варто ніколи опускати руки, скаржитися на життя. Усе, що нам дарує кожний день, треба сприймати з любов’ю і радіти кожній хвилині.

Олена КВІТКА

Дата: 10/10/2008 11:22 | Категорія: Культура | Автор: novaera

На захист закону
Зміна поколінь – закон життя. Молоді співробітники постійно вливаються і до лав тернопільських правоохоронців. Початок служби – під увагою старшого і досвідченого колеги. Читати повністю>>


Зміна поколінь – закон життя. Молоді співробітники постійно вливаються і до лав тернопільських правоохоронців. Початок служби – під увагою старшого і досвідченого колеги. Коли минає три роки практичної роботи, молодий спеціаліст, як мовиться, бере повне навантаження службових обов’язків на свої плечі. Цьогорічні 49 випускників міліцейських «вишів», які отримали призначення на посади в органи внутрішніх справ нашої області (найбільше – в Тернопіль, а також у Бережани, Чортків, Козову), приступили до роботи оперативниками, слідчими, дільничними, експертами. Ці юні лейтенанти міліції через чотири роки, мабуть, отримають по третій зірочці на погони і... зустрічатимуть нове поповнення. У вересні склали присягу і отримали звання «рядовий міліції» 67 мешканців нашого краю, котрі стали курсантами міліцейських навчальних закладів.

Майор міліції, начальник відділу комплектування управління кадрового забезпечення управління МВС в області Андрій Зальопаний каже, що постійно зростає інтерес у випускників шкіл до професії правоохоронця. Юнаки та дівчата прагнуть вступити до навчальних закладів Києва, Львова – тих вищих навчальних закладів, які є базовими в системі підготовки міліцейських кадрів. Не меншою популярністю користуються і віддалені від Тернопілля, для прикладу, у Харкові, Херсоні та Донецьку.

– Ті цьогорічні 67 курсантів-першокурсників блискуче склали тести, витримали нелегкі конкурсні відбори і вже почали міліцейську службу, бо роки навчання їм зараховуються до вислуги, – прокоментував Андрій Іванович. – А шлях у нинішнє курсантське життя кожен з них починав ще торік, із звернень у кадрову службу. Загалом підбирати кандидатів на вступ до наших базових вишів починаємо з вересня – і до початку травня. За цей час вони мають пройти дві лікарські комісії, скласти необхідні психологічні тести. Із торішніх 216 кандидатів цей відбір пройшли 187. На кожного була сформована особова справа. Так, пощастило не всім. Але шанси не втрачено: щороку до двох десятків кандидатів звертаються до нас повторно, хто з другої, а хто й з третьої спроби досягають мети, ставши курсантами.

 – Навчальний рік розпочався – і починається нова вступна кампанія. Що радите тим, хто хоче вступити у міліцейські вищі навчальні заклади?

 – По-перше, не відкладати задуманого на останній місяць. Якщо рішення тверде, то чого зволікати? По-друге, починаючи з жовтня, кандидати на вступ уже можуть звертатися у відділ кадрів обласної міліції чи в кадрові служби територіальних, за місцем проживання, органів внутрішніх справ, де все чітко пояснять, нададуть необхідну інформацію. Втім, можна за консультацією і зателефонувати: жителям районів – безпосередньо до нас, а мешканцям обласного центру – в міськвідділ внутрішніх справ.

 – Хто ж може стати курсантом?

 – Стати курсантом може претендувати та молода людина, котрій за станом на 31 грудня року вступу до «вишу» виповниться 17 років. Чому така вимога? Міліцейські курсанти, починаючи з другого курсу, вже беруть участь у караулах, патрулюваннях. А зброю можна дати до рук тільки тим, кому виповнилося вісімнадцять.

Дата: 10/10/2008 11:45 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Звільнено в запас перших військовослужбовців
У Тернополі відбулися урочистості з нагоди звільнення в запас першої партії військовослужбовців строкової служби 11-ї окремої гвардійської артилерійської бригади, які відслужили встановлений термін. Читати повністю>>


У Тернополі відбулися урочистості з нагоди звільнення в запас першої партії військовослужбовців строкової служби 11-ї окремої гвардійської артилерійської бригади, які відслужили встановлений термін.

У числі перших, за традицією, найкращі воїни, яких обрано як за рішенням командування, так і за пропозиціями самих військовослужбовців артбригади. Проводжали воїнів у запас усім артилерійським зєднанням.

Роз’їдуться по домівках 22 військовослужбовці, які за час служби проявили старанність і наполегливість у вивченні військової справи та на високому рівні підтримували військову дисципліну. У числі перших є ті військовослужбовці, які брали участь у ліквідації наслідків стихійного лиха в Західному регіоні. Вони з повною віддачею виконували завдання з надання допомоги населенню у Тернопільській та Івано-Франківській областях.

Всього ж цьогорічної осені з артилерійської бригади звільниться у запас понад 80 військовослужбовців з Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.

За словами командира 11-ї окремої гвардійської артилерійської бригади полковника Сергія Корнійчука, сьогодні звільняються в запас кращі військовослужбовці, які своєю наполегливою працею, професійним ставленням до виконання службових обов’язків гідно берегли та примножували славні традиції артилерійської бригади.

Кращих військовослужбовців бригади було нагороджено грамотами та цінними подарунками від голови Тернопільської обласної державної адміністрації Юрія Чижмаря та командування військової частини.

Василь ЛАБАЙ


Дата: 10/10/2008 11:47 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Ріст ВВП дозволив наростити надходження до бюджетів
Ріст обсягів валового внутрішнього продукту та поступовий розвиток малого та середнього бізнесу на Тернопільщині дозволив наростити надходження до бюджетів. Читати повністю>>


Ріст обсягів валового внутрішнього продукту та поступовий розвиток малого та середнього бізнесу на Тернопільщині дозволив наростити надходження до бюджетів.

Так, у вересні до Державного бюджету надійшло 42,9 млн.грн. податків та зборів, що становить 130,5% минулорічного показника (плюс 10 млн.грн.). Виконання бюджетних призначень Міністерства фінансів становить 101,3% (додатково понад план отримано 0,6 млн.грн.).

Найвищі темпи приросту надходжень до Державного бюджету у вересні 2008 року досягнуто з податку на додану вартість (збільшення на 9,1 млн.грн. або в 1,4 рази більше ніж у вересні минулого року).

Доходи місцевих бюджетів, що контролюються податковими органами, склали у вересні 2008 року 60 млн.грн. і зросли в порівнянні з попереднім роком на 15,2 млн.грн. або на 33,8%. Планові показники виконано на 108% (додатково отримано 4,5 млн.грн.). Суттєво зросли надходження по податку з доходів фізичних осіб (на 12,5 млн.грн. або на 36,5%.), плати за землю (на 1 млн.грн. або на 43,9%).

Відділ економічного аналізу та прогнозування ДПА в Тернопільській області

Дата: 10/10/2008 15:34 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Як вирішити «квартирне» питання?
З усіх доходів, отриманих громадянином від надання в оренду належної йому нерухомості, податок з доходів фізичних осіб сплачується за ставкою 15 відсотків. Читати повністю>>


Роз’ясніть, будь ласка, таке "квартирне" питання: чи оподатковуються податком дохід, отриманий від здачі квартири в оренду? Якщо так, то який податок потрібно платити?

Оподаткування доходів від надання майна в оренду передбачено підпунктом 4.2.7. статті 4 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон).

Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) визначено п.9.1 Закону.
Квартира в оренду може надаватися як юридичним особам чи фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності, так і громадянам.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб′єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є платник податку – орендодавець (тобто особа, яка надає в оренду житло). Необхідно зауважити, що в даному випадку слід заключити договір оренди, який в обов’язковому порядку завіряється нотаріусом. Орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу. По закінченні року (з 1 січня до 1 квітня року, наступного за звітним) такий орендодавець зобов’язаний подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про доходи.

У випадку надання майна в оренду юридичній особі чи фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності, вони виступають податковими агентами і при нарахуванні доходів орендодавцю зобов’язані утримати податок.

При цьому об′єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо таку мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного податкового року, то об′єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеного в договорі оренди.

З усіх доходів, отриманих громадянином від надання в оренду належної йому нерухомості, податок з доходів фізичних осіб сплачується за ставкою 15 відсотків.
        
Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області

Дата: 10/10/2008 15:37 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Кримінальна хроніка
Сповідь... Крадуть там, де погано лежить... Люди впіймали злочинця...
Обкрадали будинок серед білого дня... Читати повністю>>




Сповідь

Завжди важко поставити поруч два слова – злочин і підліток. Ще важче усвідомити, як може  15-річ-ний хлопчина, навмисно вбити людину, відтак продовжувати спокійно жити, і не просто жити, а скоювати квартирні крадіжки, красти автомобілі.

Саме за такими кримінальними статтями звинувачено мешканця Монастириського району. Щоправда, за злочини проти власності, він вже покараний шістьма роками колонії. Проте незабаром постане перед судом за вчинений розбійний напад та вбивство односельця.

Цього року хлопцеві виповнилося 19. Свій день народження, як і минулорічний, він зустрів в Бережанській виховній колонії. Щоправда, тепер без надії покинути високі стіни – юнак зізнався, що у 2005 році вбив та спалив свого односельця, аби заволодіти кількома сотнями гривень.

…Усе відбувалося взимку, на календарі був кінець лютого. Як розповів начальник обласного УМВС Віталій Максимов, хлопець майже два місяці пильнував за своїм односельцем. Задумав вбити його та заволодіти грошима. Добре знав, що той живе у будинку один. Дружина потерпілого померла декілька років тому, дітей у них не було. Чоловік працював різноробочим у місцевій лікарні. Статків особливих не мав. Заробітна плата всього-на-всього понад двісті гривень, плюс трохи більше сотні пенсії. Але для неповнолітнього, який виховувався у неблагополучній сім’ї, навіть такі доходи видавалися значними.

Батьки юнака зловживали спиртним і не дуже пильнували за ним. Він міг тижнями прогулювати уроки. На неправильне виховання родичам вже неодноразово вказували  педагоги і міліціонери, але все марно. Мати хлопця останніми роками була прикута хворобою до ліжка, батько далі продовжував пиячити. Юнака виховувала вулиця, а така «педагогіка» ще ніколи доброго не навчила.
Вбивство хлопець спланував заздалегідь. У сховку, неподалік від будинку потерпілого, він заховав пальне. 23 лютого ходив за чоловіком вслід. Побачив, що той зайшов до крамниці за продуктами. Зрозумів – у нього є гроші. Щойно пенсіонер зайшов додому, неповнолітній – за ним. У кімнаті відразу вдарив потерпілого кастетом по голові. Чоловік впав, втративши свідомість. Неповнолітній побіг за пальним. Облив ним непритомного господаря квартири і підпалив. На той час чоловік ще був живий, але вогонь довершив чорну справу. Заволодівши більш як чотирмастами гривнями, хлопець, ніби нічого не сталося, подався додому.

Труп, який сильно обгорів, обслідували у районному морзі. Технічні можливості медичного закладу не дозволили встановити, що чоловікові перед смертю було причинено травму голови. На той час зробили висновок, що пенсіонер згорів у вогні. Тільки через три роки слідчі проведуть ексгумацію тіла і призначать судово-медичну експертизу, яка доведе, що насправді було скоєне вбивство.
Але жорстокий злочин не зупинив підлітка. Через рік після вбивства хлопець викрав автомобіль та забрався до чужого будинку. За ці злочини неповнолітнього затримали міліціонери. Суд, врахувавши вік підозрюваного, виніс йому умовне покарання. Це теж не стало уроком для коропецького зловмисника – він знову  зазіхнув на чуже майно. Цього разу районний суд  виніс вирок – шість років і три місяці позбавлення волі. Не досягнувши повноліття, юнак опинився у виховній колонії. Але це було лише початком його тюремних поневірянь, бо ж тепер за скоєне вбивство прийдеться відбувати новий термін.

Юнака звинувачено за двома статтями (187 та 115) Кримінального кодексу – скоєння розбійного нападу з проникненням у чуже житло і спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та за вбивство. Кримінальну справу розслідувано та передано до Апеляційного суду. Психіатрична експертиза довела, що підозрюваний може відповідати за вчинене.

Крадуть там, де погано лежить

Хтось заробляє чесним шляхом, а для когось вкрасти – це теж робота. За повідомленням Центру зв’язків з громадськістю УМВС в Тернопільській області, двоє молодих тернополян майже щодня ходили на такі кримінальні заробітки, цього вимагала пристрасть молодика та 25-річної жінки до наркотиків. Не зважали охочі до легкої наживи і на неодноразові в’язничні терміни – знову і знову брались за старе.

Цього разу зайшли на ринок. Довго роздивлялись, де можна нагріти руки. В одному з невеличких офісних приміщень було доволі людно – там торгували металопластиковими вікнами. Щоб зацікавити клієнтів, підприємці детально розповідали про товар та ще вирішили показати весь асортимент, що на складі, тому й покинули офісне приміщення, залишивши незачиненими двері. Цього тільки і чекали злодії. Жінка пильнувала, чи бува хто не повернувся, а її спільник, зайшовши всередину, швиденько роздивився, що є цінного та буквально за кілька хвилин злодії розжились на ноутбук і мобілку. Непоміченими покинули місце злочину та подалися продавати крадене. Хоч комп’ютер і був без документів та блоку живлення, його злодії швидко збули за безцінь.

Завдяки оперативним діям працівників карного розшуку Тернопільського райвідділу, крадіїв затримали. Викрадений товар правоохоронці вилучили. А на порушників чекає чергове покарання.
Обкрадали будинок серед білого дня

Як розповіли  в Збаразькому райвідділі внутрішніх справ, подібного злодійського інциденту не пам’ятають навіть найстарші із співробітників. Щоб серед білого дня винести з чужого помешкання  цілу купу побутової техніки, серед якої великий холодильник, і спокійно піти за таксі, аби  довезти накрадене додому – наглості й нахабства треба чимало.

Таким виявився 43-річний житель районного центру. Щоправда, чоловік взяв собі в помічники 50-річного товариша, котрому свій кримінальний вчинок пояснив як повернення боргів.

Власниця будинку, який намагалися обікрасти, вже давно перебуває за кордоном. З чоловіком жінка розлучилася, той подався на Закарпаття, а добротний котедж стояв пусткою в самому центрі Збаража.

До безлюдного помешкання став придивлятися місцевий житель. Очевидно знав, що всередині будинку є чимало добротних речей. Тож одного дня, зайшовши на чуже подвір’я, став ламати замок на вхідних дверях. Коли  двері відчинилися, в просторих кімнатах зловмисник помітив те, що йому потрібно. Щоправда, речі були занадто великі, аби самотужки винести їх.

Довго не роздумуючи, лиходій пішов за підмогою. Зустрів приятеля. Розповів йому про те, що чоловік, з яким розлучилася власниця  будинку, дещо йому заборгував. Тож, аби повернути борг, дозволив йому піти до помешкання і взяти , що він хоче.

Зловмисник вдруге повернувся до чужої хати вже з підмогою. На подвір’я стали виносити телевізор, холодильник та інше добро, що було в будинку.

Залишивши приятеля біля купи техніки, зловмисник подався шукати транспорт, аби все це перевезти додому. Напарник же був впевнений, що справді це повернений борг, а не крадіжка.

В цей час  рух на чужому подвір’ї помітила сусідка. Спочатку жінка здивувалася, і, навіть думала, що господиня повернулася, а коли побачила винесену техніку, одразу зателефонувала до місцевого райвідділу.

Міліціонери прибули оперативно. Картина,   яку вздріли,  здивувала. В хаті все перевернене, а на подвір’ї стоїть чолов’яга  і охороняє цілу купу накраденого. Коли ж правоохоронці підійшли до «сторожа», той спочатку не зрозумів їхньої присутності, мовляв, товариш борги повертає. Прозріння прийшло згодом, коли збагнув, що втягнений в кримінальний злочин, і що допомагав злодієві виносити з хати не заборговане, а накрадене.

Організатора чи не найзухвалішої квартирної крадіжки міліціонери теж затримали. Допоки проводиться перевірка. Вирішується питання про порушення кримінальної справи.

А до всіх , хто планує податися за кордон, чи вже там перебуває, міліціонери звертаються з проханням, не залишати свої помешкання без нагляду. Якщо немає близьких та рідних, попросіть приглядати за квартирою чи друзів, чи сусідів, яким  довіряєте. Бо може трапитися так, що повернення додому шокуватиме вас  відсутністю всього нажитого майна.

Люди впіймали злочинця

У чергову частину Бучацького райвідділу надійшло повідомлення про скоєння злочину.

За повідомленням Центру зв’язків з громадськістю УМВС в Тернопільській області, занедбаного вигляду чоловік тягнув за собою скутер. У людей виникли підозри, чи бува дорога річ не крадена. Очікуючи на приїзд міліціонерів, законослухняні городяни самі взялися до затримання підозрюваного – зупинили та почали детально розпитувати про те, звідки у нього взявся мопед. Мабуть, відчувши недобре, чоловік, покинувши транспорт посеред дороги,  вирішив тікати. З переляку  заліз до підвалу одного з будинків. Схованка стала пасткою. Люди перекрили вихід та стали чекати міліцію. Оперативники не забарилися: затримали підозрюваного в тому ж підвалі та доправили до райвідділу. Чоловік довго не опирався, одразу визнав, що скутер вкрав. Транспортний засіб стояв біля одного з магазинів міста, поблизу нікого не було, – от потягнув, як то кажуть, те, що погано лежало. Мав намір продати мопед.

Як виявилось, 43-річний злодій – житель села Ліщанці Бучацького району. Там він проживав разом з матір’ю та сестрою, але з дому пішов давно, ніде не працює, веде волоцюжницький спосіб життя. Пригадавши своє село, крадій розчулився та вирішив покаятись у ще одній крадіжці. Розповів, як підробляючи на будові у сусідів, поцупив з будинку 2000 гривень та 200 доларів США. Господарі навіть не підозрювали про крадіжку, вважали, що потратили гроші на будматеріали. Та цей факт не звільняє від відповідальності горе-крадія. Проти нього порушено кримінальну справу.

Обкрадали будинок серед білого дня

Як розповіли в Збаразькому райвідділі внутрішніх справ, подібного злодійського інциденту не пам’ятають навіть найстарші із співробітників. Щоб серед білого дня винести з чужого помешкання  цілу купу побутової техніки, серед якої великий холодильник, і спокійно піти за таксі, аби  довезти накрадене додому – наглості й нахабства треба чимало.

Таким виявився 43-річний житель районного центру. Щоправда, чоловік взяв собі в помічники 50-річного товариша, котрому свій кримінальний вчинок пояснив як повернення боргів.

Власниця будинку, який намагалися обікрасти, вже давно перебуває за кордоном. З чоловіком жінка розлучилася, той подався на Закарпаття, а добротний котедж стояв пусткою в самому центрі Збаража.

До безлюдного помешкання став придивлятися місцевий житель. Очевидно знав, що всередині будинку є чимало добротних речей. Тож одного дня, зайшовши на чуже подвір’я, став ламати замок на вхідних дверях. Коли  двері відчинилися, в просторих кімнатах зловмисник помітив те, що йому потрібно. Щоправда, речі були занадто великі, аби самотужки винести їх.

Довго не роздумуючи, лиходій пішов за підмогою. Зустрів приятеля. Розповів йому про те, що чоловік, з яким розлучилася власниця  будинку, дещо йому заборгував. Тож, аби повернути борг, дозволив йому піти до помешкання і взяти , що він хоче.

Зловмисник вдруге повернувся до чужої хати вже з підмогою. На подвір’я стали виносити телевізор, холодильник та інше добро, що було в будинку.

Залишивши приятеля біля купи техніки, зловмисник подався шукати транспорт, аби все це перевезти додому. Напарник же був впевнений, що справді це повернений борг, а не крадіжка.

В цей час  рух на чужому подвір’ї помітила сусідка. Спочатку жінка здивувалася, і, навіть думала, що господиня повернулася, а коли побачила винесену техніку, одразу зателефонувала до місцевого райвідділу.

Міліціонери прибули оперативно. Картина,   яку вздріли,  здивувала. В хаті все перевернене, а на подвір’ї стоїть чолов’яга  і охороняє цілу купу накраденого. Коли ж правоохоронці підійшли до «сторожа», той спочатку не зрозумів їхньої присутності, мовляв, товариш борги повертає. Прозріння прийшло згодом, коли збагнув, що втягнений в кримінальний злочин, і що допомагав злодієві виносити з хати не заборговане, а накрадене.

Організатора чи не найзухвалішої квартирної крадіжки міліціонери теж затримали. Допоки проводиться перевірка. Вирішується питання про порушення кримінальної справи.

А до всіх , хто планує податися за кордон, чи вже там перебуває, міліціонери звертаються з проханням, не залишати свої помешкання без нагляду. Якщо немає близьких та рідних, попросіть приглядати за квартирою чи друзів, чи сусідів, яким  довіряєте. Бо може трапитися так, що повернення додому шокуватиме вас  відсутністю всього нажитого майна.

Дата: 13/10/2008 12:20 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

Як вберегтись від квартирних крадіжок
Більша частина таких злочинів трапляється власне тому, що необхідні правила безпеки видаються громадянам надто банальними, щоб їх дотримуватися. Читати повністю>>


Більша частина таких злочинів трапляється власне тому, що необхідні правила безпеки видаються громадянам надто банальними, щоб їх дотримуватися. Необхідно завжди пам’ятати, що головне правило будь-якої безпеки – це звичайна обачливість, базована на елементарних нормах. Не можна легковажити нічим, що є в наших силах. Злочинці дуже уважні до будь-яких дрібниць, якими можуть скористатися у своєму неправедному ремеслі.

Людина з найміцнішою нервовою системою отримує шок, коли, повернувшись додому, виявляє розкидані по підлозі речі, зламані скриньки, потрощені квіткові горщики та порізані м’які меблі. Навіть коли злодіям щось завадило винести з помешкання нажите тривалою важкою працею добро, почуття глибокої образи ще якийсь час переслідуватиме господарів. А також відчуття, що подібна халепа може статися будь-коли.

Як убезпечити своє житло чи місце праці від такої халепи? Декому може здаватися, що від пограбування вберегтися неможливо. Адже злодії звертають увагу не лише на показні особняки чи представницькі апартаменти, вони не оминають своєю увагою будь-яке приміщення, власники якого поводять себе необачно. Зловмисник завжди знайде чим поживитися – одяг, побутові прилади, ужиткові речі і меблі – все може згодитися для перепродажу. Скромність і, навіть, бідність, у цьому  випадку не гарантують безпеки.

Найкраще, звичайно,  не допускати зацікавленості злочинного світу своїм помешканням. Надійно – поставити квартиру під охорону, тим більше, що охоронна організація у цьому випадку нестиме матеріальну відповідальність за ваше майно. Крім того, більшість квартирних злодіїв відразу втрачають цікавість до помешкання, яке знаходиться під охороною. На жаль, не у всіх громадян є достатня кількість коштів, щоб охороняти окремо своє помешкання, тому скористайтеся найпростішими порадами Центру зв’язків з громадськістю УМВС в Тернопільській області:

– не пускайте до помешкання незнайомих людей;
– з незнайомцями краще розмовляти за допомогою домо-фону, оглянути їх через дверне вічко, тримати двері на ланцюжкові, при небезпеці телефонуйте до міліції;
– поруч з телефоном мусить бути довідник з телефонами усіх служб та просто знайомих, здатних прийти вам на допомогу. Бажано мати і мобільний телефон, на випадок, якщо зловмисник перерізав телефонний кабель;
– попередьте дітей, щоб вони не вели ніяких розмов з незнайомцями, були уважними до підозрілих осіб та обставин;
– підтримуйте хороші відносини з сусідами, котрі, знаючи ваші звички, обов’язково звернуть увагу на щось незвичайне та підозріле;
– не оголошуйте на кожному кроці про від’їзд чи інші сімейні плани. Більшість крадіжок трапляються під час свят та відпусток;
– якщо зникли ключі чи загубилися документи, обов’язково змініть усі замки.

Для професійних злодіїв достатньо півгодини, щоб повністю пограбувати квартиру. Тому йому не слід надавати найменших можливостей. Для цього:

– не створюйте враження, що нікого немає вдома;
– не залишайте дорогих речей у легкодоступних місцях;
– ніколи не показуйте знайомим, де зберігаються гроші і коштовності;
– притиште сигнал телефону, щоб дзвінок в квартирі не було чути ззовні;
– залишайте увімкнутим світло, не заходьте в темряві до будинку чи гаражу, можна встановити автомат, який періодично вмикає і вимикає освітлення;
– повертаючись додому, тримайте ключі під рукою, щоб не затримуватися перед дверима. Якщо квартиру обладнано охоронною сигналізацією, кнопка тривожного виклику мусить бути разом з ключами;
– не ховайте ключі під килимком, у поштовій скриньці. Ніколи не залишайте двері відчиненими і квартиру без нагляду, навіть, виходячи за поштою чи, викидаючи сміття;
– підходячи до помешкання, будьте уважні: злочинець може очікувати в ліфті чи поблизу квартири, щоб далі погрозами примусити господарів впустити його всередину. У такому випадку все залежить від особистих якостей господарів та наявності засобів тривожного виклику охорони;
– зайшовши додому і побачивши безлад, слід негайно вийти, зачинити двері ззовні і звернутися за допомогою.

Дата: 13/10/2008 12:21 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

11-тій артилерійській бригаді присвоєно почесне звання «Тернопільська»
У 11-й окремій гвардійській артилерійській бригаді 13-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України відбулися урочистості з нагоди присвоєння почесного найменування «ТЕРНОПІЛЬСЬКА» Читати повністю>>


14 жовтня, в 11-й окремій гвардійській артилерійській бригаді 13-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України відбулися урочистості з нагоди присвоєння героїчному з’єднанню почесного найменування «ТЕРНОПІЛЬСЬКА».

У народі 11-у артилерійську бригаду вже давно називають «Тернопільською». Це почесне народне найменування вона заслужила за визволення у 1944 році обласного центру від німецько-фашистських загарбників. Крім того, військова частина вже більше півстоліття дислокується у Тернополі, є символом тернопільського краю та невід’ємною частиною історії міста.

Привітати військовослужбовців із знаменною подією прибули Перший заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Андрій Фліссак, заступник голови Тернопільської міської ради Леонід Бицюра, численна кількість депутатів обласної, районної, міської ради, ветерани та представники громадськості.

– Сьогодні для Тернопільських артилеристів величний день. Хочу привітати Вас, для кого захист Вітчизни є справою всього життя, з цим святом. Побажати щоби Ви виконували свій обов’язок професійно, але воювали лише у штабних іграх, щоби набували майстерності на маневрах і щоби ніколи не довелося застосовувати зброю по-справжньому, – зазначив у своєму вітанні Андрій Фліссак.

З нагоди свята депутати Тернопільської міської ради подарували найкращому підрозділу частини – першому гаубичному артилерійському дивізіону новенький телевізор. А кращих військовослужбовців бригади було нагороджено грамотами та грошовими преміями від Голови Тернопільської обласної державної адміністрації та Голови Тернопільської обласної ради.

Варто наголосити, що почесне найменування «ТЕРНОПІЛЬСЬКА» присвоєно 11-й артилерійській бригаді на виконання доручення Президента України щодо включення дійсних найменувань бойових військових частин назв міст за місцем їх дислокації та з метою підвищення рівня патріотичного виховання молоді, покращення взаємодії з населенням та органами місцевого самоврядування та за клопотанням виконавчого комітету Тернопільської міської ради, наказом Міністра оборони України № 411 «Про затвердження Переліку бойових військових частин, яким присвоєно найменування за місцем дислокації».
       
11 Тернопільська окрема гвардійська артилерійська Київська орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького бригада сформована у 1942 році. Бойове хрещення пройшла в боях за Сталінград. 1 березня 1943 року за успішні бойові дії під Сталінградом частині присвоєно найменування «Гвардійська». А далі були Курська дуга, Орел, Глухів, Конотоп і форсування Дніпра. За героїзм, проявлений при визволенні столиці України, 6 листопада 1943 року частині було присвоєно почесне найменування «Київська».

З 14 березня по 15 квітня 1944 року бригада брала участь у визволенні Тернополя.

Золотими літерами слави в історію частини внесені подвиги артилеристів під час боїв на території Польщі, форсування Вісли на Сандомирському плацдармі. У пам’яті ветеранів і форсування Одера та Несе, прорив оборони противника на Берлінському напрямку та штурм Дрездена. Закінчила бригада бойовий шлях звільненням Праги.

За роки Другої світової війни понад 8 тисяч військовослужбовців бригади нагороджені орденами та медалями, а 9 з них стали Героями Радянського Союзу.

Зараз військовослужбовці частини продовжують славні бойові традиції своїх попередників.

Василь ЛАБАЙ

Дата: 14/10/2008 16:17 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Чиновники прирікають «Текстерно» на морози
Різноманітні проблеми, здається, просто-таки переслідують мешканців гуртожитків ВАТ «Текстерно». Читати повністю>>


Різноманітні проблеми, здається, просто-таки переслідують мешканців гуртожитків ВАТ «Текстерно». Не так давно, у серпні, через великі суми заборгованості за спожиті тепло, електроенергію, воду і газ гуртожитки на просп. С. Бандери та Злуки і вул. Б. Лепкого, Текстильній, Чалдаєва та Фабричній могли залишитися без будь-яких комунікацій. Тільки-но ця ситуація владналася, як виникла інша проблема. Цієї зими мешканці гуртожитків ВАТ «Текстерно» можуть залишитися без тепла, оскільки кошти на проведення підготовки до осінньо-зимового періоду, зокрема реконструкції систем тепло- та водопостачання, на рахунок Тернопільської мерії надійшли із запізненням. У міській раді стверджують, що у затриманні перерахунку грошей винна Тернопільська облдержадміністрація.

З цього приводу і була скликана двадцять друга позачергова сесія Тернопільської міськради. Депутати одноголосно прийняли звернення до Кабінету Міністрів та Міністерства економіки України з проханням провести реконструкцію гуртожитків якнайшвидше — без проведення тендерних процедур.   

На сесійному засіданні зазначили, кошти поступили в Тернопільську обласну державну адміністрацію ще 3 жовтня цього року, а на рахунок міської ради надійшли тільки через тиждень. Для того, аби розпочати роботи, передбачені кошторисами, будівельні організації вимагають аванс для придбання будівельних матеріалів. Відповідно до чинного законодавства такий дозвіл надає головний розпорядник коштів, яким виступає Тернопільська облдержадміністрація. Проте після звернення виконавчого комітету Тернопільської мерії до ТОДА відповідного дозволу не отримано. Крім цього, органи державного казначейства для оплати придбання матеріалів, виконаних робіт вимагають дотримання процедури закупівлі, час проведення якої займе щонайменше півтора місяці.

— Згідно чинного законодавства ми повинні пройти повністю тендерну закупівлю. Відповідно, якщо ми пройдемо цю процедуру, роботи відбудуться в першій половині грудня. Однозначно, що ми не зможемо виконати такий об’єм робіт до початку опалювального сезону. І тому запропоновано наступний варіант: щоб ми звернулися до Кабінету Міністрів, до Міністерства економіки з проханням, а можна сказати із «вимогою», в терміновому порядку розглянути це питання і надати змогу виконувати роботи єдиному замовнику. Тим самим ми хочемо зменшити термін виконання цих процедурних питань приблизно на півтора місяця. В перелік робіт, які передбачаються по діючій постанові і які представлені в управлінні житлово-комунального господарства, включені заміни тепло- та водопостачання, реконструкція дахів, а також ремонтні роботи всередині приміщень, — зазначив міський голова Тернополя Роман Заставний.

До слова, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 року № 1192-р. «Про виділення коштів для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт в місті Тернополі» місту з резервного фонду державного бюджету виділено більше 10 мільйонів гривень для проведення аварійно-відбудовних робіт в гуртожитках та будинках ВАТ «Текстерно».

Аби забезпечити використання коштів в надзвичайно короткий період, який залишився до кінця поточного року, депутати вирішили звернутися також до  Тернопільської облдержадміністраціїі з проханням забезпечити необхідні умови для використання виділених коштів. Контроль за виконанням даного рішення покладатиметься на комісію з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та надзвичайних ситуацій, з питань планування, бюджету та фінансів.

На закінчення мер Тернополя Роман Заставний підкреслив, що необхідно згуртувати громаду та усі гілки влади. Тому що у випадку затягування термінів з виконання аварійно-відновлюваних робіт може повторитися ситуація, яка сталася в Алчевську.

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 15/10/2008 10:54 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Фатальність вибору
Незважаючи на те, що театральний сезон тільки на старті, політичний театр абсурду зразка парламенту 6 скликання вже перетнув фінішну пряму. Читати повністю>>


Незважаючи на те, що театральний сезон тільки на старті, політичний театр абсурду зразка парламенту 6 скликання вже перетнув фінішну пряму. А все через те, що захланність та непомірні владні амбіції стали визначальним рушієм політичної активності вітчизняних високопосадовців. Отримавши майже абсолютну владу, «демократична коаліція» на чолі з прем’єр-міністром замість того, щоб спрямувати усі свої емоційні й розумові потуги на впровадження реформ для покращення добробуту українського народу так увійшли в раж, що дев’ять місяців те і робили, що ділили владу.

Будучи неспроможними продуктивно використати навіть ту частину влади, яка за волею долі чи, точніше, коаліційних домовленостей опинилася в руках НУНС та БЮТ, народні обранці, напевно сповідуючи принцип, що шара об’єму не має, вирішили від владного пирога відрізати собі ще й з президентської порції. А щоб не було страшно, «любителі шари» залучилися прем’єрським благословенням та опозиційними багнетами регіоналів і комуністів, на яких у випадку невдачі можна буде «повісити усіх коаліційних собак».

Але не тут то було. Віктор Андрійович, хоч і славиться людиною м’якосердною та хлібосольною, в принципових питаннях здатен ставати крицею. Тим паче, коли так цинічно й безцеремонно процес «обрізання» ініціювали партнери по демкоаліції, котрі свідомо ось уже рік топчуться по найболючіших мозолях президента як у зовнішній, так і у внутрішній політиці. Спільне голосування БЮТ з опозиційними фракціями 2 вересня у ВР стало останньою краплею, яка вичерпала запас терпіння президента. Наступні голосування про держслужбу та референдум остаточно поховали надію на реінкарнацію демкоаліції. А переголосування БЮТ в жовтні заветованих Ющенком законів на очах у регіоналів, шокованих такою непослідовністю та безпринципністю біло-сердешних, засвідчило те, що й в іншому форматі коаліції не буде.

Уявивши себе «вершками суспільства», а парламент «маслобійнею», наші політики майже рік товклися в цій ступці. Від їхньої політичної еквілібристики «маслобійню» лихоманило, разом із усім українським суспільством. Але, от біда, скільки народні обранці не тужилися та не потіли, до яких конфігурацій та об’єднань не вдавалися масла їм так і не вдалося збити. Чому? А чи не тому, що, уявивши себе «вершками», наші високопосадовці в дійсності виявилися не елітарним продуктом молокопереробної промисловості, а всього-на-всього прозаїчними відходами життєдіяльності кишкового тракту людини?!

Тому, вичекавши усі законом обумовленні строки, Віктор Ющенко своїм указом від 8 жовтня розпустив Верховну Раду 6 скликання й назначив позачергові парламентські вибори на 7 грудня цього року. Після опублікування у ЗМІ указ набрав законної сили. І скільки б бютівці не напружувалися, скільки б не оскаржували та не блокували по судах це рішення президента, позачергові вибори невідворотні. Оскільки сама політично-правова система України, доведена самими ж політиками до коматозного стану, взиває до порятунку, й, на жаль, іншого шляху, крім виборів, не існує.
Не може держава жити в постійному стресі, коли боротьба за владу й майбутнє президенство стала пріоритетом державної політики найвищих високопосадовців України. Більше того, президентський азарт окремих пошукачів на цю посаду настільки великий, що претенденти ладні поступитися не лише економічними інтересами держави, але навіть її суверенітетом.

Власне, Ющенко ще терпів, допоки бютівці з регіоналами самостверджувалися, граючись у господарів внутрішньої політики, час від часу намагаючись поскубати владні повноваження останнього. Так, коли в цих внутрішніх іграх почав все настирливіше прослідковуватися зовнішній слід, терпіння гаранта тріснуло як мильна бульбашка. Будучи представником традиціоналізму в політиці, Ющенко міг стримати особисті образи, але як «батько нації» він не міг стерпіти, як національні інтереси його народу, трипільські кургани й козацькі могили у руках чарівної «жінки з косою» стають розмінною монетою за великоімперський протекторат північного сусіда на президентських перегонах.

А те, що Москва зробила ставку саме на Юлію Володимирівну, не викликає жодних сумнівів, варто лише проаналізувати, як за останні півроку кардинально змінилося відношення кремлівських політиків до українського прем’єра. Особливо знаковим в цьому контексті став останній візит Тимошенко в російську столицю. Свідченням неабиякої прихильності російської влади до нашого закосиченого прем’єр-міністра стало запрошення пані Юлії провести переговори в заміській резиденції пана Путіна. І це на фоні різких заяв на адресу українського МЗС та особисто президента.
Тюремний гумор про «мазурика», який публічно дозволив собі використати пан Путін на адресу Віктора Ющенка і єхидне хихикання-схвалення цього «жарту» Тимошенко, засвідчило те, що свій вибір вона зробила, на жаль, не на користь України.

Які б конфлікти та непорозуміння не виникали між політиками всередині країни, на міжнародній арені вони не мають права зневажати один одного, оскільки цими діями вони зневажатимуть власний народ, від імені якого вони виступають. Більше того, вони не повинні дозволяти іншим політикам поширювати завідома неправдиву інформацію про нашу державу, як це собі дозволяє російський прем’єр Путін. Він протягом усіх переговорів безпідставно звинувачував Україну у незаконній торгівлі зброєю, на що пані прем’єр воліла «вмити руки». Будучи надзвичайно балакучою та нескупою на гострі коментарі на адресу її критикантів тут в Україні, в Москві Тимошенко з посмішкою переносила усі насмішки та звинувачення. Такою поведінкою лише заохочуючи російського прем’єра до нових нападів.

Так, вирішивши ще більше принизити українську державу та потішити власне самолюбство, пан Путін цинічно й зневажливо відгукнувся про українського президента, тим самим знівелювавши усі закони міжнародної дипломатії і права, не кажучи вже про банальні правила етикету. І якби Юля Володимирівна мала хоча б крихту державної гордості та поваги, вона б покинула прес-конференцію, або принаймні зробила зауваження людині, котра зневажливо відгукується про президента українського народу.

Такі висловлювання є неприпустимими, оскільки вони стосуються не стільки конкретної людини, яка в даний момент обіймає посаду президента, а самої посади президента України, яка є священною, оскільки це найвища державна посада, чию легітимність підтвердив своїм волевиявленням увесь український народ. Адже саме президент є уособленням волі народу, гарантом дотримання його прав та свобод.

Тому й не дивно, що у кризові ситуації, коли вичерпані усі компроміси, саме президент виступає в якості арбітра, котрий змушений вдаватися до непопулярних рішень, щоб вивести країну із ступору, оскільки саме на його плечах лежить уся відповідальність за державу та її людей. Народним обранцям давно пора б було запам’ятати, що коли політики не можуть, чи то не хочуть домовитися між собою, прирікаючи народ на поневіряння та зубожіння, рано чи пізно цей народ повстане і підійме своїх слуг «на вила». З цієї точки зору, вибори є досить таки безболісним способом народу «випустити пару». З огляду на те, що моральне й духовне розбещення політиків у сучасному світі науково-технічного прогресу відбувається з космічною швидкістю, примара виборів є чи неєдиним запобіжним заходом, який здатний змусити безпринципних політиків дотримуватися даних виборцям обіцянок.

Тому не варто з розпуску парламенту робити сьогодні трагедію. Через численні дострокові вибори проходили безліч країн, які нині є взірцями демократії. Україна, яка попри різноколірні революції так і не спромоглася забезпечити «бандитам тюрми», знівелювавши людську віру у громадянську справедливість.  Всіляко уникаючи люстрації, вибори залишаються єдиним механізмом очищення влади. Проблема не у перманентних виборах, а у відсутності усвідомленого вибору. Будучи кардіоцентричною нацією (емоційність домінує над розумом), ми стаємо легкою здобиччю політичних популістів та пройдисвітів, які всіляко маніпулюють цією специфічною рисою нашого світосприйняття,  наобіцявши купу завідомо нездійсненних благ. Щоб розірвати це облудливе коло, ми повинні уважно аналізувати слова і дії політиків, а не лише їхні випещені політтехнологами та імеджмейкерами рекламні образи. Лише думаючий виборець здатен змінити своє життя та життя країни на краще. Інфантильність веде лише до фатальності вибору, який консервує проблему й прирікає нас до ходіння по колу. Не треба боятися виборів, адже все наше свідоме життя ми приречені обирати, починаючи від кольору плаття і закінчуючи вибором життєвої дороги та долі країни.

Вибір є незмінним атрибутом Свободи, свідченням духовної й моральної зрілості особистості. Просто варто завжди пам’ятати, що здійснюючи вибір, ми автоматично приймаємо на себе відповідальність за нього. Проблема українського політикуму якраз і полягає в небажанні останнього нести відповідальність за свої вчинки.

Отож, ласкаво просимо на вибори! І навіть те, що вони призначені на грудень, є символічним, оскільки в нас є всі шанси залишити в старому році всі кризи та конфлікти і увійти в Новий Рік оновленими  як фізично, так і духовно. Це все стане можливим лише в тому випадку, якщо ми будемо активними і наш вибір буде усвідомленим актом волі, а не емоційною примхою.

Наталка ПАРОВА

Дата: 15/10/2008 10:57 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Ртуть позбавила людей житла
14 жовтня прокуратура області порушила кримінальну справу частиною 1 статті 241 КК України за фактами забруднення парами ртуті 2-ох житлових будинків на вул. 15 квітня Читати повністю>>


14 жовтня прокуратура області порушила кримінальну справу частиною 1 статті 241 КК України за фактами забруднення парами ртуті 2-ох житлових будинків, що знаходяться по вул. 15 квітня у м. Тернополі.

Чутки про страшну подію, яка нещодавно сталася в  м.Тернополі, облетіли не тільки наш рідний край, а й усю Україну. Так, 7 жовтня у Тернополі, в дев’ятиповерховому будинку на вулиці 15 Квітня, 27 було виявлено 1,2 кг ртуті. А наступного дня, 8 жовтня у багатоповерхівці на вулиці 15 Квітня, 31 працівники МНС зібрали ще  800 г ртуті.

З метою запобігання отруєнню мешканців двох будинків евакуювали. Безпечне місце для проживання отримали 224 особи, з них – 43 дитини. Притулок постраждалі знайшли в рідних, близьких. Решту людей місцева влада відселила в гуртожитки Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, що на вулиці Живова, 1 і 3. Скільки часу триватиме таке примусове «гостювання», поки що ані «еменесники», ані працівники СЕС, точно сказати не можуть.

А тим часом біля будинків продовжують посилено працювати патрулі міліції, аби злодії не скористалися ситуацією, та рятівники, котрі ліквідовують ртуть.

Ртуть ліквідовують йодом

Як повідомили в прес-службі Тернопільської міської ради, 10 жовтня до Тернополя прибула оперативно-рятувальна служба Української Асоціації рятівників з метою здійснення демеркуризації ртуті у під’їздах та квартирах житлових будинків на вулиці 15 Квітня, 24 і 31, де було 7 та 8 жовтня виявлено цю речовину.

Спочатку вони робили заміри концентрації парів ртуті, потім пиловсмоктувачем з нейтралізуючою ємністю, наповненою йодом, чистили під’їзди від даху до підвалу. Далі пульверизатором наносили в під’їзді йодовий розчин, а потім розчин соляної кислоти.

Також, за інформацією прес-служби Тернопільської ОДА, обласна санстанція проведе поквартирне обстеження у під’їздах житлових будинків, складе відповідні акти й надасть їх до обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Ртуть розлили навмисно?!

Хто і навіщо розлив ртуть – питання, яке досі не перестає хвилювати кожного. Версій щодо цієї події є декілька, проте остаточної відповіді наразі не можуть дати навіть правоохоронці.

Начальник обласного управління внутрішніх справ генерал-лейтенант Віталій Максимов розцінює такі дії як неадекватну поведінку психічнохворої людини.

Для проведення досудового слідства кримінальну справу скеровано в УМНС України в Тернопільській області.

Підставою для порушення кримінальної справи є матеріали дослідчої перевірки. Відповідно до них,  встановленим є  факт навмисного забруднення атмосферного повітря парами ртуті у 2 та 3 під’їздах будинків № 27 та 31 по вул. 15 квітня.  

Цікаві й небезпечні властивості ртуті

Ртуть знаходить дуже широке застосування в багатьох виробництвах (один вчений нарахував їх близько 3 тисяч!) Металеву ртуть використовують в електричних контактах-перемикачах для заповнення вакуумних насосів, випрямлячів, барометрів, термометрів, ультрафіолетових ламп, у виробництві хлору та їдкого натрію, при пломбуванні зубів тощо — список можна продовжувати дуже довго. Ртуть є в кожному будинку — у медичному термометрі або в лампі денного світла, тому відомості про отруйність цієї речовини та наслідки її дії на людський організм потрібні не тільки фахівцям.
Для ртутного отруєння, у тому числі й парами, характерними є головний біль, почервоніння й набрякання ясен і поява на них характерної темної облямівки меркурій сульфіду, набрякання лімфатичних і слинних залоз, розлад травлення.

Медики стверджують, що при легкому отруєнні через 2-3 тижні порушені функції організму відновлюються в міру виведення ртуті з організму (цю роботу виконують переважно нирки, залози товстих кишок і слинні залози). Однак, якщо надходження ртуті в організм відбувається дуже малими дозами, але протягом тривалого часу, то настає хронічне отруєння. Для нього характерними є, насамперед, підвищена стомлюваність, слабкість, сонливість, апатія, головні болі й запаморочення. Очевидно, ці симптоми дуже легко сплутати з проявами інших захворювань або навіть із браком вітамінів. Тому розпізнати таке отруєння непросто. З інших проявів ртутного отруєння слід виділити психічні розлади.

Яку ж небезпеку несе розлита ртуть для тернополян – невідомо. Залишається сподіватися лише на краще.

Олена ЛЕГЕТА

Дата: 15/10/2008 11:00 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Викрито нелегальний автобізнес
23 навмисних вбивства, 11 зґвалтувань і 18 розбійних нападів сталися цього року у Тернопільській області. На сьогоднішній день усі ці злочини розкриті працівниками міліції. Читати повністю>>


23 навмисних вбивства, 11 зґвалтувань і 18 розбійних нападів сталися цього року у Тернопільській області. На сьогоднішній день усі ці злочини розкриті працівниками міліції. Про це журналістам повідомив начальник обласного управління внутрішніх справ генерал-лейтенант Віталій Максимов на прес-конференції у четвер, 9 жовтня.

Як зазначив Віталій Вікторович, за 9 місяців цього року зареєстровано 2934 злочини по лінії карного розшуку, з них 80% розкрито. Практично 100% розкриття працівники міліції досягли і по всіх резонансних тяжких злочинах.

— Таким чином, Тернопільщина, — не без гордості зазначив Віталій Максимов, — на фоні інших областей нашої держави виглядає однією з найкращих.

Начальник тернопільської обласної міліції також повідомив працівникам ЗМІ про резонансні справи, над розкриттям яких на даний час працюють правоохоронці. Серед них — розшук групи чортківчан, які викрадали автомобілі найходовіших марок, перебивали номера кузовів і згодом реалізовували транспортні засоби. Кримінальний автобізнес зловмисники розгорнули у Чортківському районі та на Волині. Саме у сусідній області знаходився цех, де перебивалися номера кузовів. Як зазначив Віталій Максимов, діяли справжні професіонали — без спеціальної експертизи відрізнити підроблені номера від заводських неможливо.

Наразі 10 автівок, 5 з яких правоохоронці вилучили у Чорткові, іншу половину — на Волині, доправлені на штрафмайданчик. Учасників кримінального автобізнесу розшукує міліція.

Повідомив начальник тернопільської обласної міліції і про стан справ, які не так давно наробили чимало шуму серед тернополян. Так, справу, що стосується депутата-бютівця, який в готелі «Глобус+» погрожував автоматом персоналу і відвідувачам, направляють до суду. За «хуліганство» народному обранцеві загрожує до 5 років ув’язнення.

Кримінальну справу порушено також стосовно підпалу дач «Ювілейного». Правоохоронці розглядають кілька версій, хто це міг зробити, перевіряються зацікавлені у цій землі особи.

Як вже зазначалося, роботу органів внутрішніх справ Віталій Максимов оцінює позитивно. Проте, за словами головного міліціонера області, ще є певні недоліки. Так, від початку 2008 року 23 працівників міліції затримано за керування авто у нетверезому стані. Всі вони вже звільнені з органів внутрішніх справ.

Загалом, за 9 місяців цього року працівниками ДАІ виявлено 147806 порушень правил дорожнього руху, в тому числі 11603 фактів керування транспортом у нетверезому стані. Ситуацію, на думку Віталія Вікторовича, можливо змінить на краще Закон про збільшення штрафів, який вступить у дію після підписання його Президентом. За новим законом нетверезий водій, якщо його впіймають вперше, заплатить штраф 2250-3400, або його позбавлять права керування на 1-2 роки, або ж йому доведеться провести 40-50 годин за громадськими роботами. Якщо попадеться  вдруге, то йому доведеться або працювати на громаду 50-60 годин, або залишитися без автівки. Третій раз загрожує невідповідальному водієві вилученням транспорту та позбавленням права керування на 10 років.

Ірина ГАВРИШОК

Дата: 15/10/2008 11:02 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

На Тернопільщині найнижчі зарплати
За повідомленням прес-служби Тернопільської обласної ради профспілок, на Тернопільщині існують масові порушення роботодавцями трудових прав і соціальних гарантій найманих працівників. Читати повністю>>


За повідомленням прес-служби Тернопільської обласної ради профспілок, на Тернопільщині існують масові порушення роботодавцями трудових прав і соціальних гарантій найманих працівників. А це, в свою чергу, призводить до низького рівня заробітної плати. Упродовж багатьох років заробітна платня в області є найнижчою в Україні.

Починаючи з 1997 року, рівень оплати працівників Тернопільщини становить близько 70% до загальноукраїнського показника. Наприклад, у серпні 2008 року середньомісячна заробітна плата у регіоні становила 1 320,70 грн., тоді як у державі загалом — 1 872,10 грн. За межею бідності перебуває понад 33% населення, близько 20% — отримують заробітну плату, нижчу за прожитковий мінімум.

Дата: 15/10/2008 11:04 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Знову ростуть ціни
За даними моніторингу цін за 10 жовтня цього року державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області вартість деяких продуктів харчування зросла. Читати повністю>>


За даними моніторингу цін за 10 жовтня цього року державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області вартість деяких продуктів харчування зросла. Спостерігалося зростання середніх рівнів роздрібних цін на яйця курячі, цукор-пісок, м’ясо, сало та капусту. Середні рівні роздрібних цін на хліб та хлібобулочні вироби залишаються стабільними.

На ринку нафтопродуктів підвищилися ціни і на всі види бензину та дизпалива. Так, подорожчало дизельне паливо — з 6,50 до 6,65 грн/л, або на 2,3%; бензин марки А76/80 — з 5,50 до 5,65 грн/л, або на 2,7%; бензин марки А92 — з 5,80 до 5,95 грн/л, або на 2,6%; бензин марки А95 — з 6,00 до 6,15 грн/л, або на 2,5%.


Дата: 15/10/2008 11:06 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Розпочато прийом документів для видачі субсидій
З 13 жовтня розпочато прийом документів для призначення житлових субсидій на опалювальний період. Читати повністю>>


З 13 жовтня розпочато прийом документів для призначення житлових субсидій на опалювальний період.

Як повідомила прес-служба міської ради, згідно з пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1050 від 22.09.1997 року, субсидії на наступний термін призначаються за умови відсутності заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.

З метою уникнення непорозумінь при поданні документів для призначення житлових субсидій на опалювальний період, управління праці та соціальної політики міської ради просить тернополян провести взаємозвірку з комунальними підприємствами по фактичному споживанню послуг та розрахуватися за послуги в розмірі визначеної обов’язкової частки від доходу.  

Для призначення субсидій власник житла повинен уповноваженій особі служби субсидій, яка приймає документи в ЖЕКах, пред’явити такі документи:

- довідки про доходи всіх осіб, хто зареєстрований в житловому приміщенні за шість місяців, що передують місяцю звернення за субсидією;
- відомості про забезпеченість житловою площею та комунальними платежами, тобто довідку про склад сім’ї встановленого взірця та квитанцію про оплату комунальних послуг.

В пунктах прийому мешканець заповнює заяву та декларацію про доходи та майновий стан осіб, зареєстрованих в приміщенні.

Якщо при поданні заяви виявилося, що відсутні деякі довідки, документи приймаються і реєструються, але за умови, що заявник упродовж місяця підтвердить усі відомості належним чином, тоді субсидія буде призначена з місяця подання заяви.

При призначенні субсидій, норму володіння чи користування загальною площею житла встановлено в розмірі 21 кв.м на кожного прописаного у житлі та додатково 10,5 кв. м на всіх прописаних.

Для осіб, які проживають в однокімнатній квартирі, субсидія призначається на загальну площу, незалежно від розміру квартири.

Коли особа, яка перебуває в шлюбі, проживає окремо від чоловіка (дружини), — субсидія призначається лише на норму володіння чи користування загальною площею без врахування додаткових 10,5 кв. м.

Субсидії не призначаються якщо: серед зареєстрованих є працездатні громадяни, які не працювали, не навчалися, не шукали роботу через службу зайнятості упродовж трьох місяців до звернення за субсидією; у володінні зареєстрованих або членів їх сімей є додаткове житлове приміщення і загальна площа приміщень перевищує норми користування; житлове приміщення придбано не більше ніж рік тому;

власник (співвласник) житла та особи, які зареєстровані разом з ним у приміщенні, мають у своєму володінні чи у володінні дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) більше, ніж один автомобільний транспортний засіб.

Довідка:

— якщо загальна сума плати за житлово-комунальні послуги, в межах норм споживання, перевищує 20%, а для сімей, які складаються лише з непрацездатних громадян — 15 % середньомісячного сукупного доходу сім’ї, Ви маєте право на отримання житлової субсидії;

— житлова субсидія є безповоротною адресною допомогою, яка надається сім’ї, незалежно від форм власності житла;

— якщо Вам призначено субсидію, але Ви не сплачуєте обов’язкової частки плати за житлово-комунальні послуги, за поданням організацій, що надають ці послуги, нарахування субсидії припиняється.

Дата: 16/10/2008 09:52 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Кримінальна хроніка
Брат пішов на брата... Віщий батьківський сон... Читати повністю>>




Брат пішов на брата

З дитинства кожному відома біблійна історія про Каїна та Авеля, повчальна розповідь про жорстоке братовбивство через заздрість. Трагедія, що сталася в одному із сіл Гусятинського району, нагадує ту давню історію, але її причина куди банальніша.

Окрім кровних вузів, двох братів поєднувала ще й пристрасть до оковитої. Саме вона і призвела до того, що молодший з братів передчасно пішов із життя.

Як повідомили у Центрі зв’язків з громадськістю УМВС в Тернопільській області, брати мешкали на різних обійстях: молодший при матері, а старший з сім’єю окремо. До купи чоловіків звело родинне горе – смерть старої неньки. Молодшому стало важко поратись по господарству. Добре, що племінниця взялася готувати їсти та відправляла батька з гостинцями до брата у сусіднє село. Отак, зустрівшись, чоловіки вирішили пом’янути покійницю. Поринули в спогади, розпили пляшку і вирішили роздобути ще спиртного. Зав’язалась суперечка, кому йти за випивкою. Слово за слово і старшого брата немов підмінили, він накинувся на молодшого та почав гамселити його кулаками, а коли той упав, добивав його ногами. Коли зупинився, отямився, брат вже не дихав. Вбивця оглянувся довкола і вирішив приховати злочин. Він витер кров, нарядив мертвого у костюм, спорудив катафалк — словом, приготував усе для похорону. Тоді вийшов повідомити сусідам сумну новину. Однак, люди чули крики та метушню в хаті, тож засумнівалися у раптовій смерті чоловіка.

Зі слів начальника Гусятинського райвідділу внутрішніх справ Сергія Марківа, неозброєним оком було видно, що потерпілому допомогли розпрощатися з цим світом. Згодом версію, що смерть 51-річного жителя села Вікно була насильницькою, підтвердили висновки судово-медичної експертизи, згідно з якими смерть наступила через крововилив.

Проти братовбивці порушено кримінальну справу.

Віщий батьківський сон

Життя цієї тернопільської родини складалося так, як і у багатьох інших. Минали роки, стали дорослими діти, то й прийшла пора звивати їм власні сімейні гніздечка. Донька вийшла заміж. Разом з чоловіком замешкали в батьківській просторій квартирі.

Та чи не в кожній сім’ї, як англійці кажуть, є свій скелет у шафі. Мабуть, були свої прикрощі та непорозуміння і у Олега з Мариною. Якось жінка навіть показала батькам синці на спині та грудях, мовляв, сліди рук благовірного. Те, що зять побив дочку, батькові не сподобалося, тому й порадив Марині розлучитися з чоловіком, бо «нема чого з таким жити». Але молода жінка вирішила по-іншому...

Батьки Марини та Олега й далі допомагали своїм дорослим дітям, фактично утримували їх. Тато Марини, коли йому довелося згодом давати свідчення, розповідав, що зять почав зазирати в чарку, а потім випивати почала й молода жінка.

Пиятика пустила під укіс життя багатьох. Засіяла недобрим вона і стежку молодого подружжя.

Обідньої пори 30 грудня Олег завітав до знайомого, з яким мешкав в одному під’їзді. Удвох чоловіки подужали півлітрову пляшку горілки. Години через дві Олег повернувся в свою квартиру. Дружини вдома не застав. Марина ж прийшла вже після восьмої години вечора, коли на вулиці стемніло. Нетверда хода, похитування одразу підказали чоловікові, що жінка «під градусом». На Олегове «Де була?» відповіла лайкою. Він теж не стримався — і чергова сварка. Дійшло й до шарпанини.

Жінка кричала йому щось образливе. Чоловік розізлився. На кухні він знайшов металеве руків’я і повернувся з ним в кімнату. Побачивши загрозливий «засіб виховання», Марина знову здійняла крик. Замахнулася, за словами Олега, на нього. Це тільки додало люті чоловіку. Кинув її на ліжко і почав орудувати руків’ям. Він не задумувався над тим, що наражає дружину на смертельну небезпеку.

Марина затихла. Чоловік ліг спати. Зранку зауважив, що в дружини почервоніло обличчя. Подумав, що будуть синці. Ще поговорили на тему вчорашнього, а згодом помирилися. За сніданком вирішили, що треба готуватися до зустрічі Нового року.

Зранку із села приїхала чоловікова мати, привезла ялинку. Під оком у невістки свекруха побачила жовтуватий синець. Поцікавилася звідки. Та відповіді не отримала ні від невістки, ні від сина.
В останній день старого року Олег побував у магазині. Придбав шампанське та пляшку горілки. Мовляв, спиртне було потрібне для того, щоб «пристойно зустріти 2008-ий».

Пробили куранти. Годинник показував, що настав Новий рік. Години через дві подружжя лягло спати. Над ранок Олег прокинувся від того, що почув незрозумілі звуки. Глянув на Марину: з її рота виривалося хрипіння; увімкнув світло: дружина лежала без свідомості, не реагуючи на його крик...

Перший ранок нового року Олегів батько зустрів у тривозі. Сказав дружині, що приснився поганий сон... Запропонував разом навідатися до сина. Зібралися в Тернопіль...

Двері в квартиру чомусь були відчинені. Батьків син зустрів лихою новиною: його дружині вкрай погано... Вони одразу повідомили сватам, що Марина потрапила в реанімацію, її оперуватимуть.

У лікарні згорьовані батьки дізналися, що в їхньої дочки крововилив. Побиту жінку врятувати не вдалося. Через три дні вона померла. Як встановила судово-медична експертиза, до смерті призвела закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів. Трагічним став фінал ударів, які нетверезий чоловік заподіяв своїй дружині, орудуючи металевою ручкою.

Визнавши вину в смерті жінки, чоловік постійно повторював, що не хотів забирати її життя. Не думав, не гадав...

35-річного чоловіка суд визнав винним в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень. Його покарали сімома з половиною роками позбавлення волі.

Дата: 16/10/2008 10:08 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

Вшанували борців за волю України
З нагоди відзначення 66-ої річниці створення Української Повстанської Армії, Дня українського козацтва та свята Покрови Пресвятої Богородиці відбулося урочисте зібрання. Читати повністю>>


З нагоди відзначення 66-ої річниці створення Української Повстанської Армії, Дня українського козацтва та свята Покрови Пресвятої Богородиці у Тернопільській облдержадміністрації відбулося урочисте зібрання. 60 учасників визвольної боротьби отримали грамоти та грошову допомогу.

Виступаючи перед присутніми, багатолітній політв’язень Ігор Олещук наголосив, що свідомі українці підтримують політику Глави держави, спрямовану на популяризацію української ідеї та належне вшанування славних і трагічних сторінок української історії. Він також закликав гуртуватися навколо Віктора Ющенка всіх правдивих патріотів.


Дата: 16/10/2008 10:11 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Вбивство Бандери у коміксах
Минулої п’ятниці у Тернопільському прес-клубі реформ відбулася презентація книги в малюнках «Вбивства з наказу КГБ», присвяченої трагедії Степана Бандери. Читати повністю>>


Минулої п’ятниці у Тернопільському прес-клубі реформ відбулася презентація книги в малюнках «Вбивства з наказу КГБ», присвяченої трагедії Степана Бандери. «Комікси» репрезентував голова Всеукраїнської молодіжної організації Спілка Української Молоді в Україні Святослав Липовецький, який і був упорядником видання.

Нову серію «Вбивства з наказу КГБ» Спілка видала опісля резонансних коміксів про УПА. Дане видання побудоване на основі реальних подій про підготовку та здійснення вбивств Провідника ОУН Степана Бандери та Лева Ребета. В книзі можна знайти коротку фотобіографію Степана Бандери. Цікавим додатком у виданні є виступ старшої доньки Провідника Наталки Бандери на суді над убивцею Богданом Сташинським.

Як зазначили на прес-конференції, «Вбивства з наказу КГБ» видано двома накладами, тиражем кожного — 2000 примірників.
Видавці розраховують, що дане видання приверне увагу громадськості до постаті  Провідника ОУН Степана Бандери, ювілеї якого вшановуватимуть в 2009 році — 100 років з дня народження (1 січня 1909) та 50 років з дня смерті (15 жовтня 1959).

Коментарі з приводу «Вбивства з наказу КГБ»

Степан Бандера,
один з п’яти онуків Степана Бандери, СУМ’івець:

Спілка Української Молоді завжди була в авангарді виховної справи. Після успіху з коміксами про УПА, було цілком логічно повторити цей унікальний формат подачі історії. Деталі вбивства Степана Бандери повністю підходять для такого формату, оскільки в цієї історії є всі елементи шпигунського трилера, особливо зброя, яка нагадує щось з фільмів про Джеймса Бонда.

В майбутньому хотілося б побачити комікси про інші атентати: Симона Петлюри, Євгена Коновальця та інші. Проте, переконаний, що найбільш популярними коміксами будуть ті, які розповідатимуть про наші історичні перемоги, а не трагедії. Вважаю, що було б також доцільно видати комікси російською мовою.

Андрій Гайдамаха,
Голова Проводу ОУН, СУМ’івець:

Розповідь у малюнках не завжди ототожнюється з комічними історіями, вона знає й серйозні теми. Це особливий вид інформаційного мистецтва, який розповідає історію скупим текстом та яскравими картинками.

Перевидання ілюстрованої розповіді «Вбивства з наказу КГБ», що його здійснив СУМ в Україні, дуже вдала й інформаційно багата публікація. Видавці влучно переплели розповідь у картинках зі світлинами з фотоархіву Провідника ОУН, подаючи життєпис С. Бандери і його родини у фотографіях. Таким чином молодь зможе наочно ознайомитися з гідними обличчями видатної для історії України патріотичної родини і запам’ятати їх на все життя.

Вадим Карп’як,
культуролог, СУМ’івець:

Нещодавно довелося «грати в слова» з десятирічною дівчинкою. Вона загадала слово на букву «к» і, задаючи уточнюючі запитання, мені здавалося, що це «книжка». Але коли я був певен своєї перемоги, то моя візаві сказала: «Ти що!!! Діти книжок не читають!». Виявилося, що її слово було «комікс». З такої нагоди я навіть віддав своїй опонентці книжечку коміксів «Україна в боротьбі», з якої вона нарешті зрозуміла, хто такі УПА і чого вони хотіли.

Не можна сподіватися від дітей і юнацтва, що вони самостійно сядуть вивчати томи історії, але можна сподіватися, що така серія коміксних видань, яку започаткував СУМ в Україні, підштовхне когось із юнацтва до серйозного захоплення цією темою. Це як максимум. Як мінімум — діти та й деякі дорослі складатимуть уявлення про свою країну не з чужих голів, а силами добрих художників і вигадливих впровадників.

Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 16/10/2008 10:15 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Голодомор — це державна концепція, метод маніпуляції свідомістю, а чи тяжка рана на тілі української нації?
На 75-у році після трагічних подій 1932-1933 років проблема Голодомору постала в різних аспектах. Читати повністю>>


На 75-у році після трагічних подій 1932-1933 років проблема Голодомору постала в різних аспектах: тема трагедії українського народу розглядається як і в світовому контексті, так і є основою загальноукраїнських суспільних дискусій - це визнання чи невизнання Голодомору актом Геноциду українського народу (на щастя, питання чи був голод взагалі уже знято із порядку денного).

Сконцентрована діяльність національно свідомих політиків, науковців, публікації у ЗМІ – і маємо великий поступ вперед у відновленні національної пам′яті. Особливо плідними  є останні роки завдяки Президентові Віктору Ющенку та його політиці, спрямованій на визнання Голодомору світовою спільнотою. Як відомо, нещодавно до цього приєдналися Сполучені Штати прийняттям резолюції, в якій йдеться: «Йосип Сталін та його оточення створили в 1932-1933 роках геноцид проти українців. Майже 10 мільйонів представників цієї нації загинуло впродовж 1932-1933 рр. із волі тоталітарного сталіністського уряду колишнього Радянського Союзу, який навмисно викликав на Україні голод у спробі зламати опір цієї нації проти колективізації та комуністичної окупації». На черзі повторний розгляд цього питання на 63-ій сесії Генеральної асамблеї ООН.

Та дискусії продовжуються. Голодомор досі не став перегорнутою сторінкою української історії, він і надалі отримує різноманітні трактування. Чимало представників антиукраїнських політичних сил вважають, що Голодомор:

– це на сьогодні зовсім не актуально і ХХІ століття вимагає вирішення нагальніших питань, не розуміючи при цьому трагічного впливу Голодомору на сучасне суспільство України;

– це не трагедія українського народу, а так звана національна пропаганда, метою якої є маніпуляція свідомістю українців задля втілення в життя антиросійської політики.

Актуальність Голодомору на сьогодні визначається багатьма чинниками сучасного функціонування держави. Американський дослідник Джеймс Мейс, який присвятив цій темі чверть століття та який вперше на конференції в Тель-Авіві у 1982 році заговорив про Голодомор в Україні як Геноцид українців, у своїх працях зосереджувався на кризі самобутності, спричиненій, за його визначенням, постгеноцидним синдромом. Провал комунізму в таких державах як Польща чи Чехія призвів до поступової і наразі дуже успішної відбудови незалежності і реставрації того, що було втрачено в сенсі економічного, культурного розвитку. В Україні ситуація зовсім інша - за висловом Мейса: «нація в сенсі людської спільноти, яка має консенсус щодо власної історії, культурних цінностей, у певному розумінні залишилася просто національною меншиною у власній країні». До сьогодні український народ не має єдиного, цілісного прагнення, тут спостерігається розпорошеність у намірах та баченні країни – чи в союзі з Європою, чи з Росією, є повна відсутність, за визначенням  І. Каганця, національного  егрегора – злиття ідентичних думок народу.

Голодомор спричинив зміну генетичного коду нації. Основні ознаки постгеноцидного суспільства, виокремлені Мейсом, полягають у таких чинниках: постійне відчуття психологічного тиску, комплекс меншовартості та відчуття страху; викривлена культура, її сурогатність, спекуляція на найвищих святих цінностях; фактична відсутність національної еліти, натомість гіпертрофоване поширення територіальної, представники якої володіють чіткими меркантильними та прагматичними цілями, у них відсутнє відчуття відповідальності перед державою, проте добре розвинена жага до влади та нагромадження капіталу; проблеми  мови – суржик і двомовність; часткова національна амнезія; суспільство із втраченою історією; економічна неврівноваженість; багатовекторність політики.
Сучасна історія України, як це й було в минулому знову і знову отримує своє трактування у науковій історичній думці «старшого брата». «Голодомор – це концепція державного управління», – такої думки особливо твердо притримується Андрій Марчуков, кандидат історичних наук, Інститут Російської історії РАН. У своїй статті «Голодомор в идеологической системе украинства» Марчуков заявляє, що  Голодомор та всі наукові дослідження, свідчення очевидців – це всього-на-всього «собственные трактовки всех мало-мальски значительных событий прошлого». 10 мільйонів загиблих – це малозначна подія? Моторошно від такого холоднокровного цинізму автора цих рядків. Кандидат наук, що присвятив свій розумовий потенціал на поширення українофобії... А чи відомо йому, що завдяки тій «незначній» події української історії – українська спільнота «хворіє» і не спроможна побудувати громадянське суспільство, та й та сама представницька демократія – лише в періоді становлення. Суспільство опинилося в полоні страху перед пам’яттю загиблих, яких потрібно було забути, перед рідною мовою, перед своєю землею! Страх — це те, що радянська система залишила у спадок у головах людей, як і нехтування свободою, здатність витерпіти все, аби вижити. Оксана Пахльовська, Римський інститут «Ла сап’єнца», виділяє одну із чільних характеристик українського суспільства, називаючи його «лобітомізованим», тобто позбавленим здатності думати.

А. Марчуков, ігноруючи всі історичні факти, свідчення очевидців, документи (хоча сам за професією є історик), заявляє, що із прийняттям Верховною Радою Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні»,  «усложняется и сама концепция (державна концепція «геноцид-голодомор» - прим. авт.). Многим ее адептам уже мало голода 1932–1933 гг.: теперь говорят о цепи голодоморов—геноцидов, включающей в себя голод 1921–1923, 1932–1933 и 1946–1947 гг., по логике украинских националистов, созданных сознательно с целью покорить Украину и истребить украинский народ»! Думаю, коментарі тут зайві.  

Аналізуючи публікацію А. Марчукова, доходимо до абсурдного висновку, що Голодомор – це не трагічний факт української історії, це всього-на-всього пропаганда, це політична концепція, яку нам нав’язують для впливу на масову свідомість. Від таких слів хочеться плакати!

Чому вельмишановний кандидат наук не пише свою дисертацію на тему «Маніпуляція масовою свідомістю у російському медійному просторі», або «Впровадження неототалітаризму», чи ще щось. Така турбота серед російської історіографічної думки пов’язана не з «щирою турботою» за українське супспільство. На думку пана Марчукова, така ідеологічна зброя направлена проти Росії і  проти «тех людей на самой Украине, кто не считает последние 350 лет и советский период в особенности «черной дырой» и «потерянным временем». Беззаперечно, останні є живим прикладом втіленого в життя радянського плану з ліквідації української свідомості, формування «совєтского» народу, без роду і  племені.

На визначення Марчуковим, що «Голодомор» — это идеологическая концепция, мощный инструмент воздействия на массовое сознание», хочемо протиставити виначення Дж. Мейса: «Голодомор 1933 року – це геноцид українського народу. Це розстріляне українське відродження, примусова провінціалізація української культури, науки і нації загалом... Це засилля російського населення в Україні. І це відчутно, коли йдеш майданом Незалежності у Києві. Я більше чую російську мову або перекручену мову тих, хто ще недавно відмовлявся визнавати себе українцем». Висновки може зробити кожен сам.

Прикро чути висловлювання сучасних російських дослідників, зокрема А. Марчукова, І. Махутіної, про те, що у «концепції Голодомору» є пункт про «дегероїзацію минулого». А про яких героїв йдеться: про ніколи неіснуючого Павлика Морозова, чи Зою Краснодем’янську? Чи повинне українське суспільство забути, чи то пак не реабілітувати ті забуті імена, не міфи, а покладені життя заради волі України? Нам заявляють, що ми «очорнюємо святині» - які святні? Чи можна гірше очорнити святині, як це робило радянське керівництво, коли в українських церквах продавали взуття, меблі чи молоко? Прикро, коли питанню Голодомору надають соціального трактування, таким чином уникаючи національного аспекту проблеми. Висловлювання про «знищення селянства як класу», спрямовані на виправдання голоду, шокують. Селянство до сьогодні залишається в Україні синергетичною пам’яттю минулого, хранилищем національної самобутності та джерелом формування національної свідомості.

У відповідь усім російським дослідникам наводимо слова сучасного українського філософа Мирослава Поповича: «В нашій українській історії держава з’явилася на очах нинішнього покоління і його зусиллями, і ставлення до неї є сакралізоване». Ціна злочинів тоталітаризму беззаперечно вимірюється кількістю жертв та глибокою духовною раною. Тяжке багатолітнє замовчування правди боляче вплинуло на формування суспільної свідомості, породивши фобію до демократичних цінностей, спричинивши відсутність сконсолідованих дій. Кожен крок до відновлення історичної пам’яті сприяє утвердженню української нації як єдиного організму.

Бо ми вже добре зрозуміли вислів одного з філософів про те, що хто не зрозумів свого минулого – приречений пережити його знову.               

Тетяна ЗАНЬКО

Дата: 16/10/2008 10:18 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Галина Лєбєдєва: «Тернопіль для мене — рідний»
Наше життя складається з вражень. Часто вони гарні, приємні, проте бувають і цілком несподівані. Але, тим не менше, чим більше людина побачила і почула, тим ширшим є її світогляд і наповненішим життя. Читати повністю>>


Наше життя складається з вражень. Часто вони гарні, приємні, проте бувають і цілком несподівані. Але, тим не менше, чим більше людина побачила і почула, тим ширшим є її світогляд і наповненішим життя. Неперевершені враження від подорожей країнами Європи привезла з собою тернопільська художниця Галина Лєбєдєва. Мандруючи, жінка не лише черпала творчу наснагу та енергію, але й представляла наш багатий на талановитих людей край, до котрих безумовно належить і вона сама. Не даремно ж її картини сьогодні прикрашають не тільки стіни музеїв нашого міста, викликають захоплення у перехожих на колоритній тернопільській вуличці Музейна, а й зберігаються у приватних колекціях багатьох країн світу.

Народилася Галина Лєбєдєва у відомому історичними пам’ятками та затишними вуличками місті Львові. Закінчила інженерно-технічний факультет політехнічного інтституту рідного міста, згодом курси Львівського прикладного інституту мистецтва імені В. Труша та заочно — Московський народний університет мистецтв. Вийшовши заміж, у 1972 році жінка переїхала до Тернополя. Сьогодні вона щиро зізнається, що це місто стало для неї рідним, адже саме тут вона народила двох доньок і саме тут відбулася як художник.

Та не тільки радісні моменти пов’язують п. Галину з Тернополем, а й печалі. Через десятки років щасливого життя сталося так, що доля розлучила її з коханою людиною. Відтоді на тендітні жіночі плечі лягли нелегкі будні матері, господині та водночас вчителя. Щоб прогодувати сім’ю і дати донечкам освіту, Галині довелося працювати, не покладаючи рук.  

Важкі часи не змінили п. Лєбєдєвої. І досі у душі вона залишається  художницею, а у звичайному житті — люблячою матір’ю двох доньок. У свої шістдесят вона — жінка, сповнена невимовної душевної краси та ідейного таланту. Створивши яскраві образи на десятках картин, виконаних найрізноманітнішими фарбами та техніками, художниця не зупиняється. Вона продовжує приділяти максимум часу і уваги своєму покликанню, щоб залишити якомога більший спадок прийдешнім поколінням.

А нещодавно Галина Лєбєдєва повернулася з другого мистецького пленеру, що проходив у Швеції. Художниця поділилася свіжими враженнями від побаченого, а заодно розповіла про своє життя.

— Пані Галино, розкажіть, що Вас привело у мистецтво?

— Мабуть, саме краса. Скільки себе пам’ятаю, завжди була особливо чутлива до краси. Можливо тому, що я жінка. Багато, звичайно, залежить і від того, що моє дитинство та юність промайнули у Львові. Старовинне місто здавна вражало мою уяву своєю неперевершеною архітектурою, історичними пам’ятками культури та мистецтва, спонукало до творчості. Та й взагалі, Львів – це колиска людей творчих і сильних. Саме тут з’явилося на світ багато відомих постатей – спортсменів, художників, співаків, акторів, режисерів. Я пишаюся тим, що народилася у столиці Західної України.  
«Львівська» частина мого життя закінчилася, коли я вийшла заміж. Тоді мій чоловік - уродженець Тернополя - навчався у Львівському політехнічному університеті. За ним я переїхала у його рідне місто, де до сьогодні проживаю разом зі своїми донечками — Наталочкою і Олею. До речі, мої дівчатка також причетні до мистецтва. Старша донька Наталка хоча за освітою еколог-геохімік, працює дизайнером. Молодша Оля вже п’ятий рік проживає у Гьорліці (Німеччина), де організувала власний мистецький гурток, і нині там викладає.

Кажуть, часто батьки намагаються реалізувати за допомогою власних дітей те, що у свій час не вдалося їм самим. У цьому плані мені дуже пощастило. Мої донечки самі продовжують мистецьку справу, і що найголовніше, це – їхній вибір, їхнє покликання.

— Мабуть, уся родина Лєбєдєвих була творчою…

— Можна сказати, що мистецьку династію започаткувала я. Пригадую, завжди сміялася, коли у дитинстві просила тата або маму щось мені намалювати. Вони зображали людей, і це було так смішно… Підозрюю, що прагнення до мистецтва передалося мені від бабусі Марії Миколаївни. Вона вміла плести личаки, які на той час були дуже популярними. Також гарно ткала і любила вишивати. Мабуть, саме з цієї причини у свій час я пробувала вступити до Львівського прикладного інституту  на ткацтво. Напевно, до цього був якийсь потяг. Так що, все ж таки, творчі здібності не виникають самі по собі. Вони мають глибокі корені. Пройшло не одне покоління, поки я і мої доньки розпочали такий творчий керунок у житті нашої родини. І мене досі дивує те, що мої діти так швидко, одначе вдало обрали мистецьку дорогу.  

— Чи відчуваєте Ви ностальгію за Львовом?

— З часу коли я переїхала в Тернопіль, я ніколи не жалкувала і не сумувала за рідним Львовом. Тернопіль досить цікаве місто — велике, але таке компактне. Хоча у крові я львів’янка, мені здається, у Тернополі не гірша атмосфера, ніж у Львові. До того ж, я люблю тернополян! Маю тут багато друзів і не лише серед художників, а й серед простих, дуже хороших людей.

З декотрими з місцевих художників мене поєднує вулиця Музейна, де колись ми разом виставляли свої картини. З тими часами у мене пов’язано чимало гарних спогадів. Зокрема саме на Музейній мої картини помітили іноземці. Їм дуже сподобалися виставлені роботи, і вони запросили мене взяти участь у пленері у Польщі. Так, у 1993 році відбувся мій перший пленер за кордоном. Згодом на запрошення своїх нових друзів я брала участь на подібних заходах у Болгарії, Німеччині, Польщі, Іспанії. Мені вдалося трішечки помандрувати країнами Європи. Враження просто неперевершені. Тому що кожна країна по-своєму цікава і має свою культуру та історію. Можливо, це звучить дещо незвичайно, але найбільше мене вразила невелика, проте затишна країна Бенілюксу — Швеція. Я нещодавно звідти повернулася. Цьогорічна Швеція мене здивувала своєю унікальною природою. Але найбільше — небом. Такого неба я ще не бачила ніде. Звичайно, словами враження не передати! Небо над Швецією вирувало, воно було настільки різноманітне за відтінками, що я переконалася: жоден художник не зможе передати цю природну красу. Митець може лише доторкнутися до неба, але йому не під силу передату усю його велич і неповторність. І коли я це зрозуміла, це мене просто шокувало. Адже, скільки б разів я не малювала небо, все одно перевершити природу неможливо.                

— Що Ви черпаєте для себе з пленерів?

— По-перше, сміливість. По-друге, у нас творча людина почуває себе скуто. Коли ж побачиш, як працюють інші, з’являється енергія та натхнення до праці. І це дуже важливо для митця. Хоча для жінки-художника важко знайти золоту середину між мистецтвом та побутом. Адже кожен майстер своєї справи має щодня працювати за покликанням. У цьому я переконана з власного досвіду. Адже майже шістнадцять років я присвятила себе сім’ї. Мистецтву віддалася лише тоді, коли виросли діти.

— Яким фарбам та технікам виконання віддаєте перевагу?

— Спочатку це була акварель. Згодом почала використовувати графіку пером і тушшю. Власне графіка тушшю була першою моєю роботою, яка виставлялася у Тернополі. На цій картині була зображена побутова сценка — бабця за роботою. Далі у своїй практиці я почала малювати гуашшю, олійними та акриловими фарбами. Як художник, я закохана у все, що живе. Але, мабуть, саме людина, її душа стоїть у мене на першому плані.      

Спілкувалася Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 17/10/2008 09:51 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Святослав Дунець: «Диригування — це моє покликання»
Тернопільська обласна філармонія заснована в грудні 1939 року. У різні часи впродовж 63 років тут працювали артисти, які своїм талантом прославляли Тернопільщину в Україні та за її межами. Читати повністю>>


Тернопільська обласна філармонія заснована в грудні 1939 року. У різні часи впродовж 63 років тут працювали артисти, які своїм талантом прославляли Тернопільщину в Україні та за її межами. Сьогодні творчий склад філармонії нараховує близько 125 чоловік. Це високопрофесійні музиканти, танцюристи, вокалісти.

Гордістю філармонії і нашого міста є лауреат Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів камерний хор, якому цього року виповнюється 10 років. Насолоджуючись співом хору, важко уявити, скільки праці, терпіння і зусиль приклав кожний учасник і, зокрема його керівник, диригент Святослав Дунець. Адже, саме він забезпечує ансамблеву стрункість і технічну довершеність виконання.

Дитячі роки

Святослав Дунець — головний диригент камерного хору Тернопільської обласної філармонії — народився 15 липня 1973 року у славному місті Бучач. Мама — за фахом математик, а батько — відомий диригент-симфоніст. За своє, на жаль, досить коротке життя Дунець-старший поставив у Тернополі дві опери: «Прапороносці» і «Шлюбний вексель».

— Дитячі роки, — каже пан Святослав, — пов’язані з переїздами. Ми жили у Чернігові, в селі Славне у Криму і потім у Тернополі. Але це абсолютно не заважало мені займатися музикою. Ще до школи не ходив, а на скрипці вже пробував грати перші ноти. Ставши першокласником, почав співати у шкільному хорі.  

Батько прорік долю сина

Мама Святослава розповідала йому, що ще до одруження батько казав: «Першим буде син, першим буде Святослав і першим буде диригент».

— Але знаєте, я хоч і грав на скрипці, та ніколи не думав, що буду диригентом. З дитинства мріяв вступити до естрадно-циркового або театрального навчального закладу. Подобалось мені перевтілюватись в якусь іншу особистість, любив декламувати вірші. Пам’ятаю, у школі проводився конкурс на кращого читця. Я тоді навіть зайняв призове місце за вірш Лермонтова. А вдома ми часто організовували музичні вечори. Я грав на скрипці, а батько — на фортепіано. Пізніше до нас приєднувалась моя молодша сестричка Олеся, яка тоді вчилась у музичній школі по класу фортепіано. Зараз Олеся, після закінчення нашого музичного училища, Львівської та Саарбрюккенської консерваторії і аспірантури (Німеччина)  викладає у Тернопільському музичному училищі ім. С. Крушельницької. Ці вечори були для мене справжньою казкою. Світлі миті, які не забудуться ніколи.

Навчальний заклад — Тернопільське музичне училище для сина вибирав батько, він же ж і готував Святослава до вступу. З факультетом чоловіки визначились чи не в останній момент. Відтак почалось навчання: спочатку у класі заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Левенця, а потім і у Львівській консерваторії.

— За мене вибрали те, що зараз моє, те, що мені приємне і те, без чого себе не уявляю, — каже п. Святослав. — Тепер я дуже вдячний батькові за такий вибір. Диригування — це дійсно моє покликання, хоча професія ця дуже важка. Диригентом треба народитись. Це було свого роду пророцтво, яке здійснилось.  

Здорова атмосфера в колективі — запорука успіху

Після закінчення консерваторії п. Дунець повернувся у Тернопіль, де обійняв посаду художнього керівника Філармонії. В цьому році був заснований і хор. 4 роки працював, потім на 8 місяців поїхав до Канади. Після повернення почав працювати художнім керівником хору, який на сьогоднішній день складається з 22 артистів.

— У роботі з колективом, в першу чергу, важливою є гнучкість і повага до всіх з ким працюєш. Кожна людина — це особистість, багатогранна і неповторна. Намагаюсь, щоб кожен мав змогу себе реалізувати. Дуже багато мені допомогла в цьому посада художнього керівника філармонії. А з хором у мене ніколи не було проблем, і я їм за це вдячний. І коли у самому колективі здорова і приємна атмосфера, то й результати будуть хорошими, — зізнається наш співрозмовник. — Наш хор є лауреатом багатьох українських і міжнародних конкурсів, зокрема у Польщі. Нас вже знає багато міст України: Київ, Чернівці, Полтава, Івано-Франківськ, ми також виступали у Франції, Польщі, Німеччині, Бельгії.

Хор виконує різнопланові твори, великий репертуар духовної музики, зокрема програма «Вознесімо серця», а також обробки українських народних пісень, твори сучасних композиторів. 27 листопада разом зі студентами Педагогічного університету і симфонічним оркестром філармонії будуть виконувати «Реквієм» Моцарта. Наступне в планах — святкування 10-річчя колективу, яке відбудеться в першій половині 2009 року.

Сім’я — мій затишок і відпочинок

Дружина Святослава Дунця Оксана теж закінчила Львівську консерваторію, викладає в музичній школі. Зараз — в декреті.

— З Оксаною ми знайомі з четвертого класу, — розповідає Святослав Богданович. — Пригадую, як у школі ми разом танцювали до якогось свята, навіть є фотографія. Ніколи не думав, що та дівчинка буде моєю дружиною (сміється, авт.). Після школи Оксана вступила до Харківської консерваторії, а  зустрілись ми у Львові, куди вона приїхала на консультацію. З цієї зустрічі все і почалось.

Згодом молода пара заручилась. Проблемою було лиш те, що дівчина навчалась у Харкові, а Святослав — у Львові. З часом Оксана перевелася до Львова і закохані одружились. Зараз подружжя виховує доньку Мар’янку і синочка Володю. Мар’янці 11 років, грає на фортепіано, але більше любить танці, займається в народному художньому театрі танцю «Посмішка».

— У вихованні, — вважає п. Святослав, — найважливішими є доброта, любов, теплота, вміння розуміти. Також важливо давати дитині свободу, але контрольовану. Сім’я для мене — це справді затишок, спокій, розуміння і відпочинок, тому проблеми з роботи намагаюсь не приносити додому. Страшенно любимо проводити час разом, гуляти в парку. Шкода лиш, що останнім часом через велику зайнятість у філармонії сім’я бачить мене рідко.

Роби добро!

На думку Святослав Дунця, людина народжена любити людей, робити оточуючим корисне, і жити так, щоб залишити після себе хороший слід.

— Не люблю брехні і дволикості. Ціную дуже відвертість і бажання працювати. Вважаю, що кожний день повинен бути таким, щоб не було за нього соромно і щоб із спокійною душею ти міг дивитись людям в очі.

Олена КВІТКА

Дата: 17/10/2008 12:32 | Категорія: Культура | Автор: novaera

Як справитися з хворобами вуха, горла та носа
Вуха зазвичай не спричиняють якихось серйозних проблем, так само, зрештою, як горло і ніс. Але, якщо з цими органами все ж таки щось не так, вони можуть звести з розуму. Читати повністю>>


Вуха зазвичай не спричиняють якихось серйозних проблем, так само, зрештою, як горло і ніс. Але, якщо з цими органами все ж таки щось не так, вони можуть звести з розуму.

Про захворювання вуха, горла, носа та їх лікування розповідає сімейний лікар В. Березовицької амбулаторії загальної практики – сімейної медицини Ірина Сампара.

Щоби вухо не боліло...

– Найпоширенішим захворюваннями вуха, – каже Ірина Ярославівна, – є середній отит, тобто запалення середнього вуха.

Як зазначила сімейний лікар, те, що ми звикли називати вухом – це тільки зовнішнє вухо, яке складається з вушної раковини, зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки, яка відокремлює його від середнього вуха.

Середнє вухо – це крихітна порожнина, в якій знаходиться кістковий механізм, призначений для передачі звукової хвилі у внутрішнє вухо. Останнє трансформує звукові хвилі в нервові імпульси, що йдуть в мозок.

Найбільш уразливим до різноманітних шкідливих впливів є середнє вухо, саме із його запаленням пацієнти найчастіше звертаються до лікаря. Розвивається ця недуга в результаті проникнення у крихітну порожнину інфекції через слухову трубу. Зазвичай захворювання починається з болю, який можна описати як стріляючий (діти, які ще не навчилися говорити, плачуть в той момент, коли біль різко посилюється, і заспокоюються, коли він стихає). Потім у хворого підвищується температура, може зникати слух. Через 1-3 дні з вуха починає виділятися гній або сукровиця. Зазвичай при цьому стан хворого поліпшується, температура знижується, біль трохи стихає або зникає повністю.

При перших проявах запалення середнього вуха для швидкої допомоги лікар радить застосувати вушні краплі, які містять антибіотик і знеболюючі компоненти, а якщо вже виділяється гній, використати краплі або мазі з гідрокортизоном для покращення загоєння. Проте, гній іноді не знаходить виходу, а може сприяти розповсюдженню інфекції всередину, в порожнину черепа. У цьому випадку виникає велика небезпека розвитку менінгіту, абсцесу мозку. Саме тому при появі перших же симптомів отиту необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря-отоларинголога, щоб вчасно почати лікування.

– Часто до нас приходять пацієнти із скаргами на різке зниження слуху, – зазначає Ірина Сампара. – Причиною цього у більшості випадків є сірка. Звичайно, сірка – це не хвороба, це частина природного механізму самоочищення вуха. Але вона стає проблемою, коли зовсім забиває вушний прохід, що призводить до погіршання слуху. Єдиним бажанням у цьому випадку є знайти першу ліпшу ватну паличку та витягнути сірку з вуха. Цього робити не можна в жодному разі! Оскільки сірка може ще глибше потрапити у вухо, і тоді утвориться справжня пробка. До того ж, можна травмувати барабанну перетинку. Замість гігієнічних паличок краще використовувати спеціальні вушні краплі протягом декількох днів. І якщо вони не допомогли, вирушайте до ЛОРа на промивання.

...і щоб в горлі не «першіло»

Найпоширенішими захворюваннями горла є фарингіт, ларингіт і ангіна.

Фарингіт – це гостре або хронічне запалення слизової оболонки глотки. Симптомами цієї хвороби є незначний біль при ковтанні, можливе підвищення температури, відчувається «першіння» в горлі. Причиною фарингіту, так як і ларингіту та ангіни, є потрапляння інфекції повітряно-крапельним шляхом із зовнішнього середовища. Найкращими ліками при цьому захворюванні є полоскання горла відваром квітів календули, шавлію і рум’янку.

Ларингіт – запалення слизової оболонки гортані. Крім «першіння» в горлі, при цьому захворюванні з’являється ще хриплість голосу і сухий кашель. Та найбільшою неприємністю, яку приносить недуга, є втрата голосу на період від 7 до 10 днів.

Хворому на ларингіт Ірина Ярославівна рекомендує не розмовляти 5-7 днів, відмовитись від паління і алкогольних напоїв. Із раціону виключити гострі приправи і прянощі. Корисне тепле пиття і полоскання горла знову ж таки відваром ромашки, календули і шавлію. Можна робити содові інгаляції. Шию потрібно постійно тримати в теплі.

Якщо з фарингітом чи ларингітом комусь пощастило не зіткнутися, то з ангіною знайомі усі. Ця недуга належить до гострих інфекційних захворювань і є досить-таки небезпечною, оскільки при неправильному лікуванні може давати різного роду ускладнення.

Про «візит» ангіни свідчать головні болі, біль у горлі при ковтанні, загальна слабкість, підвищення температури, болі у суглобах, озноб, підвищення температури тіла до 38° і вище.

Як вже зазначалося, ця недуга небезпечна ускладненнями, які може викликати. Тому консультація медика – обов’язкова. Адже лікування проводиться антибактеріальними препаратами в комплексі з іншими, які може призначити тільки фахівець.

Дихайте з легкістю

Найчастішими захворюваннями носа є гострий риніт і синусит.

Гострий риніт (нежить) – запалення слизової оболонки носа. При цьому захворюванні ви відчуватимете легке недомагання, сухість у носі і в горлі, утруднене носове дихання, можуть текти сльози і змінитись тембр голосу. Пізніше з’являються рідкі виділення з носа у великій кількості.

При появі перших ознак риніту хороший результат дають гірчичні та сольові ванни для ніг. Ефективними є содові інгаляції, а ось судинно-звужувальні краплі застосовувати не бажано, хіба що при дуже утрудненому диханні.

Синусит – гостре або хронічне запалення придаточних пазух носа, яке супроводжується головним болем, локалізованим в ділянках лоба і скронь, порушенням носового дихання і виділеннями з носа. Синусит не варто лікувати самотужки, консультація лікаря є обов’язковою.

Отож, щоб уникнути цих недуг і надалі мати змогу щодня насолоджуватися неперевершеним співом птахів чи дивовижним запахом троянди, лікар Ірина Ярославівна рекомендує проводити загальне укріплення організму і процедури загартування. Також велику увагу потрібно приділяти своєму харчуванню: раціон має містити достатню кількість білків, мінералів, ферментів і вітаміну С. А в осінньо-зимовий період при виході у багатолюдні місця не полінуйтеся змастити слизову оболонка носа оксоліновою маззю.

Олена КВІТКА

Дата: 17/10/2008 12:35 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera

Начальником управління капітального будівництва облдержадміністрації призначено Юрія Олійника
Відповідне розпорядження 15 жовтня підписав голова Тернопільської обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь. Читати повністю>>


Відповідне розпорядження 15 жовтня підписав голова Тернопільської обласної державної адміністрації Юрій Чижмарь.

Як повідомили в прес-службі ОДА, Юрія Олійника призначено начальником управління капітального будівництва облдержадміністрації в порядку переведення з посади головного спеціаліста Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Дата: 17/10/2008 13:35 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Син Михайла Сироти очолив батькову партію
Чим ближче вибори, тим активнішими стають політики, неабияк оптимізовуючи свою агітаційну діяльність у форматі консультацій, різноформатних перемовин та партійних з’їздів. Читати повністю>>


Чим ближче вибори, тим активнішими стають політики, неабияк оптимізовуючи свою агітаційну діяльність у форматі консультацій, різноформатних перемовин та партійних з’їздів. Особливо цей тип поведінки характерний саме для малих партій, котрі самостійно, без блокування не можуть потрапити в омріяний парламент.

З такою проблемою зіткнулася і політична сила покійного Михайла Сироти, котра на попередніх виборах знайшла прихисток у парламентській фракції блоку Литвина. І хоча у Верховній Раді 6 скликання литвинівці так і не змогли себе реалізувати через довгі вагання їхнього лідера, проте висловлювання їхніх спікерів, зокрема й «батька української конституції» Михайла Сироти, завжди були в спектрі найактуальніших коментарів.

Михайло Сирота по праву складав гідну конкуренцію пану Литвину, який не перестає переконувати себе й увесь український народ, що він все-таки йому потрібний. Та після трагічного серпня, коли лідер Трудової Партії загинув в автокатастрофі, перед партією постала питання гідної заміни лідера, котрий би не лише зміг продовжити справу розбудови партійної організації, але й мав моральний авторитет та повагу серед однопарційців, здатний повести за собою людей.

В кулуарах ходили чутки про те, що, можливо, очолити партію буде запрошено давнього друга Михайла Сироти, народного депутата багатьох скликань, активного громадського діяча, класика української літератури Бориса Олійника. Та усі крапки над «і» розставив партійний з’їзд.

18 жовтня в Києві відбувся IX з’їзд Трудової партії України, на якому було обрано нового лідера – Дмитра Сироту, котрий змінив на цій посаді свого попередника Сергія Павленка, креатуру БЛ. Пан Сергій перебував на посаді рівно 2 тижні і склав повноваження голови за власним бажанням, оголосивши заяву про це перед початком з’їзду. Про що можуть свідчити такі перетрубації в ТПУ, сподіваємося стане зрозуміло вже найближчим часом, коли з’їзд продовжить свою роботу й остаточно вирішить, в якому форматі і в партнерстві з якими політсилами трударі кинуться на штурм українського парламенту.

Тим часом, за кандидатуру Дмитра Сироти, котрий до цього обіймав посаду першого заступника голови партії, підтримали делегати з 23 областей України. Крім виборів керівництва, делегати з’їзду розглянули питання щодо участі Трудової партії України у дострокових виборах до Верховної Ради України, а також ведення переговорів трьома політичними силами для можливого блокування. У цих питаннях делегати з’їзду були одноголосними. У виступах Дмитра Сироти, керівників регіональних організацій ТПУ, делегатів з’їзду наголошувалося, що дії Трудової партії України, як партнера Народної партії по Блоку Литвина, до сьогодні були послідовними, політично  виваженими, чесними, що лише додавало рейтингу Блоку. Сподіваються в ТПУ, що ця співпраця продовжиться і в парламенті наступного скликання.

Делегати висловилися одностайно за участь ТПУ у дострокових виборах разом з Народною партією у Блоці Литвина, наголосивши при цьому на своїх інтересах: збереження партії, як  самостійної політичної сили, як команди однодумців та включення лідера ТПУ Дмитра Сироти у прохідну частину списку кандидатів до ВРУ від Блоку Литвина.  

Чи захоче пан Литвин поділитися прохідною частиною свого списку з сином покійного Сироти, чи буде ТПУ шукати нових друзів для блокування, поживемо й побачимо. Адже вибори не за горами, і все таємне з дня на день стане явним.

Тарас ПОДОРОЖНИК

Дата: 22/10/2008 10:09 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Президент переніс вибори на 14 грудня
Про це Глава держави повідомив після засідання РНБО. Зокрема, зазначивши, що таке рішення він прийняв задля нормальної підготовки до виборів. Читати повністю>>


Про це Глава держави повідомив після засідання РНБО. Зокрема, зазначивши, що таке рішення він прийняв задля нормальної підготовки до виборів.

Віктор Ющенко висловив жаль з приводу того, що виконання Указу, яким вибори було призначено на 7 грудня, було зірвано.

– Мені прикро констатувати, що Указ, який назначив проведення позачергових виборів до українського парламенту на 7 грудня, сьогодні не виконаний, не виконаний Прем′єр-міністром і урядом, – сказав Президент.

Глава держави акцентував на тому, що вибори було призначено у чіткій відповідності до Конституції. Відтак, ініційовані БЮТ блокування призначених указом парламентських виборів, нефінансування цих виборів, рейдерські атаки на суди є деструктивною політикою, яка жодним чином не сприяє стабілізації політичної та економічної ситуації в Україні.

– Важко прокоментувати логіку поведінки цієї політичної сили. З огляду на ту ситуацію, яка унеможливила проведення виборів до українського парламенту 7 грудня, РНБО вважає неприйнятними спроби керівництва уряду зірвати проведення дострокових парламентських виборів, – повідомив Віктор Ющенко.

За результатами обговорення на РНБО Президент своїм указом вирішив відновити роботу парламенту VI скликання на декілька днів. Таким чином, парламенту надано можливість ухвалити пакет законопроектів, спрямованих на мінімізацію наслідків світової фінансової кризи для української економіки. При цьому Президент висловив сподівання, що Верховна Рада зможе консолідуватися при прийнятті цих законодавчих рішень.

 – Завтра покаже, хто підбурює ситуацію, хто дбає про врегулювання всіх чутливих і гострих моментів, потрібних для вирішення як політичної, так і економічної кризи, – вважає Глава держави.

Віктор Ющенко також висловив сподівання, що робота парламенту в ці дні буде спрямована на нормалізацію політичної ситуації, зокрема фінансування виборчої кампанії та розблокування роботи ЦВК.

Дата: 22/10/2008 10:16 | Категорія: Політика | Автор: novaera

«Юлина тисяча» пішла в... армію
Український виборець — найунікальніший виборець у світі! Спеціалізованим дослідним інститутам вже давно пора зробити «українця звичайного, легковірного» головним об’єктом свого наукового дослідження. Читати повністю>>


Український виборець — найунікальніший виборець у світі! Спеціалізованим дослідним інститутам вже давно пора зробити «українця звичайного, легковірного» головним об’єктом свого наукового дослідження, а підприємливим бізнесменам — головною складовою вітчизняного експорту. Наші люди настільки довірливі, що ця довірливість вартує на окрему номінацію в «Книзі рекордів Гіннеса».

Український виборчий парадокс полягає в тому, що ані рівень освіти, ані життєвий досвід, не кажучи вже про елементарну логіку та базові закони економіки, не здатні вирвати українця із полону солодкоголосих співів вітчизняних політиків. І що цікаво, чим більшу дурницю й небилицю ляпнуть останні, чим фантастичніші перспективи вони обіцяють, тим сильніше народ їм вірить.

А все тому, що в переважній більшості життєвих ситуацій ми з вами керуємось емоціями, а не розумом. Тому так необдумано ми й обираємо собі погоничів. Оскільки визначальним критерієм цього вибору є не аналіз передвиборчих обіцянок партій з точки зору їх реальності, а мимовільна емоційна примха, зумовлена міфологізованим образом партійного лідера. І хоча більшість наших співгромадян асоціюють себе із християнським віровченням, насправді у своїх політичних вподобаннях залишаються затятими ідолопоклонниками. Вітчизняні політики, не соромлячись, експлуатують цю електоральну слабкість українців до сакралізації, постаючи перед нами в образах необогів та неосвятих. Білі шати, німбоподібна коса, страждальний відсторонений вираз обличчя, напівприглушений тембр голосу — ось і все, що потрібно людині, яка претендує на улюбленця чи улюбленицю українського народу.

Живучи в постійному стресі, як політичному, так і економічному, український виборець свідомо чи підсвідомо не бажає з цим миритися. Тому всіляко відгороджується від купи проблем у його реальному житті і, як у мантру, змушує себе вірити в популістські обіцянки швидкого раю на землі, несильно переймаючись економічними передумовами такого феноменального прориву зі світу злиднів до забезпеченого життя. Нечистоплотні політики замість того, щоб допомогти суспільству подолати цю хворобу, лише поглиблюють деградаційні процеси всередині особистості, всіляко підживлюючи соціум все новими міфами та казками, перетворюючи людей на інертних, безініціативних рабів.

Найдальше в цьому заігруванні з електоратом пішов БЮТ: блискуча піар-акіця з поверненням коштів вкладникам Ощадбанку та контрактна армія з 2009 року стали топовими обіцянками Юлії Володимирівни на попередніх виборах, що забезпечило її політичній силі більше півтори сотні депутатських мандатів у парламенті, можливість сформувати уряд і його очолити.

Будучи цілком адекватною людиною, незважаючи на ідіотичний смішок та певну імпульсивність, пані Тимошенко чудово усвідомлювала, що виконати взяті на себе зобов’язання в обумовлений час не лише не під силу її тендітним плечинятам, але й легендарному Супермену. Як не крути, але виходить, що леді Ю свідомо пішла на обман довірливих українців заради отримання майже абсолютної влади.

І марно зараз шукати винних довкола себе, на котрих можна спихнути відповідальність за провальну урядову політику, яка ще задовго до світової фінансової кризи власноруч підірвала економічну міць української держави, бездарно здійснюючи керівництво її активами. Адже, які жахіття не розповідала б пані Тимошенко про підступного Балогу, Кріля і Ющенка, котрі, як завжди, не дали їй ощасливити український народ, факт залишається фактом. За будь-яких розкладів нереально за два роки повернути людям більше 120 мільярдів гривень. Так само фантастикою, якщо не сказати цинічною брехнею, була афера із контрактною армією, яку обіцяла прем’єрка подарувати усім призовникам та офіцерам всього за кілька місяців. Хоча, як свідчить світовий досвід, до такої реформи європейські  країни йшли роками, незважаючи на те, що їхні збройні сили були на кільканадцять порядків краще забезпечені ніж вітчизняна армія. А завдяки піклуванню діючого уряду нашим Збройним силам вже не вистачає коштів навіть на харчі, не кажучи про модернізацію військового обладнання.

Вроджений такт та порядність Віктора Ющенка, котрий теж активно вболіває за якнайшвидше впровадження армійської реформи й створення високопрофесійної контрактної армії, не дозволили йому баламутити народ пустопорожніми обіцянками. Так, схвалена президентом Державна програма розвитку Збройних сил України на 2006–2011 роки, передбачає перехід на контрактну службу тільки в 2010 році. І це за сприятливих умов, якщо все буде йти за планом, без потрясінь з відповідним фінансуванням. Спостерігаючи за діяльністю української влади, навіть райдужні перспективи президента в окремих експертів викликають сумнів щодо їх реальності, що вже казати про цілковиту нісенітницю про контрактну армію з 2008 року, обіцяну Тимошенко.

Нагадаю, 4 грудня 2007 року народні депутати від БЮТ: Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов, Андрій Портнов, Андрій Кожем’якін і Олександр Скибинецький зареєстрували у Верховній Раді законопроект про внесення змін до закону про військову службу. Якщо цей закон був би затверджений, призов в армію міг бути скасованим вже в 2008 році. Але цього ніхто не збирався робити, власне, як і позбавляти себе депутатської недоторканості та інших привілейованих пільг. Вносивши цей законопроект, самі ініціатори знали, що йому ніколи не бути проголосованим. Це, знову ж таки, був обхідний маневр, спрямований на замилювання електоральних очей.

Ще не будучи прем’єром, Тимошенко пообіцяла зняти згадуваний законопроект із розгляду, розуміючи його безперспективність, але й ця обіцянка не була виконана. Згідно закону, внесений народними депутатами законопроект мусить бути обов’язково розглянутий профільним комітетом, який своєю резолюцією вирішує виносити його на голосування чи відправляє на доопрацювання. Як повідомив голова комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Грищенко, профільний комітет 13 лютого вирішив розглянути цей закон на своєму засіданні. Але того ж таки дня на адресу комітету надійшов лист від одного із авторів цього закону Андрія Портнова, котрий просив не розглядати його, апелюючи до необхідності консультацій в рамках коаліції.
Та в квітні на закиди в бік прем’єра щодо обіцяного переходу армії на контрактну форму Юля Володимирівна відповідала, що ця проволока виникла через депутатів.

Щоб вивести БЮТ на чисту воду й остаточно поставити усі крапки над «і», парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони вирішив 14 травня нарешті розглянути бютівський законопроект. На переконання голови цього комітету, екс-міністра Збройних сил України Анатолія Гриценка, у БЮТівського закону не було жодних шансів на погодження. Комітет його б все одно не підтримав, оскільки він суперечить інтересам держави та армії, повідомив Грищенко. Але й цього разу розгляд не відбувся, бо присутні на засіданні бютівці Олександр Скибинецький та Андрій Кожем’якін знову ж таки запевнили членів комітету, що знімуть цей закон із розгляду. Напередодні 2009 року ми з впевненістю можемо сказати, що БЮТ не виконав свою чи не найбільшу передвиборчу обіцянку. Адже ми успішно пережили як весняний, так і осінній призови до війська. Тріснула ще одна мильна бульбашка БЮТівських обіцянок.

Не виконала Тимошенко й іншу не менш пафосну свою обіцянку: повернути кошти вкладникам Ощадбанку протягом двох років. А це не багато і не мало, а більше 120 мільярдів гривень. Такі зобов’язання для економічно розвинутих  країн є серйозним випробуванням, що казати про суцільно проблематичну українську економіку. Завідома розуміючи, що виповнити обіцяне не є можливим, а завойовувати людську прихильність треба, Юлія Володимирівна вирішує виділити майже 6 мільярдів гривень на погашення втрачених заощаджень вкладників Ощадбанку. Таким чином, оголошується всеукраїнська мобілізація, стартує урядова акція «тисяча від Юлі». Марно закордонні та вітчизняні експерти б’ють на сполох, що невмотивовані виплати та інші соціальні подачки уряду спровокують гіперінфляцію, яка поглине, немов чорна діра, усі ці виплати та знівелює підвищення пенсій і зарплат. Тимошенко впевнена у своїй правоті, й навіть макроекономічні показники не можуть змусити її відмовитися від передчуття всенародної ейфорії та любові. Прем’єр запевняє, що все буде добре, гривня у нас міцна, економіка теж, і ми усе зможемо і всіх переможемо і сам чорт нам не брат. Попри неабиякий ажіотаж, черги, подекуди бійки, влада запевняє що грошей на всіх вистачить, тому не варто стовбичити годинами, тримаючи в облозі відділення Ощадбанку, мовляв, усі отримають заповітну тисячу. Але не так сталося, як гадалося.

Мало того, що не було наперед продумано організацію цих виплат, мало того, що інфляція з’їла левову частину цієї тисячі, так навіть не всі її змогли отримати. Ощадбанк припинив здійснювати повномасштабні виплати уже з липня. Тобто усі, хто зареєструвався після 29 лютого, мають великі проблеми з отриманням обіцяних грошей. Тепер, щоб забрати «Юлину тисячу», треба надати у відділення документи й відповідні, краще медичні, довідки, що вам конче необхідні гроші. Збільшують ваші шанси на можливість їх отримання наявність у вас невиліковних хвороб та інших страшних бід. Маючи такі папери, ви можете потрапити до так званої соціальної черги, яка сформована з таких самих нещасних, бідних і хворих, як ви. Саме цій категорії, за словами ощадбанківців, і здійснюються виплати.

Щоб перевірити дану інформацію, ми звернулися до начальника управління Ощадбанку у Тернопільській області, пана Криницького. Олександр Анатолійович люб’язно повідомив нам, що із 298 тисяч зареєстрованих в нашій області вкладників, які мають право на одержання компенсацій за втрачені вклади, 144 тисячам людей ці кошти, виділені урядом, зараховані на персональні рахунки. 139 тисяч наших краян отримали тисячу безпосередньо на руки.

На запитання, чи дійсно припинилися виплати вкладникам радянського Ощадбанку, пан Криницький відповів досить туманно, мовляв, таких масових виплат, як були взимку та навесні, зараз немає, але все одно щось «капає». На «енне» запитання — кому, власне, «капає» — Олександр Анатолійович теж підтвердив, що в області існує так звана соціальна черга, і саме людям з цієї черги і «капає». Скільки ще буде «капати», і чи зможуть люди, які зареєструвалися після 29 лютого, отримати до кінця цього року свої гроші, начальник обласного Ощадбанку не знає. Все залежить від Києва, надійдуть гроші — будуть виплати, а інформацією скільки ще залишилося від вже виділених урядом 5 мільярдів 760 тисяч, пан Криницький не відає. В чому він впевнений точно, це у тому, що виплати відновляться з 8 січня 2009 року. Дай Боже!

А от пан Гулей, голова правління ВАТ «Ощадбанк», повідомив, що виплати компенсацій за вкладами колишнього Ощадбанку СРСР планується завершити до 25 грудня " в міру надходження коштів". Правда не уточнив чиновник, до якого саме року. Цікаво, як співвідносяться такі плани з оголошеним у вівторок Тимошенко мораторієм на підвищення соціальних виплат у 2008–2009 роках?!

Наталка ПАРОВА

P.S. Як не критикував пан «проффесор» пані Юлю за популізм, але навіть він не втримався від спокуси й собі проексплуатувати геніальний піар-хід БЮТу. Так, невмирущу ініціативу Тимошенко щодо повернення вкладів радянського Ощадбанку зробив своїм передвиборчим гаслом і лідер партії Регіонів. Що не кажіть, а наступати на одні й ті ж самі граблі у наших політиків і виборців стало вже нормою. А жаль...

Дата: 22/10/2008 10:18 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Усі на ярмарок!
Голова ОДА Юрій Чижмарь підписав доручення про проведення 25 жовтня у Тернополі ярмарку «Тернопільська осінь — 2008» Читати повністю>>


Голова ОДА Юрій Чижмарь підписав доручення про проведення 25 жовтня у Тернополі ярмарку «Тернопільська осінь — 2008» з продажу сільськогосподарської продукції та продуктів харчової і переробної промисловості.

Як пояснили в прес-службі ОДА, зроблено це з метою більшого забезпечення населення широким асортиментом сільськогосподарської продукції і товарами підприємств харчової та переробної промисловості.

До участі в ярмарку буде залучено сільськогосподарських товаровиробників та підприємства харчової і переробної промисловості з усіх районів Тернопільщини.

Ярмаркова торгівля одночасно здійснюватиметься на таких масивах Тернополя: «Дружба» — площадка на перехресті вул. Миру-Дружби; «Східний» — вул. Л.Українки, 39; «Сонячний» — вул. Курбаса.

Дата: 22/10/2008 10:21 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Резонансний злочин у сфері оподаткування
У жовтні цього року слідчим відділом податкової міліції ДПА в Тернопільській області порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах Читати повністю>>


У жовтні цього року слідчим відділом податкової міліції ДПА в Тернопільській області за матеріалами відділу протидії незаконному відшкодуванню ПДВ та викриття злочинів в кредитно-фінансовій сфері ОУ УПМ ДПА в Тернопільській області порушено кримінальну справу за ознаками ч.3 ст.212 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах невстановленими особами підприємства «П» (Кременецький район, Тернопільська область).

В ході проведених заходів виявлено злочинну діяльність підприємства «П», яке створене для надання послуг щодо «штучного» формування податкового кредиту з ПДВ та «мінімізації» податкових зобов’язань діючим суб′єктам господарювання.     

Співробітниками податкової міліції встановлено, що підприємство «П» за юридичною адресою не знаходиться, будь-яких офісних, складських, виробничих та інших приміщень у власності не має та не орендує, директором, головним бухгалтером та засновником являється одна і та ж особа. 

Податківцями проведено аналіз руху коштів по банківських рахунках та податкової звітності приватного підприємства «П», а також — позапланову виїзну документальну перевірку «П».

В ході перевірки виявлено, що невстановлені особи організували діяльність приватного підприємства «П», направлену на проведення господарських операцій з ТОВ «Н». Під час здійснення такої діяльності, шляхом неведення бухгалтерського та податкового обліку, неведення облікової та звітної документації і приховування об’єктів оподаткування порушено вимоги п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». При цьому виявлено факт ухилення «П» від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах.

Зараз кримінальна справа в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА в Тернопільській області.

Дата: 22/10/2008 10:22 | Категорія: Кримінал | Автор: novaera

Роботу Миколенка вивчатиме комісія
Роботу голови Тернопільської обласної ради Михайла Миколенка найближчим часом вивчатиме спеціально створена комісія у Верховній Раді України. Читати повністю>>


Роботу голови Тернопільської обласної ради Михайла Миколенка найближчим часом вивчатиме спеціально створена комісія у Верховній Раді України. У випадку підтвердження зареєстрованих правопорушень, мова йтиме про розпуск обласної ради та проведення дострокових місцевих виборів.

Про це у понеділок, 20 жовтня, на прес-конференції повідомив Владислав Каськів.  — Ключова причина мого візиту до Тернополя — це вивчення питання, пов’язаного з діяльністю обласної ради. Підставою для роботи комітету стало направлене на моє ім’я, як голови підкомітету з питань державного будівництва, звернення  від уповноваженого представника фракції «Наша Україна» в обласній раді Юрія Токаренка, — заявив п. Каськів.

За його словами, в цьому зверненні йшлося про те, що обласна рада і, зокрема, її керівництво всупереч чинному законодавству не здійснюють свої повноваження і не приймають рішень вже не тільки фракції блоку «Наша Україна», а й інших інстанцій, включаючи апеляційний суд України.

— Мова йде про 10 народних депутатів, які згідно рішення блоку «НУ» було виключено з депутатства облради, — заявив п. Каськів.

Слід відмітити те, що уже традиційно сесія обласної ради розпочинається із суперечок між бютівцями та нашоукраїнцями через тенденційне тлумачення та вибіркове застосування закону про імперативний мандат. Так, фракція «НУ» щораз домагається провести в раду й узаконити статус своїх нових депутатів замість 10 «кунівців», які переметнулися до біло-сердешних. Проте, позитивного рішення вони досі не дочекалися, кожного разу сесійне засідання зривається, бютівці виступають категорично проти такого рішення і справа досі залишається невирішеною.

Владислав Каськів наголосив на тому, що в даній справі намагається бути неупередженим. Тому, аби розібратися в чому суть проблеми, нардеп, вивчивши документи з даного питання, провів також зустрічі із винуватцем події Михайлом Миколенком та головою територіально-виборчої комісії Наталією Чуйко.

Як розповів Владислав Каськів, бютівець під час розмови «бив» на те, що відповідне рішення суду, на якому розглядалися заяви десяти новообраних депутатів облради від «НУ», не надходило формально на адресу керівництва обласної ради. Відмовку голова облради знайшов також і в тому, що це питання необхідно включати в порядок денний, і, за його словами, він двічі виносив це питання на голосування, але обласна рада нібито такого рішення не приймає.

Однак, В. Каськів зазначив, що особисто він не заперечує прийняття такого рішення і усвідомлює всі можливі наслідки таких дій ради. Напевне, шановний Михайло Архипович все ж таки второпав те, що рано чи пізно, а відповідати прийдеться (адже, запахло кримінальною справою!)

Зі слів столичного гостя, незаконні дії п. Миколенка підтвердила також і голова територіально-виборчої комісії. Так, Наталія Чуйко сказала, що ще влітку минулого року вона надіслала лист на адресу обласної ради, зокрема, на ім’я голови облради Михайла Миколенка з інформацією про те, що територально-виборча комісія прийняла відповідні рішення про заміщення депутатів від блоку «НУ» і вимагає надання слова для оголошення цього рішення на сесії обласної ради. Однак, такої можливості вона не отримала й досі.

Все це, на думку п. Каськіва, свідчить про те, що ці дії спрямовані на зумисне блокування прийняття відповідного законного рішення, установленого в законному порядку. Тому він якнайшвидше ініціюватиме створення комісії в розширеному складі.

Відомо, що рано чи пізно, а за скоєне таки доводиться нести відповідальність. Але чи відповідатиме голова Тернопільської обласної ради Михайло Миколенко за свої вчинки, читайте у наступних номерах газети «Нова Ера».

Анна АТАМАНЧУК

Дата: 23/10/2008 09:59 | Категорія: Політика | Автор: novaera

Що, де і як їдять наші діти
Кожен з нас має якісь свої особливі спогади про школу, і чи не в кожного другого шкільні перерви асоціюються із походами до їдальні, галасливими чергами за картоплею-пюре і рум’яними булочками. Читати повністю>>


Кожен з нас має якісь свої особливі спогади про школу, і чи не в кожного другого шкільні перерви асоціюються із походами до їдальні, галасливими чергами за картоплею-пюре і рум’яними булочками. У тих приємних спогадах немає місця для роздумів: «А чи добре були вимиті тарілки і з якого буряка варили борщ?».

Батьків, які платять сьогодні немалі гроші за харчування своїх дітей в школі чи в дитсадку, цікавить: чим годують дітей, наскільки якісні продукти використовують для приготування, хто, де і чи сумлінно готує для них. Особливо, після прикрого випадку недотримання санітарно-епідеміологічних вимог у скалатському дошкільному закладі «Ромашка» Підволочиського району (див. статтю в №38 «Нової Ери»).

Чи варто батькам довіряти освітнім закладам харчування дітей та про стан організації харчування учнів у загальноосвітніх, інернатних та дошкільних навчальних закладах області йшлося на нараді 16 жовтня, за участю голови ТОДА Юрія Чижмаря.

— Результати перевірки у 14 районах області — не ідеальні, — звітував начальник управління освіти та науки облдержадміністрації Іван Запорожан.

У 718 загальноосвітніх та 478 дошкільних навчальних закладах області створено нормальні умови й забезпечено організацію харчування учнів. Проте, перевірка виявила і значні порушення, які насторожують. Про них розповідає головний в області лікар-епідеміолог Степан Дністрян.

— Не всі керівники органів управління освітою на місцях та директори (завідувачі) навчальних закладів здійснюють належний контроль за станом організації харчування. Продукти харчування з високою калорійністю часто замінюються продуктами з меншою біологічною цінністю, такими як борошно, макаронні вироби, — такий раціон не відповідає фізіологічним потребам дітей різних вікових груп. У багатьох навчальних закладах відсутня посада медичної сестри, не здійснюються медичні контролі, 612 осіб шкільного персоналу розпочали новий навчальний рік без медичного огляду.
Крім того,  спостерігається брак холодильного обладнання або його катастрофічне застаріння, відсутність дезінфікуючих засобів, проточної та гарячої води, контролю за якістю продуктів, алюмінієві ложки та виделки, надщерблені та пластмасові тарілки, не проводяться дератизаційні роботи в приміщеннях харчоблоків.  

Голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь закликав до об’єднання сил і конкретної роботи над розробкою програми «Шкільна їдальня», ідей, чітких пропозицій щодо фінансування, для найшвидшого виправлення помилок і покращення харчування учнів у ЗНЗ та ДНЗ. Адже від цього залежить найцінніше — здоров’я наших дітей!

Не оминули увагою і відкриття нових садочків в області. До слова, у Шумську своєї черги на садочок чекають 240 дітей, а питання, кому ж дати таке очікуване місце, розглядається на сесії міської ради. Область потребує відкриття дошкільних закладів через стрімкий зріст народжуваності, збільшення кількості дітей-дошкільнят та бажання батьків віддавати їх у садки. Губернатор закликає керівників органів управління освітою райдержадміністрацій, завідувачів дошкільних навчальних закладів і директорів загальноосвітніх та спеціальних шкіл-інтернатів працювати в режимі відкритості та співпраці.

Наталя ЛІПІНСЬКА

Дата: 23/10/2008 11:02 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Запитання до влади
Підприємство, що обрало спрощену систему оподаткування, у звітному періоді перевищило обсяг виручки 1 млн. грн. Який порядок оподаткування суми перевищення? Читати повністю>>


Підприємство, що обрало спрощену систему оподаткування, у звітному періоді перевищило обсяг виручки 1 млн. грн. Який порядок оподаткування суми перевищення?

На запитання відповідає Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян Тернопільської ОДПІ:

— Відповідно до статті 1 Указу «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб′єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб′єктів малого підприємництва:

юридичних осіб — суб′єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Сума перевищення у звітному періоді, у якому воно допущено, обкладається єдиним податком.

Відповідно до статті 5 вищеназваного Указу у разі порушення вимог, встановлених статті 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Довідки за тел.: 434646, 007

Дата: 23/10/2008 11:03 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Нові штрафи ДАІ введе у листопаді
З 18 листопада водії-порушники платитимуть нові, майже вдесятеро збільшені штрафи. Про це повідомили в прес-службі Департаменту ДАІ. Читати повністю>>


З 18 листопада водії-порушники платитимуть нові, майже вдесятеро збільшені штрафи. Про це повідомили в прес-службі Департаменту ДАІ. 

Закон про нові штрафи був прийнятий Верховною Радою, підписаний Віктором Ющенком, після чого його офіційно опублікували. Він, як роз’яснили в ДАІ, почне діяти через тридцять днів після публікації. Поки ж, як повідомляє автоінспекція, співробітники готуватимуться до роботи в нових умовах. 

Щоб закон почав діяти, Кабміну потрібно прийняти більше десятка постанов, а МВС повинне видати майже стільки ж розпоряджень. 

За новими «тарифами», в середньому штраф складатиме 85-100 грн., а не 17, як зараз. За проїзд на заборонний сигнал світлофора з вас стягнуть 170-204 грн, а за їзду у нетверезому стані — 1360-2550 грн. 

Новий закон, як виявилось, містить і неточності. Наприклад, чітко не позначено, як застосовувати такий вид покарання як «громадські роботи», хоча воно передбачене за деякі водійські проступки, — кажуть у Департаменті.



Штрафи, передбачені за різні види правопорушень

Керування транспортними засобами, що мають технічні несправності. Сюди належать несправність гальм, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, фар, а також інші технічні несправності.

Керування транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням або таким, що своєчасно не пройшов державного техогляду штраф від 340 до 425 гривень
Керування водіями транспортом, що використовується для перевезення пасажирів і має несправності штраф від 680 до 850 гривень
Повторне протягом року вчинення порушень позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб
Не пристібнутий ремінь безпеки або відсутність мотошолома штраф від 51 до 85 гривень
Керування транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, а також без талону про проходження державного технічного огляду чи з талоном, що не належить цьому засобу штраф від 170 до 255 гривень
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною п′ятою цієї статті штраф від 255 до 510 гривень, або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого
Експлуатація транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені штраф від 255 до 340 гривень
Перевезення у маршрутках більшої кількості пасажирів, ніж передбачена технічною характеристикою транспортного засобу штраф від 170 до 255 гривень
Порушення маршрутками правил зупинки під час здійснення посадки чи висадки пасажирів штраф від 255 до 340 гривень
Перевезення пасажирів на автобусному маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм штраф від 170 до 255 гривень
Перевищення швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків, правил зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на пішохідних переходах, а також рух тротуарами чи пішохідними доріжками штраф від 255 до 340 гривень
Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону, користування під час руху телефоном штраф від 425 до 510 гривень
Перевищення швидкості руху більш як на 50 кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху штраф від 510 до 680 гривень або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин
Порушення, що спричинили створення аварійної обстановки штраф від 680 до 850 гривень або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року
Невиконання вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу штраф від 153 до 187 гривень або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні штраф від 255 до 306 гривень або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб
Порушення порядку встановлення і використання на транспортних засобах спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв штраф від 850 до 1020 гривень з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв або без такої
В′їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сигнал штраф від 340 до 425 гривень
Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів штраф від 255 до 340 гривень
Порушення, що спричинили створення аварійної обстановки штраф від 340 до 680 гривень або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин
Порушення, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна штраф від 340 до 425 гривень або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.
Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам штраф від 68 до 136 гривень
Керування без посвідчення водія, реєстраційних та інших документів, а так само без поліса (договору) обов’язкового страхування штраф від 425 до 850 гривень
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування штраф від 510 до 595 гривень
Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування штраф від 510 до 850 гривень
Порушення правил дорожнього руху пішоходами попередження або штраф від 51 до 85 гривень
Порушення правил дорожнього руху особами, що керують велосипедами, гужовим транспортом і погоничами тварин штраф від 85 до 136 гривень
Ті самі порушення у стані сп′яніння штраф від 136 до 170 гривень
Порушення, що спричинили створення аварійної обстановки штраф від 170 до 255 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин
Керування транспортними засобами особами у нетверезому стані, під дією наркотиків або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова водія від проходження огляду на стан сп’яніння штраф від 2550 до 3400 гривень або позбавлення права керування на строк від 1 до 2 років, або громадські роботи на строк від 40 до 50 годин, або адміністративний арешт на строк від 7 до 10 діб
Повторне протягом року вчинення порушень позбавлення права керування на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від 50 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб
Дії, вчинені двічі протягом року позбавлення права керування на строк 10 років з оплатним вилученням транспортного засобу і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу
Вживання водієм після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до складу аптечки або призначені медичним працівником) до проведення медогляду, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 2 до 3 років або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб

За матеріалами «УП»

Дата: 23/10/2008 11:22 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

За воду таки платитимемо більше
Про зростання тарифів на послуги водопостачання та водовідведення місцеві мас-медіа повідомляли не раз. Уперше водоканалівці заговорили про нерентабельність нинішнього тарифу ще влітку. Читати повністю>>


Про зростання тарифів на послуги водопостачання та водовідведення місцеві мас-медіа повідомляли не раз. Уперше водоканалівці заговорили про нерентабельність нинішнього тарифу ще влітку.

Надворі жовтень, а вартість метра кубічного води і стоків, на наше, споживацьке щастя, й досі 3 гривні. Попри те, у КП «Тернопільводоканал» наголошують: тарифи таки доведеться переглядати в бік збільшення. Тому й радять абонентам не тягнути, а оплатити отримані послуги водопостачання й водовідведення ще за старою ціною.

– Вартість усіх складових витрат нашого підприємства: ціни на пально-мастильні матеріали, електроенергію, металопродукцію і навіть заробітна плата, від 1 січня цього року, дати затвердження нинішнього діючого тарифу, зросла в кілька разів. Відтак, ще влітку виникли всі передумови для перегляду ціни на метр кубічний води та стоків. Однак, завдяки впровадження на підприємстві ряду енергозберігаючих технологій, значній економії, а також, що дуже важливо, вчасному розрахункові переважної більшості наших абонентів нам вдалося ще якийсь час працювати з існуючим тарифом, – зазначає начальник планово-економічного відділу КП «Тернопільводоканал» Любов Пекар. – Але далі відкладати перегляд не можна, інакше доведеться знову залазити в боргову кабалу.

Любов Степанівна зазначає, що наразі підприємство готує відповідні розрахунки щодо затвердження нового тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Опісля має погодити їх з інспекцією з контролю за цінами та передати на розгляд міськвиконкому. Орієнтовно тарифи після їхнього перегляду збільшаться для населення на 30% і становитимуть близько 4,00 грн./куб. м з ПДВ, а для бюджетних організацій та інших споживачів (юридичних осіб) - близько 5,50 грн./куб. м з ПДВ, (діючий тариф для цієї категорії – 3,84 грн./куб. м з ПДВ).

– Варто зазначити, що за цей рік тарифи у більшості обласних центрів України вже переглянуті в бік збільшення, - зауважує Любов Пекар. – До прикладу, з першого жовтня на 15% зросла вартість послуг водопостачання й водовідведення у Житомирі та становить 4,09 грн./куб. м, з червня мешканці Луганська платять за послуги водоканалу 6,66 грн./куб. м. 1 грудня до п’яти гривень зросте тариф у Чернівцях. І це лише кілька прикладів.

Коли буде переглянуто діючий тариф і з якого числа вступить в силу новий, Любов Степанівна не каже. Інтригує тільки, що це може бути як наступного місяця, так і в грудні.

Тарас БІЛИЙ

Дата: 23/10/2008 11:32 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Юрій Макаров: «Чутки про смерть українського кіно – трохи перебільшені»
В істинності цього твердження змогли переконатися усі, хто ввечері 16 жовтня завітав у кінотеатр «Перемога» на показ кращих документальних короткометражних фільмів молодих українських кінорежисерів Читати повністю>>


В істинності цього твердження змогли переконатися усі, хто ввечері 16 жовтня завітав у кінотеатр «Перемога» на показ кращих документальних короткометражних фільмів молодих українських кінорежисерів, які до Тернополя в межах фестивалю «Український Тиждень» привіз Юрій Макаров спільно з Українською кінофундацією Film.UA.

Кінопоказу передувала прес-конференція для журналістів, на котрій пан Макаров розповів, чому полишив успішну кар’єру телеведучого, а також поділився з присутніми своїми роздумами щодо стану сучасного українського мистецтва, зокрема кіно. Він переконаний, що ще рано голосити за національним кінематографом. Адже, попри катастрофічний брак коштів, через постійне недофінансування, відтік кадрів, вітчизняне кіновиробництво нехай і не так стрімко, як цього б нам хотілося, але розвивається.

З кожним роком з’являється все більше цікавих самобутніх молодих кінорежисерів, чиї творчі доробки все частіше можна зустріти на найіменитіших міжнародних кінофестивалях, на яких вони отримують призові місця. Українські карикатуристи та аніматори вже давно є визнаними метрами цього виду мистецтва в світі. У фестивалях вони беруть участь виключно у якості журі, або як головні претенденти на найвищі нагороди.

Проблема лише в тому, що у себе на батьківщині про ці успіхи знає обмежене коло професіоналів, і ще менше людей ці роботи безпосередньо бачать. Тому, недивно, що на фоні нескінченних примітивних телесеріалів та попсових кінострічок, які, як жуйку багаторазового використання, нам нав’язує телебачення та кінопрокат у пересічного обивателя складається враження, що український кінематограф, якщо ще не помер, то точно присмерті. А все через те, що ми розглядаємо українське кіно через призму великих індустріальних кінодержав, яких насправді не існує, переконаний пан Юрій. В світі авторське кіно розглядається як мистецька подія, яка апріорі не може штампуватися й розтиражовуватися, як товар на фабриці. Глядацька аудиторія поціновувачів такого кіно теж є обмеженою, воно ніколи не стане масовим та високоприбутковим. Попри суцільний розважальний характер сучасної масової кіно- й телекультури, потреба думати в нас ще не повністю атрофувалася. А саме задуматися над життям, над його сенсом, цінностями змушує авторське інтелектуальне кіно. Мешканцям столиці в цьому плані пощастило більше, ніж людям з регіонів, оскільки київська публіка має незрівнянно більше можливостей доступу до мистецьких подій, котрі, як правило, відбуваються саме у Києві. Це стосується і виставок, і знакових концертів, і кінофестивалів. Юрій Макаров, будучи активною людиною, вирішив змінити цей порядок речей. Тому він покидає насиджене й добре оплачуване місце телеведучого й береться за новий видавничий проект журналу «Український Тиждень», в якому особливу увагу приділяє висвітленню й аналізу значимих мистецьких подій як в Україні, так і у світі. Паралельно з видавничою діяльністю Юрій Макаров разом з однодумцями започатковує всеукраїнську акцію «Фестиваль «Український тиждень».

Програма фестивалю включає в себе виставку української карикатури просто неба, показ найкращих короткометражних документальних фільмів молодого українського кіно, концертна програма одного з найкращих сучасних українських джаз-бендів та зустріч шеф-редактора журналу «Український Тиждень» Юрія Макарова зі студентами вищих навчальних закладів. Враховуючи специфічність фестивальної програми, у організаторів були певні побоювання, як сприймуть люди цю мистецьку акцію. Та все склалося дуже добре, повні зали під час кіно показу засвідчили, що український глядач скучив за авторським українським кіно. Фестивальну програму сприймали на-ура і в Херсоні, і в Донецьку, і Сімферополі, і в Луганську, і в інших українських містах, охоплених цією акцією. До цих міст ми з гордістю можемо додати і Тернопіль, котрий гостинно приймав фестиваль минулого тижня. Детальніше про особливості перебування фестивалю «Український Тиждень» на Тернопільщині та ексклюзивне інтерв’ю з Юрієм Макаровим читайте у наступному номері «Нової Ери».

Наталка ПАРОВА

Дата: 24/10/2008 10:03 | Категорія: Культура | Автор: novaera

У Грузії чекають на українську книжку
«Чи отримає українська гімназія в Тбілісі обіцяне громадськістю і владою Тернополя?» — така тема обговорювалася на прес-конференції 16 жовтня в Тернопільській міській раді. Читати повністю>>


«Чи отримає українська гімназія в Тбілісі обіцяне громадськістю і владою Тернополя?» — така тема обговорювалася на прес-конференції 16 жовтня в Тернопільській міській раді.

Нагадаємо, навесні стартувала благодійна акція зі збору україномовних книг для української гімназії ім. Михайла Грушевського, яка розташована у столиці Грузії Тбілісі. Передбачалося, що перша партія зібраних книг до місця призначення надійте ще у вересні. Проте цього зробити не вдалось через нестабільну ситуацію в країні. Наразі збір книг триває і є надія, що вже швидше як за місяць гімназисти зможуть читати україномовні книги.

За словами ініціаторки акції, студентки третього курсу відділення журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка Тамти Гугушвілі, сьогодні українська гімназія імені М. Грушевського в Тбілісі є «малим українським хутором у центрі грузинської столиці». Тут навчаються грузинські діти українського походження (випускницею цієї гімназії є також і Тамта). Учні гімназії мають змогу вивчати другу рідну мову, але для цього потребують найнеобхіднішого — букварів, робочих зошитів, підручників, українсько-грузинських розмовників, словників тощо.

— Важливими для них є не нові книги, а книжки з сім’ї, бо це — енергетика з України, яка є незамінною для носіїв двох ментальностей, —  роздумує Тамта Гугушвілі.

Організатори акції мають на меті зібрати до 10 тис. книжок і перерости за масштабом у Всеукраїнську акцію. Також, в перспективі —  створення сайта, де відбуватиметься інтерактивне спілкування однолітків не лише з України та Грузії, а й з Польщі, Росії, Чехії.

Кожен з нас ще має час долучитися до акції, подарувати таку потрібну українську книгу для гімназії, що названа на честь першого Президента України. Організатори вважають, що таким чином долають «безкисневий національний простір». А тернополяни, долучаючись до благодійного заходу, доводять усім, і собі в першу чергу, що є українцями і можуть гуртуватися.

Наталя ЛІПІНСЬКА

Дата: 24/10/2008 10:03 | Категорія: Культура | Автор: novaera

З нового року гуртожитки будуть приватизовувати
Місцева влада ігнорує законодавчі норми. Про це на прес-конференції заявив начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області Михайло Шкільняк. Читати повністю>>


Місцева влада ігнорує законодавчі норми. Про це на прес-конференції заявив начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області Михайло Шкільняк.

Зокрема, він зазначив, що станом на 15 жовтня непереданими до комунальної власності міста залишаються ще 38 об’єктів житлового фонду, в тому числі 18 гуртожитків, котрі перебувають на балансах 18 господарських товариств.

— Головною проблемою в прийманні-передачі об’єктів житлового фонду керівники місцевої влади вважають відсутність фінансування на проведення ремонтних робіт для приведення житла у належний стан, — зазначив Михайло Шкільняк.

Керівники органів місцевого самоврядування ігнорують норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких державне майно банкрута повинне бути прийнятим до комунальної власності без додаткових умов, а також норми Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», згідно з якими видатки, пов’язані з капремонтом житлового фонду, що передаються у комунальну власність, відшкодовуються з обласних, районних та місцевого бюджетів.

Зі слів Михайла Шкільняка, Регіональне відділення займається питаннями передачі житла, у тому числі гуртожитків, до комунальної власності уже більше десяти років. За цей час частину гуртожитків довелося вилучити зі статутних капіталів відкритих акціонерних товариств. Так, вилучили 17 гуртожитків ВАТ «Текстерно», котрі передані до комунальної власності. З нового року їхні мешканці матимуть можливість їх приватизувати, згідно із законом, котрий вступає в дію з 1 січня 2009 року. Нині у цих помешканнях вже створюють будинкові комітети.

Дата: 24/10/2008 10:10 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Погляд за «колючий дріт»
На Тернопільщині діє чотири установи виконання покарань: Чортківський слідчий ізолятор, виправні колонії у смт. Копичинці, Бережанах та Добриводах. Читати повністю>>


На Тернопільщині діє чотири установи виконання покарань: Чортківський слідчий ізолятор, виправні колонії у смт. Копичинці, Бережанах та Добриводах. Днями працівники ЗМІ відвідали останню, на щастя — за власним бажанням. За кілька годин перебування «за колючим дротом» журналісти ознайомилися з умовами перебування в’язнів, а також поспілкувалися з працівниками установи та самими його мешканцями.

Збаразька виправна колонія №63, що знаходиться у с.Добриводи, діє з 1964 року. Тут жінки відбувають покарання за багаторазову судимість. На сьогодні таких налічується понад 800 осіб, 170 з яких потрапили за грати за вбивства. Вік ув’язнених різний: наймолодшій — 22 роки, найстаршій — 76.

Як розповів начальник установи Олександр Ретюк, кількість засуджених з кожним роком зменшується. Якщо у 2000 році у Добриводській виправній колонії відбували покарання 2 тис. засуджених, то у 2008 — біля 800.

— Сьогодні в Україні діє 11 установ виконання покарань для жінок, де знаходяться до 10 тис. засуджених, — розповідає Олександр Ретюк. — Відмінністю нашої установи від усіх інших є те, що на території Добриводської виправної колонії діє єдина в Україні туберкульозна лікарня для ув’язнених.

Зі слів начальника лікувального закладу Андрія Лисака, тублікарня розрахована на 150 ліжок. Однак, сьогодні там знаходиться 159 засуджених. Лікувальний заклад поділений на два корпуси: в одному перебувають хворі з відкритою формою туберкульозу. Таких пацієнтів є 32. В другому корпусі перебувають жінки з закритою формою недуги.

Здебільшого, окрім туберкульозу, засуджені мають ще й супутні патології, багато з жінок — ВІЛінфіковані. Так, на обліку з діагнозом ВІЛ-інфекція в закладі перебувають більше ста жінок.

— За вісім місяців цього року з різних колоній та слідчих ізоляторів до тублікарні поступило 174 засуджених, а вибуло — 175, — розповідає Андрій Лисак. — Відрадно, що кількість хворих з роками знижується. Підтвердженням цього є те, що цьогоріч 90 засуджених вибули з лікарні з одужанням.

Уникнути різноманітних недуг пощастило одній з позбавлених волі Людмилі. За три роки ув’язнення за скоєння «економічного» злочину жінка зверталася по допомогу тільки до психолога установи. Рекомендації цього лікаря їй були необхідні для адаптації до «ізоляційного» стилю життя.

— Родом я з Херсонщини. За спеціальністю - економіст, — розповідає співрозмовниця. — Коли потрапила до цієї колонії, все мені було дуже незвично. Адже я добре не знала української мови, була також дуже вражена від спілкування з такими набожними та щирими людьми, які тут перебувають. Але згодом до всього адаптувалася. Допомогло й те, що адміністрація установи ставиться до нас по-особливому – із розумінням.

У Людмили є сім’я — чоловік і троє дітей. З близькими вона бачиться рідко. Жінка розповідає, що у її житті склалося не все гладко. Але зараз вона розкаюється у скоєному. І як зазначила жінка, ніякі гроші не замінять домашнього затишку та сім’ї.

Як відомо, праця є неодмінною складовою життя в’язнів. У кожній установі виконання покарань налагоджена та чи інша система виробництва. Не виключенням у цьому плані є й Добриводська виправна колонія №63. Тут жінки працюють у швейному цеху та в цеху по розфасовуванні лаврового листа. Причому роботу ув’язнені мають виконувати професійно, для цього вони проходять обов’язкову спеціальну підготовку в навчальному закладі при колонії.

За словами начальника установи Олександра Ретюка, Збаразька виправна колонія забезпечує себе на 50%. Стовідсотково засуджені забезпечені харчуванням. Адже ув’язнені працюють на підсобному господарстві – годують 200 курей, 60 свиней та 8 корів.

Крім того, в установі будують банно-пральний комбінат. На його спорудження з держбюджету виділили 200 тис. гривень. Завершити будівництво планують вже наступного місяця, для цього ще необхідно освоїти близько 80 тис. гривень.

Як зазначив Олександр Ретюк, заклад не тільки частково забезпечує себе коштами, а й справно відраховує до державного бюджету чималі суми. Так, в залежності від реалізації продукції Збаразька ВК №63 в середньому відраховує більше 100 тис. грн. до Пенсійного фонду, 50 тис. грн. ПДВ і близько 60 тис. місцевих податків.

Проте, як зазначив начальник колонії, до закладу європейського рівня Добриводській колонії №63 ще далеко. Незважаючи на всі успіхи та переваги, закладу таки необхідне державне фінансування.
Наталя КОЛЕСНИК

Дата: 24/10/2008 10:13 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Ярослав Лемішка – тенор від Бога
Музика – невід’ємна частина нашого життя. Без неї світ був би неповноцінним. Читати повністю>>


Музика – невід’ємна частина нашого життя. Без неї світ був би неповноцінним. Великий вплив має вона на людське тіло і душу: заспокоює, знімає стрес, очищає розум, лікує і навіть може покращувати характер. А якщо чудова музика ще й поєднується з чистим, глибоким голосом, то це справжній еліксир радості, щастя і здоров’я.

Сьогодні мова піде про людину, котру Бог наділив усім: і самобутнім талантом, і щирою душею, і благородним серцем. Чесно признаюсь, поспілкувавшись з Ярославом Лемішкою всього лиш півгодини, я отримала заряд позитивних емоцій, мабуть, на цілий рік. Добро, тепло, щирість, людяність, простота — усе це відчувається з першої ж хвилини розмови. А його спів… В його репертуарі арії з опер Дж. Верді «Травіта», Г. Доніцетті «Любовний напій», П. Чайковського «Євгеній Онєгін», С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», М. Лисенка «Наталка-Полтавка», романси, українські народні пісні «Чорнії брови, карії очі», «Стоїть гора високая», «Ой ти, дівчино, з горіха зерна», «Ніч яка місячна» та багато інших.

Співали всі

Народився Ярослав Петрович у 1961 році у селі Соснів Теребовлянського району у сім’ї колгоспників. Батько Ярослава співав у церковному хорі понад сорок років.

— Взагалі, родина у нас співоча, — розповідає п. Ярослав. — Гарні голоси мали бабуся і дідусь, вокальними даними можуть похвалитися і мої батьки, брат та сестра. Українська народна пісня ніколи не покидала нашої домівки: ні в смутку, ні в радості. Тому її красою і милозвучністю я був зачарований з дитинства.   

Та не тільки співати любив маленький Славко. Ще в школу не ходив, а вже грав на губній гармоніці, а в шостому класі самотужки опановував гру на баяні.

— Баян мені купила бабця Настуня (батькова мама), — пригадує наш співрозмовник. — Пізніше старенька не раз бідкалася і, напевно, шкодувала, що зробила такий подарунок, адже спокою в хаті вже не було ніколи: ні вдень, ні вночі. Щоб дати можливість відпочити бабусиним вухам, я йшов у морозяні дні до недобудованої кімнати й грав так, що аж пара йшла і від мене, і від інструмента.
Починаючи з сьомого класу, сільські музики почали запрошувати обдарованого баяніста грати на весіллях. Так Славко почав отримувати свої перші чесно зароблені гроші. Що цікаво, грав він усе на слух, оскільки з нотною грамотою був не знайомий.

Від ПТУ до Консерваторії

По закінченні восьмого класу Ярослав вступив до ПТУ на електрозварювальника. Після військової служби навчався у Бережанському технікумі сільського господарства на автомеханіка. Після випуску працював у ПТУ, а потім у ПТК Споживспілці.

— Обидві ці професії, — каже Ярослав Петрович, — я страшенно любив. І зараз частенько беру до рук інструменти і щось майструю. А автомобіль для мене — як друг. Дуже люблю їздити за кермом. А ще, якщо подорож супроводжується приємною музикою і поряд є рідні люди, то, здається, кращого відпочинку і не знайти.

В училищі та й у технікумі, звісно, не обходилося без пісні. Славко співав в різноманітних гуртках, грав у студентському оркестрі, виступав на сценах.

— Чесно кажучи, — зізнається співак, — я мріяв присвятити себе співу, але, мабуть, ніколи б не займався цим професійно, якби не один випадок. Якось, працюючи у ПТК Споживспілці, на день народження співробітника я заспівав «Многая літа». Мій спів почула дружина заслуженого артиста України Богдана Іваноньківа. Їй дуже сподобався мій голос і вона розповіла про мене своєму чоловікові.

При першій же зустрічі, він запропонував Ярославу професійно займатись співом.

— Спочатку я сприйняв слова Іваноньківа скептично, — розповідає п. Лемішка, — адже на той час мені було вже 24 і я зовсім не знав нотної грамоти, співав і грав на слух.

Вибір все ж таки було зроблено. І незабаром Ярослав почав серйозно готуватися до вступу до Тернопільського музичного училища. І вже через рік він став студентом цього закладу, причому одразу другокурсником. Після закінчення училища, у 1985 році Ярослав Петрович вступив до Київської консерваторії. А у 1990 році вже співав у Московському Великому театрі.

— Це був день народження Івана Козловського, і нас з хором запросили на це свято. Ми мали співати разом з ним, але він захворів. Мені довелося замінити Івана Семеновича, уявляєте? Так я вперше побачив велику сцену Московського театру.

Після цього виступу п.Лемішці запропонували працювати у Москві. Але вдома цієї пропозиції ніхто не підтримав і поїздка відмінилась. Відтак, Ярослав Петрович залишився у рідному Тернополі, два роки працював актором у Тернопільському драматичному театрі, а з 1992 — у філармонії.

Рідна пісня і мова привели до коханої

— Ви знаєте, я безмежно вдячний Богу, що моє життя склалось саме таке. Інколи згадую усі ті події і вкотре переконуюсь — без руки Всевишнього тут не обійшлося. І в консерваторію я потрапив дивом. Саме там я і зустрів свою другу половинку Наталю. Мені так подобалось її щебетання моєю улюбленою рідною українською мовою, я міг її слухати і слухати, — заглиблюється у спогади артист.

Наталія Лемішка — заслужена артистка України. Родом жінка із Львівщини, закінчила музичне училище по класу бандура і Київську консерваторію по вокалу. Сьогодні працює у Тернопільському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.

Доля обдарувала подружжя Лемішок не тільки талантом, славою та визнанням, а й гарними дітьми. Їх Наталія та Ярослав вважають найбільшим своїм щастям і досягненням. Сьогодні найстарша донька Оксанка є п’ятикурсницею Київського Національного університету імені Шевченка. Марічка — студентка Тернопільського музичного училища. А наймолодший Петрик навчається у восьмому класі.

«Найкраще місто — Тернопіль»

Дивовижним голосом нашого земляка мали змогу насолоджуватись і за кордоном. З концертами Ярослав Лемішка об’їздив усю Європу. Довелося артисту навіть на чотири роки оселитися в Іспанії, потім на шість — у США.

— Я мав можливість забрати родину з України, але дуже хотів додому. Я просто не уявляю свого життя поза межами Тернополя. Все-таки, як би добре не було на чужині, вдома — найкраще.
Як мало треба для щастя

У кожної людини своє щастя. Для когось — це слава, для іншого — висока посада.

— Коли усі, кого ти любиш, живі і здорові — це найбільше щастя, — вважає наш співрозмовник. — Тоді хочеться жити і щось робити. Також важливо завжди залишатись самим собою, а також порядною і відвертою людиною.

— Ще з вашого дозволу, користуючись нагодою, хочу подякувати тернопільським слухачам, адже саме завдяки їм і їхній любові до пісні я став тим Лемішкою, яким є зараз. Я об’їздив півсвіту і можу з впевненістю сказати, що всюди слухач був привітним, хорошим і вдячним, та все ж наш — найкращий.

Олена КВІТКА

Дата: 24/10/2008 10:31 | Категорія: Культура | Автор: novaera

ВК «Будівельник» перемагає
Тернопільська волейбольна команда «Будівельник» 19 жовтня завершила 2 тур Чемпіонату України з волейболу серед чоловічих команд вищої ліги «Б». Читати повністю>>


Тернопільська волейбольна команда «Будівельник» 19 жовтня завершила 2 тур Чемпіонату України з волейболу серед чоловічих команд вищої ліги «Б». Обігравши команду «Універ-Газмаш» (м. Суми), наші волейболісти також виграли і в суперників «Локомотив-2» (м. Харків).

Такому відмінному результату тернопільські волейболісти, на думку начальника команди ВК «Будівельник» Оксани Палиги, завдячують наполегливості, старанності та бажанню перемогти. І сьогодні команді справді є чим пишатися, адже у двох турах вона не зазнала жодної поразки. Відтак, незважаючи на сильних суперників, ВК «Будівельник» найближчим часом претендує зіграти з найсильнішими чоловічими командами вищої ліги «Б».  

— Наші хлопці налаштовані рішуче. В цих іграх вони показали колективну гру, проявили бойовий дух. А все завдяки активним тренуванням та бажанні показати кращі результати, — зазначила Оксана Іванівна. – І зараз ми впевнено йдемо до перемоги без жодної поразки.

Беззаперечно, тернополяни показали себе на найвищому рівні, проте остання гра для них виявилася нелегкою. Потужна команда з Харкова боролася до останнього. Однак, завдяки таким якостям, як взаємопідтримка, моральна стійкість, свідомий підхід та бойовий дух, тернопільська команда отримала можливість здобути чергову важку перемогу з рахунком 3:2. І тут варто відмітити таких гравців, як ліберо Василя Попіля, який, за словами суддів, підіймав «мертві» м’ячі, тобто м’ячі безнадійні, програшні, а також зв’язуючих Юрія Підодню (в команді відзначається витримкою та стійкістю в стресовій ситуації) та Євгена Скабіна, нападаючих Сергія Яремчука та Юрія Паласюка.

На неменшу відзнаку заслуговують такі гравці, як Віталій Скабін, Віталій Науменко та наймолодший гравець ВК «Будівельник» Любомир Бонк.

За словами головного тренера тернопільської волейбольної команди Галлія Кравчука, незважаючи на свій юнацький вік, Бонк дуже старанний гравець. Серед своїх колег він відзначається сконцентрованістю, врівноваженістю та бажанням працювати.

А підсилює команду капітан Олександр Нікішин. Він, за словами Галлія Порфировича, заслуговує на окремі слова подяки.
— Суттєву допомогу організації змагань надали запасні гравці, а саме: Максим Дінець, Констянтин Кравчук та Михайло Сенюшка, — розповідає Оксана Палига.


Молода команда волейболістів щораз підтверджує те, що вона гідна на перемогу та звання найкращої. Говорячи про ВК «Будівельник», не можна не згадати осіб, які роблять все, аби спорт в області розвивався. Так, завдяки відомому меценату області, Президенту ВК «Будівельник» Зеновію Щепановському та директору ВК «Будівельник» Віктору Щепановському, тернополяни мають ким і чим пишатися.  

В той час, коли шановні політики та високопосадовці нечесно та незаконно споруджують собі дачі та котеджі за державні кошти, Зеновій Васильович будує здорову Україну разом з ВК «Будівельник». Саме він допомагає волейболістам грати за системою роз’їзного календаря та дає можливість тепло приймати гостей на своїй території.

Як то кажуть, добра душа меж не має, так само і благодійництво в руках відомого меценета Зеновія Щепановського. Якщо б в нашій державі більше було таких людей, то і спорт, і економіка лише б розвивалися. А таке слово як криза, напевно, вийшло б з нашого повсякденного ужитку.

P.S. «Нова Ера» щиро вітає ВК «Будівельник» із перемогою і бажає спортсменам ще більших досягнень та перемоги в Чемпіонаті України з волейболу серед чоловічих команд вищої ліги «Б».

Анна АТАМАНЧУК

Дата: 27/10/2008 14:12 | Категорія: Спорт | Автор: novaera

Тернопільські школярі побачать майтер-класи з боксу
Про створення такої програми розповіли журналістам депутати міської ради Іван Білик та Сергій Тарашевський Читати повністю>>


Про створення такої програми депутати міської ради Іван Білик та Сергій Тарашевський розповіли журналістам на всеукраїнському дитячо-юнацькому турнірі з боксу пам’яті воякам УПА та українському козацтву, що відбувся цими вихідними в Микулинцях у санаторії Медобори.

Метою свята було сприяння патріотичному вихованню молоді та пропаганді здорового способу життя. Саме для підтримки цих ініціатив на місцевому рівні депутати планують провести у всіх школах Тернополя показові виступи молодих боксерів. Таким чином збільшити кількість прихильників спорту та продемонструвати, як можна корисно для себе проводити вільний час.  

— У хлопців, що займаються боксом, в житті немає місця ні наркотикам, ні алкоголю, ні тютюну, — сказав Сергій Тарашевський.

Організатори проекту хочуть показати підліткам, що бокс дає не тільки сильне та красиве тіло, а й здоров’я.

Нині в Тернополі функціонують два приватні ринги, тому депутати також пообіцяли допомогти місту знайти приміщення для безкоштовних занять молодих боксерів.

Дата: 27/10/2008 14:15 | Категорія: Спорт | Автор: novaera

Тернопільських паралімпійців відзначив Президент і губернатор
Минулого тижня призери ХІІІ літніх Паралімпійських ігор — футболіст Іван Шкварло та легкоатлет Микита Сеник поділилися радістю від своєї перемоги. Читати повністю>>


Минулого тижня призери ХІІІ літніх Паралімпійських ігор — футболіст Іван Шкварло та легкоатлет Микита Сеник поділилися радістю від своєї перемоги.

Тернопільські спортсмени привезли дві бронзових та золоту медалі. Тренували тернополян Ярослав Бойко та Михайло Васірук. Голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь подякував чемпіонам за їхній внесок в олімпійську скарбничку Української збірної.

— Приємно, що тернополяни відзначилися на цій Олімпіаді! Ви гідно представили у Пекіні Україну та рідну Тернопільщину, продемонструвавши, що кращі люди живуть і тут! — сказав голова ТОДА.
Керівник області обговорив із спортсменами та тренерами ті проблеми, які сьогодні турбують систему інвалідного спорту. Йшлося також і про те, щоб у структурі відповідного управління облдержадміністрації працював фахівець, обізнаний із специфікою цих питань та, бажано, із середовища спортсменів, які мають обмежені фізичні можливості.

Паралімпійці та їхні тренери були відзначені грамотами, а також отримали подарунки — побутову техніку.

Окрім перемоги та медалей, тернопільські спортсмени-паралімпійці привезли з собою незабутні враження.

— До Паралімпійських ігор я брав участь у різноманітних міжнародних стартах з легкої атлетики та на Чемпіонаті світу. Від змагань у Пекіні в мене залишилися лише приємні враження, — відзначив 18-річний легкоатлет Микита Сеник.

Участь, а радше перемога на паралімійських іграх у Пекіні була заповітною мрією й 20-річного Івана Шкварла. Аби потрапити до Збірної України з футболу, хлопцеві довелося докласти чимало зусиль. Щоденні тренування та наполеглива праця принесли позитивний результат.

Як зазначили переможці, в майбутньому вони продовжуватимуть працювати над собою, аби здобути ще більше перемог.

До речі, тернопільські спортсмени, тренери та фахівці національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XIII літніх Паралімпійських іграх були відзначені напередодні державними нагородами Президента України Віктора Ющенко. Іван Шкварло отримав Орден «За заслуги» III ступеня, а багаторазовий призер Паралімпійських ігор з легкої атлетики Микита Сеник — Орден «За мужність» III ступеня.

Олександр КОВАЛЬСЬКИЙ

Дата: 27/10/2008 14:29 | Категорія: Спорт | Автор: novaera

В моді робітничі професії
Щороку сотні, а то й тисячі випускників вищих навчальних закладів стикаються з однією і тією ж проблемою – працевлаштуванням. Читати повністю>>


Щороку сотні, а то й тисячі випускників вищих навчальних закладів стикаються з однією і тією ж проблемою – працевлаштуванням. Сучасний ринок праці переживає кількісний і якісний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, брак робочих місць з належними умовами праці та її оплати.

За повідомленням Тернопільськогого обласного центру зайнятості, найбільшою популярністю на сьогодні серед роботодавців користуються такі професії (спеціальності): водій, слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник, касир торговельного залу, кухар, перукар, лицювальник-плиточник, маляр, муляр, штукатур, столяр, перукар, спеціаліст з комп’ютерних технологій у бухобліку, оператор котельні, менеджер малого підприємництва, продавець, робітник фермерського господарства, тракторист-машиніст сільгоспвиробництва, швачка. Більше того, рівень працевлаштування робітників у два рази вищий, ніж спеціалістів.

На жаль, більшість молоді віддає перевагу банківській справі, юридичній галузі і взагалі управлінській діяльності. В той час, коли в державі є серйозна нестача робітничих кадрів.

Тож, аби врегулювати дану ситуацію в нашому краю, обласна служба зайнятості сприяє створенню нових робочих місць. З початку 2008 року їх створено 10415, з них 925 шляхом надання дотацій роботодавцям, яким служба зайнятості загалом надає 22 види послуг; 789 - за рахунок одноразових виплат допомоги по безробіттю; 8701 - через реєстрацію в центрах зайнятості трудових договорів між найманими працівниками і фізичними особами. Всього в області продовжують працювати за трудовими угодами 23049 громадян і їх кількість зростає, що сприяє детінізації економіки, виведенню працюючих з «тіні».

Окрім цього, центр зайнятості уже вкорте проводить заходи з профорієнтації. Розвиток такої системи спрямований на здобуття професій та спеціальностей, які актуальні на ринку праці, повернення престижу робітничих професійі. Спеціалісти центрів зайнятості Тернопілля не лише надають профорієнтаційні послуги пошуковцям роботи, але й ідуть у загальноосвітні школи, професійно-технічні навчальні заклади, допомагають випускникам та молоді зорієнтуватися у світі професій, правильно обрати вид своєї майбутньої праці, що відповідатиме їх здібностям, особистим інтересам і суспільним потребам. З цією метою проводяться індивідуальні та групові профконсультації, професіографічні екскурсії на підприємства, в господарства. А для старшокласників організовуються «Уроки реального трудового життя», проводяться тематичні семінари і тренінги «Професійна орієнтація учнівської молоді». За допомогою фахівців служби зайнятості юнаки та дівчата проходять тестування, тобто діагностику професійних нахилів.

Таку ж діагностику можна було пройти 21 жовтня в ПК «Березіль» на першому масштабному інформаційно-просвітницькому заході «Презентація професій та послуг служби зайнятості», який організував обласний, тернопільські міський та районний центри зайнятості за участю  навчальних закладів  та роботодавців Тернополя і Тернопільського району.

Відкривав презентацію перший заступник директора обласного центру зайнятості Петро Химейчук. Він зазначив, що обласна служба зайнятості надає широкий комплекс соціальних послуг незайнятим громадянам і роботодавцям. Загалом, за її сприяння з початку року працевлаштовано понад 30 тисяч пошуковців роботи, створено понад 10 тисяч нових робочих місць.

Варто зазначити, що кількість щасливців, у яких з’явився шанс отримати роботу, під час проведення самого заходу, значно збільшилася. Так, 55 безробітних отримали направлення на роботу, а 224 особи пройшли поглиблене тестування щодо професійних нахилів, в тому числі 206 школярів. На презентації також відбулись ділові зустрічі з роботодавцями та досягнуто попередніх домовленостей щодо профнавчання безробітних, залучення їх до оплачуваних громадських робіт, створення дотаційних робочих місць.

Запрошені мали можливість ознайомити глядачів зі всіма напрямками розвитку свого підприємства, організації чи структури.

Окрім того, п. Химейчук наголосив, що обласна служба зайнятості надалі розширюватиме спектр послуг, модернізуватиме їх, підвищуватиме мінімальні гарантії безробітним у період пошуку роботи. Він подякував соціальним партнерам обласної служби зайнятості за активну співпрацю з питань зайнятості краян та вручив учасникам заходу відповідні відзнаки.

Олена ЛЕГЕТА

Дата: 29/10/2008 09:56 | Категорія: Економіка | Автор: novaera

Рак грудей — хвороба, а не трагедія
Як би ми про це не намагалися забути, промовчати, і врешті взагалі не обговорювати, факт залишається фактом. Читати повністю>>


Як би ми про це не намагалися забути, промовчати, і врешті взагалі не обговорювати, факт залишається фактом. Рак молочної залози фахівці вважають одним із найпоширеніших пухлинних захворювань жінок у всьому світі. В Україні він посідає перше місце серед онкологічних захворювань у прекрасної половини людства. Смертність від онкозахворювань у жінок працездатного віку сьогодні випереджає навіть смертність від серцево-судинної патології.

Рак щогодини забирає життя однієї жінки. І кожні 37 хвилин ставлять ще один такий діагноз. Щороку виявляють 16 тисяч нових випадків раку грудей і щороку 9 тисяч жінок помирають від цієї хвороби. У середньому, кожна хвора втрачає через страшну недугу 17-18 років життя.

За останні десять років захворюваність на рак збільшилась більш, ніж удвічі. Однак, у нинішньому суспільстві рак — уже не трагедія, а всього лише хвороба. Адже сучасна медицина дозволяє лікувати цю недугу. Статистика свідчить, завдяки ранній діагностиці смертність від раку молочної залози має тенденцію до зменшення. Як зауважив головний лікар Тернопільського обласного онкологічного диспансеру Шагін Бабанли, рак на ранніх стадіях виліковується більш, ніж у 95% випадків. На 10% знижуються шанси на одужання у пацієнтів, розмір пухлини у яких майже 2 см. Якщо ж новоутворення більше 5 см, відсоток одужаних ще менший.

— Показник онкозахворювань у Тернопільській області, як і у всіх регіонах України, досить високий. Щороку реєструється більше трьох тисяч випадків злоякісних новоутворень, десята частина яких припадає на рак молочної залози, — розповідає лікар. — Ці цифри свідчать про те, що захворюваність жіночого населення на 100 тис. складає майже 50%. Якщо чоловіки більше хворіють на рак легенів, бронхів, шлунка, передміхурової залози, прямої кишки, то перше місце серед захворюваності у жінок посідає рак молочної залози (19,4 %), на другому — рак шкіри, на третьому — рак тіла матки, на четвертому — рак шлунка, рак прямої кишки, на шостому місці — рак шийки матки.

У чому ж причина такої вразливості жіночих грудей до цієї недуги? За словами медиків, справа у тому, що молочна залоза — гормонозалежний орган. Доведено, що принаймні 15 різних гормонів впливають на роботу молочної залози. Тому будь-які зміни у виробленні цих біологічно активних речовин, що можуть бути спровоковані нервовими навантаженнями, різними хворобами, неправильним харчуванням, негативно впливають на організм людини. Найбільше, зрозуміло, страждають ті органи, нормальне функціонування яких найбільш залежить від гормонів.  

Напівфабрикати можуть спричинити рак

На жаль, конкретна причина виникнення раку молочної залози досі не встановлена. Однак, медики вважають, що чималу роль в утворенні злоякісних пухлин відіграє вік жінки. Чим вона старша, тим вищий ризик виникнення раку грудей. Не менш важливою причиною є й спадкова схильність.

Як зазначив Шагін Бабанли, нині недуга «омолоджується» — діагностується вже у віці 25-28 років. Проте піки максимального «злету» раку припадають на 45-50 років і 60-65 років. У ці вікові періоди ризик виникнення пухлини молочної залози особливо великий. Звичайно, це не означає, що жінка обов’язково захворіє. Але варто впевнитися, що їй ніщо не загрожує. Жінки, в яких порушується гормональний фон, зокрема через приймання гормональних препаратів з високою дозою естрогенів, частіше ризикують захворіти раком молочної залози.

— Причин розвитку раку грудей є безліч. Серед них можна виокремити ранній початок менструацій (до 12 років), пізнє настання клімаксу (після 55 років), пологи після 30 років, паління, зловживання алкоголем, радіоактивне опромінення, аборти, — зауважує Шагін Расімович.

Не менш шкідливими для здоров’я жінки є стреси, жорсткі дієти, неправильне і неповноцінне харчування або ж харчування напівфабрикатами. За словами лікарів, на виникнення раку впливає і мастопатія — утворення невеликих вузликів у грудях. Причиною цього можуть бути навіть бюстгальтер з кісточками, через які в молочній залозі порушується відтік крові та лімфи. Однак, це захворювання досить швидко виліковується.   

Як бути впевненою, що пухлини немає?

Аби якомога раніше дізнатися про можливі захворювання грудей, потрібно зробити прості речі, радять медики. Перша — самообстежитися для виявлення ущільнення шкіри, вузликів. Самообстеження проводять через 7-10 днів від початку місячних По-друге, хоча б раз на рік необхідно відвідувати лікаря-онколога.

— Після 35 років кожна жінка щорічно повинна пройти маммографію, — радить Шагін Бабанли. — Ця процедура допомагає виявити у тканині залози ущільнення, а також вказати на можливий розвиток пухлини. Мамографія необхідна для виявлення пухлин на ранній стадії розвитку недуги.

Повноцінний секс корисний для здоров’я грудей

Існує кілька способів, які хоча і не на 100% убезпечують від раку молочної залози, проте зменшують ризик виникнення цієї недуги.

Так, медики радять жінкам годувати дитину грудьми протягом року. Адже це знижує ризик раку молочної залози майже на 5%. Вчені Всесвітнього фонду дослідження онкозахворювань довели, що годування грудьми знижує рівні пов`язаних з раком гормонів в організмі матері. В кінці процесу годування організм позбавляється від будь-яких клітин в грудях, які здатні пошкодити ДНК. Чим довше годувати дитину грудьми, тим нижчим стає ризик пухлин молочної залози. Додаткова користь грудного вигодовування немовлят ймовірно полягає в зменшенні ризику раку яєчників і скороченні випадків серцевого нападу майже на чверть.

Учені також довели, що найбільш корисним для здоров’я грудей є секс, і навіть не залежно від наявності або відсутності оргазму, оскільки сприятливо впливає на гормональний фон жінки.

Геть виснажливі дієти!

У жодному випадку не можна катувати себе дієтами! У надії прибрати зайве з певних частин тіла, наприклад, стегон, живота жінки, заради краси жертвують своїм здоров’ям, завдаючи йому величезної шкоди. Крім того, багато тих, хто сидить на таких «напівголодних» виснажливих дієтах, скаржаться, що першими худнуть груди. Річ у тому, що молочна залоза оточена жировою тканиною, яка і надає грудям спокусливу форму. Тому, коли втрачається вага, груди теж зменшуються в розмірі. Часто це призводить і до різноманітних новоутворень у молочних залозах.
До речі, розмір грудей не так важливий, як форма. А саме вона може постраждати при різкому схудненні. Щоб цього не відбулося, потрібно не тільки збалансовано харчуватися, але і займатися спортом.

Полин — революційні ліки від раку

Університет Вашингтона створив препарат на основі полину, ефективність якого проти деяких різновидів раку в 1,2 тисячі разів перевищує сучасні аналоги. Це робить можливим використання набагато дієвіших видів хіміотерапії, яка матиме мінімум побічних ефектів.

Речовиною для виробництва нових суперліків стала добре нам знайома рослина «полин однорічний». Під час дослідів на гризунах було доведено, що витяжка з полину успішно знищує онкологічні клітини, які викликають рак молочної залози, простати та крові. А новий вид ліків вбиває лише 1 клітину на 12 тисяч ракових. Це дозволяє зробити висновок, що полинову витяжку можна використовувати у значно більших кількостях. Щоправда, виходу ліків на ринок передуватиме 6-7 років клінічних досліджень.

Наталя КОЛЕСНИК

Довідка
Пройти обстеження можете за адресою: м. Тернопіль, вул. Купчинського, 8 — Тернопільський обласний онкодиспансер. Тел.: (0352) 26-84-35. Маммографію можна пройти в обласному онкодиспансері.

Дата: 27/10/2008 16:03 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera

Магічна сила бісерних мережив
Робота з бісером захоплює настільки, що часто, спробувавши себе хоч раз у цьому рукоділлі, стаєш його «заручником» на все життя. Читати повністю>>


Робота з бісером захоплює настільки, що часто, спробувавши себе хоч раз у цьому рукоділлі, стаєш його «заручником» на все життя. Мініатюрні намистинки, які сяють різнокольоровими вогниками, з’єднуються разом і створюють радісний світ — чарівний і таємничий, як казка, в яку я вас, шановні читачі «Нової Ери», і запрошую.

Вироби з бісеру — прикраси вищого ґатунку

Сьогодні бісер – це вершина моди. Його використовують у різноманітних виробах, прикрасах, в оздобленні одягу, ужиткових речах тощо. Однак, на переконання майстрині з міста Збаража Галини Михальської, неможливо говорити про бісер, не згадавши його історії. Тому й свою розмову вона повела із розповіді про виникнення цього рукоділля.

– Мистецтво виготовлення прикрас та виробів з бісеру прийшло до нас з глибини віків. Батьківщина бісеру – Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які по-арабськи називалися «бусра» (у множині «бусер»). Ще у ті часи були відомі прикраси з бісеру, дрібними намистинками також щедро розшивали одяг фараонів. Але Європа запозичила мистецтво бісероплетіння не з Єгипту, а з Візантії, де воно найбільше розквітло в ХІІІ столітті. А згодом бісер почала виготовляти Венеція, яка й донині зберегла почесний титул «столиці скла», – із захопленням розповідає майстриня. — Вибори з бісеру, вважались прикрасами вищого ґатунку. Носили їх в різних країнах по-різному. В італійських, німецьких князівствах гаптування з бісеру розквітло в ХV ст. А в ХVІ-ХVІІ століттях бісер потрапив до Чехії, котра й досі відома, як країна-виробник бісеру найрізноманітніших форм, кольорів, розмірів та прозорості.

На території нашої країни бісер був відомий ще за часів Київської Русі, про що свідчать археологічні дані і письмові джерела. Наші предки знали скляне намисто не тільки завдяки торговим відносинам з країнами Близького Сходу та Візантії. Численні вироби й прикраси, знайдені в похованнях VІІІ-ХІІ ст., свідчать про широкий розвиток склоробної справи на Русі.

Час найширшого застосування бісеру на Україні – це кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст. У цей період дрібні намистинки застосовували усюди: вишивали, в’язали, ткали, плели, оздоблювали найрізноманітніші предмети побуту – панно, подушки, гаманці, кисети, підв’язки, шнурки, нитки бісеру вплітали в пряжу.

До Західної України бісерне мистецтво потрапило з Чехії і одразу ж пустило глибоке коріння на ґрунті поетичної вдачі народу.

Прикраси з бісеру найпоширеніші в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. На Тернопільщині ж бісероплетіння з’явилося зовсім недавно.

Бісероплетіння – сімейна справа Михальських

Галина Михальська зацікавилась бісером ще у шкільні роки. Пригадує, найбільше полюбляла створювати жіночі прикраси. Самотужки пробувала себе в ролі дизайнера. Однак, через брак досвіду, тоді дівчині так і не вдалося реалізувати себе у цьому ремеслі. Згодом вона вступила до Ланівецького технічного училища на спеціальність – кравець.

– Оскільки робота кравця тісно пов’язана із модою, то я почала глибше вникати не тільки у найактуальніші тренди сезонів, а й у специфіку бісероплетіння. Відтак, помалу почала оздоблювати намистинками одяг, який сама шила. Окрім цього, одночасно старалася до свого виробу підбирати ще якісь аксесуари, – ділиться співрозмовниця.

Таким чином, Галина поєднала роботу та своє захоплення. Спочатку майстриня шила та оздоблювала одяг для своїх близьких і знайомих. Час від часу тішила виробами з бісеру і себе. Наприклад, вона самотужки обшила свою весільну сукню дрібними намистинками. А тепер майстриня охоче допомагає іншим нареченим в оздобленні їхніх плать.

У нелегкій та копіткій праці п.Михальській допомагає уся сім’я. Так, п’ятирічна дочка Вікторія нанизує мініатюрні намистинки мамі на дротики, а чоловік Олександр приносить додому ці дротики. Завершує роботу сама Галина. Вона, як досвідчений знавець цього рукоділля, додає досконалості та витонченості виробам.

Сучасні вироби з бісеру, зроблені руками Михальських, різноманітні за формою, мають спрощені візерунки та кольорові поєднання. Більше того, вони чудово пасують до сучасного одягу.

«З фантазією працюється краще!»

З кожним роком п. Галина все більше і більше вдосконалювала свою майстерність. Зрозумівши те, що засвоєння техніки бісероплетіння формує та розвиває естетичні смаки та фантазію, Галина Михальська почала відходити від традиційної схеми роботи.

– Півтора роки я працювала виключно за схемами, а тепер як митець стараюся зробити річ індивідуальною, – каже п. Галина.

Таким чином, завдяки своїй наполегливості жінка здобула звання «Народний майстер України».

Бісероплетіння, на думку співрозмовниці, не вимагає тривалого навчання та спеціалізованого обладнання. Хоча, як усяке ремесло, має свої секрети та хитрощі. Так, в першу чергу, потрібне бажання, терпіння і трішки фантазії. І щоб втілити свої мрії в реальність, треба мати під руками всього лиш бісер, мідний та оцинкований дріт різного діаметра, нитки та бісерні голки. Ось тоді можна приступати до роботи.

Бісер – оригінальна ідея для вашого інтер’єру!

Галина Михальська з бісеру виготовляє, як правило, прикраси, аксесуари, картини, речі домашнього ужитку. Зараз майстриня працює над вишиттям ікони Божої Матері та Ісуса Христа.
Однак, найбільше мисткиня любить створювати різноманітні квіти. Тому й не дивно, що в її колекції весь український букет.

За допомогою квітів та прикрас, виконаних з бісеру, на думку п. Галини, можна додати в домашній інтер’єр новизну, в котрій поєднані стилі нового хай-теку і класичного малюнка.

– Вироби із бісеру – це новий напрямок в декорації інтер’єрів квартир, офісів і заміських будинків. Вони додають інтер’єру вишуканості та краси, – каже дизайнерка.

Але, таке задоволення — не з дешевих. Колись, пригадує мешканка Збаража, цей матеріал важко було знайти у продажу. Тому всі вироби з бісеру були доступні лише заможним верствам населення. Зараз ситуація змінилася, і придбати той чи інший аксесуар з намистинок може кожен.

Бісерні мережива вважаються носіями магічних сил

В народі вважають, що прикраси з бісеру виконують функцію оберегів. Навіть «зле око» зупиниться насамперед на майстерно виготовленій речі, яка одразу ж і поглине увесь негатив.

Яскраві бісерні мережива вважаються носіями магічних сил, які роблять і найневибагливішу прикрасу амулетом. Тож не дивно, що бісероплетінням займаються тільки люди з чистими намірами й «легкою рукою».

Майстри кажуть, що за нанизування не беруться у поганому настрої, щоб не передати своїх клопотів на чутливе бісерне зерно, а через нього – на інших людей. А ще вони твердо вірять, що прикраси з бісеру є цінним надбанням народної культури і мистецтва, тому потребують скрупульозного вивчення.

 Анна ДУДКА

Дата: 27/10/2008 16:55 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera

Дмитро Чобіт привіз до нас «Макуху»
Минулого тижня на Тернопільщину завітав Дмитро Чобіт — автор нашумілих бестселерів про одіозних політичних персонажів незалежної української держави. Читати повністю>>


Минулого тижня на Тернопільщину завітав Дмитро Чобіт — автор нашумілих бестселерів про одіозних політичних персонажів незалежної української держави. Будучи народним депутатом трьох каденцій, пан Дмитро зсередини добре вивчив політичну кухню парламенту та засвоїв усі секрети владних кашоварів. Володіючи вагомим багажем досвіду політичної боротьби та неабияким письменницьким хистом, Дмитро Чобіт вирішив популярно розповісти українським громадянам про тих людей, котрі ними керують.

Найпопулярнішим дослідженням пана Чобота ще донедавна безперечно була книга «Нарцис» про Віктора Медведчука. Та після виходу у світ свіжої праці про політичну силу закосиченого прем’єра з деталізованим дослідженням родоводу Юлії Володимирівни, рейтинг популярності творів цього автора може суттєво змінитися.

Так, 24 жовтня в приміщенні Тернопільської обласної ради профспілок пан Дмитро презентував тернопільській громаді свій останній доробок — книгу «Макуха» або штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко». Для невтаємничених пан Дмитро пояснив етимологію слова «макуха», яке вживається для позначення відходів олійного виробництва. Попри приємний запах, макуха позбавлена будь-якої користі. За аналогією саме з цим продуктом автор асоціює Тимошенко і її політичну силу, котра є яскравим прикладом злочинного популізму та несусвітньої брехні.

В своїй новій книзі Дмитро Чобіт у властивому йому викривально-гумористичному стилі розкриває читачеві усю «підноготну» біло-сердешних» від його влучного й гострого слова не сховався жоден вагомий представник цієї партії. Пан Дмитро розповів, ким насправді є оточення Юлії Володимирівни, що з власної біографії і чому приховує «Воїн Світла». Так, надзвичайну цікавість у читачів викликає інформація про родовід пані Тимошенко, який пан Чобіт не полінувався і простежив аж до 18 століття. В результаті цього історичного екскурсу, на основі документів він з’ясував, що діда пані Тимошенка звали Капітельман Абрам Кельманович. Погодьтесь, не дуже типове ім’я та прізвище як для стовідсоткового латвійця. А саме латвійцями до десятого коліна назвала сама Тимошенко своїх родичів по батьківській лінії. Багато запитань викликає і «українство» матері газової принцеси Людмили Миколаївни Тєлєгіної (Грігян, Нєлєпової). І все було б нічого, й можливо ніхто й ніколи не підіймав тему національної приналежності пані Тимошенко, якби остання цинічно не обманювала громадськість щодо свого родоводу. Наші предки — це наша гордість, і ніколи не варто їх соромитися, тим паче, такої прозаїчної речі як національність. Чому Юля Володимирівна вперто не хоче зізнатися, що вона єврейського походження, — не зрозуміло, адже у цій приналежності немає нічого злочинного. Навпаки, всіляко приховуючи та відмежовуючись від свого коріння, Юля Володимирівна лише більше насторожує людей, яким не зрозуміло, як можна соромитися своїх предків.

Окрім досконалого аналізу персони Тимошенко, Дмитро Чобіт проаналізував її партійних соратників. Автор стверджує, що саме БЮТ став прихистком для найодіозніших олігархів. Найбільша концентрація мільярдерів та мільйонерів в парламенті зосередилась саме в біло-сердешній фракції.

Крім загальноукраїнських фігур, таких як пан Губський, Васадзе та Турчинов, отримав свій розділ в книзі і наш місцевий керманич БЮТ Василь Деревляний. На запитання журналістів, чи не планує пан Дмитро присвятити цій персоні окрему книжку, автор «Макухи» відповів, що Василь Тимофійович ані за масштабністю, ані за впливом, не кажучи вже про інтелект, не є тією фігурою, яка гідна такої грунтовної монографії.

Що спонукало автора до написання «Макухи», то, як він зізнався, до цього його підштовхнули події 13 травня у Верховній Раді, коли блокуванням трибуни фракція БЮТ унеможливила щорічне звернення до депутатів парламенту Президента України Віктора Ющенка. Свою поведінку біло-сердешні пояснювали необхідністю першочергового прийняття антиінфляційних законів, нібито представлених депутатами від їхньої фракції. Як виявилося, ніякого пакету антиінфляційних законів не було в принципі. Ті чотири законопроекти, котрі бютівці називали грунтовним пакетом антиінфляційних заходів, в дійсності складалися із чотирьох законів, які до згаданих законів мали надзвичайно віддалене відношення. Не кажучи вже про те, що два законопроекти були внесені товаришем Ткаченком від КПУ, якого аж ніяк не можна вважати бютівцем, принаймні номінально. Чому НУ-НС, і зокрема В’ячеслав Кириленко, не розвінчав перед усім світом цю величезну аферу БЮТ, а лише продемонстрував політичну безхребетність? Пан Чобіт робить висновок, що, на жаль, українська Влада в особі Президента та його команди не навчилась себе захищати. Через те різномасні провокатори та аферисти спекулюють на добрій славі України, нещадно й незаслужено поливаючи брудом діючого Президента. Тому, Глава держави мусить навчитись захищатися, а завдання ЗМІ — правдиво й не заангажовано розповідати людям правду про її керманичів, котрі, не покладаючи рук, працюють над міфологізацією та освяченням свого образу. Кращої зброї, як сміх та іронія, ще не придумано, тому саме їх повинна взяти на своє озброєння журналістська братія. І тоді, як за порухом чарівної палички, розвіється туман, відпаде причеплена несправжня німбоподібна коса, і перед лицем українського гречкосія постане не величний «Воїн світла» із своїм світлоносним військом, а зграя духовно й морально ницих людей. І, можливо, тоді ми збагнемо, що все-таки не такі люди повинні нас вести за собою. Адже, служіння державі — це священний обов’язок й водночас важкий хрест, який вимагає від свого сповідника суцільної аскези.

Наталка ПАРОВА

Дата: 29/10/2008 10:04 | Категорія: Суспільство | Автор: novaera

Клоунада в облраді триває!
Шіснадцята сесія Тернопільської обласної ради перетворилася у звичайнісінький цирк. Тільки от, якщо під час естрадного дійства хочеться сміятися, то на сесійному — плакати. Чому?! Читати повністю>>


Шіснадцята сесія Тернопільської обласної ради перетворилася у звичайнісінький цирк. Тільки от, якщо під час естрадного дійства хочеться сміятися, то на сесійному — плакати. Чому?!

Ось уже більше року сесії Тернопільської обласної ради проходять з грубим порушенням законодавства України. Одинадцять законно обраних депутатів не можуть зайняти свої місця у залі. Натомість у голосуваннях беруть участь особи, які вже давно не є депутатами.

Такий стан речей вже вкрай переповнив чашу терпіння народних обранців. І такого видовища, яке було продемонстровано в середу, 22 жовтня, сесійна зала Тернопільської облради ще не бачила за всю історію свого існування.

Під час проведення засідання депутати влаштували справжнє циркове шоу з масовими бійками, ламанням трибуни та мікрофонів. І на завершення — оголошенням недовіри голові облдержадміністрації Юрієві Чижмарю депутатами від фракцій «БЮТ», «УСДП», «СПУ» і «Національний вибір».

Причиною безладу в обласній раді стала вимога керівника фракції «Наша Україна» Юрія Токаренка до голови облради Михайла Миколенка. П. Юрій наполягав на негайному розгляді питання щодо подальшого перебування в статусі одинадцяти депутатів обласної ради, яких ще минулого року нашоукраїнці виключили зі своїх лав.

Ще перед початком пленарного засідання фракція «Нашої України» провела прес-конференцію із журналістами, на якій озвучили заяву про відмову брати участь у будь-яких голосуваннях допоки сесія не запрацює в рамках закону.

— Уже понад рік голова Тернопільської обласної ради та депутати «Батьківщини» грубо ігнорують вимоги діючого законодавства і рішення численних судів. Ми висловлюємо глибоке обурення такою поведінкою та заявляємо, що не братимемо участі у тому беззаконні, яке досі твориться у стінах найвищого представницького органу Тернопілля. Наша позиція у цьому питанні є послідовною, і ми стоятимемо на ній до того часу, поки у сесійній залі обласної ради не буде припинено знущання над Законом та волевиявленням громади Тернопільщини! — заявили нашоукраїнці.

Вкотре нагадуємо: 18 серпня минулого року десять депутатів від «Нашої України» та КУН були позбавлені повноважень рішенням міжпартійної конференції блоку «Наша Україна». Тернопільська обласна територіальна виборча комісія на своєму засіданні прийняла рішення, на якому визнала обраними та зареєструвала депутатами обласної ради V-го скликання десять наступних за черговістю кандидатів у зареєстрованому ТВК списку виборчого блоку політичних партій «Наша Україна». Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, яка вступила в законну силу 10 січня 2008 року, підтверджено правомірність цього рішення ТВК. На даний час завершені усі суди за позовами депутатів, котрі були виключені з Блоку «Наша Україна», і усі рішення судів були не на користь останніх. Відтак, на думку п. Токаренка, немає жодних законних підстав, аби ці люди брали участь у голосуванні. Так само, як немає підстав для перебування на посаді заступника голови Тернопільської обласної ради Олега Вітвіцького, який уже рік і два місяці не є депутатом обласної ради, проте здійснює відповідну діяльність та отримує зарплату з державного бюджету.
Нашоукраїнці запевняють, що голова обласної ради має ввести до складу ради наступних за списком депутатів замість тих, які були виключені з Блоку «Наша Україна» та фракції «Наша Україна», а також замість депутата Івана Стойка, який поповнив ряди Верховної Ради України.

Тому, аби розпочати нормальну роботу сесії, представники «НУ» та «УНП» закликали бютівця Миколенка-старшого негайно виконати рішення судів і надати слово голові ОТВК для оголошення прізвищ наступних за списком депутатів замість вибулих з фракції «Наша Україна».

До слова попросився Юрій Токаренко. Але такої можливості йому не було надано. Відтак, нашоукраїнці заблокували трибуну. Розпочалась штовханина, і як наслідок — перекинута трибуна, вирвані мікрофони…

Таку ситуацію одразу прокоментував начальник Управління МВС України в Тернопільській області Віталій Максимов, який теж був присутній на обласній клоунаді.  

— Ми відреагуємо на будь-яку скаргу депутатів з приводу цієї бійки. Нехай винуватці штовханини не забувають про те, що вони не мають депутатської недоторканості. Тож відповідати перед законом їм доведеться сповна, — заявив він.

Проте, циркове шоу продовжувалося. Час від часу до трибуни вибігали «клоуни» і завдяки своїм заявочкам розважали публіку.

Робота 16-ого сесійного засідання продовжувалася, незважаючи навіть на те, що кворуму не було. Так, депутати прийняли зміни до обласного бюджету на 2008 рік. Серед іншого буде проведено індексацію зарплат працівників бюджетної сфери. Разом із тим, бютівці таки більшістю голосів наполягли на прийнятті рішення щодо недовіри голові Тернопільської облдержадміністрації Юрію Чижмарю. Вони звинуватили губернатора у фінансових махінаціях з коштами, виділеними на ліквідацію наслідків липневої повені в південних районах області.

На це Юрій Чижмарь у своєму коментарі відповів:

— Події, які відбулися в сесійній залі, продемонстрували неповагу керівництва облради та групи депутатів до закону. Питання щодо висловлення недовіри голові обласної державної адміністрації винесено на розгляд за моєї відсутності в залі засідань. Попередньо воно навіть не було зазначено в порядку денному сесії! Тому, навіть якщо не говорити про етичну сторону таких дій, виникає чимало запитань щодо законності цього рішення!

Голова обласної державної адміністрації зазначив, що радою досі не виконано рішення конференції блоку «Наша Україна» з приводу введення нових депутатів замість позбавлених повноважень членів КУН. Керівництво обласної ради ігнорує рішення обласної виборчої комісії, судових інстанцій та органів прокуратури з даного питання.

— У зв’язку з цим, окремі депутати обласної ради вже звернулися в прокуратуру з вимогою перевірити легітимність 16-го сесійного засідання. Тому висновки потрібно робити після відповіді правоохоронних органів, — сказав Юрій Чижмарь.

На думку очільника області, згадане рішення є елементарною помстою за принципову позицію обласної державної адміністрації з ряду питань, в тому числі й тих, що стосуються кадрової політики БЮТ на Тернопільщині.

Юрій Чижмарь цілком справедливо зауважив, що обласна рада, замість прийняття таких сумнівних рішень, мала б займатися реальними справами. Зокрема, звернути увагу на роботу підпорядкованого їй комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго», через заборгованість якого досі не подається тепло до об’єктів соціальної сфери області.

Анна АТАМАНЧУК

P.S. Після завершення шістнадцятої сесії Тернопільської обласної ради, депутати від «Нашої України» закликали начальника управління СБУ в Тернопільській області Олександра Радецького перевірити роботу системи «Рада» Тернопільської облради.

У своєму зверненні депутати наголошують, що під час голосування система демонструвала присутність депутата від БЮТ Ігоря Ольшаковського, якого насправді у залі не було. Також депутати запевняють, що не було ще кількох депутатів, які фігурували на табло як такі, які голосують. «Також на час перерви в залі нами було виявлено, що жодна картка депутата не вставлена в пульт, однак інформаційне табло показувало наявність трьох карток в системі», – йдеться у зверненні.

Відтак, вони закликали працівників СБУ перевірити роботу Тернопільської обласної ради на предмет втручання сторонніх осіб та фальсифікації результатів реєстрації та голосування депутатів Тернопільської обласної ради під час сесійного засідання 22 жовтня 2008 року.

Дата: 29/10/2008 10:12 | Категорія: Політика | Автор: novaera

<[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32][33][34][35][36][37][38][39][40][41][42][43][44][45][46]>
Авторизація
Вхід
Опитування
Опитування відсутні.
Реклама
Загрузка...
RSS канали сайту
RSS - Новини



Адреси та телефони | Реклама


Copyright ©2009—2014 Нова Ера