|
|
| «Мої роки – моє багатство» | Обов’язком молоді є шанувати старість, адже старість – це багатий життєвий досвід, якого у нас ще немає. Читати повністю>>
Обов`язком молоді є шанувати старість, адже старість – це багатий життєвий досвід, якого у нас ще немає. До Міжнародного дня осіб похилого віку голова облдержадміністрації Іван Стойко здійснив поїздку до Теребовлянського району.
Село Глещава, що на Теребовлянщині відоме своїми довгожителями. Тут проживають жінки, вік яких перейшов столітній рубіж.
Соснович Меланія Петрівна народилася на Святий вечір у далекому 1906 році. Все життя пропрацювала у колгоспі «Перемога» в буряківничій бригаді.
У 1955 році залишилася вдовою. Чоловік помер у віці 52 років.
Народила і виховала двоє дітей, має четверо внуків та шестеро правнуків. У 2001 році втратила онука Михайла, який був учасником бойових дій в Афганістані.
В даний час проживає з дочкою пенсіонеркою – Самець Ганною Михайлівною, 1934 року народження.
Старенька ще хоч куди. Зустріла нас на подвір`ї, припрошувала до хати. Наче дитина, зраділа подарункам, які їй вручив Іван Стойко.
У дворі Трусь Михайлини Степанівни зібралося мало не пів села. На жаль, господиня не змогла сама вийти до гостей. Як розповіла її донька – пенсіонерка, матері зараз важко пересуватися. Ходить лише по хаті з паличкою, а минулого року ще сама поралася по господарству. У серпні 2003 року, відсвяткувавши століття, вирушила пішки на сповідь до Теребовлі. До сих пір дивиться телевізор без окулярів. Зберегла ясний розум та чудову пам`ять.
Михайлина Трусь народилася 7 червня 1903 року. Працювала у тій самій колгоспній бригаді, що й її односельчанка Меланія Соснович.
Має троє дітей, 12 онуків та 7 правнуків. Учасник бойових дій. Чоловік помер 20 років тому. Йому був 51 рік.
Жінка з нетерпінням чекала приїзду високопосадовців. Розповіла нам, що дуже любить Віктора Ющенка і на наступних виборах збирається знову за нього голосувати. Зі сльозами на очах дякувала за подарунки.
У Теребовлянському районі проживає п`ятеро старожилів. Усі жінки, чоловіка не залишилося жодного.
Звичайно турбота міської влади про стареньких – це дуже добре. Але, на мою думку, відвідувати їх раз на рік – недостатньо. Пенсія цих жінок становить лише близько 350 гривень. А як прожити на такі гроші? Невже, старі люди не залужили гідної забезпеченої старості? Чому влада не подумає про це?
|
Дата: 18/10/2006 18:00 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| «Працювати на цій роботі нам допомагає Господь» | З нагоди Міжнародного дня осіб похилого віку Іван Стойко та Софія Погоріла здійснили візит до геріатричного відділення. Читати повністю>>
З нагоди Міжнародного дня осіб похилого віку голова Тернопільської облдержадміністрації Іван Стойко та начальник головного управління праці та соціальної політики Софія Погоріла здійснили візит до геріатричного відділення Гусятинського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, що розташований у місті Копичинці.
Як розповіла директор центру Галина Демидась, його було створено у січні 1997 року. Цього року будинок було реконструйовано під європейський стиль. Ремонт працівники робили своїми руками. Приміщення газифіковане, у ньому провели опалення, облаштували їдальню, душові кабіни. Тут є навіть власна капличка,до якої часто навідуються священики різних конфесій.
Відділення розраховане на 25 місць. На даний час тут проживає 21 особа, серед них троє інвалідів. Середній вік мешканців становить 61 – 80 років. Найстарішій підопічній виповнилося 88 років.
Галина Бейзор, завідуюча відділенням повідомила, що майже всі жителі – сироти, хоч є й з неблагополучних сімей.
Старенькі люди щасливі, вони мають смачну їжу, зручне ліжко, теплу затишна кімнату, привітне ставлення працівників. Чого ще бажати на старості?
А минулого року у відділенні навіть весілля відсвяткували. 61-річний Іван Кульчицький одружився з Євстахією Возьнею, яка старша від нього на 15 років. Молодятам виділили окрему кімнату, де вони у мирі та злагоді доживають віку.
Приємно, що є ще на світі люди, яким небайдужа доля стареньких. Адже скільки доброти, милосердя і сил потрібно мати, щоб присвятити своє життя піклуванню про немічних.
«Працювати на цій роботі нам допомагає Господь...», - сказала наприкінці зустрічі Галина Демидась.
|
Дата: 18/10/2006 19:08 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Юрій Луценко: „Я думаю, що в Україні немає корупції“ | Корупційний обіг в Україні – щонайменше 8 мільярдів на рік, вважають міжнародні експерти. Усі рівні влади і суди України уражені корупцією, попереджають Європа та Америка. Читати повністю>>
Корупційний обіг в Україні – щонайменше 8 мільярдів на рік, вважають міжнародні експерти.
Усі рівні влади і суди України уражені корупцією, попереджають Європа та Америка і виділяють мільйони доларів на боротьбу з епідемією. Рішення урядів цих країн про чергове фінансування кампанії боротьби з корупцією і послужило інформаційним приводом для чергової передачі «Свобода слова» на телеканалі ICTV у п`ятницю, 29 вересня з ведучим Савіком Шустером. Цього разу учасниками передачі стали також тринадцять мешканців нашої області.
Глядачі у студії - а їх 100 чоловік з усіх об ластей України - активні учасники унікального соціологічного експерименту в прямому ефірі. Вперше в історії телебачення у програмі «Свобода слова» застосовується нова інтерактивна технологія, яка дозволяє у режимі реального часу стежити за реакцією країни на події, що відбуваються у студії. Аудиторія «Свободи слова», підібрана незалежними від ICTV соціологами, відображає населення країни за соціально-демографічним показниками. Таким чином, думка аудиторії передачі репрезентативно подає точку зору всіх громадян України. Відбір 100 учасників програми відбувається за квотною двоступеневою вибіркою таким чином, щоб відобразити все населення України віком від 18 років (18+). На першій стадії відбираються населені пункти, на другій - самі учасники програми. Відбір населених пунктів відбувається випадковим чином за методикою PPS (proportional per size - імовірність потрапляння населеного пункту у вибірку прямо пропорційна його розміру). При цьому дотримується статистична пропорція розподілу України на регіони, на міське та сільське населення, а також дотримується пропорція між дрібними, великими та середніми містами.
Після вибору точок опитування та розподілу за ними учасників програми накладаються квоти за статтю і віком також відповідно до статистичних даних перепису населення України. Цього разу за точки розподілу аудиторії взято прихильність її до: президента, прем`єр-міністра, опозиції. Саме в такій послідовності за наростаючою і розподілилася минулої п`ятниці кількість голосів. Найбільше прихильників отримала опозиція – 45%. Як вдалося пізніше довідатися від учасників програми, під опозицією вони розуміли не лише БЮТ, а всі політичні сили, які не ввійшли до коаліції.
«Я думаю, що в Україні немає корупції. Корупція – це коли нормальний організм подекуди вражений хворобою. У нас суцільно гнилий організм влади, який об`єднується в мафію, яка використовує владні повноваження для особистого збагачення. І державі поки що не вдається навіть точково припалити цю корупцію.»
Юрій Луценко
«Свобода слова». ICTV. 29 вересня 2006 р.
Ведучий цієї суспільно-політичної програми - відомий західний журналіст Савік Шустер. Він народився в столиці Литви - Вільнюсі. 19-річним студентом другого курсу медичного інституту виїхав з Радянського Союзу. У 1976 році закінчив університет McGILL в Монреалі й поїхав працювати до Італії, у Флоренцію. Початок кар`єри у журналістиці співпав зі вторгненням Радянської армії до Афганістану у 1979 році. Савік Шустер висвітлював цю війну з боку сил опору протягом 10 років на сторінках Newsweek, Der Spiegel, Liberation, La Republica. У цих же поважних виданнях публікував свої матеріали про головні війни 80-х: у Лівані, Чаді, Нікарагуа. За завданням тижневика Der Spiegel розслідував діяльність мафії в Італії. Упродовж 1988 - 2001 років працював на Радіо Свобода. З липня 1996 по травень 2001 очолював московське бюро радіостанції. З 2001 по 2005 роки працював у телекомпанії НТВ, де у різний час був ведучим програм «Свобода слова», «Герой дня», «Вліяние», «Трєтій тайм». Влітку 2004 року обійняв посаду заступника генерального директора телекомпанії з документального кіно. Коли в Росії особливо став відчуватися наступ на свободу слова, Савік Шустер у травні 2005 року переїжджає до України. Автор та ведучий програми «Свобода слова», яку було відзначено премією «Телетріумф-2005» у номінації «Краще ток-шоу».
Минулої п`ятниці обговорювалася головна, як на мене, проблема України – корупція в державі. Учасники дискусії - Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, народний депутат України, член фракції Блоку «Наша Україна» Сергій Головатий, народний депутат України, член фракції Блоку «Наша Україна» Володимир Стретович, мер Києва Леонід Черновецький, народний депутат України, член фракції Партії регіонів Святослав Піскун та народний депутат України, член фракції Партії регіонів Володимир Сівкович. У процесі обговорення, яке тривало більше, ніж три години, кожен з учасників визнавав: Україна надзвичайно корумпована держава. Захопившись дискусією, виголошували промови, розсипали перлами, які достойні ввійти до кращих цитатників світу. Ми аплодували цим словам та очікували, що ось-ось пролунає фраза, яка стане сокровенним золотим ключиком до дверей, за якими таяться секрети подолання корупції. Аж раптом ні. Щойно мова доходила до якоїсь конкретики, як дискусія припинялася. Мер Леонід Черновецький озвучив подібну ситуацію, заявивши: мовляв, є речі, про які не говориться: телефонні дзвінки, негласні домовленості тощо.
Мені пригадалося, як років з десять тому, працюючи в обласній державній адміністрації, за даними, наданими відповідними структурами, готував виступ голові облдержадміністрації на засідання комісії по боротьбі з корупцією, створеній при цьому ж голові. До зали засідань, перевалюючись, ввійшли члени цієї комісії. Головуючий зі скептичною усмішкою назвав тему розмови. Члени у відповідь також розплилися в усмішці, багатозначно між собою переглядаючись. Тоді мені стало очевидним, що в залі зібралися люди, які мали би боротися самі з собою.
Cидячи в телестудії ICTV зовсім непо далік від героїв передачі, я спостерігав за їх поведінкою. Найбільше симпатій викликали Луценко та Головатий. Їх реакція на почуте в студії була цілком щирою. Проте, й вони, розповідаючи про зроблене на посадах міністрів, давали зрозуміти як присутнім, так і телеглядачам: я усе зробив, що міг на своїй ділянці виконавчої служби, далі – справа за іншими органами – прокуратурою, судами, президентом. А ось на тому рівні вже все заштопорилося. Тобто кожен, констатуючи наявність корупції у державі, водночас розписувався у своєму безсиллі. Юрій Луценко все ж назвав шлях виходу з ситуації, сказавши, що корупцію можна подолати, якщо кампанію боротьби очолить сам президент. А Сергій Головатий конкретизував: корупцію слід шукати не на низовому рівні, а на рівні міністрів, голів обласних та районних державних адміністрацій. Дискусія була цікавою, бурхливою, динамічною. Сам Савік Шустер, як ніколи, мало втручався в полеміку. Проте, виходячи з телестудії, у мене, як і в багатьох інших учасників «відкритого мікрофону», залишилося відчуття, що чергова кампанія «боротьби з корупцією» знову ж обмежиться лише словами. Адже долати цю чуму треба не грішми, які виділяються «на боротьбу», боротися треба за гроші, які внаслідок корупційних дій високі посадовці відбирають від держави, відбирають від нас з вами. Інакше американські мільярди, виділені для шляхетної справи, вкотре опиняться на рахунках наших «борців». Тішить лише одне – що існує у нас все ж свобода слова. Хоча б передача, яку відмовилися транслювати в себе російські телеканали. Видно, у наших північних сусідів таке поняття вже відійшло в минуле.
|
Дата: 18/10/2006 19:18 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Ганна Шафранович: «Пишаюся тим, що я педагог» | З Ганною Михайлівною знайома вже давно. Вона працює вчителем математики в селі Ілавче Теребовлянського району. Пригадую, у школі, коли була ще малою, любила відвідувати її уроки. Читати повністю>>
З Ганною Михайлівною знайома вже давно. Вона працює вчителем математики в селі Ілавче Теребовлянського району. Пригадую, у школі, коли була ще малою, любила відвідувати її уроки. Вона показала мені та моїм однокласникам широчінь непізнаного світу науки, заклала бажання вчитися та посіяла зерна усвідомлення нашого призначення на цій Землі. За роки педагогічної роботи виховала чимало хороших людей. Жінка і далі продовжує йти цим нелегким шляхом. Ганна Шафранович щиро служить обраній справі, сіючи у душах молоді паростки мудрості та добра. Завдяки вчительській самовідданій і невтомній праці, високому професіоналізму та наполегливості виховується нове покоління майбутніх громадян держави з гордим йменням — Україна, утверджуються її високі гуманістичні ідеали.
—Скільки часу ви працюєте вчителем математики?— запитую.
— Після закінчення Тернопільського державного педагогічного університету, тоді це ще був інститут, відразу пішла працювати за спеціальностю в Ілавченську ЗОШ . Відтоді минуло вже 34 роки. У своїй педагогічній праці перерву мала лише чотири роки.
— Чи не хотіли змінити роботу? Адже ця професія займає багато часу і вимагає великого терпіння.
— Я пишаюся тим, що я педагог. І якби у мене була можливість вибору, то я в жодному випадку не обрала б іншої. Професія вчителя має два боки. З одного боку вона важка: адже маєш вміти пояснити матеріали так, щоб його не лише засвоїли, а ще й добре зрозуміли. А з іншого —це найліпша робота, бо ти твориш особистість.
Ганна Михайлівна впевнена, що ця робота саме для неї. Коли розказує про дітей, то аж світиться. Сама виховала двох чудових синів. Зараз, окрім викладання алгебри та геометрії, є ще класним керівником шостого класу. Для цих дітей вона стала другою мамою.
— Чому з-поміж усіх наук ви обрали саме математику?
— У дитинстві я не любила вчити віршики. А полюбляла читати прозу та розв`язувати приклади. І коли прийшла до школи, то побачила, що математика — це найбільш чесна наука. Вона ніколи не пристосується до якихось політичних подій, вона є незалежною.
Математика допомагає розвивати логічне мислення і дає основу для сприйняття інших предметів. А також виховує точність, акуратність.
«Буває таке, що зустріну десь на вулиці випускницю чи випускника, а вони, виявляється, відомими людьми стали»
— А чим цікава ваша робота?
— Вона цікава тим, що ти не помічаєш, коли старієш. Ти завжди серед молодих і хочеш того чи ні, але мусиш бути молодим. Маєш розуміти їхні думки, погляди. З часом до дітей настільки звикаєш, що починаєш розуміти їх з півслова. А ще приємніше дивитися, як вони виростають. Буває таке, що зустріну десь на вулиці випускницю чи випускника, а вони, виявляється, відомими людьми стали. А колись я їх навчала! — пригадує вчителька. І тут такі хороші люди виросли. Хоча випускники нашої школи всі талановиті та хороші, — додала Ганна Шафранович.
— А скільки ви мали випусків на своїй педагогічній ниві?
— Я навіть не пригадаю. Пройшло багато часу. Як класний керівник, беру дітей з п`ятого класу. Але траплялося так, що не раз треба було віддати дітей або помінятися класами з іншими вчителями. Для мене це було щось страшне, я дуже переживала. Залишbти школярів на інших вчителів — це те ж саме, що покинути своїх рідних дітей. Я б не радила нікому з колег такого.
Сьогоднішня молодь більш розвинута. На фоні старшого покоління початківці виглядають дорослими людьми. У них інше мислення, інші підходи до навчання. Це помітно і у невеличкій сільській школі, де викладає Ганна Михайлівна.
— Між сьогоднішніми школярами і старшим поколінням є велика різниця. Адже час не стоїть на місці, теперішні діти пристосувалися до новітніх технологій. Вони дуже добре володіють інформацією, краще освоюють уроки математики. В цьому — велика заслуга інформаційного буму. У нас майже кожна сім`я комп`ютеризована. Ті діти, які погано вчаться, досить непогано володіють комп`ютером. А от моїм колишнім випускникам було важко користуватися ним, — каже вона.
«Дітям зараз важче вчити математику»
— З якими проблемами ви зустрічаєтеся тепер на роботі?
— Дітям зараз важче вивчати математику. Адже Міністерство науки і освіти України на тиждень виділило лише чотири години: дві години на алгебру та дві — на геометрію. Відповідно до цього навчальна програма є набагато важчою. І вчителів це дуже турбує, бо математика одна із базових дисциплін. Через недостатні знання математики діти не вступають на спеціальності, що тісно пов`язані з цією наукою. Тому у вищих навчальних закладах є недобір. Я ж на своїх уроках намагаюся подати якнайбільше матеріалу, але час обмежений.
— А чи немає факультативів?
— Є лише у дев`ятому класі, але, на жаль, не з математики. На сьогодні це питання є дуже болючим.
|
Дата: 18/10/2006 19:20 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Декілька слів про екслібриси Ярослава Омеляна | Познайомилася з Ярославом Омеляном на презентації книжки.
Малюванням займається практично все своє життя. Захоплюється живописом й графікою. Читати повністю>>
Познайомилася з Ярославом Омеляном на презентації книжки.
Малюванням займається практично все своє життя. Захоплюється живописом й графікою. Проте, зараз створює екслібриси, ліногравюри, або, як він каже, «на українській - «лінорит». Погостювала і у творчій майстерні художника. Зайшла до невеличкої кімнати. На столі фарби, пензлі, олівці. Шафи переповнені книжками. На полицях зберігаються картини: виконані аквареллю, олівцями, вугіллям, крейдою. Запитала про екслібриси.
Пан Омелян розповів, що це книжковий знак (з латинської «із книг»), мініатюрна графічна робота, на якій розміщено прізвище власника книгозбірні та малюнок, що розкриває його захоплення або професію. Так, перший екслібрис належав рицареві Бернгарду фон Рорбаху (1460 р.). Розквіт цього жанру графічного мистецтва припадає на 17 ст. Створенням його займалися великі художники: Алюбрехт Дюрер, Лука Кранах і Ганс Гольбейн.
Поступово ці сюжетні книжкові знаки набувають усе більшого розвитку, розширюється їхня тематика, а далі створюються і багаті за змістом дитячі екслібриси.
У кінці 19 ст. бібліофіли, вчені, антиквари починають колекціонувати екслібриси, знайомлячись за цими графічними мініатюрами із власниками бібліотек та вивчаючи творчість їх авторів.
Усе більше професійних художників звертаються до цього виду мистецтва. Серед них і Ярослав Омелян – член Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України (з 1983 року).
Ярослав багато років плідно працює в цьому жанрі, експонуючи свої книжкові знаки на чисельних персональних, зарубіжних та міжнародних виставках. «Екслібриси пам`яти» присвячені видатним людям України. А зараз планує видати збірник екслібрисів видатних людей Тернопільщини, які творять ще у наш час.
Екслібриси належать авторському задуму. Довгі роки п. Ярослав перебував у засланні в Іркутську, але й там не «залишив» свого таланту. Малював переважно олівцем, зображуючи навколишню природу.
- Залишилося кілька малюнків, - показує пан Ярослав, - я оформив їх у рамки. Вони мені навіюють приємні спогади. Ось це – моя дружина, а це – мій автопортрет. - посміхається, - коли я був ще зовсім юним.
Раніше доводилося малювати крейдою, вугіллям, олівцем.
- Ось тут зберігаються мої праці, гравюри, але ще не в рамах. Це - Леся Українка, вона трохи хвороблива, бліде личко. А це – екслібрис Івана Франка. Є в мене й серія ліноритів братів Лепких.
У збірнику «Екслібриси пам`яти» є святенники, але лише київського патріархату. Планую створити серію історичних осіб, серію Юліуша Словацького. Ось Соломія Крушельницька. Ще за радянських часів такі гравюри коштували 300-500 рублів, рахували за квадратний сантиметр. А зараз вони ціняться лише закордоном.
Це - крейдяна картина. А зараз я дивлюся на картини, і там плями, які ще треба вміти розуміти – модерні картини. Я створюю картину, на якій буде зображена уся моя родина, виконую її вугіллям, воно легко стирається, можна підправити деякі риси обличчя. (Але показувати не захотів, як і всі художники, не хизується незакінченими картинами). Персональні виставки проводжу, коли мене запрошують, нещодавно запросили у фінансовий інститут. Коли у Збаражі мав виставку, то один міністр купив картину без мого відома. Керівники цієї виставки ще й досі не віддали грошей. Планую створити книжковий знак Тетяни Фролової, незрячої поетеси. В мене виникло таке бажання.
Також є серія «пейзажі Тернопіля» - це 12 ліногравюр. Спочатку зробив рисунок, використав техніку ліногравюри (на лінолеумі).
Мої картини не мають встановлених цін. Переважно я їх дарую. Проте, коли в мене хочуть купити картину, то оцінюють їхню вартість самі покупці. Мені не цікаво продати свою картину за 100 доларів. Мої картини прикрашають офіси. Вони виставлялися і за кордоном.
|
Дата: 18/10/2006 19:26 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| «Ямата» - країна людей гір | Я дуже люблю подорожувати і дізнаватися цікаві відомості про життя людей з інших країн. Читати повністю>>
Я дуже люблю подорожувати і дізнаватися цікаві відомості про життя людей з інших країн. Мене приваблює відкритість Америки, розкутість Європи, чарівність Австралії, але найбільше манить мене загадковість і якась своєрідна містичність Японії – «країни сходу сонця». Та й чи можна зрозуміти країну, в якій дивним чином поєднуються суперсучасні технології виробництва і патріархальні традиції? В яких ще найбільших торгово - промислових центрах країни бурхливе ділове життя сусідствує з молитвеним духом старовинних храмів? Де, крім Японії, ви знайдете справжню ікебану, орігамі, японську чайну церемонію? Де мілкими кроками до вас підійде гейша і прошепоче щось, чого ви ніколи не перекладете? Де ви почуєте, як стикаються чолом 150-кілограмові бійці сумо? Що захоплює, здавалося б у такому простому і такому дивному японському живописі? А знамениті хоку? Мудрість віків, викарбувана у трьох рядках... Як зрозуміти людей, які здатні запам`ятати 2000 ієрогліфів?
Подумки побувати в Японії і розібратися в усіх цих питаннях мені допомогла моя подруга Настя, яка нещодавно повернулася з цієї казкової країни, де прожила пів року.
- Насте, як ти потрапила до Японії?, - запитую при зустрічі.
- Я з дитинства займаюся танцями, - відповідає Настя, - це моє хобі. А ще з дитинства мріяла побувати в якихось екзотичних країнах. От мені і випала нагода поєднати хобі з мрією. Знайома розповіла про кастинг, на якому відбиратимуть дівчат для шоу-програм у японських клубах. Не дуже розраховуючи на успіх, я все ж вирішила спробувати і поїхала до Києва. Яким же було моє здивування, коли через місяць мені повідомили, що я пройшла відбір. Тепер залишалося отримати візу і спакувати валізи. І ось всі приготування позаду. На мене чекає Японія!!!
- Яким було твоє перше враження від Японії?
- Перше, що мене вразило, коли я вийшла з аеропорту, це дивовижна, аж неприродна чистота – на вулиці ні пилинки. Згодом з`ясувалося, ти не повіриш, що дороги там кожного ранку миють! А знайомі японці розповіли, що взуття тижнями не треба чистити. На вулицях не було смітників, вони стояли лише біля автоматів із напоями, причому не один, як у нас, а цілих три: для паперу, пластика та металу. Японці – фанатики чистоти і гігієни. У громадських місцях у них прийнято перезуватися перед входом до туалету. Там навіть стоять спеціальні тапочки.
- Які були умови проживання і роботи?
- Мене та ще двох дівчат із України поселили у невеличкому, але дуже охайному будиночку зі всіма зручностями та побутовою технікою. Ми одразу здружилися і допомагали одна одній до самого від`їзду. Не ображайся, але про умови роботи розповісти не можу – це заборонено контрактом, - пояснила Настя.
- Чи не лякала тебе чужа країна, адже там зовсім інша культура та менталітет? Як долала мовний бар`єр?
- Звичайно, спершу було лячно, але мої хвилювання виявилися даремними. Японці – дуже привітні люди. Гостинність у них «в крові». Всюди – у магазинах, кафе, ресторанах та інших громадських установах, тебе зустрічають і проводжають поклоном. Ми звикли, що усмішка з`являється на обличчі, коли людина переживає щось приємне, сміх супроводжує раптову радість або якісь інші позитивні емоції. У японців у цьому є винятки. Вони посміхаються завжди і всюди, незалежно від того, який у них настрій. У спілкуванні вони дуже стримані, ніколи не показують на людях своїх переживань. Недопустимість публічного вираження емоцій виховується у японців з дитинства. Пряма відмова неприйнята навіть тоді, коли виконати прохання неможливо. Фамільярність (навіть дуже мала дистанція між співбесідниками) викликає у жителів цієї країни негативне ставлення. А ще хочу додати, що у японців дуже щирі очі, в них ви ніколи не побачите озлобленості, притаманної багатьом європейцям. Щодо мовного бар`єру, то спочатку спілкувалася за допомогою міміки і жестів, та й дівчата допомагали порозумітися. А з часом трохи вивчила мову.
- Як звикала до японської їжі?
- Звикати до неї мені не довелося, адже національні страви японці готують рідко, переважно на свята. Їхня повсякденна їжа мало чим відрізняється від європейської. Ми купували у магазинах так звані «сети», це щось на зразок наших комплексних обідів.
Японці відводять почесне місце процесу прийому їжі. Велике значення відіграє посуд, сервірування столу і декоративне оформлення страв. Перед їжею прийнято витирати лице і руки гарячою серветкою «осіборі». Кожна страва подається у спеціально відведеному для неї посуді і займає чітко визначене місце на столі. Посуд і предмети сервірування чітко поділяються на «чоловічі» та «жіночі». Для паличок («хасі» або «хаші») існує окрема підставка, а подають їх у спеціальному барвистому чохлі. «Хасі» не можна схрещувати чи втикати у рис (це асоціюється зі смертю), не можна вказувати паличками на щоб то не було та розмахувати ними під час їжі – це нетактовно. Пити «до дна» і наливати собі самому не прийнято. Потрібно наповнювати піалу сусіда, а він, у свою чергу, повинен робити те саме для вас.
- Ти святкувала у Японії Новий рік. А чи святкують його самі японці?
- Японці, як і більшість європейців, Новий рік не святкують. 25 грудня вони святкують Різдво Христове. Прикрашають ялинку, запрошують гостей. Крім того, у них є багато інших цікавих «мацурі» (свят): День повноліття, Перехід від зими до весни, Свято коня, День заснування держави, День весняного рівнодення, День предків тощо.
- Що тебе найбільше вразило у країні Піднебесся?, - цікавлюся у подруги.
- Всесвітньо відомі японські сади, лазні, театри та музеї. Особливо запам’ятався Музей мистецтв, розташований у місті Сідзуока. Тут зберігаються чудові зразки середньовікового японського мистецтва. Основу колекції становлять традиційні японські гравюри.
- А чи траплялися з тобою якісь кумедні ситуації чи курйози?
- Звісно, без них не обійшлося. Справа в тому, що у японців дуже сприятливий клімат. Вони двічі на рік збирають урожай. Одна японка, дізнавшись, що зимою у нас на полях лежить сніг і нічого не родить, запитала з подивом : «А що ж ви тоді їсте?». Довелося пояснювати, що у магазинах продається все, що потрібно для того, аби не вмерти взимку від голоду.
Ще один, не дуже приємний казус стався під час розмови зі знайомим японцем. На жаль, мало хто з них знає про Україну. Лише освіченим японцям відомо про неї. Вони шанують нашого президента, захоплюються нашими спортсменами. Більшість же з них вважає, що Україна і Росія – це одна держава. Так от, колись якась дівчина з Росії невдало пожартувала, що, мовляв, у Росії по вулицях ходять білі ведмеді, обіймаючись із перехожими, а в морози росіяни гріються горілкою. Японці сприйняли це всерйоз і тепер дивляться на нас як на забиту націю. Смішно і водночас сумно та соромно.
|
Дата: 18/10/2006 19:32 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Тернополяни подорожують Польщею, Туреччиною, Єгиптом | Туризм є однією з прибуткових галузей області, що посідає чільне місце у розвитку її економіки. Читати повністю>>
Туризм є однією з прибуткових галузей області, що посідає чільне місце у розвитку її економіки.
Область багата на заповідні території та об’єкти, під якими зайнято до 8,5 % території, що в декілька разів перевищує середній показник в Україні на культурну та історичну спадщину, та сприяє розвитку туристичної галузі.
Близько 200 тисяч гектарів ландшафтних територій області (до 15% загальної площі) мають рекреаційне значення. На Тернопіллі виділяють чотири основні рекреаційні регіони: Кременецькі гори, Медобори, Опілля та Тернопільське Подністров’я. Наш край відомий і своїми печерами. В області знаходяться дві найбільші гіпсові печери світу. Найдовша – «Оптимістична», що має 220 км, та «Озерна» - 120 км. У Тернопільській області - єдиний в Україні «музей» трипільської культури - печера «Вертеба», один із найдовших у Європі каньйонів – Дністровський, довжиною 250 км. Достойною принадою області є найвищий на рівнинній території України Джуринський водоспад (17 м висотою).
Цікаве географічне розташування Тернопільської області. Займає вона західну частину Подільського плато. Її розміщення поблизу кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією сприяє великому потоку туристів. Серед іноземних туристів найбільше поляків - 62%.
Так, за даними управління з питань туризму Тернопільської обласної державної адміністрації у 2005 році наш край відвідали 805 іноземних громадян із тридцяти країн світу. Майже половина іноземних туристів (49,3%) приїжджали на відпочинок. Понад 300 осіб побували в області у службових, ділових, бізнесових цілях. Серед них є й іноземні студенти.
Упродовж минулого року 3,6 тисячі наших краян виїжджали за кордон, з них 3,1 тисячі – на відпочинок у Польщу, Єгипет, Туреччину. Майже всі вони подорожували індивідуально. Проте, минулоріч послугами туристичних організацій області скористалися 36,8 тисяч туристів.
- 945 тернопільчан побували в Польщі, 851 – у Туреччині, 673 відпочивали в Єгипті, - повідомляє Головне управління статистики у Тернопільській області. – 32 тисячі туристів подорожували визначними місцями Тернопілля.
|
Дата: 18/10/2006 19:44 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Дитячий церебральний параліч — хвороба впродовж усієї історії людства | До Тернопільської обласної дитячої лікарні 29 вересня завітав прес-тур Всеукраїнського благодійного проекту «Свобода руху». Читати повністю>>
До Тернопільської обласної дитячої лікарні 29 вересня завітав прес-тур Всеукраїнського благодійного проекту «Свобода руху». Учасники проекту представили маловідомий для України французький препарат «Диспорт», що відомий у всьому світі ефективністю у лікуванні дитячого церебрального паралічу.
Кожна друга-третя дитина на 1000 новонароджених в Україні є хворою на ДЦП. Це — тяжкий хрест, який упродовж тривалого часу несуть не лише діти, а й батьки. Термін «дитячий церебральний параліч» існує вже більше століття. А сама хвороба, ймовірно, існувала і без назви упродовж всієї історії людства. Ця хвороба при відсутності адекватного лікування робить дитину інвалідом, нездатним обслуговувати самого себе.
Директор представництва компанії «Бофур Іпсен Інтернасьональ» в Україні Віктор Шафранський коротко розповів про цю кампанію та про препарат, застосування якого є ефективним при лікуванні дітей, хворих на ДЦП.
—У рамках туру в Одесі дворічному Іллі та п`ятирічному Сергію було надано медичну допомогу і зараз вони проходять повний реабіталіційний комплекс. Після першого лікування Ілля вже може ходити самостійно. А Сергій, у якого більш складна форма, теж почав правильно ходити, проте, наразі при підтримці матері. Найчастіше зустрічається спастична форма ДЦП, коли окрема група м`язів тіла дитини перебває в підвищеному тонусі, що є причиною порушення нормального функціонування кінцівок дитини – рук і ніг. Препарат діє вибірково – лише на уражені ділянки – і патологічно напружені м`язи починають розслаблятися. Ефект видно на третій-четвертий день після його введення і він не знижується як мінімум чотири місяці, — повідомив Віктор Шафранський.
Тернопільська влада не зважає на здоров`я своїх дітей
У прес-турі в Одесі медичні гості мали плідну розмову з представниками різних гілок влади, які виразили щиру зацікавленість до новітніх методів лікування хворих дітей, що дозволяють більш ефективно вирішувати проблему ДЦП в регіоні.Тернопільська ж влада повністю зігнорувала цей благодійний захід. Всі лікарі знають про цей препарат, який значно спрощує процес лікування дитини, хворої на ДЦП, тому метою цього прес-туру є поінформованість лікарів. А також привернення уваги суспільства і держави до актуальної проблеми своєчасного та адекватного лікування й реабілітації дітей хворих на дитячий церебральний параліч.
За словами завідувача кафедри педіатрії Тернопільського медуніверситету професора Ольги Федорців, новітня методика лікування ДЦП допоможе поліпшити діагностику і стан дітей, тому що повністю вилікувати від такої важкої патології неможливо, проте, можна припинити прогресування і поліпшити фізичний стан хворих.
— Скільки коштує цей препарат?
— 2000 гривень за ампулу. Її може вистачити на кілька ін`єкцій. Навіть у Тернополі є батьки які вже купили для лікування своїх дітей «Диспорт». Проте, їх мало, адже не всі у нас чиновники, і не всі їздять на мерседесах, — каже Микола Костик, обласний дитячий невролог.
- Для вирішення проблеми дороговизни ліків для малозабезпечених верств населення, організатори благодійного проекту «Свобода руху» пропонують застосувати європейську модель, коли держава безкоштовно надає малозабезпеченим ліки. Наразі вже є певні зрушення в цьому питанні. Так, минулого року батьки, діти яких хворі на ДЦП, передали листа з понад 240 підписами на ім`я Президента України Віктора Ющенка з проханням посприяти у реалізації програми «Щодо національного плану дій в інтересах дітей». Згідно нього передбачалося виділення державою фінансування на лікування дітей хворих на ДЦП. На сьогодні доля програми не відома...
Для всіх присутніх, а це медики з усієї Західної України, які приїхали перейняти досвід, та журналісти, провели екскурсію реабілітаційним центром. У ньому надають висококваліфіковану консультативну-діагностичну лікувально-реабілітаційну допомогу дітям із будь-якого регіону України. Дитина постійно перебуває під наглядом невролога та психолога. Робота протікає в партнерстві: дитина — батьки — фахівець, і полягає в тому, щоб навчити батьків як займатися зі своїми дітьми в домашніх умовах. Усі присутні мали можливість подивитися фільм, який продемонстрував результати препарату та поспілкуватися із батьками хворих дітей, яким безкоштовно зробили ін`єкції «Диспорту».
Благодійний тур «Свобода руху» розпочав свій шлях з Одеси, після Тернополя він відбудеться в Донецьку і закінчиться у Києві круглим столом, за яким збереться центральна і міська влада обговорити цю проблему. У ході акції хворим дітям надають гуманітарну допомогу у вигляді сучасних і найбільш ефективних на сьогоднішній день препаратів для лікування хвороби.
|
Дата: 18/10/2006 19:45 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Туринська Плащаниця у Тернополі | У понеділок 12 березня 2007 р. о 15.00 до Тернополя у Церкву Успення Пресвятої Богородиці, що по вул. Острозького, прибула копія Святої Туринської Плащаниці. Читати повністю>>
У понеділок 12 березня 2007 р. о 15.00 до Тернополя у Церкву Успення Пресвятої Богородиці, що по вул. Острозького, прибула копія Святої Туринської Плащаниці, яка є однією з семи існуючих у світі. О 17.00 величною пішою ходою духовенства та вірних вона була перенесена у Тернопільський Катедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці і перебуватиме тут до 19 березня. У період перебування Святої Плащаниці у Катедральному Соборі щоденно о 12.00 і о 16.00 для паломників будуть проводитись додаткові Богослужіння.
Туринська Плащаниця – реліквія, яка багато століть не залишає байдужими як віруючих, так і невіруючих. Від 1898 року, а саме тоді археолог і фотограф-аматор Секондо Піа зробив знімок, і, проявляючи негатив, побачив, позитивний фотографічний портрет Христа Спасителя, розпочалося наукове дослідження Плащаниці. Від того дня проведено багато різнопланових досліджень, які викликали жваві дискусії серед науковців. Але Божий люд, не чекаючи на остаточні результати, приходить для молитви і застанови до цієї реліквії. Для того, щоб забезпечити доступ до Плащаниці якомога більшій кількості людей, зроблено копії, адже оригінал не можна вивозити за межі Турина.
Туринська Плащаниця — це доволі велике полотно прямокутної форми, довжиною 4 метри 36 сантиметрів та шириною 1 метр 10 сантиметрів. Полотно виткане з чистого льону жовтого кольору. З 1534 р. підшите білим голандським полотном для зберігання після пожежі 1532 р. У липні цього року під час реставрації це полотно було замінене. Вздовж тканини залишилися сліди від минулих пожеж — темні смужки і світлі трикутники. Плащаниця зберігалася у складеному вигляді у спеціальній скриньці, оббитій сріблом, і вціліла від розплавленого металу, однак виявилася сильно пошкодженою вздовж складок, які обвуглилися, і відновити їх неможливо.
Полотно м’яке і легко складається. Вага близько 2,25 кг. Воно виткане ручним способом з переплітанням у вигляді риб’ячого скелета. На полотні є два образи чоловічого тіла у повний зріст, розміщені симетрично один до одного, голова до голови. На одній половині Туринської Плащаниці — образ чоловіка зі складеними спереду руками і рівно покладеними ногами; на другій — те саме тіло, зображене ззаду.
Образ на ній не яскравий, проте достатньо детальний; колір його — жовтувато-коричневий, різного ступеня насиченості. Неозброєним оком можна побачити риси обличчя, бороду, волосся, губи, пальці. Добре видно передпліччя і долоні, схрещені внизу живота, ліва долоня на правій; лікті зігнуті. На Туринській Плащаниці помітні сліди крові від численних ран на тілі. З чола і з волосся начебто стікає кров. Сліди крові від ударів бича простягаються на груди, спину й навіть ноги. На зап’ястях і на стопах видно сліди, схожі на плями застиглої крові, що витекла з ран, спричинених цвяхами. В боці — велика пляма, яка з’явилася, очевидно, через глибоку рану, яка досягла серця.
Вважають, що образ на Туринській Плащаниці з’явився тоді, коли тіло Ісуса Христа, згідно з описом у Євангелії, поклали в печеру. При цьому Його тіло лежало на одній половині Туринської Плащаниці, а друга половина, перекинута через голову, накривала Його зверху. Очевидно, Плащаниця була закріплена навколо тіла за допомогою кількох смужок тканини, що створювало ефект упаковки.
Швидше за все, спочатку полотно було довшим, але від нього відрізали невеликі шматочки як реліквії для церков та монастирів. До того ж, Плащаниця кілька разів зазнавала пожеж. Щоб пересвідчитися в її істинності, полотно навіть кип’ятили в олії, однак зображення від цього все одно не зникало.
Назва “Туринська Плащаниця” зумовлена тим, що похоронне полотно після смерті Ісуса на хресті у 1578 році було перевезене до міста Турин (Італія). Відтоді Плащаниця є власністю Святійшого отця і зберігається в кафедральному соборі святого Джованні Батісти в Турині. Як кажуть, зберігають її за трьома замками, у спеціальній срібній релікв’ярні, за решіткою, і виносять не частіше, ніж раз на 12—15 років, та й то лише для освячення копій і на прохання вчених. Щодо останніх, то історики і паталогоанатоми дійшли висновку, що людина, зображення якої є на Туринській плащаниці, була розіп’ята за римськими законами, належала до іудеїв, зріст її був 178 сантиметрів, а вік приблизно 30—45 років.
У 1898 році в Парижі проходила міжнародна виставка релігійного мистецтва. На неї привезли Плащаницю з Турина і представили її як твір древніх художників, який погано зберігся. Археолог і фотограф-аматор Секондо Піа зробив 2 фотографії. Один негатив виявився зіпсутим, а другий, розміром 60 х 50 см, ввечері того ж дня він занурив в проявник і заціпенів: на темному фоні негативу виявився позитивний фотографічний портрет Христа Спасителя — Обличчя з неземним виразом краси та благородства. Відкриття викликало великий резонанс. Позитивне зображення дозволило розглянути не тільки в обличчі, але й у статурі такі деталі, які раніше побачити було неможливо. Підтвердилося, що зображена на плащаниці людина була розіп’ята і що перед стратою вона піддалася жорстокому побиттю.
Усі рани на тілі цілком відповідають євангельським описам страждань і смерті Христа і не могли бути у жодної іншої людини (сліди від тернового вінця, пробитий списом бік). В ту ніч Секондо Піа зрозумів, що Плащаниця нерукотворна, що жоден художник давніх часів, не маючи найменшого уявлення про негативи, не зміг би її намалювати, зробивши, по суті, майже невидимий негатив. Пізніше Туринську Плащаницю багато разів фотографували в різноманітних променях спектру - від рентгенівського до інфрачервоного випромінювання, її вивченням займались криміналісти, судово-медичні експерти, лікарі, мистецтвознавці, історики, хіміки, фізики, ботаніки, палеоботаніки, нумізмати. Виникла ціла наука — синдологія, від грецького «синдон» — Плащаниця, яка займається вивченням і дослідженням Туринської Плащаниці. Саме ці наукові дослідження без сумніву підтверджують автетичність похоронного полотна.
Ботаніки знайшли на Плащаниці пилок із 58 рослин, які ростуть на Близькому Сході і цвіли навесні в ті часи. Хіміки дослідили, що на полотні – плями людської крові ІІІ групи , а зображення людини – це наслідок дегідратації целюлози. При цьому фахівці стверджують, що відбиток має тривимірне зображення. Таких властивостей не має ні в картини, ні у фотографії. Археологічні дані вказують на те, що на очах померлого лежали дуже рідкісні монети «лепта Пилата». Ці монети карбували лише близько 29-30 року н.е. На них напис "імператор Тіберій" (ТІВЕРЮУ КАІСАРОС), зроблено з помилкою: САІСАРОС. Монети з такою помилкою не були відомі нумізматам до публікації фотографії Туринської Плащаниці.
Лише після цього в різних колекціях було знайдено п′ять подібних монет. "Лепта Пилата" вказує на найбільш давню можливу дату поховання — 30-і рр. після Р.Х. Неможливо навіть уявити, щоб фальсифікатори середніх віків додумались (та й фізично спромоглися) для виготовлення підробки використати раритетні монети І ст. з винятковими помилками. Таким чином, характер тканини і відбиток на Плащаниці "лепти Пилата" дозволяє визначити її вік - приблизно між тридцятими роками та кінцем І ст. після Р.Х., що цілком вкладається в хронологію Нового Завіту.
То ж, тернополяни мають ще 5 днів до 19 березня, щоб на власні очі побачити цю святу реліквію і віддати їй пошану.
|
Дата: 14/03/2007 14:23 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| 10 основних питань для успішного інтерв’ю з кандидатами на роботу | Кадри, як відомо, вирішують все. Або майже все. Співбесіда з кандидатами і оцінка їх відповідності посаді – важливий етап у підборі кадрів. Читати повністю>>
Кадри, як відомо, вирішують все. Або майже все. Співбесіда з кандидатами і оцінка їх відповідності посаді – важливий етап у підборі кадрів. І головне завдання у роботі внутрішнього рекрутера (кадровика) будь-якого підприємства. А на невеликих фірмах – і самого керівника. Чим більше рекрутер знає про кандидата, тим краще він «озброєний», щоб прийняти вірне рішення. Розуміння того, ЧОМУ кандидат шукає нову роботу, є ключовим.
Ми пропонуємо вашій увазі 10 ключових пунктів, які повинен вивідати та дізнатися кожен рекрутер за всяку ціну.
1. Всі деталі компенсаційного пакета на останньому місці роботи. Необхідно точно дізнатися як побудована система доходів кандидата. Базова ставка зарплати – часто тепер лише верхівка айсберга. Складіть повний список усіх додаткових виплат кандидату і його виплат по кредитам. Якщо ваша компанія не в змозі запропонувати кращі умови – ви втрачаєте час.
2. Час на дорогу до роботи і назад. Який вид транспорту, чи є пересадки? Якщо проїзд до вашої компанії буде для кандидата більш втомливим, ніж до його попереднього місця роботи, скажіть про це прямо та проаналізуйте його реакцію. Якщо ж дорога скоротиться чи полегшиться, підкресліть це та використовуйте для «продажу» вакансії.
3. Різниця між «Що я хочу» і «Що вони пропонують». Ніхто просто так не змінює роботу. Кожен хоче щось покращити, отримати щось, чого йому раніше бракувало. Дізнайтеся, чому людина вирішила поміняти роботу і визначте, чи є ЦЕ у вашій компанії для нього. Таким чином, ви матиме можливість обрати подальшу тактику переговорів.
4. При яких обставинах йому працюється найлегше? Самостійно чи в команді, зранку чи ввечері, в окремому кабінеті чи гамірному офісі? Чи здатен він до монотонної, рутинної роботи? Вписується він у колектив і чи підійдуть йому «правила гри»?
5. Всі сильні сторони і головні слабкості. А також можливі об`єктивні обмеження. Запитайте, яку роботу йому не подобається виконувати, які функції для нього неприємні. Адже ми рідко добре виконуємо неприємні речі.
6. Чого взагалі він очікує від нової посади? Дуже важко презентувати посаду і не розуміти, чого насправді хоче кандидат.
7. Чи є у кандидата зараз інші пропозиції роботи? Чи проходить він інші співбесіди у ці дні? Завжди питайте у кандидата, які пропозиції він ще розглядає. Якщо у нього вже є три варіанта, а на завтра призначено ще дві співбесіди, то рішення про прийом на роботу потрібно приймати швидко.
8. Для того, щоб остаточно вирішити питання, аби кандидат визначився, потрібно добитися конкретизації відповіді кандидата на 6 питання. Наприклад, якщо основна ціль кандидата – більш висока зарплата, то тут ви повинні з`ясувати, скільки саме? Бо дуже часто наші припущення про такі прості речі розходяться з істинним станом справ.
9. Чи зможе цей кандидат виконувати ЦЮ роботу? В любому випадку ви зобов`язані зробити такий висновок. І не на підґрунті інтуїції, а на основі фактичної інформації, отриманої під час інтерв`ю. Ви повинні взяти за основу успішні результати, яких кандидат досягне раніше на аналогічній роботі або в аналогічних ситуаціях.
10. Чи «впишеться» кандидат у корпоративну культуру вашого підприємства? Погодьтеся, що не кожен, хто добре виконує свою роботу, робить успішну кар`єру. Крім роботи існують люди і стосунки, які формують «корпоративну культуру». Наприклад, порядки у «застібнутій на всі ґудзики» страховій компанії помітно відрізняються від порядків у молодій комп`ютерній фірмі, яку заснували друзі.
|
Дата: 18/10/2006 19:58 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Микита Сеник : „Моя мета – рекорд світу з легкої атлетики“ | Знайомтеся, майстер спорту з легкої атлетики серед спортсменів-інвалідів, тернополянин Микита Сеник. Читати повністю>>
Знайомтеся, майстер спорту з легкої атлетики серед спортсменів-інвалідів, тернополянин Микита Сеник.
Народився 9 січня 1990 року.
Навчається у випускному класі Тернопільської загальноосвітньої школи N9. Цього року (26.06.2006) виконав норматив майстра спорту, тоді ж потрапив у збірну команду України з легкої атлетики. Професійно займається п`ять років. Тренер – Михайло Васірук
Вересень 2006 року– п`яте місце на чемпіонаті Світу, багаторазовий переможець кубків Європи, рекордсмен України на дистанції 60 метрів серед юнаків своєї вікової групи.
У людях найбільше цінує відвертість та безкомпромісність. Спорт – це кар`єра, яку треба будувати - нині, в цей момент, мета – абсолютний чемпіон світу.
- Яким ти бачиш себе?
- Найкращим серед спортсменів - легкоатлетів .
- Чи набридають люди?
- Рідко, але буває.
- Чи часто порушуєш дисципліну у сім`ї?
- Як без того.
- Який відчуття переживає переможець?
- Гордість, навіть, пихатість.
- Кумир є?
- Аса фа Павел (рекордсмен світу на сто метрів)
- Улюблена страва?
- Немає.
- Місце відпочинку?
- Будь-де у товаристві друзів.
- Яким повинен бути суперник?
- Сильна людина, яка поважає тебе.
- Найважливіші зустрічі?
- Знайомство з провідними пара олімпійцями.
- Кохана дівчина є?
- Не скажу.
- Першу перемогу пам`ятаєш?
- 2002рік обласна спартакіада.
- Вважаєш себе відомим серед ровесників?
- Ні.
- Найприємніший подарунок?
- У день ангела 11.06.2006 встановив рекорд України на дистанції 200 метрів(23,78) – четвертий у світовий рейтинзі.
- Грамоти і медалі – як зберігаєш?
- Вдома. 12 медалей, більше 40 грамот.
- Перше, що спало на думку, побажання?
- Сили і любові!
|
Дата: 18/10/2006 20:02 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| Ющенко не хоче звільняти Стойка | Двадцять дев`ятого вересня 2006 року на Тернопільщині з робочою поїздкою перебував Президент України Віктор Ющенко. Читати повністю>>
Двадцять
дев`ятого вересня 2006 року на Тернопільщині з робочою поїздкою
перебував Президент України Віктор Ющенко. Мета візиту – зустріч з
керівництвом Тернопільської області та обговорення стану справ у
регіоні. Главу держави супроводжували заступник Секретаріату Президента
України Віктор Бондар, заступник Міністра освіти і науки України Цезар
Огонь, керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк, керівник
офісу Президента України Андрій Кислинський.
У ході візиту Віктор
Ющенко зустрівся
з головою Тернопільської
обласної адміністрації – Іваном Стойком та провів нараду з керівництвом
області, головною темою якої було: бюджетна політика, стан справ у
агропромисловому комплексі та житлово-комунальному господарстві,
підготовка до зими.
Після завершення наради
Президент зустрівся з представниками засобів масової інформації.
Він заявив журналістам,
що не має наміру підписувати указ про звільнення з посади голови
облдержадміністрації Івана Стойка. Президент також додав, що
влада ніколи не піде на поводу спонтанних рішень відносно заміни
кадрових змін, особливо це стосується областей та районів, і не
допустить, щоб в основі цих рішень лежало будь-яке політичне
мотивування. «Я б радив сьогодні уряду, Прем`єр-міністру не займатися
легкими рішеннями. Ми домовилися, що всі кадрові позиції будуть
прийматися в узгодженому порядку», сказав Віктор Ющенко. «Авралів
ніяких не буде. Це буде продумана політика і максимально віддалена від
політичних кольорів», - наголосив Президент.
Віктор Ющенко порадив
Прем`єр-міністру Віктору Януковичу переглянути кадрову політику, яку
уряд проводить як у центральних, так і в регіональних органах влади.
Глава держави переконаний, що «глибинна зачистка» кадрів, яку зараз
намагається провести Янукович та його команда, скоріше призведе до
негативних наслідків. «Це влада, яка готує собі кризу. Не варто чинити
так із кадрами. Влада повинна зрозуміти, що політизувати всі посади в
суспільстві неможливо», – висловився Президент.
Для досягнення високого
рівня легалізації стосунків між владою і бізнесом Віктор Ющенко
найдоцільнішим вважає перехід на політику зменшення прямих і непрямих
податків. «А те, що у бюджеті наступного року не поставлено жодної
пропозиції на зниження податків – це є колосальний мінус бюджету. Це
програний діалог з бізнесом, заявив Глава держави. –
Політика формування здорових інтересів із бізнесом повинна заключатися
у поступовій, логічній мінімізації прямого бюджетного навантаження».
Віктор Ющенко вважає,
що для об`єднання країни необхідна, перш за все, ідентифікація мови.
Українська національна мова повинна бути державною, офіційною. «Наша
мова потребує колосального розвитку, вона була запущена довгі роки.
Мені соромно як Президенту говорити, що є регіони, в яких ми
не можемо знайти навіть двомовної школи»,– з сумом додав В.
Ющенко.
Президента також
турбують неврегульовані на сьогодні міжконфесійні стосунки, які роблять
погану послугу країні. Влада і ми всі повинні намагатися якомога більше
допомогти тим колам, які стоять в основі врегулювання цього питання і
виходу на єдину помісну церкву. «Робіть по совісті, не будьте
спокійними, не спіть на волі!» - закликав Віктор Ющенко.
Президент переконаний,
що професіоналізм та ефективна кадрова політика у сфері державного
управління досягаються виключно за умови належної оцінки досвідчених
працівників.
Ще одним пунктом перебування Президента України в
Тернопільській області стали відвідини його рідного навчального закладу
- Тернопільського державного економічного університету. Він
прибув сюди не лише , щоб згадати студентські роки, але й розділити
радість святкування 40-ї річниці закладу. Як відомо, цей навчальний
заклад він закінчив у 1975 році.
Біля входу до вузу зібрався великий натовп: молоді студенти та старші
люди міцно тримаючи національні прапори у руках, очікували
Віктора Ющенка.
У ТНУ Президент урочисто перерізав стрічку новоствореної бібліотеки
електронних ресурсів, яка дозволить забезпечити безкоштовний доступ до
Мережі додатково і одночасно 60 користувачам. За його словами, це
унікальні можливості для майбутніх студентів.
Після цього Віктор Ющенко взяв участь у розширеному урочистому
засіданні Вченої Ради університету. Окреме слово сказав
студентам цього закладу. Він запевнив їх, що вони навчаються у школі,
яка дає багаж знань на все життя, школі, яка формує громадян.
— Ті діти, що навчаються у Тернопільському національному
університеті мають честь називатися студентами закладу,
— сказав Віктор Ющенко.
Кажуть, що людина яка володіє освітою, більш дієздатна, крокує своїм
вибором і показує, як краще жити. Такої думки дотримується і наш
Президент. На думку Віктора Андрійовича, українська наука має бути
потрібною бізнесу та державі. Лише так вона зможе отримати шанс на
стабільне і надійне фінансування, а це — головна запорука нашого
інноваційного розвитку.
Президент наголосив, що до становлення навчального закладу величезних
зусиль доклав його перший ректор Леонід Каніщенко. Згідно з Указом
Глави держави, його нагородили ордером Ярослава Мудрого V ступеня. А
сам університет отримав статус Національного. Публіка аплодувала стоячи!
Пан Леонід поділився болючими спогадами дитинства.
— Мені трохи не щастило у житті. Репресований батько та син. І погляди
відповідні, і життя в підпіллі. А тут на Тернопіллі я ніби
вдруге народився. З того часу коли прийшов працювати в університет
(колишній інститут) все почало налагоджуватися, — додав Леонід
Каніщенко.
Віктор Андрійович теж приєднався до слів екс-ректора. Наголосив на
тому, що дуже цінує Тернопільщину, мовляв ця земля дала йому все, що
сьогодні має, перш за все, громадянську позицію.
Президент відзначив, що влада бачить одним зі своїх пріоритетних
завдань реформування галузі освіти. Це б передбачило підвищення статусу
вчителів, покращення умов їх роботи. За минулий рік, за словами Віктора
Ющенка, заробітну плату вчителів підняли на 52 відсотка. Але це не є
зарплата, якої потребує сьогоднішній вчитель.
Говорячи про вищі навчальні заклади України, Віктор Андрійович
наголосив на великій увазі держави до проблеми подолання корупції при
вступах до вузів. Тепер, починаючи з нового навчального року, в усіх
навчальних закладах вступні іспити будуть проходити за
тестовою системою. Таким чином Президент вважає, що здолає це
корупційне дерево. За його дорученням утворено робочу групу, яка
розроблятиме концепцію реформування науки.
|
Дата: 05/11/2006 12:44 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Тернопільські регбісти виграли у киян | У суботу, 29 вересня, в Тернополі відбулася чергова календарна гра чемпіонату України з регбі між командами СК«Будівельник» (Тернопіль) та любительським регбійним клубом «Орки» (Київ). Читати повністю>>
У суботу, 29 вересня, в Тернополі відбулася чергова календарна гра чемпіонату України з регбі між командами СК«Будівельник» (Тернопіль) та любительським регбійним клубом «Орки» (Київ).
У команді суперника грають як любителі, так і професіонали, які давно утвердилися на регбійній мапі надають перевагу відкритому командному регбі, вирізняються стильною аристократичною грою.
На початку гри тернополяни взяли ініціативу до свої руки і повели рахунок. Київська команда вперто не здаваласяч, але перевага «Будівельника» була очевидною. Тому гра закінчилася з рахунком 29х7 на користь тернополян. Після результатів цієї гри піджопічні Сергія Колесника є на ІІІ місці турнірної таблиці після хмельничан та рівненчан.
Непогано грали усі спортсмени, особливо допомогли команді Юрій Щирба, Станіслав Сарнак. Бомбардир команди Олександр Крутовський виконав дві реалізації. Видовищну гру показав лідер сутички Іван Ярема.
«На відміну від попередньої гри з рівненчанами, - коментує тренер «Будівельника» Юрій Щирба, - цього разу наша команда в стаціонарних положеннях грала як монолітний колектив, що дало можливість реалізувати переваги. Набутий молодими гравцями досвід показав кращу гру віялом. Регбі стає щораз популярнішимвидом спорту у Тернополі . До нас приходять нові гравці, швидкісні, сильні. Тож у недалекому майбутньому уболівальники побачать згуртовану нову команду, молоду, динамічну, видовищну. Сьогодні ж у складі «Будівельника» чимало ветеранів львівського регбі.
Ця перемога додала наснаги до боротьби в наступній грі, з регбійним клубом «Хмельницький» яка відбудеться 14 жовтня на полі господарів».
|
Дата: 18/10/2006 20:03 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| Дещо про пенсійне забезпечення педагогічних працівників | Розмір пенсії обчислюється з середньомісячного заробітку, одержуваного перед припиненнням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років. Читати повністю>>
Відповідно до статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсії за вислугу років встановлюються окремими категоріями громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що має право на пенсію за віком. Розмір пенсії обчислюється з середньомісячного заробітку, одержуваного перед припиненнням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років.
— Який розмір пенсії за віком?— запитую.
— Відповідно до статті 19 Закону пенсії за віком призначаються в розмірі 55 відсотків заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 відсоток заробітку, але не менше як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії, — каже Володимир Гловак, юристконсультант.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.
— Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв`язку зі збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості. Максимальна пенсія не може перевищувати розміри трьох мінімальних пенсій за віком, — додав Гловак.
|
Дата: 18/10/2006 20:10 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Принц на білому «Мерседесі» | Якось три подружки зібралися, як завжди, на великій перерві обговорити події минулого тижня. Читати повністю>>
Якось три подружки зібралися, як завжди, на великій перерві обговорити події минулого тижня. Хоч разом вони ще з дитсадка, їхні багатоповерхівки дивляться вікна у вікна, змалку всі хотіли бути лікарями, до однієї групи в університеті потрапити не вдалося.
—«Мерседес». Аж на тротуар трохи заїхав, - захоплено розповідає Галя. - Дверцята відчиняються: «Дівчино, куди вас відвезти?» Дивлюсь, за кермом такий красень! Уп`ялив у мене очі. Я кажу, дякую, мовляв, але ось мій будинок. Та й взагалі — за кого ви мене маєте? А він: «Дівчино, я через вас правила порушив, тут лівого повороту немає, а я задивився на ваше волосся і повернув». Уявляєте?
— І як той «Мерседес» виглядає? — насмішкувато питає Ольга.
— Довгий такий і сріблястий, — каже Галка. — Не віриш?
— Вірить, вірить, — примирливо каже Іра. — Розповідай далі.
— Що, що... — Галина зітхає. — Вмовив мене. Навколо кварталу об`їхав і он на тому розі висадив. Звати його Володимир. Він бізнесмен, у закордонній фірмі працює! Одягнений — просто здуріти можна!..
— Після хімії тікаю, - оголосила Галя. - Побачення з Володьою!
- Здуріла, - прокоментувала різка й пряма Оля.
-Справді, - обережно зауважили Іра, - чи варто тікати з пар? Коли відпрацюєш «енки»? А до речі, хіба Володя в цей час не на роботі?
-Боже мій, які ж ви зануди! - простогнала Галя. - Подумаєш, пари... У нього, може, якась година вільна випала, і він зі мною хоче її провести. Адже ми кохаємо один одного!!!
- Вже? - зі здивуванням запитала Оля. - Коли ж це ти встигла так уклепатися?
- Облиш її, - заступилася Ірина.
А далі все закрутилося, як у кіно. Нові подробиці Галкиного роману були приголомшливими. Вона повідомляла їх подругам в основному по телефону, оскільки в університеті з`являлася рідко. У її розповідях фігурували поїздки в автомобілі, шикарні ресторани, сауни та дискотеки, де грало шампанське і димів «Мальборо». Палкі освідчення і гарячі поцілунки. Сесію дівчата здали. Завтра починалися канікули. - Їду з ним у Туреччину, - мовила Галя. - У нього ділове відрядження. Пропадати так пропадати.
— Щасти тобі! — з добродушною посмішкою сказала Ірка.
— Тільки без дурниць! — додала Оля.
Залишившись удвох, дівчата обмінялися поглядами..
— Бреше — хоч би змигнула! — Ой, виведу її на чисту воду...
— А навіщо? Кому гірше від Галкиної брехні? Дивись, вона ж така гарна, як модель. У неї й повинні красені на «Мерседесах» закохуватися. Дякувати Богові, все, що вона наплела — просто вигадка.
Звичайно ж вони знають, що немає в Галини ніякого Володимира, ніяких побачень. І поїде вона зовсім не в далеку Туреччину, а до бабусі в село. Знають, але мовчать. Адже мрії такі вразливі. А багаторічна дружба так дорого коштує.
|
Дата: 18/10/2006 20:13 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Світ Снігової королеви | Пригадую, як іще на початку 90-х років, завітавши досить-таки недрібною компанією на філіжанку кави, розраховуватися з барменом брався перший-ліпший з товариства, ані гадки не маючи, що може бути по-і Читати повністю>>
Пригадую, як іще на початку 90-х років, завітавши досить-таки недрібною компанією на філіжанку кави, розраховуватися з барменом брався перший-ліпший з товариства, ані гадки не маючи, що може бути по-інакшому. Тоді ми переповідали неймовірну, як на той час, історію, що за кордоном кожен - навіть батько з сином, звикли платити окремо.
Минуло не так багато часу, а мої спогади вже й для мене стали видаватися малоймовірними. Настільки змінилися часи і звичаї. А з ними - і ми.
Перші іномарки на вулицях Тернополя, нетрадиційні для радянських архітектурних проектів новобудови чи перебудови сприймалися з приємною гордістю – нарешті місто з «совкового» поступово перетворюється на європейське. І нехай авто не тобою куплене, не тобі жити в новому будинку – це обличчя твого краю, твого міста, отже – і твоє. Тоді ще не усвідомлювалося, що таке почуття гордості незабаром сприйматиметься як атавізм, як пережиток минулого, бо й корені його – усе в тому ж «совковому» минулому, у вихованих на кращих зразках світової культури цінностях – людяності, порядності, чесності, доброзичливості.
Не усвідомлювалося тоді, що гряде епоха «нової цінності» - всевладної грошової одиниці: умовної чи конкретної, вираженої у готівці чи в безготівковому розрахунку. Не розуміли цього ми. Проте більш прагматичні і підприємливі, немов дочекалися свого часу. Навики переслідуваних раніше нелегальних занять – «форцовки», «спекуляції» в поєднанні із здоровим апетитом до розкоші, індивідуалізмом розкували уяву, розсунули межі можливого і дозволили «піднятися» на той чи інший рівень матеріального благополуччя.
На жаль, разом з тим почав змінюватися і світ людських взаємин. Кудись зникли щирість і привітність, доброзичливість – в обличчях, розмовах, вчинках. Натомість прийшла пора змагань – змагань за владу, за гроші, за майно. Точніше – саме за гроші, бо влада потрібна для грошей, гроші наділяють владою, збагачують майном. І ці змагання відкинули геть всілякий «непотріб» - почуття, милосердя, взаємопідтримку. Ці поняття підмінив холодний, тверезий розрахунок. Розрахунок, де за одиницю виміру визначено гріш…
Ми з друзями і далі продовжуємо приходити на філіжанку кави. І розраховується за барною стойкою перший-ліпший із нас. І ми вже не розповідаємо «небилиць», як за кордоном батько з сином… – сидячи за столиком, ми спостерігаємо, як батько з сином…
Ми й далі «стріляємо» один в одного цигарки і гаємо час на «несерйозні», неділові зустрічі. Нам приємно бачити на вулицях дорогі шикарні авто, проходити повз сяючі вітрини і милуватися чудовими архітектурними новобудовами. І водночас з наших облич, з розмов, з душ зникли спокій і впевненість, з`явилися тривога і смуток…
Ми почали змерзати у світі, який не прийняв нас – вихованих на казках, де добро перемагає зло, а золото перетворюється на вуглинки… У світі Снігової королеви.
|
Дата: 18/10/2006 20:24 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| На українську вечірку вдягни українське! | Молодіжна реферантура Тернопільської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів провела молодіжно-мистецький захід “Українська вечірка”. Читати повністю>>
Для популяризації української пісні та виховання у молоді пошани до української культури Молодіжна реферантура Тернопільської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів провела молодіжно-мистецький захід “Українська вечірка”. Захід відбувся 27 жовтня в приміщенні молодіжного центру “Червона рута”.
Організатори заходу зазначають, що обов’язковою для всіх присутніх на вечірці була наявність одного з елементів українського одягу. Адже їхня мета — привернути увагу молоді та громадськості до нагальної потреби засилля російської музики на радіо, телебаченні та в розважальних закладах Тернополя.
Не менш важливим, на думку Молодіжної реферантури, є підтримка українських молодіжних гуртів і відродження в Україні українських звичаїв та традицій. Тому для поширення серед молоді української музики різного спрямування Молодіжна реферантура ТООН КУН представила під час “Української вечірки” виступи молодіжних гуртів Тернополя: “Еліс”, “Флюгер”, “Вогні цитаделі”, “Добрий вечір”, “No comment”, а також українську забаву, яка включала дискотеку та розважальні конкурси.
|
Дата: 13/11/2006 02:10 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| І знову цензура?! | Поняття наклепу тісно пов’язане з оціночними моральними категоріями честі й гідності. Вони відображають моральну цінність особистості і являють собою суспільну та індивідуальну оцінку моральних якосте Читати повністю>>
Поняття наклепу тісно пов’язане з оціночними моральними категоріями честі й гідності. Вони відображають моральну цінність особистості і являють собою суспільну та індивідуальну оцінку моральних якостей людини. Заперечувати або применшувати ці якості іншої людини - означає ганьбити її в уявленні інших людей.
Кримінальна відповідальність за наклеп, тобто поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, була передбачена ст. 125 Кримінального кодексу УРСР 1960 р. При прийнятті нового Кодексу 2001 р. Верховна Рада України декриміналізувала це діяння, таким чином фактично визнавши невелику суспільну небезпеку даних діянь.
Та нещодавно з’явилася інформація про те, що депутат від фракції БЮТ Антон Яценко подав законопроект про відновлення у кримінальному кодексі України статті про кримінальну відповідальність за наклеп. У випадку утвердження цього законопроекту, незабаром журналістів знову почнуть саджати у тюрми.
Нагадаємо, Антон Яценко, який у свій час був віце-президентом Тендерної палати України, відомий серед журналістів своїми спробами нав′язати пресі власну, найчастіше далеку від реалій, думку про діяльність ТПУ.
Швидше за все, законодавча ініціатива Антона Яценка не є виключно особистою ініціативою народного депутата, а виражає позицію всього Блоку Юлії Тимошенко. І саме це найбільше насторожує, адже ініціатива походить від партії влади.
У разі прийняття законопроект істотно погіршить ситуацію навколо свободи слова та інформації, обмежить можливості здійснення друкованими ЗМІ функції інформування суспільства, піддавання аналізу і критиці дій державних діячів. Такі законодавчі нововведення можна розцінити як намагання ввести цензуру та контроль за ЗМІ, „посилити відповідальність за розповсюдження інформації, яка може не сподобатися державі”.
Варто зауважити, що у вересні 2006 року Партія регіонів вже намагалася відновити кримінальну відповідальність за розповсюдження інформації. З даним законопроектом виступив регіонал Василь Кисельов. Проте, тоді журналісти назвали ініціативу Партії регіонів тиском на ЗМІ і організували громадянську кампанію «Руки геть від свободи», яка передбачала блокування відповідного законопроекту. У результаті законопроект був відкликаний.
Також своє негативне ставлення до наявності в Кримінальному кодексі подібної норми висловила і Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі – консультативно-дорадчий орган при Президенті України (Заява Комісії від 14.09.2006).
Члени Комісії були переконані, що відновлення такої відповідальності може стати серйозним кроком назад на шляху забезпечення свободи вираження поглядів.
«...Кримінальна відповідальність за наклеп суперечить стандартам свободи слова, оскільки є надмірним засобом захисту проти порушення права особи на честь та гідність. Це було неодноразово підтверджено в рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких наголошується, що притягнення до кримінальної відповідальності за наклеп суперечить принципам демократичного суспільства. У своїх рекомендаціях Рада Європи та ОБСЄ закликали скасувати кримінальну відповідальність за наклеп.
Тому відновлення кримінальної відповідальності за наклеп вкрай негативно вплине на стан свободи слова в Україні, надмірно обмежить свободу журналістської діяльності. Це також суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини, стандартам Ради Європи та ОБСЄ», – говориться у Заяві Комісії.
Крім того, згідно із позицією Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації щодо встановлення кримінальної відповідальності за наклеп і образи (яку було розповсюджено у березні 2003 р.), наявність в законодавстві такого положення, зокрема, для обмеження журналістської діяльності, є ознакою тоталітарної форми політичного режиму в державі. Крім того, європейське законодавство містить поняття “оціночні судження” журналістів, правдивість яких не підлягає доведенню. А вимога від журналіста щодо доведення правдивості свого оціночного судження є порушенням свободи вираження поглядів.
Отже, таким чином намагаючись відновити кримінальну відповідальність журналістів за наклеп, БЮТ вкотре порушує права громадян на свободу слова, волевиявлення думок та розповсюдження інформації. Хоча цим, мабуть, Блок уже нікого не дивує, адже, зважаючи на те, як до свободи слова у нашому місті ставиться голова обласного осередку «Батьківщина» Василь Деревляний та його поплічники (про це не раз писали місцеві ЗМІ), то йому такий законопроект тільки на руку, адже дозволить чинити свої протиправні діяння, не боячись нікого і нічого.
То що ж виходить: начебто політики усіма силами прагнуть до Європи, по всіх-усюдах кричать про вільну демократичну державу, а на ділі висувають законопроекти, які паплюжать Україну, її честь, гідність та незалежність! То чи за таких державних діячів ми голосували? Чи у такому суспільстві прагнули жити, адже всім зрозуміло, що прийняття даного законопроекту – це крок назад, повернення у ті далекі страшні часи, коли неугодних владі розстрілювали чи відправляли у заслання. Невже і ми до того йдемо?
|
Дата: 06/03/2008 11:06 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Правоцентристи об’єднаються у силу, «здатну боротися не за владу, а за інтереси громади» | 3 листопада у Міській раді відбувся круглий стіл, на якому представники ультраправих сил говорили про об’єднання в єдину правоцентристську партію. Читати повністю>>
3 листопада у Міській раді відбувся круглий стіл, на якому представники ультраправих сил говорили про об’єднання в єдину правоцентристську партію.
Заяву мали підписати 11 партій національно-демократичного спрямування від Тернопільських міських організацій: УНП, Народний Рух України, «Пора», КУН, ВО «Свобода», УРП «Собор», Християнсько-демократичний союз, Республікансько-Християнська партія, «Україна Соборна». Невідомо чому, на засідання не з’явилися представники двох політичних партій «Реформи і порядок» та Партія захисників вітчизни.
У заяві також вказано, що на рівні міста започатковують переговорний процес, результатом якого має стати створення єдиної правої партії.
Склавши заяву «круглого столу», партії не могли узгодити її остаточного змісту. Метою цього об’єднання було створення впливової правої політичної сили, «здатної боротися не за владу, а ефективно боротися за інтереси громади». Такими були поправки до положень заяви представника Тернопільської міської організації Народного Руху України Анатолія Вихруща.
Не дійшло консенсусу і Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке перш, ніж створити єдину партію, вимагало від усіх політичних представників установчих документів.
Представник обласної організації ВО «Свобода» Олег Сиротюк зазначив, що ідея об’єднання в єдину партію є зараз актуальною, проте, «якщо ми говоримо про єдність, нам потрібно все таки більш прискіпливо ставитися до політичних сил, щоб під час спільної праці не виникало різне бачення життєвих ситуацій, державотворчих процесів, а також питання НАТО та ЄС.
Він відверто заявив, що не ознайомлений з програмними документами усіх політичних партій, зокрема Партії захисників вітчизни та «України Соборної». І запропонував, перш за все, ознайомитися з усіма програмними документами, «а тоді вже говорити про об’єднання» чи «партію».
Представник Української Народної Партії Михайло Джус зазначив, що питання об’єднання національно-патріотичних сил в єдину правоцентристську партію назрівало уже давно.
- Ми не знаємо, коли будуть наступні вибори. Вони можуть бути і передчасними, але чи готові зараз національно-патріотичні сили до виборів? Я впевнений, що жодна політична партія не здатна самостійно пройти на виборах, – запевнив він.
Михайло Джус був упевнений, що лише об’єднана правоцентристська партія може прийти до влади і працювати на Україну, а тоді прокоментував події «круглого столу»:
- На першому засіданні круглого столу політичних партій національно-патріотичного спрямування розглядалися й питання створення координаційної ради, ініціативної групи по розробці положення, майбутньої політичної сили. На засіданні були присутні дев’ять партій, я думаю, що у перспективі їх кількість зросте.
Представник УНП сказав, що до новоствореної партії увійдуть лише партії національно-патріотичного спрямування. Пізніше вона переросте в єдину правоцентристську.
На засіданні круглого столу не могли вирішити й того, чи буде це «об’єднання», а чи «партія». Проте, як сказав пан Джус «на даний час це поки що є об’єднання, але в перспективі це буде партія».
- Яку вона буде мати назву ми ще не вирішили, звичайно, що я, як голова міської організації Української Народної Партії, хотів би, щоб була наша назва, тому що ми вже входимо в Європейську Народну партію. Але ми не маємо нічого проти, якщо буде інша назва, тобто ми готові до об’єднання, і я думаю, що лідери мають перебороти свої амбіції і все таки йти на об’єднання. Назва партії буде проголошуватися на з’їздах відповідних політичних сил, - сказав Михайло Джус.
А на запитання, чи можливо, що представники БЮТу увійдуть до об’єднання, відповів:
- БЮТ має лівоцентристську ідеологію. У перспективі на наступних парламентських виборах буде 3-4 політичних сили, зокрема на базі Регіонів (думаю, що вони змінять свою назву), це буде центристська партія, на базі БЮТу – лівоцентристська партія, мабуть, на базі Народного союзу – ліберальна, а також націонал-патріотична партія. Наступне засідання буде проведене 25 листопада – до Дня Голодомору.
Думки з приводу… Василь Ященко, УРП «Собор»:
- Якщо ми зібралися вирішувати такі нагальні питання, то давайте робити так, аби не виникло протиріч за владу, хто потужніший, кому яка посада, хто має більше переваг, а вибрати мудру раду. Ми будемо в єдиному блоці, об’єднанні, партії, щоб тернополяни знали, що ми єдині… І в нас одна мета: створення єдиної правої сили.
|
Дата: 13/11/2006 02:17 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Секретар міськради ще не готовий давати прес-конференціЇ | Робота депутатського корпусу, підготовка документів для розгляду на сесіях міської ради - такою була тема планової, у понеділок, 6 листопада, прес-конференції в Тернопільській міській раді. Читати повністю>>
Робота депутатського корпусу, підготовка документів для розгляду на сесіях міської ради - такою була тема планової, у понеділок, 6 листопада, прес-конференції в Тернопільській міській раді. Її вперше проводив секретар ради Тарас Білан. Він, зокрема, зазначив, що своїм найголовнішим завданням на посаді вважає забезпечення прозорості роботи депутатського корпусу.
Щодо просування черг на отримання житла, Т. Білан заявив, що не буде внесено до порядку денного роботи сесії жодного проекту, який не передбачатиме виділення для міста спершу 6 відсотків від будівництва. Надалі цю цифру він планує поступово збільшувати до 15.
На традиційне вже для нових членів команди Р. Заставного запитання, ким він є насамперед - членом фракції БЮТу чи секретарем ради, яку очолює мер міста, Тарас Білан заявив, що він є, перш за все, представником тих п`ятдесяти п`яти депутатів, які за нього проголосували. Все ж на решту запитань він відповідав як представник БЮТу. Не відповів лише на запитання, чому перенесено сесію міської ради.
Як повідомив Тарас Білан, перший заступник міського голови Олена Лакома вже оформлена на роботу в мерії, проте ще перебуває у відпустці за попереднім місцем роботи (!!!). Коли ж вона вийде з відпустки, то отримає робочий кабінет.
Що стосується питання про головного редактора газети «Тернопіль вечірній», тут Тарас Білан продемонстрував повну некомпетентність. Спершу він «ляпнув», що за попередньої каденції «вечірка» мала тираж у сорок тисяч примірників (напевно, з математикою не досить дружить, бо депутатську каденцію вимірює у чотирнадцять, а не в чотири роки). Далі він заплутався у поясненнях, чия прерогатива пропонувати кандидатуру головного редактора газети, засновником якої є міська рада, заперечуючи тлумачення юриста міськради Олега Левандовського. Тарас Білан насмілився навіть спростувати очевидний факт, що кандидатуру редактора вже було висунуто на розгляд сесії. Не зміг він щось зрозуміле відповісти на моє запитання, як бути з тим проектом рішення, яке було роздане усім присутнім на попередньому пленарному засіданні, в тому числі, і журналістам, в якому було вписане прізвище Юрія Вересюка. До речі, як заявив нам секретар ради, добродій «Юрій Павлович» мав «колись» «якесь» відношення до періодики, бо навіть видавав «якийсь» журнал. Який саме, Білан не знає, бо підтвердити чутки не може, адже «факт» взятий з усної розмови з самим Вересюком. Незрозуміло в такому разі, яким чином добродій Вересюк збирається піднімати тираж, престиж і популярність «Тернополя вечірнього», якщо про вже випущений ним журнал нічого не знають навіть найближчі соратники? Чи не забудуть при такому керівництві «вечіркою» депутати міськради, що існує їхня газета?
Міський голова Роман Заставний, напевно, відчув, що нелегко доводиться на прес-конференції його секретарю, бо наприкінці прес-конференції прибув йому на виручку. Він попросив строго не судити новоспеченого чиновника, адже той лише місяць на новій посаді. Водночас подякував пресі за ознаки розуміння і підтримки, які вже проглядаються у виданнях.
Чому б не розуміти і не підтримувати, якщо робота мерії буде здійснюватися на користь людям? Але поживемо - побачимо...
|
Дата: 13/11/2006 02:21 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| ТНЕУ підписав угоду про співпрацю із Тернопільською обласною радою | Проблеми і перспективи адміністративної реформи, принципи взаємодії органів місцевого самоврядування різних рівнів та багато інших актуальних питань розглядалося під час Міжнародної науково-практичної Читати повністю>>
Проблеми і перспективи адміністративної реформи, принципи взаємодії органів місцевого самоврядування різних рівнів та багато інших актуальних питань розглядалося під час Міжнародної науково-практичної конференції «Організаційні та економічні проблеми розвитку муніципальних утворень», яка відбулася 2-3 листопада 2006 року в ТНЕУ. Цей захід присвячений 40-річчю Тернопільського національного економічного університету та 30-річчю кафедри державного і муніципального управління. Участь у конференції взяли доктори, кандидати наук і молоді науковці з 26 вищих навчальних закладів, представники з 13 регіонів України і Польщі, а також представники з 9 державних органів, науково-дослідних інститутів, приватних підприємств. Зокрема розглядалися такі питання: інституційні аспекти економічного й соціального розвитку муніципальних утворень та технології муніципального управління; ресурсне забезпечення розвитку муніципальних утворень; функціональні механізми управління секторами та функціонально-галузевими комплексами муніципальних утворень.
Найважливішою подією в рамках цієї міжнародної науково-практичної конференції стало підписання угоди про співпрацю між ТНЕУ в особі ректора С.Юрія і Тернопільською обласною радою в особі голови М.Миколенка. Підсумовуючи результати конференції, проректор з наукової роботи і завідувач кафедри державного і муніципального управління Алла Мельник зазначила: «Значну роль відіграла участь представників приватного підприємства «Будівельник», які доповнили роботу конференції своїм практичним досвідом і необхідними для науковців зауваженнями та пропозиціями».
|
Дата: 13/11/2006 02:26 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| «Європрава» для водіїв | Для любителів «сталевих коней» настають справді сталеві часи. А вірніше, їм треба запасатися залізними нервами, бо лише так можна буде пережити весь той шквал новацій, що зараз нахлинув на пересічного Читати повністю>>
Для любителів «сталевих коней» настають справді сталеві часи. А вірніше, їм треба запасатися залізними нервами, бо лише так можна буде пережити весь той шквал новацій, що зараз нахлинув на пересічного автолюбителя. Не встигли затихнути балачки навколо питання страхування відповідальності автовласників, як почали точитися розмови про чергову новацію - посвідчення водія нового зразка. Нові посвідчення нині, за словами самих ДАІшників, такі, що відповідають усім європейським стандартам...
Нові водійські права з пластику видають в Україні. Законом не передбачено обов’язкової заміни старих. Нові права видаватимуть тим водіям, які отримують водійські посвідчення вперше, або ж тим, хто виявить бажання замінити свої старі права.
Українські водійські посвідчення відповідають міжнародним нормам і дозволяють водити авто в інших країнах.
За словами начальника Тернопільського МРВ ДАІ Віктора Пака, новий документ відповідає європейським стандартам і вимогам Міжнародної конвенції дорожнього руху. Він визнаний у Європі і це вже підтвердило транспортне управління Єврокомісії.
- Але посвідчення водія у нас не є посвідченням особи, - зазначив пан Віктор.
- Яка вартість виготовлення нового водійського посвідчення?
- Вартість вироблення водійських прав включатиме плату за власне їх виготовлення. За навчання у школі водіння потрібно буде заплатити 400 гривень. Загалом, водійські права коштують близько 600 гривень.
- Скільки коштує відновлення загублених чи вкрадених водійських прав? Які умови їх видачі?
- Близько 180 гривень. Для того, щоб отримати посвідчення, треба пройти медкомісію і здати фотографію розміром 3х4. Якщо втрачено посвідчення або талон до нього, то в будь-якому випадку отримання документів можливе тільки через іспити.
Посвідчення водія обмінюється або зі здачею іспитів, або без такої. Без здачі іспитів права обмінюються, якщо громадянин має у користуванні власний транспорт і користується ним протягом останніх 12 місяців. Або працює на державній роботі і за ним закріплено автомобіль. У решті випадків заміна посвідчення водія проводиться лише через перевірку знань правил дорожнього руху.
- Як захистити нові посвідчення?
- Насамперед, у посвідченні прізвище та ім’я власника написані українською та латинською мовами, всі графи на новому посвідченні пронумеровані, - пояснює Віктор Пак. - У новому бланку кілька ступенів захисту, наноситься цифрова фотографія, а також вводиться дата, від якої діє кожна категорія. Так що нові посвідчення підробити буде просто неможливо.
- Скільки категорій мають нові права водія?
- У старих правах є 5 категорій. У нових – 13: окремо для дозволу керувати мопедами, скутерами, легківками, вантажівками, тракторами та автомобілями з причепами. Поділу на основні та додаткові немає, - каже пан Віктор.
- Чи можливо отримати українські права за кордоном в українських посольствах?
- Ні, не можливо. Наші громадяни можуть отримати посвідчення водія лише в Україні, або ж змінити українські права за кордоном.
Віктор Пак розповів, що нові водійські посвідчення виготовляють з пластику, а бланк на паперовій основі для захисту від підробок та пошкоджень ламінується. Виготовляють посвідчення на техніці «Пак Єдапс» (програмно-апаратний комплекс) американського виробництва.
- Чи правда, що міліція отримала цю техніку не у власність, а як лізинг?
- Цю техніку як лізинг отримала не тільки Тернопільська область, але й інші області України. Вона досить дорога.
За словами пана Віктора, спеціальні апарати для виготовлення бланків національного посвідчення водія на пластиковій основі отримали усі МРВ ДАІ області. До цього часу отримати так звані «європейські» права мали можливість лише кияни. Пластикові права коштують набагато дорожче, але зажили попиту серед водіїв, які мандрують за кордон. Тамтешні поліцейські більш прихильно ставляться до власників зроблених «під Європу» прав та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу.
- Протягом якого терміну діятимуть нові водійські права?
- Нові права водіїв – безстрокові. У разі зношення їх можна поновити.
- Хто найчастіше виготовляє міжнародні водійські посвідчення?
- Нові водійські права в Україні є національним документом, а не міжнародним. Проте, міжнародні перевізники виробляють права, які вони самі називають «міжнародними». Але, фактично, це є додаток до водійських прав на мовах держав Євросоюзу. Він, практично, дублює водійські права.
|
Дата: 13/11/2006 02:34 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| ЗАЙНЯТІСТЬ – СОЦІАЛЬНИЙ ПРІОРИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ВАГИ | “Cитуація, що склалася із зайнятістю молоді в сільській місцевості Тернопілля, потребує особливої уваги з боку держави” Читати повністю>>
“Cитуація, що склалася із зайнятістю молоді в сільській місцевості Тернопілля, потребує особливої уваги з боку держави”
5 листопада в Україні святкували День працівника соціальної сфери. Це професійне свято тих, хто свій життєвий вибір пов’язав з практичним втіленням соціальної політики молодої Української держави. До соціальної сфери належить і Тернопільський молодіжний центр праці, який покликаний сприяти ефективному розвитку ринку праці Тернопілля, розв’язанню проблем працевлаштування нашої молоді. Які ж проблеми турбують суспільство у сьогоднішній час, вирішила поцікавитися у директора Обласного молодіжного центру праці Святослава Абрам`юка.
Як розповів Святослав Юрійович Абрам`юк, центр утворений обласною державною адміністрацію при управлінні у справах сім“ї, молоді та спорту, що у своїй діяльності взаємодіє зі службою зайнятості, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами, закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, органами внутрішніх справ, підприємствами, організаціями та об’єднаннями громадян.
Сьогодні в умовах демократизації суспільства і переходу до ринкових відносин стає актуальною проблема інтеграції молоді в суспільні структури та включеність її в економічну діяльність. Успішність молодого покоління на ринку праці залежить від особистісних характеристик, спроможності держави забезпечити підготовку молодого спеціаліста та врегулювати відносини між працівником та роботодавцем.
З року в рік проблеми освіти, зайнятості, соціальної захищеності стають все більш відчутнішими для сільської молоді. За словами Святослава Юрійовича, ситуація, що склалася із зайнятістю молоді, потребує особливої уваги з боку держави. Адже наше майбутнє покоління складає соціальну базу періоду економічних реформ і виступає її потенційною творчою силою.
— Суспільство надає особливої ваги питанням зайнятості. Вони не з учора вважаються вектором активної соціальної політики, оскільки масове безробіття породжує напруження на ринку праці. Наша область, на жаль, серед „найбезробітніших” в Україні. Що ж ускладнює ситуацію?
Ні для кого не секрет, що стан ринку праці віддзеркалює економічний рівень як у країні в цілому, так і в розрізі регіонів. Свого часу народне господарство пережило глибоку кризу. Згортання виробництва, простої чи закриття підприємств призвели до масових вивільнень тих, хто, працюючи, мав зарплату і засоби до існування.
Проте є інший тривожний симптом. Тернопільщина – область, де переважає аграрний сектор економіки. За даними обстеження з питань економічно активної частини населення віком 15-70 рр., які проводилися за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП), рівень безробіття, як зареєстрованого, так і не зареєстрованого в службі зайнятості знизився із 10 відсотків за перше півріччя 2005 року до 9,6 відсотка за відповідний період 2006 року. Він є більшим, ніж в середньому по Україні (6,8 відсотка). Рівень зайнятості населення в області протягом першого півріччя 2006 року збільшився на 2,1 відсоткового пункту і становить 52,6 відсотка, але нижчий ніж по Україні — 57,6 відсотка.
Директор молодіжного центру зазначив, що багато сільської молоді зайняті в аграрному секторі, що свідчить про переважання некваліфікованої праці, обмеженість робочих місць на селі, недостатній рівень кадрів. Основними причинами є кризовий стан усіх галузей суспільного виробництва, реформування сільського господарства, до чого суспільство непідготовлене. Всі ці негативні фактори є характерними також і для Тернопільської області, де високий рівень безробіття серед сільської молоді. Така ситуація обертається занепадом життя на селі, погіршенням соціального та матеріального становища й гострими психологічними травмами.
Часто зустрічаються випадки, коли беруть на роботу молодих людей без укладання трудових договорів. Через деякий час їх звільняють, не оплативши виконаної роботи, мовляючи, не справлялися з обов’язками. Через значні порушення з боку законодавства, багато молоді залишається безробітними.
— Яким чином молодіжний центр праці буде вирішувати ці проблеми? — запитую.
— Виконуючи обласну програму зайнятості, центр вишукує різні можливості для розширення як спектру послуг для безробітних та незайнятих громадян, так і для налагодження якісної взаємодії з роботодавцями. Ми буде навчати молодь тому, що слід знати при пошуку робочого місця. Будемо проводити семінари, тренінги що стосуються сучасної методики саморегулювання, основ підприємництва, написання резюме тощо. А також будемо сприяти підвищенню інтересу молоді до самостійного господарювання та підприємницької діяльності.
— Як саме ви будете сприяти працевлаштуванню сільської молоді?
— Сприятимемо створенню молодіжних підприємств на селі шляхом надання юридичних та інших консультаційних послуг, організовуватимемо професійну підготовку, а саме семінари, тренінги. Але найголовніше - це вдосконалення і сприяння роботі районних молодіжних центрів праці, які є значно ближчі до сільської молоді.
|
Дата: 13/11/2006 02:47 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Молодь працюватиме на селі | Сільське господарство країни перебуває нині у стадії реформування. Природа України подбала про його могутній потенціал. Ще на початку ХХ ст. Україна вважалася «житницею Європи» - близько 90 відсотків Читати повністю>>
Сільське господарство країни перебуває нині у стадії реформування. Природа України подбала про його могутній потенціал. Ще на початку ХХ ст. Україна вважалася «житницею Європи» - близько 90 відсотків експортованої Росією пшениці вивозили з України. Чорноземи України визнані кращими чорноземами світу.
Україна має найбільший у світі потенціал для розвитку агропромислової галузі, але сьогодні українським фермерам набагато складніше, ніж, наприклад, в Польщі, Чехії чи інших країнах Євросоюзу. В Україні, за словами іноземних спеціалістів, не достатньо удосконалена агротехніка, посівні матеріали та технологія вирощування. Проте українська продукція конкурентноспроможна з продукцією європейських виробників.
Розвиток агропромислового комплексу аналізували в понеділок у головному управлінні агропромислового розвитку ОДА на прес-конференції Президента Української Аграрної Конфедерації Леоніда Козаченко.
З перспективами та новими програмами розвитку виступив і генеральний директор Української аграрної конфедерації Алєкс Лісіца.
Розвиток агропромислового комплексу аналізували в понеділок у головному управлінні агропромислового розвитку ОДА на прес-конференції Президента Української Аграрної Конфедерації Леоніда Козаченко.
З перспективами та новими програмами розвитку виступив і генеральний директор Української аграрної конфедерації Алєкс Лісіца.
– Бачу великі перспективи та потенціал українського аграрного сектору. Нещодавно Українська аграрна конфедерація розробила нову програму «Студентська ліга», яка передбачає працевлаштування молоді для розвитку аграрного сектору. Ця програма діятиме за фінансової підтримки Уряду Федеративної республіки Німеччини. Планується, що в майбутньому Євросоюз також виділятиме кошти на цю програму, - каже Алєкс Лісіца. - Перший крок у цій програмі – це створення у всіх аграрних університетах студентських осередків.
За словами Алєкса Лісіци, «кастинг» відбудеться 9 грудня в Києві на «Ярмарку аграрних вакансій», де лідери аграрного бізнесу обиратимуть найкращих студентів та випускників аграрних університетів з усієї України. Вони будуть працевлаштовані на сільськогосподарських підприємствах у селах. Програма триватиме щонайменше десять років.
- Уже багато західноєвропейських підприємств таких, як «Крафт», що виробляє картоплю та чіпси, компанія «Стьопфер», «Лупсиру», які розвивають свій аграрний бізнес, зокрема спеціалізуються по виробництву молока, зацікавлені у тому, щоб співпрацювати з українськими аграрними підприємствами, - зауважив Алєкс Лісіца.
|
Дата: 13/11/2006 02:53 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Відновився суд над Саддамом Хусейном | Відновився суд над Саддамом Хусейном - у справі «Анфаль». На цьому процесі колишнього президента Іраку та сімох його соратників обвинувачують у геноциді курдського населення в 1987-1988 роках, коли в Читати повністю>>
Відновився суд над Саддамом Хусейном - у справі «Анфаль». На цьому процесі колишнього президента Іраку та сімох його соратників обвинувачують у геноциді курдського населення в 1987-1988 роках, коли в результаті воєнної операції загинуло близько 180 тисяч іракських курдів, повідомляє супутниковий телеканал «Аль-Джазира».
Перед початком слухань Саддам Хусейн у чорному костюмі і білій сорочці спокійно зайняв своє місце.
Нагадаємо, у неділю екс-президента Іраку Саддама Хусейна визнали винним у справі про вбивство 148 шиїтів у містечку Ед-Дуджейль 1982 року і засудили до страти через повішення.
Назву для операції «Анфаль» взяли з однойменної сури Корану, у якій йдеться про першу перемогу мусульман при Бадрі. Тоді перші мусульмани перемогли «невірних» (немусульман) і розділили трофеї. Слово «Анфаль» з арабської перекладають як «трофеї».
|
Дата: 13/11/2006 02:57 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| МІС – ТЕРНОПІЛЛЯ - 2006 | В рамках Всеукраїнського фестивалю „Зустрічі друзів”, який започаткований в далекому 1993 році, четвертий рік поспіль проходить конкурс краси „Міс Тернопілля”. Читати повністю>>
В рамках Всеукраїнського фестивалю „Зустрічі друзів”, який започаткований в далекому 1993 році, четвертий рік поспіль проходить конкурс краси „Міс Тернопілля”.
1 листопада у святковій залі драмтеатру 14 найкращих (переможниці численних відбіркових турів, які передували фіналу) наших краянок чарували глядачів своєю неповторною красою і змагалися за корону-2006.
Учасниці оцінювалися за 10-ти бальною системою у таких конкурсах:
- перший конкурс – вихід у національних костюмах і привітання учасниць (окрім дефіле, оцінювалися оригінальність костюма і промови);
- другий конкурс – демонстрація ексклюзивного одягу від відомої української (м. Тернопіль) кутюр`є Оксани Бачинської;
- третій конкурс - вихід у купальниках;
- четвертий конкурс – вихід у весільних сукнях, люб`язно наданих салоном „Світлана”.
- Відбувся і традиційний інтелектуальний конкурс...
Зовсім непросто було визначитися журі, та все ж перможців названо:
- Христина РІБУН (17 років, студентка Тернопільського державного політехнічного університету) – „Міс Тернопілля- 2006”;
- Ірина БОЙКО (23 роки) з Тернополя – „Міс фестиваль „Зустрічі друзів”;
- Вікторія КОЛЕСНІЧЕНКО (20 років) з Борщова – віце-Міс;
- Олена КРАВЕЦЬ з Волочиська (16 років, учениця Волочиського професійного ліцею №5) – міс-Фото.
Переможниця отримала диплом від голови журі Олександра Главацького (представник „Міс „Таврійські ігри”, „Міс Княжна України”), який надасть їй право без відбіркових турів спробувати себе у „Міс- Західна Україна 2006”, який відбудеться 15 грудня у Чернівцях.
Міс Фестиваль „Зустрічі друзів” отримала грошову премію від директора товариства „Агробізнес” (головного партнера програми) Олега Собуцького.
Директор телекомпанії TV-4 п. Юлія Винокур подарувала фотоапарат Міс-Фото.
Ексклюзивний диплом та річний абонемент на молодіжні вечірки - „party”, які організовуються розважальним комплексом „Максим”, отримала віце-міс з рук директора цього закладу Максима Мариновського.
Усі 14 дівчат, без винятку, отримали свідоцтва учасників конкурсу, квіти, а номінантки ще і великі симпатичні м`які іграшки на пам`ять.
13-му номеру Інні ЧЕРНЯК (19 років, студентка журналістики ТНПУ), щоб знівелювати стереотип числа, а якщо серйозно, то за правом ексклюзивного голосу голови журі, надано гідне право спробувати себе у найближчому конкурсі „Міс Княжна України”...
Святкову атмосферу вдало доповнювала концертна програма за участю, зокрема, народного артиста України Володимира Шинкарука, який є головним режисером дійства і постійним ведучим програм „Зустрічі друзів” уже багато років...
Заслужені артисти України Володимир Вермінський та Ігор Бердей подарували всім у залі хороший настрій своїми хітами, за що отримали масу добрих овацій.
Маестро Олег Кульчицький (Заслужений артист України) буквально зачарував усіх своє філігранною грою на скрипці. Глядачі довго не відпускали віртуоза...
Елегантну крапку у концерті своєю неповторною енергетикою поставила Народна артистка України Ніна Шестакова...
|
Дата: 13/11/2006 03:03 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Народний колектив індійського танцю „Амріта” відсвяткував день народження | Колектив індійського танцю «Амріта» завжди бажаний гість у Києві, Чернівцях, Польщі і т.д. У травні 2006 року «Амріта» привезла із фестивалю «Нрітьяанджалі» міжнародне визнання світовими майстрами інд Читати повністю>>
Колектив індійського танцю «Амріта» завжди бажаний гість у Києві, Чернівцях, Польщі і т.д. У травні 2006 року «Амріта» привезла із фестивалю «Нрітьяанджалі» міжнародне визнання світовими майстрами індійського танцю — 1 місце серед 18 колективів з усієї України. Компетентне журі високою оцінкою відзначило такі танці: «Натеша Каутвам» (стиль бхаратнатьям), «Гат» (стиль катхак), «Сонце» (творча постановка) і народний танець з горщиками. Молодша група цього колективу вперше виступала на такому солідному заході і була відзначена дипломами за високий професійний рівень під час виконання композицій «Красуня» і «Анардана». Сьогодні Народний колектив індійського танцю «Амріта» працює над новим концертним репертуаром, щоб в черговий раз подарувати тернопільським глядачам красу класичних і сучасних танців. А нещодавно, 5 листопада «Амріта» відсвяткувала свій день народження — 11 років.
У 1995 році цей танцювальний колектив створено із тих, хто був закоханий в індійське кіно, індійську культуру. Всі бажаючі займалися індійськими танцями під керівництвом Еліни Абакарової в БК „Текстильник”. Названо колектив красивим санскритським словом “Амріта”, що означає “напій безсмертя”. Щодо ідеї створення колективу і його народження Еліна Абакарова зазначила: „Мені дуже захотілося поділитися здобутими знаннями і певний час я прагнула знайти однодумців. На конкурсі “Молоді таланти” у Тернополі мій виступ побачив режисер тодішнього будинку культури “Текстильник” — Борис Салабчук. Йому сподобався танець і він вирішив підтримати бажання створити колектив. І це дуже добре, оскільки індійський танець — це космічна кристалізація форми, наповнена глибоким змістом”.
У 1996 році “Амріта” взяла участь у конкурсі “Танцювальна весна” і отримала диплом І ступеня. Упродовж 6 років колектив постійно вигравав перше місце у вищезгаданому конкурсі. У 2002 році – ІІ місце. Проте учасники колективу займалися не тільки танцями. Вони організовували перегляди фільмів, лекційні заняття, готували дослідницькі реферати по культурі Індії, а за твором Рабіндраната Тагора “Королівство карт” поставили невеличку виставу. У 1998 році Ельбльонзький палац культури запросив „Амріту” на гастролі до Польщі, а саме в міста і села Ельбльонзького воєводства.
У 1998 році на Всеукраїнському фестивалі індійського танцю “Ритми радості” у Києві «Амріта» здобула І місце у класичному стилі маніпурі. А в 1999 році колектив отримав звання Народного аматорського колективу профспілок. На жаль, з настанням перехідного періоду в Україні будинок культури «Текстильник» як такий перестав функціонувати і багато творчих колективів опинилися «на вулиці». На разі колектив індійського танцю не має постійної «прописки» і офіційного статусу, але це не заважає брати участь у міжнародних фестивалях і самотужки організовувати різноманітні заходи. Відтак, вдало дебютували танцівниці з Тернополя на Міжнародному фестивалі індійського танцю “Нрітьяанджалі”, який відбувався у Києві 13-15 квітня 2005 року. Упродовж напруженої конкурсної програми тернопільська “Амріта” перемогла у трьох номінаціях: І місце за колективне виконання танцю у стилі бахарата натьям, ІІ місце за колективне виконання танцю у стилі катхак, ІІІ місце за виконання народного танцю зі свічками. Відтак, у загальному заліку — ІІ місце. А цього року дівчатам не було рівних серед виконавців-аматорів.
За 11 років палітра учасників колективу змінилася. З першого складу «Амріти» залишилися найстійкіші і найпалкіші прихильники індійських танців: Еліна Абакарова (керівник), Оксана Сорока, Олена Левкович, Алла Склярова. Окрім того, в основний склад колективу входять Руслана Демкович і її донька Сундарі, Яна Помозибіда, Романія Гап, Юля Чайківська, Юля Ковальчук, Ірина Марко, Люба та Юля Сороки, а також учасниці молодшої групи і студії. Одна з наймолодших «амріточок» Марічка на моє запитання «чому вона займається індійськими танцями» відповіла: «Вони мені подобаються тим, що можна одягнути красивий костюм, багато гарних прикрас і почувати себе справжньою царівною. Я від цих танців вже ніколи не відчеплюся і дуже хочу стати професійною танцівницею».
Міжнародне визнання Народний колектив індійського танцю «Амріта» вже здобув. Тепер дівчата очікують на визнання місцеве, а саме сподіваються, що міська влада нарешті надасть «Амріті» офіційний статус.
|
Дата: 13/11/2006 03:07 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Фехтування як спосіб мислення | Фехтування - це спорт думаючих людей. У ньому потрібно думати на частинки секунди швидше, щоб першим завдати укол. Важко сказати, на якій мапі проявити себе можна найяскравіше. А може спробувати, як г Читати повністю>>
Фехтування - це спорт думаючих людей. У ньому потрібно думати на частинки секунди швидше, щоб першим завдати укол.
Важко сказати, на якій мапі проявити себе можна найяскравіше. А може спробувати, як герої відомого твору Олександра Дюма: «один за всіх, і всі за одного»?
У Тернополі фехтування культивується у дитячо-юнацькій спортивній школі № 2. До неї ми і завітали.
Кабінет директора. Усюди кубки, медалі, статуетки фехтувальників, грамоти. Одним словом - призи. Гам. Рух. Дітлахи губляться у коридорах, батьки вичікуютьть на них у холах. Життя в руслі спорту, яке, за виразами їхніх усміхнених облич, їм до вподоби.
Сьогодні у школі навчаються фехтувати понад 120 молодих людей. Вони щорічно беруть участь у Першостях та чемпіонатах України, міжнародних та світових змаганнях. Щоправда, у самому Тернополі турніри проводяться рідко.
Основні види зброї (всього 6) - рапіра, шпага, шабля. Поділяються на чоловічі та жіночі.
– Поясніть для дилетанта, яка між ними різниця? – запитую у тренера Віктора Духоти.
– Різниця в усьому. Форма клинка, тактика і правила бою – все різне.
Рапіра – вид зброї, що коле, уколи завдаються тільки в тулуб, прикритий електропровідною курткою, що надягається поверх захисного костюма. Ділянка, яка може бути уражена – груди та спина спортсмена. Уколи фіксує спеціальна апаратура. Шпага – зброя, що теж коле, але з великою гардою. Уколи завдаються в будь-яку частину тіла. Це дуельна зброя.
Шабля – зброя, яка, як рубає, так і коле. Удари завдаються в корпус вище пояса, а також у руку й маску. Правила такі ж, як у рапіри, але замість електрокуртки – електрожилет з рукавом.
У різної зброї – різна техніка, різна тактика, але все це - фехтування, олімпійський вид спорту.
– Як новачкові визначити, який вид зброї йому обрати?
– Якщо людина знає, чого хоче, то вона конкретно йде, скажімо, на шаблю, а якщо ж не може визначитися, то тоді можна порадитися з тренером.
– Який вид складніший?
– Кожен з них по-своєму складний. Це взагалі складний, технічний вид спорту. Але й один із найцікавіших, найдавніших. Він був включений до програми перших олімпійських ігор. Кожен особистий бій триває три трихвилинні раунди з перервою на одну хвилину. Попередні бої ведуться до 5 уколів, а фінальні бої й бої на олімпіаді – до 15 уколів.
– Скільки потрібно часу, щоб здобути початкову підготовку?
– Знаєте, у нас іноді бувають туристичні групи, так ми їх за дві години навчаємо фехтувати, а щоб по-справжньому – 2-3 роки. Підготовка майстра спорту займає від 6 років.
– Які основні якості у фехтуванні?
– Їх багато. Це швидкість дії, точність руху, гнучкість, морально-вольові якості, кмітливість, наполегливість, моральність та інтелігентність. Фехтування – це спорт думаючих людей. У ньому потрібно думати на частинки секунди швидше, щоб першим завдати укол. Це можна порівняти з шахами, тільки в шахах можна думати довго, а тут – миттєво. Це мистецтво вдарити, не одержавши відповіді.
– Але у кожної людини є своя, природжена швидкість реакції. Цього, напевно, не змінити?
– Змінити! Ще як змінити! Для цього й тренуємося. Причому фехтуванням може займатися будь-хто. У інших видах спорту потрібні певні навички, а у нас, як я кажу, була б нога і рука. Ну, дві ноги, звичайно (усміхається).
– Як заняття фехтуванням впливають на здоров’я?
- Вони сприяють усьому і всім. Девіз нашої школи: ”Ми навчимо вашу дитину не тільки фехтувати, але і думати”. Готуємо не лише класних спортсменів, також прищеплюємо дітям і дорослим здоровий спосіб життя. Фехтування - це феноменальна швидкість, спритність, координація, витривалість. Неординарність мислення і витримка. Уміння прийняти зважене і правильне рішення в будь-якій ситуації. І найважливіше – займатися фехтуванням може абсолютно будь-яка дитина. Хоча виховати вправних фехтувальників теж справа нелегка.
- Чому молодь обирає цей вид спорту?
- Юні спортсмени цей вид спорту обрали, тому що їм до вподоби швидкість і ризик. Зізнаються, що за роки тренувань характер змінився. Нині відчувають себе впевненіше. Щоправда, на великий старт їх привела звичайнісінька цікавість, а не кумири чи захоплення цим видом спорту.
- Що потрібно, щоб досягти успіху у фехтуванні?
Окрім впевненого володіння своєрідною зброєю, потрібно добре знати фехту. За кожне порушення – штрафне очко Ціль кожного бійця – найшвидше нанести супернику потрібну кількість уколів за відведений для поєдинку час.
У фехтуванні проводять два види турнірів – особисте і командне. В останньому важлива згуртованість команди. Що ж до судді, то, мабуть, лише у фехтувальників він найбільш справедливий – це електроапаратура.
Важливим також є оснащення фехтувальника, яке нині дуже дороге. Щоб спорядити учасника на міжнародні змагання, потрібно від 800 доларів США на одного.
Гордість школи - Олена Кривицька, яка нещодавно виконала норматив майстра спорту, і повернулася у колектив з Чемпіонату України з перемогою - привезла срібну медаль. Також була п’ятою на молодіжних іграх України, і дванадцятою зі 135 учасників на етапі Кубка Світу. «Для мене – це самовдосконалення», - зізнається дівчина.
Паралелі розмови..
Олена Кривицька, спортсменка
Я вважаю себе дуже щасливою людиною. У мене є все, до чого прагнула: улюблена справа, люди, які мене люблять, друзі, навчання. Задля фехтування, правда, іноді доводиться жертвувати навчанням. Але воно цього варте.
Я рішуча, і це часто мені допомагає. Як досягти результатів? Найважливіше - це воля до мети і віра в себе.
Потрібно вміти програвати. Сильний біля сильного росте – як каже Наталя Миколаївна. Для мене вона не тільки тренер, а дуже близька людина, подруга, яка розуміє, підтримує і не ображається на дівочі витівки.
Аура, яка витає у нашому колективі, дає сили до нових перемог, що обов`язково будуть. Фехтування – дуже розумний вид спорту. Як і в шахах тут потрібно навчитися мислити. Характер людини, досвід, технічні дані впливають на результат. Я працюю не тільки для того, щоб навчити учнів фехтувати, а також стараюся допомогти їм пізнати життя.
Наталя Духота, тренер-викладач
Фехтувальник – це особистість, а особистість не має права ображати.
У цьому залі – моя сім`я, мої діти
Тут у мене своє життя, зовсім інше.
Коли відчиняю двері школи, за ними водночас залишаю всі турботи, поганий настрій, особисті проблеми.
Для мене найдорогоцінніша перемога – дружба в колективі. Її не замінять жодні медалі та кубки.
Довідка газети «Нова ера»
Фехтування – чи не найдревніше спортивне захоплення людей. Ще з другого тисячоліття до нашої ери на стінах єгипетських пірамід збереглися малюнки, які нині трактують як праобрази перших спортивних поєдинків: воїни озброєні, на обличчях маски, за грою спостерігають судді.
Перші правила фехтування згадуються у період правління Юлія Цезаря. Кажуть, він готував своїх воїнів до поєдинків на спеціальних шпагах, продумуючи кожен наступний рух.
Офіційною мовою фехтування є французька. Звичайно, у кожній країні користуються рідними термінами. Але на міжнародних турнірах прийнято висловлюватися на мові мушкетерів Дюма. До речі, це єдиний олімпійський вид спорту з французьким акцентом.
Уперше фехтувальники на олімпійських іграх виступили у 1952 році, причому, успішно.
В Україні фехтування розвивається помалу. Наприклад, у нашому краї виховуються кадри фехтування лише в одному спортзалі Тернопільської дитячо-юнацької спортивної школи № 2.
|
Дата: 13/11/2006 03:11 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| ХТО РИЗИКУЄ ПІДХОПИТИ ГРИП, ТОЙ НЕ П’Є ШАМПАНСЬКОГО | Цього року на території області медичні працівники очікують два віруси грипу – типу “А” і “В” Читати повністю>>
Цього року на території області медичні працівники очікують два віруси грипу – типу “А” і “В”
Кажуть, що коли для лікування хвороби пропонують занадто багато засобів, то це означає, що вона невиліковна. У цьому жарті, як і в будь-якому іншому, є велика частка правди. І хоч, як хтось в’їдливо зазначив, що найкращі ліки від нежитю — гільйотина, для лікування ринітів використовують набагато гуманніші засоби.
Наразі йтиметься про грип. Це гостре вірусне захворювання хоч і належить до групи гострих респіраторних інфекцій, але, безперечно, небезпечніше, ніж усі вони, разом узяті. Окрім того, грип має безліч «мастей» і, як хамелеон, щоразу «оформлений» по-новому. Тому, щоб перемогти підступний вірус, розраховувати лише на традиційні засоби не доводиться.
Зважаючи на те, що надворі температура різко знизилася, лікар-епідеміолог обласної СЕС Марія Павалєва, головний лікар міста Володимир Панічев, а також заступник лікаря міської СЕС Нінель Цяпа та лікар епідеміолог міської СЕС Галина Гриняк, вирішили обговорити ризики і загрози грипу серед населення у зимовому сезоні 2006-2007 року. Зустріч з працівниками медичної галузі відбулася першого листопада в тернопільському прес клубі реформ.
Щойно надворі починає “стрибати” погода, як чимало з нас хапаються за носовики, починають чхати й кашляти, одним словом, дається взнаки застуда. Інколи до цих симптомів додається ломота в суглобах, головний біль, температруа, що дає підстави нарікати на початок сезону грипу. Проте, лікарі кваліфікують ці болячки інакше, називаючи їх, здебільшого, сезонними. Адже зазвичай саме у перехідні періоди – восени і навесні та під час різких перепадів температури в іншу пору року маємо справу з так званою застудою. Як зазначив головний лікар міста Володимир Панічев, єдина інфекційна хвороба, яка щороку викликає епідемії, — це грип. Пандемії цього небезпечного вірусного захворювання в 1918, 1957 і 1968 роках забрали життя багатьох мільйонів людей у різних країнах світу. При чому, смертоносний вірус «іспанки» (1918 р.) зажадав вищу плату, ніж Перша світова війна. Перша відома літописно-підтверджена епідемія грипу зареєстрована у VIII ст. н. е. Вірусу грипу знадобилося три століття для того, щоб він досяг Європи.
Грип на сьогоднішній день — найпоширеніше вірусне захворювання. Щорічно на нього хворіють 10-25 відсотків населення, а в періоди епідемій цей показник досягає 80 відсотків. І хоча сам по собі грип, здебільшого, не є небезпечною хворобою, однак він може призводити до серйозних ускладнень. Грип при епідемічних спалахах дає значну сумарну кількість днів непрацездатності, що порушує ритм життя не тільки окремої людини, я й усього суспільства, — додав пан Володимир.
Неможливість ефективного попередження епідемій грипу, за словами головного лікаря міста, пов’язана з відносно коротким набутим імунітетом (в середньому 2-3 роки) та різноманіттям його збудників. Однак щорічне вивчення найбільш поширених вірусів грипу та рекомендації по щепленню проти грипу, дотримання правил санітарно-протиепідемічного режиму, обізнаність населення з принципами лікування грипу в значній мірі може зменшити кількість захворювання та попередити виникнення епідемій.
Цього року на території області медичні працівники очікують два віруси грипу – типу “А” і “В”. Один із них, як зазначив Володимир Панічев, а саме вірус типу А, здатний до пандемічного поширення грипу. До речі, за офіційними даними, в Україні на цю небезпечну інфекцію хворіють близько 10—14 мільйонів чоловік щорічно. Зрозуміло, що в такій ситуації пошук шляхів профілактики набуває особливого значення.
На сьогодні найнадійнішим профілактичним засобом від грипу є вакцинація. Лікар-епідеміолог Галина Гриняк повідомила, що їх є кілька – вітчизняного і іноземного виробництва. Вартість вакцини цього року збільшилася. Якщо торік найдорожча вакцина коштувала 45-50 гривень, то цього року її вартість зросла до 70 гривень.
У цивілізованих країнах уже кілька десятиліть практикують профілактичні щеплення проти грипу — найсучасніший і ефективний засіб запобігання захворюванню. Протигрипозні вакцини почали виробляти понад півстоліття тому, і сьогодні їх уже існує три покоління: цільновірусні (містять цілий інактивований вірус грипу; почали застосовувати в 50—60 роках), розщеплені, або спліт-вакцини (містять поверхневі і внутрішні білки вірусу, 60—70-ті роки) та найсучасніші (найбільш очищені) — субодиничні (містять лише поверхневі антигени вірусу, які необхідні для створення імунітету). Перевага субодиничних вакцин полягає в найнижчому рівні реактогенності (побічних ефектів) при високій імуногенності (захисній ефективності). За словами заступника лікаря міської ради Нінель Цяпи, лікування звичайними засобами може винести з кишені набагато більше зазначеної суми. До того ж, не всі ліки мають лікувальну властивість, більшість із тих, які рекламуються, знімають лише симптоми захворювання, проте не можуть повністю погасити хворобу. Чи не краще буде зробити собі вакцинацію!
— Масову вакцинацію можна проводити, врахувавши дві умови. По-перше, вакцини мають бути виготовлені з актуальних штамів вірусів, тобто тих, які прогнозовані як збудники можливої епідемії в країні. Тому сьогодні виробники цих препаратів щорічно змінюють їх склад відповідно до рекомендацій ВООЗ, що є гарантією їхньої відповідності, отже — ефективності. По-друге, вакцини не повинні шкодити організму. В Україні вакцинація населення проводилася з 70-х років по 1996 рік, причому неактуальними протигрипозними вакцинами, — додала пані Нінель.
Багато людей плутають грип із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка здебільшого починається з нежиті, кашлю і т.п. Як правило, перебіг ГРЗ порівняно легкий і не призводить до розвитку тяжких ускладнень, проте, ця недуга потребує пильної уваги до режиму лікування. Нерідко, прагнучи пришвидшити одужання, люди порушують (або й взагалі ігнорують) призначення лікаря і, за порадою своїх знайомих, вдаються до так званого посиленого лікування із застосуванням сильнодіючих засобів. Небезпечність такого лікування полягає в тому, що необгрунтоване вживання, наприклад, антибіотиків чи сульфаніламідів, спричинює алергізацію організму та шкідливо позначається на стані нирок і печінки, які є органами переробки та виведення цих ліків.
Потрібно також знати, що “обов’язкове” (за допомогою медикаментів) зниження температури тіла до нормальних показників затримує утворення в організмі інтерферону, утруднює виявлення ускладнень і подовжує тривалість хвороби.
— Які ж ознаки грипу?, — запитую.
— Симптоми грипу супроводжуються болем очних яблук, суглобів, відчуттям ознобу через підвищення температури і т.п. Джерелом інфекції є хвора людина. Коли вона кашляє, пчихає або просто розмовляє, в повітря з дихальних шляхів потрапляє безліч вірусних часток. Опинившись у дихальних шляхах здорових людей, вони спричиняють розвиток захворювання. Вірус грипу є надзвичайно заразним, для інфікування людини достатньо лише 320 вірусних часток, хворий же під час кашлю розповсюджує в середньому до 60 тисяч інфекційних доз, а чхаючи – до 120 тисяч. Отож, лише один хворий на грип може заразити приблизно 20 осіб, які перебувають поблизу! Водночас у тих, хто вже перехворів на грип, відсутній стійкий імунітет. Упродовж одного сезону в популяції можуть циркулювати одночасно декілька різновидів вірусу грипу, тому можливе повторне захворювання на цю недугу однієї людини. Крім цього, грип може спричинити важкі ускладнення в осіб будь-якого віку та стану здоров’я, особливо часто в дітей, людей старшого віку й ослаблених, та призвести до загострення хронічних хвороб, — розповів Вододимир Панічев.
Цього року в області зафіксовано лише 32 особи, які пройшли щеплення від грипу, плюс 150 осіб, які щепилися цієї весни. Не всім відомо, що дія вакцини починається з сьомого дня після її введення і лише на 14 день можна стверджувати, що хвороба не матиме доступу до організму, — додав лікар.
— Як же в цей час зміцнитися, аби запобігти застуді, ГРЗ та грипу?
— Восени потрібно ставитися до себе з більшою увагою, мати повноцінний – не менше, ніж по 6-8 годин сон, більше бувати на свіжому повітрі, відпочивати і уникати стресів. Дуже корисне загартування організму. Його, звісно, краще розпочинати влітку, та нині можна розпочати загартування з допомогою контрастного душу. Він добре стимулює наднирники, які є комірчиною гормонів і ферментів, а відтак – посилює імунітет.
Медики запевняють, що важливе значення має повноцінне харчування. Адже одні клітини в нашому організмі постійно відмирають, інші – будуються. Так-от, будівельний матеріал для них повинен бути повноцінним, включаючи необхідні амінокислоти, білки, вітаміни тощо. Корисні продукти з багатим вмістом вітаміну С, який є природним антиоксидантом і поліпшує кисневий обмін у клітинах тощо. Багаті на вітамін С не лише лимони, ще більше його в агрусі, шипшині, яблуках.
|
Дата: 13/11/2006 03:38 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Моцарт зміцнює здоров’я немовлят | Здоров’я новонароджених істотно поліпшується, якщо відразу після пологів їм дають послухати заспокійливу музику. Такого висновку дійшли словацькі вчені. Найкраще на немовлят, як не дивно, впливають тв Читати повністю>>
Здоров’я новонароджених істотно поліпшується, якщо відразу після пологів їм дають послухати заспокійливу музику. Такого висновку дійшли словацькі вчені. Найкраще на немовлят, як не дивно, впливають твори Вольфанга Моцарта.
Під час дворічного експерименту дітям включали музику, і ті швидше долали післяпологовий стрес, краще смоктали молоко, добре розвивалися і не плакали, повідомляє «УНІАН».
Музикотерапія позитивно вплинула і на медперсонал. Лікарі і медсестри менше нервували і рідше помилялися в роботі.
Нововведення взяли на озброєння пологові будинки Чехії, Словенії і Польщі. На черзі Україна.
|
Дата: 15/11/2006 01:24 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Швейцарці продають золотий шоколад | Швейцарці випустили шоколадні цукерки, покриті 24-каратним золотом.
Золоте покриття дуже тонке, абсолютно їстівне і безпечне. По-іншому, це «простий» швейцарський шоколад, тобто — чудовий. Читати повністю>>
Швейцарці випустили шоколадні цукерки, покриті 24-каратним золотом.
Золоте покриття дуже тонке, абсолютно їстівне і безпечне. По-іншому, це «простий» швейцарський шоколад, тобто — чудовий.
Пропонується два типи шоколадних наборів із золотими цукерками-праліне. У наборі Intimacy їх усього дві штуки, а коштує він 37доларів. Більша коробочка Celebration містить у собі 8 цукерок і коштує 98,4 долари.
Компанія відзначає, що золото дрібного помелу як їстівна прикраса їжі давно застосовується у ряді культур (наприклад, в Індії і Японії, а останнім часом — і в інших країнах). В основному — у кондитерських виробах.
Цікаво, що крім власне шоколаду, швейцарська компанія продає банки з тонкими золотими пластівцями для посипання не тільки солодощів, але і, наприклад, суші або шампанського в келиху (найдрібніші золоті «крупинки» плаватимуть угорі).
|
Дата: 15/11/2006 01:53 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Найдорожчі катастрофи 20-21 століття | Найдорожчі катастрофи 20-21 століття Читати повністю>>
Каліфорнія 1994
Землетрус “проковтнув” будинок: внаслідок землетрусу у Малібу в 1994 обвалився будинок. Загинуло 50 людей, більш, ніж 3000 – поранено. Збитки оцінюються в 30 мільярдів доларів.
Азійська трагедія 2004
Океанічний реквієм: у результаті останнього руйнівного цунамі постраждали Індонезія, Індія, Шрі-Ланка, Малайзія, Таїланд, Бангладеш, Сомалі. За різними оцінками, кількість жертв цунамі у Південно-Східний Азії становить від 150 до 170 тисяч осіб, потерпілих — 5 мільйонів. За оцінками ООН, для ліквідації наслідків стихійного лиха і відбудови берегової інфраструктури потрібно 14 мільярдів доларів.
Японія 1995
Обвал дороги: землетрус силою 7.2 бали за шкалою Ріхтера, який стався 17 січня 1995 року, зніс частину автомагістралі поблизу японського портового міста Кобе. 6499 чоловік загинуло. Збитки складають 132 мільярди доларів.
Флорида 1992
Шторм „Aндрю“, який у 1992 прокотився берегами Флориди та Луізіани, змів усе на своєму шляху. Жертвами його стали 60 людей. Завдану шкоду оцінили в 38 мільярдів доларів.
Новий Орлеан 2005
Під водою: смерч „Катріна“ пронісся Новим Орлеаном , зірвавши дамбу. Ціле озеро „вирвалося на волю“. Загинуло понад 1000 жителів. Збитки оцінюються в 129 мільярдів доларів.
Китай 1998
Жива дамба: китайські солдати намагалися загерметизувати своїми тілами прорвану дамбу. Після тривалих дощів води дамби вийшли на волю. За офіційними даними під час найстрашнішого наводнення за останні 40 років загинуло 3000 китайців. Збитків завдано на суму 37 мільярдів євро.
Вірменія 1988
Голка в копиці сіна: служба порятунку розгрібала обвалини будинків з надією знайти у руїнах „життя“. Найжахливіший землетрус 20 століття поховав 25 000 людей та завдав матеріальної шкоди на суму близько 2,5 мільярдів євро.
|
Дата: 15/11/2006 02:06 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| «Ми підемо в наступ за Україну», – заявив Луценко | 11 листопада пройшов II етап III з’їзду «Нашої України». Делегати затвердили зміни до Статуту партії, основні програмні цілі та політичні завдання «Нашої України», прийняли рішення про вдосконалення к Читати повністю>>
11
листопада пройшов II етап III з’їзду «Нашої України». Делегати
затвердили зміни до Статуту партії, основні програмні цілі та політичні
завдання «Нашої України», прийняли рішення про вдосконалення
конституційної реформи, резолюцію про опозиційну діяльність партії та
схвалили резолюцію про об’єднання Помаранчевих сил. Також з’їзд обрав
Раду партії «Наша Україна».
Обговорення проходило досить
бурхливо, кожен з присутніх прагнув висловити свою думки, погляди на
політичну ситуацію в країні та партії
Ініціатором
проведення сьогоднішнього з’їзду виступала Президія Ради партії, про
яку сьогодні так багато говориться. З’їзд мав відбутися ще навесні, і
така позиція була правильна, бо необхідно було дати оцінку виборчій
кампанії, в тому числі й керівникам кампанії. Про це сказав, виступаючи
на ІІ етапі ІІІ з’їзду “Нашої України” голова фракції “Наша Україна”
Роман Безсмертний.
Виступаючи на з’їзді, запрошений
міністр внутрішніх справ Юрій Луценко повідомив, що люди вагаються, чи
святкувати річницю Майдану.
«Річниця Майдану – це свято,
свято тих, у кого в серці до сих пір б’ють барабани Майдану. Свято
людей, а не політиканів, які мирно, весело і переможно подолали зло і
брехню… Це свято, коли тисячі баночок з варенням перемогли 12 тисяч
спецназу, коли віра в перемогу була сильніша, ніж опасання за життя,
– зазначив пан Юрій. Водночас він наголосив, що ця перемога людей була
зраджена, використана і оббрехана низкою політиків.
«Одні – це невеличка купка
пристосуванців, яким шелест купюр заглушив бій революційних барабанів.
Ця купка йшла у владу не на служіння людям, а на заробітки,
- додав Луценко. - Інші
ж використали президентську кампанію, як особисту розкрутку своїх
амбіцій і вирішили, що можна йти вперед до тотальної влади, наступаючи
вишуканими туфельками на спини вчорашніх побратимів».
Третьою групою людей, які підірвали віру в Майдан, він назвав тих, хто
зміг уникнути кримінальної відповідальності в останні два роки і знову
повернутися на свої посади. «Це
ті, хто сьогодні квадратними щелепами втовкмачує людям, що їх «темное
прошлое и есть наше светлое будущее».
У
зв’язку з цим Луценко закликав до кардинального оновлення політичних
сил шляхом обрання лідерів на майданах і вулицях та їх об’єднання в
єдину потужну силу.
Пан Юрій не виключає також
того, що може очолити нову політичну силу, переформовану на базі «Нашої
України» та інших помаранчевих партій.
На
завершення свого виступу міністр заявив, що «коли набухнуть бруньки,
розпуститься листя, загуркотять барабани революції, в серцях
прокинеться воля до перемоги, тоді всі ми разом заспіваємо: «Разом нас
багато!» і підемо в наступ за Україну».
За
словами народного депутата України Петра Порошенка,
депутатська фракція, яка представляє партію в парламенті, відокремлена
від партії. “Більшість
у Верховній Раді буде сьогодні жити, співпрацюючи з відокремленими
депутатами, і це - не жахи. Це – наслідки політики роз’єднання залу”,
- підкреслив він.
“Я пообіцяв собі, що не маю
права ставати на будь-яку сторону залу. Мій виступ спрямований лише на
об’єднання залу, адже лише воно нас врятує. Я також згодний з тезою
Ігоря Юхновського, що в цьому залі не має людини, яка нас об’єднає”,
- зауважив депутат.
“Ми маємо зберегти свою єдність.
Якщо ми не зможемо це зробити, то не варто потім нарікати, чому ми
бідні”, - зазначив член Президії, народний
депутат України Юрій Єхануров. Щодо результатів голосування обрання
з’їздом голови “Нашої України” він висловився, що «ситуація,
яка сьогодні склалася нагадує часи, коли партизанські загони почали
перетворювати в регулярну армію. Досі дається взнаки наше партизанське
минуле, а саме, якщо щось не подобається, то неправильні люди
неправильно рахували”.
Єхануров закликав
знайти компроміс, і наголосив, що проти того, щоб повернутися до
питання щодо обрання з’їздом голови партії.
Народний депутат
Лілія Григорович повідомила, що «політична система держави поволі стає
двопартійною. В нашій ситуації, коли одна з цих сил – Партія регіонів –
представляє не державні інтереси, а виконує завдання, які ставляться
ззовні, саме наша політична сила має стати виразником і захисником
національних інтересів України. Саме “Наша Україна” була, є і має
лишатися опорою для Президента».
Після з“їзду пані
Григорович зазначила, що більш демократичного з“їзду вона вже давно не
пам“ятає - ще за часів Руху. «Нам
не соромно за з“їзд і його рішення», - підсумувала вона.
|
Дата: 16/11/2006 03:17 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| V – Viktory. Несказане словами можна передати мімікою та жестами | Наше мовлення часто супроводжується сигналами: мімікою та жестами. Інколи вони набагато змістовніші, аніж слова. Та необхідно пам’ятати, що жести можуть непросто відрізнятися зале Читати повністю>>
Наше
мовлення часто супроводжується сигналами: мімікою та жестами. Інколи
вони набагато змістовніші, аніж слова. Та необхідно пам’ятати, що жести
можуть непросто відрізнятися залежно від культури, але й мати абсолютно
інше значення. Що не край – інший звичай, як говорить народна мудрість.
Але й є такі, котрі дійшли до нас з далекого минулого.
Під
час візиту Віктора Ющенка до Німеччини, він демонструє
перемогу мирної Помаранчевої Революції в Україні.
Цей
жест став відомим завдяки Вінстону Черчилю. За часів другої світової
цей жест Вінстона Черчиля мав для англійців позитивне значення. Глава
уряду використав цей символ як знак повстання проти нападу фашистів та
волю народу до перемоги. Резиденція президента Dowing Street № 10, 1943
рік.
Глава
Deutsche Bank Йозеф Акерманн демонструє V- знак, як символ
перемоги. Це було 21 січня 2004 року після першого судового процесу
Маннесмана, який виправдав одного із найвпливовіших банкірів Німеччини
Йозефа Акерманна.
Президент
США Ріхард Ніксон показує жест перемоги (V- знак) після президентських
виборів 1968 року.
Ця
маленька дівчинка ще не розуміє значення жесту, але він уже наклав
відбиток глибоко у її душі. На фото заходи протесту проти ізраїльської
політики на території Палестини.
Виявляється,
як зафіксували об’єктиви, V- знак, символ волі, перемоги, миру, може
виражати також ненависть, протест. У Будапешті протестують
демонстранти проти соціалістичного уряду 23 жовтня 2006 року.
Також
Фернандо Алонсо не може втримати радості перемоги над Міхаелем
Шумахером. Переможець Формули 1 Фернандо Алонсо демонструє свої почуття
V- знаком.
Переможець”
Махмуд Ахмаді Недшад: його країна успішно протистояла
міжнародному бажанню контролювати атомні випробування Ірану. Окрім того
Тегеран спровокував своїх “улюблених ворогів”: США та Ізраїль. Можливо
це знак двічі перемоги.
|
Дата: 16/11/2006 03:50 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| „Die Welt“ опублікувала свій рейтинг найдорожчих міст нашої планети. | „Die Welt“ опублікувала свій рейтинг найдорожчих міст нашої планети. Читати повністю>>
„Die Welt“ опублікувала свій рейтинг найдорожчих міст нашої
планети.
Очолили список Осло та Токіо.
Третє місце посідає Рейк’явік -
найдорожче місто Європи, а четверте місце – Париж. П’яте місце у списку найдорожчих
міст посіла Осака, за нею ідуть Копенгаген, Лондон, Цюріх, Женева, Хельсінкі.
- Осло, Норвегія
Найдорожче місто
світу знаходиться у Норвегії. Тут є де залишити грошики: вздовж дороги від
замку до центральної залізниці розташовані затишні кафе та магазинчики для туристів
з національною символікою, подарунками тощо.
- Токіо, Японія
Гінца –
найвишуканіша частина Токіо, в якій ви знайдете багато елегантних крамничок із
найкращими товарами Заходу. Магазини у японській столиці працюють навіть у
вихідні.
- Рейк’явік, Ісландія
Від «дрібничок» до
вишуканих убрань насичена Laugavegur – найвідоміша алея магазинів у Рейк’явік, котра на вихідні завдяки
барам та клубам перетворюється на яскраву вечірку.
- Париж, Франція
Витрачати тут гроші
– саме задоволення: наприклад у люксусготелі George V,
який просто вражає сервісом та вишуканим інтер’єром.
- Осака, Японія
Район найбільшого
скупчення торгових центрів у одному з найбільших міст Японії називають Den-Den-Town. Ціни –
для надзвичайно товстого гаманця, проте, можливий торг!
- Копенгаген, Данія
Stroget – найвідоміша кілометрова вулиця найбільшого
міста Скандинавії, насичена як маленькими бутіками, так і великими торговими
центрами.
- Лондон, Великобританія
300 відділів на 7
поверхах: всесвітньо відомий торговий центр Harrods у Лондоні.
8. Цюріх, Швейцарія
Перлина столиці – Baur au Lac. Цей «будиночок», в якому зупиняються «вершки суспільства», з його 155-річною історією є візитною карточкою
Швейцарії.
- Женева, Швейцарія
Швейцарія двічі
потрапила у список найдорожчих міст світу. Женева – друге за величиною місто
цієї держави, історичною окрасою якого є найстаріший готель у класичному стилі
(з 1834) Hotel des Bergues (ein Four Seasons- Hotel).
- Хельсінкі, Фінляндія
Столиця Фінляндії
збільшила «шанси» скандинавських держав у цьому хіт-параді. Хельсінкі славиться
мережею дорогих ресторанів.
|
Дата: 20/11/2006 16:12 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| «Як парость виноградної лози плекайте мову…» | Щорічно 9 листопада, в День вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, починаючи з 1997 року, згідно з указом Президента України в нашій державі відзначається День української писемності та мо Читати повністю>>
Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її.
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається, насамперед, національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація, так і держава.
Мова – це серце нації, а нація – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Мова – це невичерпна духовна скарбниця, в яку народ безперервно вносить свій досвід, всю гаму свого розуму і почуття. Мова – це канва, на якій людина вишиває узори свого життя.
Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетно-панських, і своїх панів та підпанків. Перетерпіла вона і дикунський циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх, і ганебний із найганебніших Емський указ 1876 року, який зовсім заборонив друкувати книги українською мовою.
Мова й школа, мова й наука, мова й церква, мова й театр, мова й державне врядування, мова й армія – сфери, де українська мова то утверджувалась, то відступала під тиском імперської політики. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час. Однак мова не здавалась. Вона боролась і вижила, піднялася з колін з гордо піднятою головою... Нормальним є, коли рідну мову діти засвоюють від батьків. Однак специфічні умови існування нашого народу і породжувані ними фактори страху і холуйства часто руйнують цей природний у цивілізованому суспільстві процес, а тому в історії України звичні випадки, коли до рідної мови значна частина українців повертається лише у зрілому віці – якщо взагалі повертається...
Що ж до двох «рідних мов», ідея яких так інтенсивно донедавна насаджувалась серед неросійських народів, то друга «рідна» мова – явище таке ж природне, як друга голова в чорнобильських телят-мутантів.
Про дві рідні мови можна говорити хіба що стосовно окремих змішаних сімей, однак наукою зафіксовано, що вже в третьому поколінні тут залишаеться одна мова.
Українська мова є мовою українського народу, отже, вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації.
Ми – українці – одна велика родина! Тому хочеться, щоб наша українська традиція відзначати 9 листопада як День української мови та письменства не зникла. І кожен день ми любили й шанували нашу мову, а не згадували про неї тільки по великих святах.
|
Дата: 21/11/2006 17:20 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Корифеї подарували людям свято | Минулої неділі до древнього княжого міста на Тернопіллі завітало справжнє свято душі. Читати повністю>>
Минулої неділі до древнього княжого міста на Тернопіллі завітало справжнє свято душі. Зворушені теребовлянці мали нагоду подякувати корифеям українського мистецтва за чарівне поєднання слова і пісні. Були квіти, були і сльози. Дмитро Гнатюк та Анатолій Паламаренко, котрі стали гостями поважної громади, нагадали про невмирущість української душі, про потребу відновлення призабутої минувшини. А цього нам сьогодні якраз найбільше бракує. Звучали у виконанні славетного оперного співака народні пісні, що мали своїх авторів, котрі згубилися у мороці безпам“ятства. Звучало й талановите слово багаторічних в“язнів ГУЛАГу. Тож з тугою Франкової пісні єдналася усмішка Остапа Вишні. Байдужим ніхто не зостався. І подарував це свято теребовлянцям будівельник з Тернополя пан Зеновій Щепановський.
|
Дата: 24/11/2006 02:19 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
Дух кобзарства живе досі!
А бандура плаче, тужить і сміється…. | 16-17 листопада Тернопіль відвідав голова Всеукраїнського об’єднання “Молода Просвіта” Віталій Мороз. Під час перебування у нашому місті молодий просвітянин зустрівся зі студентами Тернопільського пед Читати повністю>>
16-17 листопада Тернопіль відвідав голова Всеукраїнського об’єднання “Молода Просвіта” Віталій Мороз. Під час перебування у нашому місті молодий просвітянин зустрівся зі студентами Тернопільського педагогічного університету , тоді побував на творчому вечері у “Молодій Просвіті”. А наступнонго дня мав нагоду побачити ритуал посвяти учнів у молоді просвітяни. Бандура — ключ до іншого життя
У приміщенні “Молодої Просвіти” зібралося чимало людей: сьогодні у них творчий вечір. У гості до юних просвітян завітав і Віталій Мороз — голова ВМГО “Молода Просвіта”. Він приїхав до Тернополя не один, а разом з бандурою, з якою не розлучається ніколи. Адже вона стала для нього початком всього — і громадської діяльності, і “української” загалом.
Послухати спів юнака та дзвін його бандури прийшла не лише молодь, але й старенькі бабусі та дідусі, сповнені любові до України, до української пісні.
У залі заграла бандура… Уважно вслухаючись у слова автора та звуки чарівного пристрою , задумалася — а пісня, все ж таки сильніша за життя… І це дійсно, правда.
— А що ви знаєте про бандуру? — запитав Віталій у юнок та юнаків.
Із залу почувся голос: «Цей інструмент — оригінальний витвір українського народу, яким супроводжували свої пісні та думи легендарні кобзарі. Корпус інструмента був овальним, видовбаним з верби, груші, горіха чи іншого дерева. Спочатку він мав майже симетричну, а зараз зі збільшенням струн на корпусі — асиметричну форму».
Музичні інструменти України — це яскрава сторінка історії українського народу. Вони виявляють багатство його душі, творчу вдачу, свідчать про високу матеріальну і духовну культуру. Українські народні музичні інструменти є одним з яскравих підтверджень наспівного, мелодійного характеру української музики, її багатоголосся.
У минулому в народній музиці України широко побутували скрипка, цимбали, колісна ліра, волинка, гусла, торбани та інші. Але особливою гордістю є кобза-бандура, з якою тісно пов’язаний героїчний епос українського народу, його життєдайна і волелюбна вдача, — додав Віталій Мороз. — Бандуру часом називають ще й кобзою, забуваючи про те, що ці два інструменти є цілком різними. Якщо бандура споріднена з гуслами, то кобза — швидше з лютнею, адже струни на її грифі притискаються, і тримають ії, як правило, під кутом — так, як і гітару. Подібними зовні їх роблять форма і наявність приструнків, хоча у кобзи їх значно менше — 3-8, а давніші інструменти приструнків не мали зовсім. Ці два інструменти «до співу» побутували у народі паралельно. Вони використовувалися для супроводу епічних творів народними співцями-кобзарями.
Щоб якось розважити публіку пан Віталій запропонував виконувати українські народні пісні разом. Зал не заперечував і знову залунала бандура, і полився дзвінкий спів просвітян.
“Головне для нас об’єднувати людей, нести українську ідею, берегти та популяризувати українську таки культуру… ”
— А звідки у вас таке захоплення — співати і грати на бандурі? — не втримавшись від цікавості, запитала у гостя.
— Я й сам не можу сказати напевно, мабуть — доля. Річ у тім, що хоч я і волинянин, але навчався в російськомовній школі, і якоїсь особливої зацікавленості в українському питанні не мав, допоки мій тато не побачив по телевізору передачу про Сирітівську кобзарську школу, що в Каргилицькому районі Київської області, — унікальний навчальний заклад для всієї України. Я вчився там із захопленням. Багато виступав, подорожував Україною, вивчав її, і само собою сталося, що пізнавши культуру і мову, відкрив у собі українця. Ним і залишився. Завдяки бандурі побував на фольклорному фестивалі, конкурсах, згодом був регентом у Михайлівському соборі, — розповів Віталій Мороз.
Якщо раніше головна мета громадської організації була спрямована на те, щоб виховати молоде покоління національно свідомим, ідейно загартованим, мати надійний підготовлений резерв з метою зупинити полонізацію, то зараз метою організації є задоволення та захист законних національно-культурних, соціальних, економічних, творчих, вікових, спортивних та інших спільних інтересів членів “Молодої Просвіти”, сприяння вихованню у молоді національної свідомості, політичної, правової культури та розбудові державності України.
— Головне для нас — об’єднувати людей, нести українську ідею, берегти і популяризувати українську таки культуру, — сказав Віталій Мороз. — А ще “Молода Просвіта” ставить собі за мету виховання молоді, яка згодом стане нашою національною елітою всіх рівнів.
Музикант зачарував усіх присутніх у залі неповторними звуками своєї бандури. Бурхливим оваціями зал зустрічав на творчому вечері українську народну пісню “При долині кущ калини…” Цю пісню, як пригадав просвітянин, виконував на Майдані Перемоги під час Помаранчевої революції.
“Людина яка співає, вона від Бога”
17 листопада делегація у складі Віталія Мороза, голови ВГО “Просвіта” Богдана Головина, голови Тернопільської “Молодої Просвіти” Ігора Велигана, голови міської “Просвіти” Дарії Чубатої та голови обласної“Просвіти” Петра Шимкова завітали до села Великі Бірки.
У школі-гімназії ім. Степана Балея було гамірно… В актовому залі нас очікувало багато людей: учні, педагоги, друзі, рідні, батьки. Зібралися, щоб провести ритуал — посвяту учнів восьмого класу до Молодої Просвіти . Юні хлопці та дівчата, одягнуті в національний одяг , виконували народні пісні. Кожен з учнів коротко розповів історію створення організації. Їхні очі світилися, а серця були сповнені ніжним трепетом. Сьогодні вони стали справжніми українцями, будівниками України. Їхня робота — нести мовно-освітній, культурно-мистецький, історико-краєзнавчий, інформаційний, туристичний, економічний, соціологічний, політологічний, науково-методичний, видавничий, просвітній напрями. З допомогою цих молодих просвітян у державі відновиться патріотизм, національна свідомість. Привітати юних просвітян вирішив Віталій Мороз піснею “Україно моя!”. Як сказав Віталій Андрійович, людина яка співає , вона від Бога. А ще відзначив, що вперше побачив ритуал посвяти учнів до лав організації. До привітань приєднався Богдан Головин, голова ВГО “Просвіта”, Петро Шимків та Дарія Чубата. А заступник начальника відділу освіти , Марія Краковецька звернулася до молодих просвітян з проханням боронити свою батьківщину, захищати від ворогів.
Зустріч пройшла на одному диханні, хвилюючого моменту прощання не описати жодному журналістові.
|
Дата: 24/11/2006 02:26 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
Міськрада продає пологовий, бо продавати вже нічого,
або Нотатки з прес-конференції мера Заставного | Політична реформа української держави, перші роки якої розпочалися зі зміни виборчого законодавства, продемонструвала значну її недосконалість. Читати повністю>>
Політична реформа української держави, перші роки якої розпочалися зі зміни виборчого законодавства, продемонструвала значну її недосконалість.
Не минуло й півроку після останніх виборів, як багато хто задумався над доречністю пропорційної системи представницької влади в місцевих органах самоврядування. Найперше покликання міської ради – вирішувати питання соціально-побутового, господарського характеру, опинилося заручником партійно-політичних інтересів тих чи інших груп та кланів, які стали себе йменувати фракціями в представницькому органі влади. Зрештою, світ також практикує обрання місцевих депутатів за партійними квотами, але з однією суттєвою різницею – за відкритими, а не закритими списками, як це відбулося у нас. Європейський виборець сам активно впливає на формування виборчих партійних списків, голосуючи за кожного претендента в депутати персонально. Брак цивілізованого досвіду виборів на пропорційній основі призвів у нас до того, що під парасолькою одного популярного в народі найвищого партійного лідера до рад різних рівнів потрапляють випадкові, невідомі, непопулярні, а то й одіозні фігури, які своєю бурхливою чи, навпаки – пасивною «діяльністю» роблять ведмежі послуги босу. Розходження за партійними ознаками між депутатськими угрупуваннями дозволяє останнім блокувати ініціативи інших, незалежно від того, на користь вони територіальній громаді міста чи ні. Анекдотичні ситуації, які ось уже впродовж кількох місяців супроводжують «роботу» міської ради могли б викликати невтримний регіт, якби їх наслідки не були аж надто сумними.
Це, напевно, розуміє і Тернопільський міський голова Роман Заставний, бо свою нещодавню прес-конференцію, проведену за підсумками стоденного перебування на посаді мера, провів далеко не на святковій ноті. Він одразу ж зізнався, що ситуація в місті досить складна. Подальші його коментарі і відповіді на запитання журналістів дійсно підтвердили цю тезу.
Найперше він заявив, що одним із пріоритетів подальшої своєї роботи вбачає в реформуванні медичної галузі. Пославшись на невеселий сімейний досвід у спілкуванні з Тернопільською медициною, який мав напередодні виборів і внаслідок якого отримав можливість порівняти стан нашої галузі з сусідніми Рівненською та Івано-Франківською областями, задекларував відому істину: мовляв, усе краще – дітям, і підтвердив чутки про намір мерії продати приміщення першого пологового будинку. Натомість, запевняє, збудують нове приміщення клініки, а зекономлені кошти підуть ще й на міську дитячу лікарню.
Роману Заставному, дійсно, можна лише поспівчувати, адже мером йому довелося стати лише за п`ятого скликання, коли попередники розпродали все, що тільки можна було продати. Тож тепер торгувати доводиться тим, чим інші не могли наважитися. Один, щоправда, замахнувся на головний кінотеатр міста, то стільки було галасу, а от на лікарню, ще й пологову... Напевно, дійсно вже скрута настала у місті. Що ж тоді наступникові Заставного залишиться? Церквами бідолашному доведеться гендлювати.
Як і годиться з нагоди стоденного перебування при владі нового мера, журналісти стали цікавитися виконанням ним обіцянок. Виявляється, і тут не все гаразд. Не винен він у тому, що підвів Вадима Перця, який поступився заради нього своїми голосами виборців, а зробити його своїм першим замом не зміг. Не проголосували депутати. Проте до порад Вадима, запевнив, і донині прислухається. Не уточнив, до яких саме.
Обіцяв пан Роман урочисто перед громадою поклястися, що не буде красти. Вже приготувався зробити це на день міста 28 серпня, та кляті пікетувальники (БЮТівці) всі плани сплутали. Передумав. Навіщо Бога гнівити? Не захотів стати клятвопорушником.
|
Дата: 25/11/2006 13:29 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Самогубці «виходять з гри», позбавляючи себе найдорожчого... | За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні суїцид стоїть на четвертому місці серед причин смерті (попереду автомобільні аварії, серцеві та онкологічні захворювання), тобто щороку на Читати повністю>>
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні суїцид стоїть на четвертому місці серед причин смерті (попереду автомобільні аварії, серцеві та онкологічні захворювання), тобто щороку на планеті накладають на себе руки 800 тисяч чоловік.
Статистика свідчить, що в Україні щорічно закінчує життя самогубством близько 15 тисяч людей. Згідно із дослідженнями, 40 відсотків самогубств відбуваються внаслідок родинних конфліктів та негараздів. Самогубство (суїцид) — навмисне позбавлення життя самим собою. Це слово так міцно увійшло в наше щоденне життя, що сприймається як загальновідоме і не потребує ніяких уточнень. Релігійне виховання прищеплює думку про гріховність самогубства, яка не могла знайти свого відображення в специфіці слов’янської ментальності. З одного боку покійного прийнято шкодувати, оплакувати, з іншого — такі вчинки різко засуджувались. Над самогубцями священик не відправляє заупокійної молитви, а їхні могили знаходяться за територією кладовища.
У кримінальних зведеннях ОВС повідомлення про самогубства трапляються нині доволі часто. Згідно із Кримінальним Кодексом, самогубство не є злочином, але, згідно із моральними нормами, — це злочин проти самого себе.
Статистика свідчить, що в Україні щорічно закінчує життя самогубством близько 15 тисяч людей. Згідно із дослідженнями, 40 відсотків самогубств відбуваються внаслідок родинних конфліктів та негараздів, 77 відсотків людей-суїцидентів попереджають про свій намір. Майже 94 відсотки — це психічно здорові люди. Суїцидальних проявів більше на 40 відсотків серед самотніх людей. При чому розлучені частіше вдаються до самогубств, ніж одружені. За допомогою методів статистики психологи підрахували “вершини вікової суїцидальності”: для чоловіків — це 40-45 років, для жінок — 40-45, 50-60 років.
Учені стверджують, що спроби самогубства та самі суїциди тісно пов’язані з біологічними ритмами організму. Їхня кількість зростає навесні та знижується восени. Максимуму досягають у квітні-червні. Частіше трапляються увечері, на початку ночі та рано вранці.
Саме тоді люди залишаються наодинці зі своїми думками та переживаннями. Уже стало закономірністю, що найбільша кількість самогубців реєструється навесні та влітку. Саме різка невідповідність весняного та літнього світу і розчарованого стану душі провокує самогубство.
Сьогодні психологи виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки:
* 1. Переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливості бути зрозумілим.
* 2. Реальна або уявна втрата батьківської уваги, нерозділене кохання, ревнощі, смертельні хвороби, недоліки фізичного розвитку.
* 3. Переживання, пов’язані зі смертю одного із батьків, їх розлученням або ж із відсутністю одного з них.
* 4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою.
* 5. Страх перед ганьбою; глузування, приниження.
* 6. Страх перед покаранням.
* 7. Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.
* 8. Почуття помсти, погроз, шантажу, стресові ситуації, невдоволеність життям.
* 9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
* 10. Наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів (“ефект Вертера”). Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби масової інформації, та реальною кількістю самогубств у суспільстві.
Досліджуючи проблему самогубства, деякі автори висувають теорію щодо впливу сім’ї на це явище, вважаючи що одинак повинен жити легше, ніж одружений. А щоденна праця для забезпечення родини пов’язана із прикрощами і клопотами, конфліктною поведінкою. Інші дослідники пов’язують самогубства із ступенем зв’язку людини і суспільства. На цей показник впливає як відірваність людини від нього, так і тісний зв’язок людини із цим суспільством. Констатовано також, що рівень суїцидів має стосунок до промислового розвитку країни, а також до процесів урбанізації суспільства. Кризові ситуації в економіці, злам традиційного окладу — це незначна частина події, здатних спонукати людину до суїциду. У даному випадку мова йде про аномічні самогубства. Вони є наслідком неспроможності людини пристосуватися до швидкозмінних умов суспільства. Такі самогубства є найбільш характерними для українського суспільства. Основні їх причини лежать у сфері соціальній, соціально-психологічній, а також пов’язані з депресією, алкоголізмом, наркоманією, викликані неприємностями, безробіттям, втратою змісту життя і професійних перспектив, хронічною відсутністю грошей та роботи.
Депресія вже давно стала ознакою сучасного життя, ніби безкоштовним додатком до здобутків цивілізації. Вона перестала бути відхиленням у психічному здоров’ї — кожен із нас у складній ситуації відчував не просто погіршення настрою, а й фізичне та емоційне знесилення, навіть небажання жити. Головна небезпека цього стану полягає саме в тому, що досить часто він наштовхує людину на думки про самогубство. А іноді ці думки втілюються в реальні дії. У такі моменти людина відгороджує себе від оточуючих, думка про невирішену проблему стає нав’язливою, як наслідок — безсоння, втрата апетиту, неможливість самостійно знайти вихід. І зовсім швидко постає питання: чи потрібно жити взагалі? Іронія долі полягає в тому, що в переважній більшості таких випадків є цілком реальна можливість виправити ситуацію, але, зосередившись на проблемі, дуже складно знайти вихід. Звернутися за допомогою до близьких, рідних, друзів або професійних психологів людина, котра знаходиться в стані депресії, не бажає або не може. Їй здається простішим “вийти із гри” шляхом позбавлення себе найдорожчого, що взагалі може мати кожен з нас — життя.
Багато людей вдаються до самогубства у віці після 50 років. Це стається через відсутність соціального та матеріального захисту, підтримки з боку рідних та коштів на лікування численних хвороб. Людина втомлюється від боротьби за кожен шматок хліба, опускає руки, не бажає бути тягарем для оточуючих. І тоді їй лишається лише один крок...
Найбільший відсоток спроб самогубства — серед молоді до 30 років. Підлітки також дуже часто для вирішення власних проблем вдаються до суїциду. Адже у цьому віці навіть невеликі проблеми сприймаються дуже гостро, а цінність людського життя ще не усвідомлюється у повній мірі. Здається, якщо на твоє кохання не відповіли взаємністю, все інше назавжди втрачає сенс. У такому віці причиною самогубства може стати навіть „двійка” за іспит.
Причина дитячих самогубств — у непорозумінні із дорослими, не влаштованості життя. Підліткам та й взагалі молоді незатишно жити у сучасному світі, де панує байдужість у сім’ях, незайнятість за межами будинку, почуття непотрібності. Для дітей смерть — це те, за допомогою чого можна довести свою правоту, уникнути покарання, помститися.
Кров і різноманітні збочення на екранах телевізорів, перевтілення після смерті формують у сучасної молоді збочене сприйняття світу. Сучасні аморфні мрійники не думають про те, що життєві вершини потрібно підкоряти, а воліють мати безтурботне заможне життя, яке саме впаде до їхніх ніг. Саме неспівпадання бажаного та реального є отим першим кроком до самогубства.
Дорослі, вчиняючи суїцид, найчастіше вибирають метод через повішення чи падіння із висоти. А молодь йде дещо іншим шляхом. Наприклад, молоді дівчата, щоб звести рахунки із життям, “люблять” наковтатися пігулок. Насправді більшість тих, хто потрапляє до реанімації у стані передозування медикаментами, позбавляти себе життя не збираються. А от залякати родичів останнім кроком охочих серед неповнолітніх стає дедалі більше. Такі вчинки здебільшого скоюють діти далеко не із бідних сімей. Як приклад — 17-річна студентка технікуму, яка після чергового непорозуміння із батьками проковтнула, запивши слабоалкогольним напоєм, цілу упаковку таблеток. Реаніматологи очистили шлунок та кров від токсинів, повернувши дівчину до тями. З’ясувалося, у студентки не було ані найменших причин піти із життя. У неї цілком благополучна сім’я, де її люблять і виконують усі її забаганки. Але донька зловживала добротою батьків — допізна гуляла з друзями, погано вчилася. Запевнила, що пішла на такий крок, аби „налякати тата з мамою, щоб менше чіплялися”.
І таких прикладів можна навести багато. Як стверджують лікарі, передозування медикаментами, до якого вдаються підлітки, не проходить безслідно для ще незміцнілого організму. Навіть за короткий проміжок часу в дитячому організмі відбуваються процеси, які згодом стають причиною багатьох хронічних захворювань. Токсичні речовини особливо згубно впливають на дівчат, яким згодом потрібно буде народжувати. Як правило, тих, кого вдалося врятувати від непоправного, наступного разу зовсім втрачають бажання гратися зі смертю.
Чимала кількість тих, хто вирішив поквитатися із життям, залишають передсмертні записки. Мабуть, це спроба уникнути всезагального осуду або хоча б пом’якшити про себе суспільну думку, пояснивши свій вчинок. Психологи стверджують, що передсмертні записки пишуть майже кожен шостий суїцидент. Вони відрізняються між собою за змістом, зовнішнім виглядом, обсягом тексту, стилем викладу та ступенем освіченості автора. Деякі з них написані поспіхом, на клаптику аркуша записної книжки, на листках відривного календаря чи фотографії. Є й такі записки, які не є результатом раптової думки. Вони виважені. Частина послань адресована конкретним особам, найчастіше найближчим родичам, нареченим, знайомим, рідше — офіційним особам або ж взагалі не мають адресата.
Найцінніше, що є у людини, — це її життя. І, можливо, доля багатьох справді склалася б по-іншому, якби у хвилини безвиході пригадали про те, що воно дається людині лише один раз.Найчастіше людина, яка зважується на самогубство, насправді вмирати не хоче, вона лише прагне вийти з певної кризової ситуаці
|
Дата: 25/11/2006 13:37 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Заміж за ворога | Ліля стояла на платформі, чекаючи приміського поїзда. Електричка, як на зло, запізнювалась. А Ліля поспішала… Вона поспішала до батьків у рідне село, адже лише вони завжди зрозуміють і підтримають. Са Читати повністю>>
Ліля стояла на платформі, чекаючи приміського поїзда.
Електричка, як на зло, запізнювалась. А Ліля поспішала… Вона поспішала до батьків у рідне село, адже лише вони завжди зрозуміють і підтримають. Саме мама попереджала її, щоб вона добре подумала перед тим, як виходити заміж, та Ліля не послухала. Та й хіба можна до когось прислухатися, коли тобі всього вісімнадцять і ти до нестями закохана… А даремно – материнське серце рідко помиляється…
Не підвело воно й цього разу. Одразу після весілля з чоловіком відбулася дивна метаморфоза: з турботливого вихованого інтелігентного юнака Олег перетворився на агресивного садиста, який знущався над дружиною з приводу і без.
Ліля не раз збиралася все покинути і повернутися до батьків та соромно було – мовляв, що люди скажуть. А невдовзі вона зрозуміла, що чекає дитину. На час вагітності Олег знову став таким, яким був до весілля: ніжним і уважним. Ліля навіть повірила, що все ще можна виправити, змінити на краще. Та після народження Андрійка все знову встало на свої місця: сина Олег обожнював, а Лілю…
Потяг прибув на станцію. Андрійко міцніше стиснув Лілину руку. Підхопивши хлопчика, жінка ввійшла у вагон і вмостилась на сидінні. «Мамо, а татко з нами хіба не поїде?», - здивовано запитав малюк. Замість відповіді Ліля міцно пригорнула дитину до себе. Електричка рушила. Під розмірений стук коліс Андрійко незабаром задрімав.
Вчорашній вечір став останньою краплею. Олег повернувся пізно, від нього несло алкоголем. Зайшовши на кухню почав вимагати вечері. Ліля поспішила накласти вареники, та чоловікові здалося, що вона робить це занадто повільно. Сильний удар звалив жінку з ніг. Падаючи, вона вдарилася скронею об кут стола і втратила свідомість. Коли прийшла до тями, Олега в квартирі вже не було. Голова нестерпно боліла, волосся злиплося від крові.
Терпець урвався. Ковтнувши знеболювальне, почала збирати найнеобхідніші речі. Потім розбудила сина і, викликавши таксі, залишила ненависний дім.
Ось і рідне село. Ліля поспішає до батьківської хати. На кухні світиться. Ну звісно, не зважаючи на ранній час, мати вже прокинулася і готує сніданок. Поклавши сплячого сина на ліжко, Ліля забігає на кухню і кидається в материнські обійми. Обоє плачуть від радості. Раптом мама помічає синець. На її німе запитання Ліля лише опустила очі. Та вона і так все зрозуміла.
Поснідавши, Ліля прилягла відпочити. Та так і проспала до вечора. Вперше за останні п’ять років проспала спокійно і безтурботно.
Прокинулася від того, що хтось цілував її обличчя. Розплющивши очі, побачила Олега. Він стояв над нею з величезним букетом квітів та коробкою цукерків. Стояв так, наче вчора нічого не сталося - такий невинний, добрий. Та жінка вже знала, що ховається за цією добротою. Відштовхнувши чоловіка, зіскочила з ліжка. Він зловив її за руку, спробував обійняти: «Маля, ти що образилася? Ну вибач, я більше не буду. Ти ж не можеш від мене отак піти, зрештою у нас дитина». «Можу, і піду, - твердо вимовила Ліля, вирвавши руку. - На розлучення подам сама».
Вони зустрілися через місяць у залі суду. Олег не протестував. Їх розлучили швидко. Вийшовши з будівлі, Ліля побачила молоду дівчинку років вісімнадцяти, яка обіймала Олега. Проходячи повз них, зловила на собі крижаний погляд тепер уже колишнього чоловіка. А обернувшись на останок, побачила, що точно такий же погляд він адресував і юному створінню, яке ще навіть не здогадувалось, що на неї чекає…
|
Дата: 25/11/2006 13:41 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Хлібороб – найблагородніша професія | Це — свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це — свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання. Читати повністю>>
Це — свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. Це — свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання.
В усі часи, як повелося з діда-прадіда, напружена хліборобська праця була і залишається визначальною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Їхні працьовиті руки , природна мудрість, невсипуща працездатність, багатий досвід живлять сьогодні українську ниву, стверджуючи істину: якщо є урожай, то у народі — мир і спокій.
18 листопада в приміщені Тернопільського обласного академічного драматичного театру ім. Т. Шевченка відзначали День працівника сільського господарства. Наших гостей вітали керівники області та обласної ради: голова обласної державної адміністрації Іван Стойко, голова обласної ради Михайло Миколенко, перший заступник голови ОДА Петро Вовчук, заступник голови обласної ради Володимир Чибрас, голова обласної ради сільськогосподарських підприємств Антон Білик, начальник головного управління агропромислового комплексу обласної держадміністрації Андрій Хома.
У привітальному слові Іван Стойко зазначив: «Ваш трудовий подвиг, служіння землі та найблагороднішій професії — хлібороба й годувальника, залишаються взірцем для багатьох. Від стану справ у галузі безпосередньо залежить економічна незалежність країни, добробут і благополуччя її громадян», — додав він.
Цього року, за словами голови обласної держадміністрації, в області зібрано непоганий врожай більшості сільськогосподарських культур. Валовий збір зернових сягнув майже мільйон тонн, на цукрові заводи, як сподіваємося, буде доставлено понад два мільйони тонн солодких коренів. Стабілізується і ситуація в галузі тваринництва.
Вітаючи трудівників землі, Стойко згадав і про рівень заробітної плати. На сьогодні, як сказав голова обласної держадміністрації, в сільському господарстві середній рівень заробітної плати найнижчий серед інших галузей. В області є такі господарства, де зарплати нижчі за встановлений законом рівень.
Найкращих аграріїв нагородили почесними грамотами Кабінету Міністрів України.
Нам відомо, як нелегко сьогодні працювати на землі. Але лише завдяки сільським трудівникам, наполегливій праці та умілому господарюванню досягнення в сільському господарстві останніх років стають загальновизнаними. Нарощування обсягів виробництва зерна, іншої продукції поєднуються з поступовим підвищенням їх конкурентоспроможності, безперебійним задоволенням потреб харчової і переробної промисловості у сировині, утворенням сталого експортного потенціалу держави.
|
Дата: 25/11/2006 13:47 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| «Щоб стати лідером і чогось досягти в житті потрібно наполегливо працювати…» | Якщо ти любиш свою країну, не обов’язково про це кричати по всіх усюдах. Можна без галасу, спокійно і впевнено робити свою справу. Тобто: розвивати своє підприємство, давати високооплачувану роботу лю Читати повністю>>
Якщо ти любиш свою країну, не обов’язково про це кричати по всіх усюдах. Можна без галасу, спокійно і впевнено робити свою справу. Тобто: розвивати своє підприємство, давати високооплачувану роботу людям, робити все на благо рідного міста.
У 1997 році Зеновій Щепановський створив Тернопільську фірму «Будівельник», яка спеціалізується на будівництві.
Сьогодні фірма «Будівельник» випередила аналогічні будівельні підприємства на ринку Тернополя, створивши замкнутий цикл виробництва. За час існування на фірмі створено понад 800 робочих місць, тобто щороку в середньому підприємство забезпечувало роботою сотню тернополян
- Пане Зеновію, Ви були одним з основних
претендентів на посаду міського голови. Про Вас багато писали в пресі, говорили
по телебаченню. Як Вам живеться після виборів?
- У мене все нормально. Поразка мене не здивувала, а додала ще більше
ентузіазму, підштовхнула до нових дій.
- Ну і все ж таки, у Вас другий результат, а це
дуже велика кількість виборців, які Вам довіряють. Крім того, Ваша передвиборча
кампанія була дуже цікавою і корисною для розвитку міста. Чи прислухалася до
Ваших ідей та порад новообрана міська влада?
- За мене віддали голоси велика кількість виборців. Я дуже вдячний за те, що
вони у мене повірили. Та сталося, як сталося.
Всі обіцянки моєї передвиборчої кампанії стараюся виконувати. Але лише на рівні
«Будівельника». На жаль, я не можу вирішувати питання на рівні міста, бо це є
питання законодавчого характеру, і право на їх вирішення має лише міська влада.
Вона ж до сьогодні жодного разу не прийшла до мене і не запропонувала: «Давайте
разом щось зробимо для міста та області», хоч я неодноразово пропонував свою
допомогу.
- У Вас такий великий колектив. Як Вам у ньому
працюється? Чи не важко керувати?
- Так, колектив великий, але я завжди думаю про те, як би його ще збільшити. Для
мене чим більше людей, тим легше працювати. Люблю бути в оточенні своїх
працівників і намагаюся робити все для них. А керувати не важко, адже це моє
життя.
- Які, на Вашу думку, основні якості лідера? Хто
для Вас є моральною підтримкою у житті?
- Щоб стати лідером і чогось досягти в житті потрібно наполегливо працювати, в
тому числі й над собою, постійно удосконалюватись, прагнути стати кращим, не
пасувати перед невдачами, завжди йти вперед, незважаючи ні на що. Головне -
вірити в себе. А моральною підтримкою для мене є мої рідні та кохана дружина
Оксана. Ці люди завжди готові вислухати, підтримати, допомогти у скрутній
ситуації.
- Які новітні технології застосовуєте у
будівництві?
- Я часто і багато їжджу по світу. Цікавлюся досвідом будівництва і розвитку
тамтешніх міст. Переконаний, що у недалекому майбутньому Тернопіль зміг би
скласти їм конкуренцію. Тому в будівництві стараємося застосовувати все нове,
адже будуємо для людей. Слідкуємо за іноземними новинками і щойно знаходимо щось
цікаве, одразу ж впроваджуємо. Наприклад, нещодавно придбали два нових підйомних
крани – 47-тонний в Японії та 55-тонний – в Німеччині. В області подібних ще
немає.
- Чи важко зараз отримати землю під будівництво?
Чи сприяє Вам міська влада, адже вона повинна розуміти, що завдяки Вашій
діяльності поповнюється місцевий бюджет(сплата ПДВ), створюються нові робочі
місця, завдяки яким скорочується кількість людей, що виїжджають на заробітки за
кордон?
- Землю отримати важко. Навіть на вже куплених ділянках дуже складно одержати
погодження на будівництво. Буває й таке, що я будую будинок скоріше, ніж вони
приймають рішення про дозвіл на нього. Від цього страждають тернополяни, бо за
той час, поки влада «думає», зростають ціни на житло і людям доводиться платити
за нього вищу ціну. Так що влада мені не сприяє, вона бавиться сама в
собі. А те, що я створюю нові робочі місця, її не цікавить. Чиновників більше
турбує питання про те, як би їм добудувати нові кабінети – зручніші та світліші.
Добробут мешканців міста їх мало хвилює. Та Бог їм суддя. Я звик розраховувати
на себе самого.
Ціна 360 доларів за м. кв. – це звичайний піар
- Чому ціни на житло зростають, адже, як я
пам’ятаю, деякі претинденти на посаду мера у своїй передвиборчій кампанії
обіцяли тернпополянам зниження цін до 360 доларів за м. кв.?
- Ціни на житло зростають тому, що зростає якість і вартість життя. Що ж
до конкретних цифр, які називали кандидати на посаду міського голови, то можу
сказати лише одне, що великі політики собі би ніколи такого не дозволили.
Світові лідери економіки ніколи не називають конкретних цифр, тому що гроші – це
життєві відносини, це не є цінність життя. А ціна 360 доларів за м кв. – це
звичайний піар.
Зараз я хочу зустрітися з міським головою і обговорити з ним питання дешевого
житла, перекриття шкіл та дитячих садків, облаштування комп’ютерних класів.
- Які плани на майбутнє?
- На сьогоднішній день розпочинаємо будівництво у Теребовлі. Зараз проводимо
підготовчі роботи. Адже для чого, працюючи у Теребовлі, Збаражі, Кременці чи
Ланівцях купувати житло в Тернополі?
Хочемо також отримати погодження на забудову і в інших районних центрах. У
них багато людей провадять свій бізнес, працюють за кордоном і мають бажання
жити у мальовничих містечках за 30-40 км від обласного центру. Тому що, в
принципі, - це не відстань, а житло там коштує дешевше.
Відпочинок для мене – це моя робота
- Ви так багато і наполегливо працюєте, чи
знаходите хоч інколи час для відпочинку? Як любите відпочивати?
- Часу на відпочинок у мене практично немає. Відпочинок для мене – це моя
робота. Якщо ж випадає вільна хвилина, то проводжу її зі своєю сім’єю. На мою
думку, найкращий відпочинок для того, хто багато працює – це сімейний затишок.
- Ваші побажання читачам «Нової ери».
- Любити один одного і не робити нікому зла.
Чесно кажучи, коли йшла на зустріч з паном Щепановським, трохи хвилювалася: як
ні як, така поважна людина. Та даремно, розмова вийшла цікавою і невимушеною.
Приємно здивувала начитаність та обізнаність Зеновія Васильовича у різних
галузях науки. У ході розмови він посилався на відомих філософів, легко цитував
їхні вислови. По секрету розповів, що не користується комп’ютером, бо
намагається робити все сам, без сторонньої допомоги. Поділився також, що у його
телефонній книжці немає жодного запису, а всі телефони, в тому числі й
мобільні, знає на пам’ять.
Тішить, що у наш час є ще люди, яким не байдужа доля Тернополя та його
мешканців, які можуть і хочуть щось зробити для його блага. Прикро лише, що
замість того, щоб допомогти, посприяти, їм, навпаки, заважають.
Довідка газети «Нова ера»
1 травня 1961 року народився Зеновій Щепановський у селі Вербівка
Борщівського району Тернопільської області в сім`ї робітників.
У 1987 році закінчив Скала-Подільську середню школу.
1982-1987 роки – навчався у Львівському державному політехнічному інституті за
спеціальністю промислове та цивільне будівництво. Здобув кваліфікацію
інженера-будівельника.
1997 рік створив і очолив ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник».
2005 рік – закінчив Тернопільський державний економічний університет. Одержав
звання магістра економічних наук.
За значний внесок у розвиток української культури та мистецтва нагороджений
грамотами управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації.
Тернопільська фірма «Будівельник» в
номінації «Лідер будівництва та архітектури в
Україні 2005» визнана кращою в Україні.
|
Дата: 25/11/2006 14:28 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Інтереси пересічних тернополян вкотре блокуються бютівцями | 9 листопада у приміщенні міської ради було гамірно. І не дивно, адже тут зібралися депутати усіх політичних фракцій. Третє пленарне засідання міської ради розпочалося не так, як завжди… Вперше без міс Читати повністю>>
9 листопада у приміщенні міської ради було гамірно. І не дивно, адже тут зібралися депутати усіх політичних фракцій. Третє пленарне засідання міської ради розпочалося не так, як завжди… Вперше без міського голови Романа Заставного. Виявляється пан Роман перебував у відрядженні в Києві, тому булаву правління взяв на себе секретар ради Тарас Білан. А ще у залі засідань відбулося диво: Фракція БЮТу, яка досі працювала у міській раді за принципом — чим гірше “нашоукраїнцям”, тим краще нам, побраталися з фракцією “Наша Україна”.
Перед тим, як перейти до порядку денного, депутати вислухали звернення
Головка, Сандія, Вербицького, Сінкевича. Так Михайло Головко
закликав депутатів підтримати звернення до президента України, голови
Верховної Ради, Прем’єр-міністра з ініціативою захисту української
мови. Депутати цього разу були поблажливі, пану Михайлу пощастило, не
довелося довго пояснювати важливість нашої мови і для чого це все
робиться, рішення прийнято. А Олексій Сандій закликав
повернутися до розгляду тих питань, які з тих чи інших причин на
попередніх засіданнях так і не розглянулися. Велика заслуга в цьому
бютівців та нашоукраїнців. Тим часом голова фракції БЮТ Сергій Кирик
звернувся до народних обранців з пропозицією внести до порядку денного
питання — обрання головного редактора газети “Тернопіль вечірній”. Як і
очікувалося, він висунув на посаду свого однопартійця Юрія Верасюка,
зазначивши, що знімає з голосування питання №66 — “Про роботу газети
”Тернопіль вечірній” та 67 — “Про умови Тернопільської міської ради”.
На засідання надійшла заява про добровільне звільнення Томина.Тому
депутати почали діяти...
До слова запросили славнозвісного спасителя “Тернополя вечірнього”
Юрія Верасюка. Він розкритикував роботу свого попередника— Василя
Томина. Газету назвав “зіпсованим товаром”, бо цей продукт, за словами
бютівця, ненасичений інформаційним змістом. А ще у ньому немає зв’язку
з громадскістю. І коли з цим ще можна змиритися, то з відсутністю даних
про роботу депутатів — аж ніяк! Коли будуть писати про кожного з
обранців народу, тернополяни матимуть нагоду познайомитися заочно (на
папері). Може й старий друг знайдеться!
У хід роботи сесійного засідання намагалася втрутитися
прокуратура. Заступник міського прокурора Галина Василишин
застерегла присутніх не вирішувати питання головного редактора газети.
Адже без згоди міського голови Романа Заставного, це несе за
собою порушення закону. Проте, Тарас Білан наголосив, що сьогодні
виконує повноваження пана Романа, тому вирішувати може й сам.
Розпочалося голосування. Руки підняли 53 чоловіка, не проголосував лише
Василь Бліхар. Коли ж депутати перейшли до першого питання порядку
денного, а саме про надання дозволу на складання проекту відведення
земельних ділянок ТОВ “Галицька лізингова компанія”
і позитивно його вирішили, то стало зрозуміло, що політичні торги, про
які казав на попередньому пленарному засіданні міський голова
Р.Заставний, закінчилися успішно.
Через деякий у залі зашуміла фракція БЮТу. Під керівництвом Сергія
Кирика почався напад на фракцію УНП в складі
Джуса-Бліхара-Новосельського. Голова фракції УНПУ Михайло Джус
вкотре звернувся до депутатів з проханням розглянути питання щодо
внесення змін до бюджету міської ради, придбати для центру швидкої
допомоги автомобілі. Наші медичні працівники працюють не покладаючи
рук: зранку до ночі надають допомогу людям. Чому одні люди розуміють
важливість ситуації, а фракція БЮТу — ні. В той час, коли помирає
маленька дитина, депутати думають чи купити для міста карети швидкої
допомоги, чи відремонтувати старі. А за які кошти швидка допомога
має латати старі машини?
Натомість пройшла пропозиція заступника голови фракції БЮТ,
анестезіолога пологового будинку Андрія Артимовича про виділення коштів
кільком комунальним лікарням міста.
На розгляд сесійного засідання винесли питання про затвердження проекту землеустрою закритому акціонерному товариству “Агробуд”.
Доповідав по ньому начальник відділу використання земельних ресурсів
Ярослав Руцький. Як виявилося, ЗАТ “Агробуд” проводить незаконне
будівництво. Галина Василишин знову закликала депутатів не приймати
поспішних рішень. За її словами, справа з “Агробуду” перебуває в двох
судових інститутах. Так, у господарському суді ЗАТ оскаржує штрафні
санкції, які на нього накладено інспекцією держбудконтролю за незаконне
будівництво, а в міськрайонному суді перебуває справа за позовом
міської ради, в якому влада міста вимагає провести демонтаж незаконно
спорудженого об’єкту (до речі, вибудовано вже два поверхи).
Здивований був і сам головуючий засідання Тарас Білан, адже
проекти щодо аукціонної та земельної комісії лягли йому на стіл лише
сьогодні, а не за кілька днів. Щоб з’ясувати ситуацію, секретар міської
ради закрив сесію. Чергове засідання ради відбудеться 23
листопада.
|
Дата: 25/11/2006 14:32 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| В Україні відмінили заборону автономного опалення | Заборона на встановлення автономного опалення була оголошена віце-прем’єр-міністром Володимиром Рибаком.
За словами Рибака, в Україні немає законодавчої бази і висновків СЕС, які б регу Читати повністю>>
Заборона на встановлення автономного опалення була оголошена віце-прем’єр-міністром Володимиром Рибаком.
За словами Рибака, в Україні немає законодавчої бази і висновків СЕС, які б регулювали індивідуальне опалення житла.
- Індивідуальні котли можуть викликати надзвичайні ситуації, шкодити
здоров’ю сусідів і перевантажувати системи газопостачання житлових
будинків, - каже віце-прем’єр.
Рибак відмітив, що встановлення індивідуального опалення в Україні
відбувається хаотично і переважно за хабарі. Тому поки спеціалісти не
розберуться в цій ситуації, його тимчасово заборонять.
Віце-прем’єр прийняв рішення скликати міжвідомчу комісію, яка за два
місяці має перевірити всі факти хаотичного встановлення газових котлів
у квартирах українців і зупинити їх роботу.
Проте, Кабмін не ухвалив офіційної заборони на встановлення автономних
систем опалення. І, як зауважив міністр, уряд лише хоче розробити
загальні правила і рекомендації щодо самостійного обігріву житла.
За два місяці спеціальна комісія має напрацювати відповідні стандарти.
А ті, хто встановив автономне опалення, можуть не хвилюватися, адже
демонтувати їхні котли вже не будуть.
Прокоментував ситуацію Володимир Бобрівець, голова правління «Тернопільміськгаз»:
- У «Тернопільміськгаз» офіційні
документи, які б забороняли індивідуальне опалення, не надходили. На
сьогоднішній день всі мають газ та централізоване опалення і всіх це
задовольняє. Є люди, які хочуть покращеного надання послуг, тобто
індивідуального опалення.
Проте, за словами голови правління, навіть якщо автономне опалення
заборонять, перебоїв у централізованому газопостачанні не буде.
Володимир Бобрівець вважає, що індивідуальне опалення не шкодить, тому
цілком безпечне для здоров’я людини.
|
Дата: 25/11/2006 14:35 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| 100 днів уряду Януковича - 100 бід та невдач | 12 листопада 2006 року виповнилося 100 днів від дня утворення Уряду Януковича
Сто днів нової влади. Сто днів тріумфу і промахів, нерішучості й натиску, наївних емоцій і хитрих ходів, революційн Читати повністю>>
12 листопада 2006 року виповнилося 100 днів від дня утворення Уряду Януковича
Сто днів нової влади. Сто днів тріумфу і промахів, нерішучості й натиску, наївних емоцій і хитрих ходів, революційної риторики і менш революційних, але все-таки дій. Сто днів кадрових проб і помилок, публічних декларацій і напіваматорських кулуарних інтриг. Сто ночей сумнівів, народження ідей, усвідомлення відповідальності — в одних. І сто ночей докорів сумління, страху арештів і втрати капіталів — у інших. Тисячі документів підписаних і стільки ж незатверджених. Мільйони людей, що одержали підвищені пенсії і зарплати. Мільйони доларів особистих заощаджень громадян, з’їдені ревальвацією гривні. Мільярди гривень, які надійшли в бюджет від детінізації, що розпочалася.
Думки політичних експертів
За прем`єрства Віктора Януковича зросла ціна на газ та підвищилися житлово-комунальні платежі
Сто днів роботи уряду Януковича підсумовує екс-міністр економіки Сергій Терьохін.
Незважаючи на шалену критику по передніх урядів у газовій сфері, ціна
на газ встановлена 130 доларів і лише на рік, замість 95-ти з 1 грудня
цього року, і 40, які діяли у минулому році. Усунення уряду від
ініціатив місцевих рад по лавинному підвищенню тарифів на
житлово-комунальні послуги. З іншого боку, це сприяння урядом підняттю
тарифів на електроенергію, скандали навколо відшкодування ПДВ, де понад
план йшло в лояльних регіонах України, і з великим відставанням в інших
регіонах.
За час прем’єрства Віктора Януковича у його Кабінеті сталася уже заміна
двох гравців. Нещодавно Верховна Рада відправила у відставку міністра
юстиції Романа Зварича та міністра культури Ігоря Ліхового. Окрім
цього, не зовсім зрозуміло, що буде з рештою помаранчевих міністрів.
Роботу міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який пройшов в уряд за
домовленостями між Ющенком та Януковичем, вивчає тимчасова слідча
комісія. А міністрів закордонних справ Бориса Тарасюка та оборони
Анатолія Гриценка, які є конституційною квотою Президента, зобов’язали
звітувати перед Верховної Радою.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
— Економічні структури, які стоять за Партією Регіонів, звикли живитися
за рахунок централізованого дотування, зрозуміло, завдання, яке перед
собою поставив Уряд, (і сам же виконав) було концентрація в центрі
фінансових бюджетних ресурсів і, відповідно, певне згортання
соціальних програм і стримування зростання середніх заробітних плат. В
цьому плані Уряд Януковича є зразком посилення центральної державної
влади. Для повноти системи державного управління Урядові необхідно було
ще підпорядкувати собі регіональні державні адміністрації, але це він
вже не спромігся зробити, нарвавшись на конфлікт з Президентом.
До однієї з найбільших проблем Уряду можна віднести той факт, що
регіоналам не вдалося зберегти неформальну «широку коаліцію».
Витіснивши людей Президента з Уряду і розпочавши цілу серію абсолютно
непотрібних конфліктів з самим Президентом, Уряд в перспективі може
отримати не розрізнену, а об’єднану потужну опозицію. Якщо
спрогнозувати посилення регіональних соціальних конфліктів, які будуть
викликані підвищенням житлово-комунальних тарифів(де-факто, з відома
Уряду), то в перспективі Уряд може наразитися на серйозний соціальний
спротив. Щоби зарадити цьому Урядові і антикризовій коаліції, варто
було би шукати нових союзників, але поки що вони підбирають з дивною
наполегливістю лише колишніх кучмістів з далеко не бездоганною
репутацією.
Олексій ГАРАНЬ (професор політології університету «Києво-Могилянська академія»):
— Одразу після формування Уряду Януковича були сподівання, що він стане
таки Урядом національної єдності. Про це свідчив характер деяких
призначень, зокрема міністри від «Нашої України» і призначення Луценка
міністром внутрішніх справ. Тобто можливість, що цей Уряд стане Урядом
Національної Єдності також гіпотетично існувала виходячи з тривалих
переговорів Ющенка і Януковича. Однак, слід сказати, що ці сподівання
не справдилися і можливо, що був певний елемент утопізму у таких
сподіваннях. Ми побачили в подальшій діяльності прагнення Регіонів до
монополізації. Партія регіонів перейшла у наступ і це проявилося,
насамперед, у кадрових призначеннях міністерства. Значна кількість
кадрових призначень, очевидно, відбувалася за ознакою того, чи ця
людина є походженням з Донецька, чи її кар’єра пов’язана з Донецьком.
Далі ми побачили тенденції до перетягування канату між Кабміном і
Президентом. Очевидно, що певною мірою, ці спроби були визначені
необхідністю додаткових тлумачень конституційних змін, оскільки справді
деякі моменти потребують уточнення. Разом з тим, можна говорити й про
те, що Кабмін не продемонстрував тут компромісної позиції і, як
приклад, ми бачили внесення Кабміном свого власного проекту «Закону про
Кабінет Міністрів». Пункт 6-й Універсалу, чітко говорить про те, що цей
Закон має бути підготовленим і внесеним Президентом України до
Верховної Ради. Однак, чомусь почалася гонка на випередження «Хто
перший подасть цей Закон». Власне, як підсумок цієї гонки – Кабмін
подав цей Закон. В результаті ми бачимо конкуренцію двох проектів
Закону. Це суперечить положенню Універсалу. Можна наводити й інші
приклади того, що в діяльності Кабміну був ряд відходу від положень
Універсалу. Тим не менше, дія породжує протидію і найбільшим
супротивником партії регіонів є сама ж партія Регіонів. Така
наступальна активність, яка виявляється в тому числі і в діяльності
Уряду, веде до протидії, до мобілізації з боку команди Президента, може
посилити певні суперечності і серед потенційних певних союзників партії
Регіонів. Мені здається, що в цілому, партії Регіонів доведеться
займати більш зважену позицію, якщо вона і її Прем’єр хочуть
легітимізуватися в очах міжнародної спільноти .
Як повідомив Прем’єр-міністр, за цей роботи Кабміну час зросло
ВВП та товарообіг з Росією. Також за цей короткий термін вдалося
вирішити «низку питань, пов’язаних з енергетикою. Головне — зберегти
ціну на газ на цей рік».
Говорячи про майбутнє, Віктор Федорович пообіцяв знизити тарифи на
пасажирські перевезення і ціни на продукти харчування. «Це
зниження буде невеличким, але принциповим», — заявив Янукович. На
питання, якими методами це буде досягнуто, прем’єр відповів: «В нас є
практика стосунків з товаровиробником. Нам треба уважно дивитися один
одному в очі, і ми знайдемо відповідь».
Партія «Народний Союз Наша Україна» критикує перші 100 днів роботи
Кабінету Міністрів Віктора Януковича за погіршення економічних
показників, падіння рівня життя громадян і закликає міністрів подати у
відставку.
— ...100 днів роботи діяльності уряду
Януковича, що йшов на вибори під гаслом «поліпшення життя вже
сьогодні», на практиці привели до зворотного.
За три місяці роботи Кабміну зростання цін на товари споживання
становило 4,7%, тоді як за весь попередній рік цей показник становив
3,8%.
Партія також критикує уряд за нерівномірне відшкодування ПДВ у рамках регіонів України.
— Дивним чином підприємства центральних, західних і південних областей
стають на межу банкрутства, уже три місяці чекаючи законного повернення
мільйонів гривень. Як альтернатива пропонується добре налагоджена ще в
2003-2004 так звана «відкатна» схема. У той же час обсяги відшкодування
податку на додану вартість на Сході України далеко випереджають плани.
НСНУ також розкритикувала діяльність уряду Януковича в газовій сфері.
—Урядом Юрія Єханурова було укладено 5-річну угоду на постачання газу з
Російською Федерацією за ціною 95 доларів США за тис. кубометрів при
відповідному підвищенні тарифу на транзит. Уряд Януковича всього за три
місяці своєї діяльності підвищив її до 130 доларів, не домігшись при
цьому грошових компенсаторів у вигляді підвищення вартості транзиту...
(Народний Союз) Наша Україна закликає членів економічно непрофесійного
й непослідовного уряду Віктора Януковича подати у відставку.
А що кажуть тернополяни:
За новою владою спостерігали з-за кордону, стежили експерти, її
відстежували опозиція і преса. Та найуважніше до її кроків і власних
відчуттів прислухався народ, який обрав цю владу. Минули сто днів, які
українське суспільство прожило зі своїм авангардом. Що сьогодні Україна
думає про свою владу, на що чекає, що відкидає, а що визнає? Чому
вірить, а в чому сумнівається? Вирішили поцікавитись у тернополян.
Ігор, голова “Молодої Просвіти”
— Перебування при владі уряду Януковича оцінюю негативно. Уряд не
виконав обіцянок домовитися про дешевий газ з Росією. В два-три рази
зросли комунальні платежі. Україна звернула з курсу вступу
в НАТО, Євросоюз. Найбільше непокоїть те, що повертаються до
влади бандити, які почали займати почесні місця. Крім того, зменшилося
фінансування західних областей.
Василь, водій:
– За 100 днів правління Віктора Януковича у нас змінилося все лише в
гіршу сторону. Чекали на дешевий газ, а отримали ще дорожчий. Болить і
те, що ціни зросли на комунальні послуги. Але я ще надіюся, що може
трошки краще буде.
Тамара, пенсіонер:
— Я у всьому зневірена, зневірена у тому, що влада зовсім не дбає про
народ. Зараз я на пенсії, 40 років пропрацювала вчителькою в школі.
Тепер отримую пенсію в розмірі 390 гривень… А це хіба гроші? Дуже
хочу, щоб всі люди жили краще, а влада не обманювала нас, бо більше не
можна так жити, як ми живемо.
Тепер не ві
|
Дата: 25/11/2006 14:43 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Святий Миколай мандрує Тернопільщиною | У переддень та на святого Миколая діти-сироти, школярі, вихованці дошкільних закладів, дитячих будинків Тернопільської області отримали подарунки. І не тільки. Місцева влада, представники громадських Читати повністю>>
У переддень та на святого Миколая діти-сироти, школярі, вихованці дошкільних закладів, дитячих будинків Тернопільської області отримали подарунки. І не тільки. Місцева влада, представники громадських організацій, підприємці та меценати організували справжні свята у палаці культури «Березіль», кінотеатрах, районних будинках культури, де дітвора наповнила свої серця радістю та передріздвяним настроєм, побувала на святкових виставах, подивилася мультфільми та отримала подарунки.
Програми розраховані
на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей-інвалідів, дітей
військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, які загинули
під час виконання службових обов’язків, дітей із багатодітних,
малозабезпечених сімей, дітей, які залишилися без догляду.
- До Кінопалацу запрошено до тисячі дітей. Це діти-сироти, діти з
малозабезпечених та багатодітних сімей області. Наше завдання полягало
у тому, щоб через управління молоді і спорту зробити кожній дитині
свято. Я думаю, що це завдання виконано, - зазначив заступник голови
облдержадміністрації Анатолій Вихрущ.
За його словами, захід у Кінопалаці проводиться у Тернополі вперше.
Минулого року День святого Миколая обласна держадміністрація
організувала у Ляльковому театрі.
Проте цей захід далеко не єдиний на Тернопільщині. Подарунки з нагоди
Дня святого Миколая отримали 183 вихованці Коропецької обласної
комунальної середньої школи-інтернату для дітей-сиріт, дітей,
позбавлених батьківського піклування. Серед іншого, програвач для
DVD-дисків та мікрофони. Підопічні інтернату в Новому селі отримали у
подарунок музичний центр. Пральну машинку отримав Заліщицький інтернат.
Вихованцям Гримайлівської санаторної школи-інтернату подарували
телевізор.
Учні Збаразької обласної комунальної санаторної школи-інтернату для
дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу отримали також
солодощі та фотоапарат.
|
Дата: 24/12/2006 16:34 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Вчора християни відзначили день святого Миколая | 19 грудня християнський світ відзначає день святителя Миколая Чудотворця. Читати повністю>>
19 грудня християнський світ відзначає день святителя Миколая Чудотворця.
Святий Миколай Чудотворець вшановується як захисник простих людей, покровитель мореплавства, торгівлі та землеробства, опікун бідних і сиріт.
За «Житієм», Святий Миколай народився 260 року у місті Мірі Лікійській (Мала Азія). Був пресвітером, єпископом. Заради порятунку людей творив чудеса.
В Україні-Русі на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки. Майже усі християнські народи мають звичай обдаровувати малих дітей у ніч з 18 на 19 грудня. Адже святий Миколай – ще й покровитель та вихователь дітей.
Опівночі Чудотворець заходить до кожної оселі разом зі своїми помічниками – Ангелом і маленьким чортиком Антипком. Ангел роздає подарунки чемним дітлахам, Антипко розносить різки непослухам. Усе це складається до торбинки й кладеться разом з печивом-«миколайчиком» дитині біля подушки.
|
Дата: 24/12/2006 16:37 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| У філармонії вшанували пам’ять Івана Гавдиди | У неділю в обласній філармонії вшанували пам’ять Івана Гавдиди – одного із найвпливовіших діячів націоналістичного руху України. Іван уособлював майбутнє українського націоналістичного руху. Як чільн Читати повністю>>
У неділю в обласній філармонії вшанували пам’ять Івана Гавдиди – одного із найвпливовіших діячів націоналістичного руху України. Іван уособлював майбутнє українського націоналістичного руху. Як чільний член Пласту, в 1989 році обраний першим керівником легендарного куреня „Вовча Ліга». В студентські роки стає активістом Товариства „Вертеп», відомого своєю культурницькою та патріотичною діяльністю, зокрема, агітаційними поїздками на Східну Україну. Протягом шести років очолює одну із найпотужніших організацій Конгресу Українських Націоналістів на Тернопільщині.
Іван Гавдида відомий як фаховий політичний технолог, чия робота неодноразово забезпечувала перемогу патріотичних сил в громадському житті області.
Уже третій рік підряд у Тернополі з ініціативи голови
обласної “Просвіти” Петра Шимківа, організовується вечір пам’яті народного героя України. Не так давно усі засоби
масової інформації гуділи з приводу того, що голову фракції «Наша Україна» у
Тернопільській облраді знайдено мертвим у київському дворі.
Фракція «Наша Україна» надіслала листи
до Генерального прокурора, голови СБУ та міністра внутрішніх справ з вимогою
забезпечити об’єктивне розслідування цієї справи. Такими є сухі рядки повідомлень про трагічну
загибель Івана Гавдиди.
Проте, члени фракції «Наша
Україна» заявили, що загибель Івана
Гавдиди може бути політичним убивством.
- Вперше за ці три роки з вуст юнок
та юнаків лунали нові, маловідомі всім повстанські пісні. На їх виконання зал
аплодував стоячи, — каже Петро Шимків. —
Перший рік віддати шану та повагу герою приїжджав хор з Борщівського району,
пригадує пан Петро, минулого року — виступали земляки Івана Гавдиди, а цього року до участі у вшануванні пам’яті
Івана Михайловича долучився ще й курінь
молодих пластунів.
Для пана Петра
організовувати такий вечір вже стало
традицією. Каже, що Іван Гавдида
розпочинав свою діяльність саме з активної участі в “Просвіті”, а потім вже
була політика. Член Пласту з 1990 року. Перший станичний станиці Бережани та
організатор підготовчого куреня УПЮ ім. Дмитра Мирона-Орлика. У 1992 році І.
Гавдида був у числі співзасновників Пластового Куреня „Вовча Ліга». З 1992 року
— Курінний „Вовчої Ліги», з 1997 року
— Голова Ради Честі Пластового Куреня
„Вовча Ліга», Станичної Ради станиці Тернопіль. Багаторічний комендант
пластових таборів та вишколів.
Окремою
сторінкою в житті Івана Гавдиди, не відомою для широкого кола людей, була його
участь у Саранчуківському сільському аматорському театрі «Ровесник», який був
створений у 1987 році. На початку 90-х Іван зіграв роль Євки Кацапихи у виставі
Романа Саливона «Туп-цюп, Європа». Текст вистави, яка була побутовою комедією,
але, водночас з актуальним політичним тлом, привіз до села саме Гавдида і
наполіг, щоб аматори її зіграли, причому, жіночу роль вибрав собі сам.
Зі слів
виступаючих дізналася, що Іван Гавдида був надзвичайно компетентним педагогом,
мав педагогічний такт. Його любили всі учні, він якимось невидимим магнітом притягував
їх до себе. Учні за ним ходили юрбою, адже він завжди зацікавлював їх походами,
вечорами. Він також обіймав посаду класного керівника. Декілька років Гавдида
працював ще й вчителем військової підготовки.
Читачі знали
Івана Михайловича як автора багатьох статей та публікацій, котрі вирізнялися
свіжістю думок та гостротою. Він був одним із редакторів «Бюлетеня Проводу
ОУН», лектором Міжнародного Республіканського Інституту. Учасник і організатор
багатьох патріотичних заходів в різних регіонах України.
Гавдиду знали та
поважали не лише в Україні, його як талановитого промовця запрошували на
ювілейні заходи українські громади в США, Канаді, Великобританії.
|
Дата: 24/12/2006 17:20 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Громадська рада вирішуватиме не лише освітні питання, але і місцеві проблеми | У четвер відбувся перший в Тернополі Всеукраїнський батьківський форум. Метою проведення була демократизація освіти та перехід до державного громадського управління. У Європі вже давно здійснено важли Читати повністю>>
У четвер відбувся перший в Тернополі Всеукраїнський батьківський форум. Метою проведення була демократизація освіти та перехід до державного громадського управління. У Європі вже давно здійснено важливий крок - перехід до громадського державного управління освітою. І як зазначалося на форумі, цей крок дає позитивні результати.
- Створивши громадську раду, ми будемо мати вплив на органи влади, представників депутатського корпусу для того, щоб ті рішення, які приймаються представниками громади, могли позитивно впливати на розвиток міського життя, - зауважив заступник міського голови з питань економіки Петро Гринчишин. - Новостворений освітній орган - це не опозиційна система до управління освіти чи до міської ради. Це та ланка, яка буде діяти паралельно до них.
Громадська рада з питань освіти Тернополя створена як орган при міському голові, який формується з представників органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян. Основною метою громадської ради є залучення громадськості до вирішення проблем освіти, створення сприятливих умов для ефективної роботи закладів освіти. Громадська рада створюється терміном на три роки, у кількості 19 осіб. До її складу включені представники педагогічної сфери, органів місцевого самоврядування та батьківської громади.
За словами заступника директора з виховної роботи інституту післядипломної освіти Оксани Куриш, ініціатором створення «трикутника» - батьки, діти, освітяни було Міністерство освіти України. Громадські ради планують створити по всій Україні. Договір про співпрацю між Міністерством освіти, Всеукраїнською асоціацією батьківської громадськості і Всеукраїнською радою старшокласників був укладений ще в листопаді.
До слова
Богдан Чайка, директор спеціалізованої середньої школи №17:
- Діяльність Громадської ради я бачу в тому, що вона допомагатиме адміністрації міста. Оскільки та не в силі, наприклад, зробити аналіз діяльності усіх шкіл області про існуючі проблеми. Тому цей орган вирішуватиме нагальні проблеми, раціонально розподілятиме кошти. І не діятиме за таким принципом: «хто ближчий до начальника, той більше увірве». Громадська рада, таким чином, буде знати й про надходження до бюджету. Ініціатива створення ради надійшла знизу, а не згори. Наразі до її складу увійшов директор школи №5 Петро Поврознік із Асоціації директорів ЗОШ м. Тернополя.
Степан Дудяк, директор середньої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №3:
- Громадська рада має відігравати важливу роль. Вона повинна бути дорадчим органом, альтернативою управління освіти, але діяти незалежно від нього.
|
Дата: 09/01/2007 13:56 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Не завжди венеричні хвороби мають клінічні прояви | Венеричні хвороби або хвороби, які передаються статевим шляхом поширені в усьому світі. Кількість хворих на них зростає з кожним днем. Про те, яка ситуація на сьогодні склалася на Тернопільщині і чим Читати повністю>>
Венеричні хвороби або хвороби, які передаються статевим шляхом поширені в усьому світі. Кількість хворих на них зростає з кожним днем. Про те, яка ситуація на сьогодні склалася на Тернопільщині і чим вона загрожує, я поцікавилася у завідуючої диспансерним відділом Тернопільського шкірно-венеричного диспансеру Оксани Глушок.
- Найбільш хвилюючим є те, що молоді люди у ранньому віці
починають жити статевим життям. Вступаючи у статеві стосунки, вони не проводять
ідентифікацію визначення свого стану здоров’я. І виходить, що обоє вважають себе
здоровими, а інфекції дуже часто перебігають приховано, немає ніяких симптомів і
зовнішніх проявів. Насправді ж людина є інфікована, хоч сама навіть не
здогадується. У результаті молода дівчина завагітніла, йде в жіночу
консультацію, робить необхідні аналізи і тут виникає питання – чи зможе вона
виносити плід і чи можна їй взагалі народжувати. Тому проблема, яку мені
хотілося б підняти – це виховання молоді, та їх інформування про необхідність
консультацій у гінеколога до шлюбу та до вагітності.
Наша лабораторія проводить обстеження на так звані
ТОРЧ–інфекції. Це така група захворювань, що передаються при статевому контакті
та мають несприятливий вплив на перебіг вагітності. Також у нашому диспансері є
кабінет, де приймають, консультують та надають допомогу учнівській і
студентський молоді. Передбачено навіть анонімне безкоштовне обстеження на
виявлення гонореї, сифілісу, кандидозу і хламідіозу.
- Пані Оксано, чи часто до вас звертаються за допомогою
підлітки?
- У нас зареєстровані поодинокі випадки звернення підлітків, та
це не означає, що вони не хворіють. Насправді, захворюваність набагато вища.
Просто зараз існує велика мережа приватних гінекологічних кабінетів, які законно
чи незаконно (бо не завжди вони ліцензовані саме на виявлення і лікування
венеричних захворювань) займаються обстеженням молодих людей. А виявивши
венеричне захворювання, надзвичайно рідко відправляють до нас. Тому в
статистичні дані така інформація не потрапляє.
- А яка ситуація серед заробітчан?
- Проблема заробітчанства має прямий стосунок до захворювань,
про які ми говоримо.
За останні роки вона гостро відображена не тільки на розпадах
сімей, моральних та психічних розладах жінок, гостро вона відображена також і в
нас. Майже кожен третій-четвертий пацієнт, в якого виявлено і зареєстровано
венеричну хворобу – це людина, яка нещодавно повернулася з заробітків або ж
його/її друга половинка. Особливо це стосується тих контингентів, які перебували
на сезонних поїздках у країнах близького зарубіжжя, як правило, у Росії. Серед
таких «сезонних заробітчан» спостерігаються серйозні проблеми, у них високий
відсоток захворюваності на венеричні хвороби. Річ у тім, що ця хвороба має
інкубаційний період: період від моменту зараження до моменту перших проявів.
Людина інфікована, але є ще в інкубації. Вона повертається додому, вважаючи себе
абсолютно здоровою. Вступає в статевий контакт з дружиною чи чоловіком, а
хвороба настає лише через певний період. Лікарі виявляють її випадково, бо не
завжди венеричні хвороби мають клінічні прояви.
- Чи можливе повне вилікування від венеричної хвороби?
- Так, звичайно, але лише за умови, якщо вчасно її виявити та
вилікувати.
- Збільшилась чи зменшилась кількість хворих у порівнянні з
минулими роками?
- Спостерігається невеличке збільшення захворювань на сифіліс.
А от кількість захворювань на гонорею та хламідіоз залишається стабільною.
|
Дата: 10/01/2007 15:02 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
Колись двома відомими захворюваннями були гонорея і сифіліс.
Тепер їх вже з’явилося більше тридцяти | На сьогодні по області зареєстровано декілька сотень хворих на сифіліс та декілька сотень хворих на гонорею і хламідіоз.
Найпоширенішими хворобами, що Читати повністю>>
На сьогодні по області зареєстровано декілька сотень хворих на сифіліс та декілька сотень хворих на гонорею і хламідіоз.
Найпоширенішими хворобами, що передаються статевим шляхом, на Тернопільщині є сифіліс, гонорея, тріхомоніаз, хламідіоз та кандидоз.
Багато з венеричних захворювань можуть не мати клінічних проявів. Так, наприклад, зі 100% людей, хворих на сифіліс, симптоми були лише в 40%. В інших інфекцію виявили лише після спеціального аналізу крові.
Часто молоді люди вважають, що венеричні захворювання не такі вже й страшні у порівнянні зі СНІДом. Проте, величезну небезпеку зараз мають хвороби так званого другого покоління- хламідіоз, наприклад. У 1996 році 2/3 американських жінок були уражені саме цими новими хворобами. А небезпечні тому, що не маючи хворобливих симптомів, вони приводять до трагічних наслідків: Мертвонародження, каліцтва у немовлят, безпліддя, фри- гідність, та імпотенція – далеко не повний перелік. У наш час кількість хворих значно зросла. Чи замислювалися ви над питанням, чому, починаючи з 60-х років, список захворювань, що передаються статевим шляхом, став такий різноманітний?
Раніше двома відомими захворюваннями були гонорея і сифіліс. Зараз їх з’явилося вже більше 30. Деякі з них проходять досить непомітно, інші завдають страждань, зустрічаються навіть смертельні.
Кожен п’ятий житель планети є пацієнтом лікаря венеролога. Щороку в світі уражених на сифіліс 20 мільйонів людей, на гонорею – близько 150 мільйонів. У нас в Україні протягом року реєструється більш як 100 тисяч людей, хворих на сифіліс та гонорею. Зараз розповсюдження венеричних захворювань можна порівняти лише з кишковими та респіраторними захворюваннями.
Венеричні захворювання – це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом. На них хворіють рівномірно як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету, і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає : без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
Найпоширенішими серед них є хламідіоз, гонорея, герпес статевих органів, сифіліс, людський папілома вірус.
Хламідіоз. Симптоми захворювання – болісне сечовипускання, свербіння в області зовнішніх статевих органів та слизово-гнійні виділення. Хламідіоз може стати причиною ушкодження яєчників, фаллопієвих труб та матки жінки, що призводить до безпліддя та болісних відчуттів під час статевого акту навіть після того, як було проведено лікування антибіотиками. Під час статевого акту із зараженим хламідіозом партнером існує 50% ймовірність зараження. Це і є основною причиною швидкого розповсюдження інфекції. У деяких людей хвороба проходить без симптомів, тому хворий, не відчуваючи ніяких незручностей, не звертається до лікаря, здатність заразити партнера зберігається.
Гонорея. Збудник – гонокок, що викликає запалення сечостатевого тракту, прямої кишки, слизової оболонки рота, горла та, можливо, кон’юктивіт очей. Інкубаційний період продовжується 3-5 днів. Часто хвороба викликає свербіння, болісне сечовипускання та подразнення в області статевих органів, але часто, як і у випадку хламідіозу, немає ніяких симптомів, особливо у жінок. Це і є основною причиною швидкого розповсюдження інфекції. За відсутності лікування гонорея призводить до безпліддя у жінок, а в чоловіків – до простатиту. Це інфекційне захворювання особливо поширене серед підлітків.
Герпес статевих органів став поширеним захворюванням на початку 80-х років, викликаючи рани, що не заживають та пухирі в області статевих органів. Герпес – невиліковна хвороба.
Сифіліс. У нашій країні захворюваність на сифіліс у порівнянні з 1989 роком збільшилася у 30 разів. Це, мабуть, найвідоміша хвороба. Збудник – бліда трепонема, здатна вражати всі органи та системи. Сифілісом можна заразитись як статевим, так і побутовим шляхом, через речі загального користування, під час поцілунку, контакту ушкодженої поверхні шкіри з сифілітичним висипанням. Усі біологічні рідини: слина, піт, сльози, грудне молоко, кров – є інфекційними. Починається хвороба з твердого шанкру на статевих органах та сипу на долонях або ступнях, що завдає багато незручностей зараженій людині. Уражається надкісниця, кості, внутрішні органи, органи відчуттів, нервова система. До пізніх проявів сифілісу відносяться параліч, що прогресує, хвороби серця, очей, мозку, що призводить до сліпоти або навіть смерті, випадання волосся та руйнування – «провал» носа. Заражена вагітна жінка може передати хворобу зародку, викликаючи менінгіт, природжені каліцтва або мертвонародження.
Людський папілома вірус. Ще одне венеричне захворювання, що швидко поширюється серед незаміжніх жінок. Проявляється воно у вигляді бородавок на статевих органах, що погано лікуються, та викликають болісні відчуття під час статевого акту та можливості раку шийки матки, особливо в тих, хто заразився в підлітковому віці. Дівчата-підлітки, що мають статеві контакти, частіше хворіють на рак шийки матки порівняно з тими, хто починає вступати у статеві відносини після 20.
Гірше те, що групу ризику при зараженні венеричними захворюваннями складають підлітки. По-перше тому, тому у ранньому віці починаєш займатися сексом, тим більше статевих партнерів, що значно підвищує небезпеку. По-друге, організм дівчини-підлітка через фізіологічні особливості більше піддається інфікуванню, ніж організм дорослої жінки. Тому не дивно, що ранній вік початку сексуальних контактів має велике значення при зараженні та хронічні хвороби статевих органів жінки. Жінки, що почали вступати у сексуальні контакти до 16 років, схильні до цього вдвічі більше, ніж ті, хто розпочав їх у 20 років і пізніше. Захворювання серед дівчат-підлітків складають 40% у порівнянні з 2-15% серед дорослих жінок. Окрім високого ризику зараження, у молоді велика ймовірність серйозних ускладнень через проникнення інфекції, оскільки молодий організм набагато вразливіший через ті фізіологічні зміни, що притаманні людині в перехідному віці.
Як захистити себе і свій організм від венеричних захворювань
Розмови про менш чи більш «безпечний секс» дуже небезпечні, вони можуть надати людині відчуття оманливої впевненості.
Мабуть, усі чули, що для безпеки сексу потрібно користуватися презервативами. Але наскільки вони гарантують безпеку?
Істина полягає у тому, що рекламні плакати типу «Зробимо любов безпечною» або «Наш друг – презерватив» - це омана. Відомо, з перевірених досліджень, що серед подружніх пар, що використовували презервативи для запобігання небажаної вагітності, вагітність усе-одно настає у 20% випадків. Також презервативи рвуться або зісковзують у 15% випадків. Говорячи про СНІД та інші венеричні хвороби, необхідно пам’ятати, що вони передаються 365 днів на рік, в той час як жінка може завагітніти лише 60 днів на рік. До того ж віруси деяких венеричних хвороб у багато разів менші за сперматозоїд, тому їм набагато легше прослизнути через нещільності презервативу. У 1992 році журнал «Перспективи сімейного планування», що багато пропагує навчання користування презервативами, визнав, що навіть серед тих, хто постійно користується презервативами, велика ймовірність зараження СНІДом та іншими венеричними захворюваннями, а також вони не завжди ефективні в уникненні вагітності. Презервативи майже не можуть захистити ні від хламідіозу, ні від людського папілома вірусу. Єдине, від чого діють – це від герпесу статевих органів, і лише у тому випадку, коли уражена хворобою область закривається презервативом.
Звичайно, презервативи – це краще, ніж нічого, але це не вирішення проблеми.
Стовідсотково можна уникнути небезпеки зараження – це утримання від сексу доти, доки ви не станете дорослими та не будете готові створити сім’ї, засновані на довірі.
|
Дата: 10/01/2007 15:05 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Вчителі б’ють на сполох – рятуймо школярів від перевантажень та стресів | Нещодавно у спеціалізованій середній школі № 17 міста Тернополя батьківський актив взяв участь у круглому столі на тему «Гуманізація навчання і виховання - важлива умова розвитку учня як особисто Читати повністю>>
Нещодавно у спеціалізованій середній школі № 17 міста Тернополя батьківський актив взяв участь у круглому столі на тему «Гуманізація навчання і виховання - важлива умова розвитку учня як особистості».
Питання, які обговорювались того вечора у школі, викликали цілу бурю емоцій. Присутні на батьківських зборах, як правило, мами заговорили про проблеми, з якими не можуть впоратись самі. Як виявилося, і батьків, і вчителів хвилюють приблизно однакові питання. Директор школи Богдан Чайка та його заступник - Марія Войтович отримали підтримку від батьків з багатьох пунктів розробленої у школі програми гуманізації навчального процесу.
Щоб створити для школярів та чителів комфортні умови, допомогти знайти порозу-міння та
попередити виникнення ситуацій, з яких підліток не бачить виходу,
педагог з тридцятирічним досвідом роботи М. Й. Войтович розробила програму «Гуманізація навчання і виховання – важлива умова розвитку учня як особистості».
Батьківський актив більше двох годин дискутував про
необхідність та можливість здійснення гуманізації навчального процесу.
Бурхливі емоції, роздуми, цікаві спостереження та пропозиції почули від
найактивніших мам школи директор та його
заступник. Як виявилося, багато батьків не схвалюють дванадцятибальну систему,
тематичне оцінювання, мають сумніви щодо об’єктивності оцінювання учнів в окремих класах і окремими
педагогами. Важливо для педагогів було
почути, що більшість батьків пропонує
тісніше співпрацювати сім”ї зі
школою, вони бажають, щоб вчителі завжди об’єктивно, справедливо, із розумінням, але у
той же час і зі строгістю та вимогливістю ставились до учнів.
Шкода, що на це перше
засідання круглого столу не запросили школярів, бо їхнє слово там було б
особливо вагомим і переконливим. Адже
найбільше від нових переобтяжених
навчальних програм страждають
вони. І хоча вчителі небайдужим оком
спостерігають у школі, а батьки -
удома, як дітям доводиться заповнювати
файли власної пам’яті матеріалом, що аж ніяк не хоче сприйматись і
засвоюватись, школярам від цього не стає легше .
Якщо ще десять років тому учні мали по 5-6 уроків на день,
то тепер старшокласники мріють, щоб у них було хоча б по 7 , а не
по 8 уроків. Програма так складена, що
вчитель самостійно не може зменшити обсяг та глибину вивчення матеріалу.
А досвід свідчить про те, що більшість дітей просто не можуть опанувати весь навчальний матеріал
настільки ґрунтовно, щоб мати високі оцінки. Від того, що не в змозі зрозуміти,
вивчити матеріал, який вимагає програма,
окремі учні просто перестають
брати участь в навчальному марафоні. Вони сходять з дистанції, і їх уже перестає
хвилювати, скільки балів ставлять за той
чи інший предмет. До того ж нова система оцінювання, яка в цілому є
прогресивною і випробуваною в багатьох країнах світу, дозволяє закінчувати
школу навіть з оцінками 1 та 2. Але у
такому випадку найбільшою загрозою є те, що, відчуваючи свою
меншовартість, дитина стає пасивною,
байдужою до того, що робиться у колективі, а в окремих випадках – і агресивною.
Зрозуміло, що педагогічний колектив складається з педагогів,
кожен із яких має своє бачення процесу навчання і виховання. Програма
гуманізації передбачає вплив не лише на
дітей і батьків, а й - на педагогів
через усвідомлення ними специфіки віку,
в якому виростають сьогоднішні школярі. Розвиток технічного прогресу, зокрема,
комп’ютерних технологій, які дозволяють більш ефективно навчатися, швидше і
грунтовніше вивчати іноземні мови,
розвивати пам’ять та ерудицію, опановувати знання, які не доступні, можливо,
окремим вчителям, диктує і зміну пріоритетів у навчальному процесі.
Багато школярів, особливо, старшокласників сумлінно вчаться
не тому, що про це їх просять чи до
цього змушують батьки, а тому, що це їхній свідомий вибір у житті. Глибокі
знання стають базою для
вступу у вищий навчальний заклад, для опанування професією, яка дозволить досягти мети, певних матеріальних та
духовних благ.
Але, щоб ці критерії стали мотивацією у більшості, необхідна
дуже сильна позиція педагогів. Чи готові вони сьогодні бути об’єктивними,
люблячими, уважними, добрими і безкомпромісними? – Окремі - так, окремі – ні. І не їхня у цьому вина.
Мізерна зарплата за виснажливу і
невдячну працю з двадцятьма –тридцятьма гіперактивними підлітками в шкільній
аудиторії і відчутні заробітки за репетиторство
з сильними обдарованими дітьми у спокійній приємній атмосфері є різким
контрастом і не на користь
шкільному процесу. Це, на жаль і на щастя, розуміють і діти, і батьки. А тому теж шукають
альтернативу і, якщо дозволяють фінанси,
наймають репетиторів для своїх чад.
Але більшість
батьків, які хочуть, щоб їхні діти не лише мали високі бали, а й глибокі знання, вчаться зі своїми дітьми самі з першого і
мало не до випускного класу. До слова: і
перше, і друге - не найкраще впливає на формування в дитини життєвої позиції. У першому випадку
вона перестає відчувати відповідальність за своє навчання і майбутнє (мама чи тато нехай думають),
а в другому - усвідомлює, що в школу
ходить хіба для того, щоб отримати
документ про освіту.
Чи така ситуація дозволить школі залишатися тим
закладом, який даватиме міцні глибокі
знання учням і буде для них авторитетом? Це у значній мірі залежить від педагогів.
Україна запозичила європейську модель навчання (і у
середній, і у вищій школі), контролю знань
та оцінювання, яка є більш
об’єктивною, але багато батьків все ще дотримуються старих норм та ідей,
які не відповідають сучасним вимогам.
Зокрема, дехто з батьків пропонував відмінити тематичне оцінювання або ж
спростити його, виставляючи оцінку за
тематичне опитування на основі поточних оцінок та контрольних. Директор Богдан
Чайка підкреслив, що тематичне
опитування має і позитивні аспекти. Зокрема, якщо учень хоче отримати вищий
бал, він може вивчити матеріал і здати його в кінці семестру. Є ж такі учні,
яким 5 чи 6 балів цілком достатньо для
хорошого настрою, і вони раді отримати
підсумкову оцінку «автоматом», щоб не
писати тематичну роботу. Усі ці заходи спрямовані ще й на те, щоб зменшити
рівень стресів, допомогти дитині почуватися вільною , не відчувати страху перед
вчителями та батьками. Головне завдання тандему вчителів і батьків створити
умови, в яких би не було місця стресовим ситуаціям. Батьківський актив школи і вчителі на даному
етапі порозумілися і вирішили об”єднати свої зусилля для виховання та навчання
дітей.
Вчитель, який вклав у душі
учнів добро свого серця і
щиру любов, отримуватиме дивіденди з цього вкладу у вигляді любові, поваги до себе усе
життя.
Лариса Шумило,
член батьківського комітету школи №17 міста Тернополя.
|
Дата: 09/01/2007 14:28 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| “Книга пам’яті України» продовжує пошук | Голова ОДА Іван Стойко підписав розпорядження «Про продовження роботи над пошуково-видавничим проектом «Книга Пам`яті України». Обласній редакції Книга Пам`яті Тернопільщини і Книги «Реабілітовані іст Читати повністю>>
Голова ОДА Іван Стойко підписав розпорядження «Про продовження роботи над пошуково-видавничим проектом «Книга Пам`яті України». Обласній редакції Книга Пам`яті Тернопільщини і Книги «Реабілітовані історією» протягом 2006-2010 років належить здійснити за підтримки місцевих органів виконавчої влади організаційні та науково-пошукові заходи. Вони спрямовані на підготовку та випуск серії «Книга пам`яті України. Звитяжці».
Районні державні адміністрації та Тернопільський міськвиконком зобов’язані сприяти обласній редакції Книга Пам`яті Тернопільщини і Книги «Реабілітовані історією» в організаційному та матеріально-технічному забезпеченні створення серії «Книга пам`яті України. Звитяжці». Фінансування випуску видань відбудеться за рахунок коштів місцевого бюджету.
Також відповідно до розпорядження голови ОДА затверджено новий склад редакційної колегії з підготовки видання серії «Книга пам`яті України. Звитяжці», яку очолив заступник голови ОДА Анатолій Вихрущ.
|
Дата: 10/01/2007 15:21 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| «Два пологові будинки для Тернополя не потрібні...» | У понеділок, 9 жовтня відбулася прес-конференція заступника міського голови з соціальних питань Романа Легкого. На ній обговорювалися 2 основні питання – охорона здоров`я і соціальний захист населення Читати повністю>>
У понеділок, 9 жовтня відбулася прес-конференція заступника міського голови з соціальних питань Романа Легкого. На ній обговорювалися 2 основні питання – охорона здоров`я і соціальний захист населення.
І як не намагався пан Роман замаскувати негативну інформацію і зробити вигляд наче у нас все добре: і лікувально-профілактичні установи функціонують, і гроші з бюджету на медицину виділили (правда на 60% менше потрібної суми), і демографічна ситуація покращується, і державна допомога малозабезпеченим верствам населення виплачується, та «гострі кути» так і випирали назовні.
Звичайно, лікувальні установи функціонують, але в якому стані? Навряд чи старі приміщення з облупленими стінами, протертим лінолеумом, допотопними ліжками, застеленими білизною у плямах невідомого походження, створюють сприятливу атмосферу для одужання. Цікаво, чи хтось із наших високопосадовців погодився б лікуватися у таких умовах в п`ятимісній палаті. Особисто мені наші медичні заклади більше нагадують крематорії.
А зарплата медпрацівників?.. Роман Легкий без всяких емоцій повідомив, що середня заробітна плата в системі охорони здоров`я становить 500 гривень, в тому числі лікарів – 656 гривень, медперсоналу – 480, молодшого медперсоналу – близько 400 гривень, при тому, що прожитковий мінімум з 1 квітня 2006 року становив 465 гривень, а з 1 жовтня – 472 гривні. Невідомо, чи вважає він таку зарплату достатньою для прожиття, чи ні. У всякому випадку про її підвищення мова не йшла.
Зате, пан Роман з гордістю повідомив, що продовжується капітальне будівництво терапевтичного корпусу з резервним пологовим будинком на базі міської комунальної лікарні N3. Воно триває вже ... довший час, бо, на жаль, за словами Романа Легкого, на його закінчення немає коштів. Уся надія на спонсорів, або, як висловився заступник мера, можна зрештою щось продати. А справді, чому б і ні? Можна навіть щось заставити. Адже досвід у цій справі у міської влади вже є. І як тільки ремонт закінчиться, другий пологовий будинок закриють, бо «Два пологові будинки для Тернополя не потрібні», - заявив пан Легкий. Так що, незабаром жінкам, які захочуть народжувати доведеться вставати у чергу.
У минулому номері газети ми розповідали нашим читачам про акцію милосердя «Свобода руху» та новий препарат для лікування дітей, хворих на ДЦП «Диспорт». У статті говорилося також про те, що міська влада проігнорувала цю акцію. Коли ж пана Романа запитали, чому ніхто з представників мерії не з`явився, він відповів, що нічого не чув про це, до того ж акція співпала з візитом Президента і жоден з високопосадоавців не зміг виділити годину для доброї справи. Ну що ж, мабуть, для представників влади приїзд Глави держави виявився важливішим і цікавішим за здоров`я наших дітей.
Щодо питання соціальної політики, то Роман Легкий вважає, що найбільшою проблемою соціальної галузі є відсутність приміщення єдиного соціального центру. Це, звісно, теж проблема, але чи й справді найбільша? Невже все інше у соціальній сфері так чудово?
Також у ході прес-конференції Роман Легкий повідомив, що у Тернополі реалізується програма житлових субсидій, як адресна допомога держави малозабезпеченим сім`ям. А з 1 жовтня розпочинається прийом громадян працівниками управління праці та соціальної політики по питаннях надання житлових субсидій по місцю проживання в житлово-експлуатаційних конторах. У кожному ЖЕКу щоденно працюватиме двоє чоловік від міської влади, які прийматимуть документи на субсидії. А якщо порахувати хоча б приблизно кількість бажаючих, то цим двом чоловікам доведеться обслуговувати на день до 100 осіб. Можна собі лише уявити ті кілометрові черги. Але нашим людям до черг, особливо у різних житлових інстанціях, вже давно не звикати.
|
Дата: 10/01/2007 15:09 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Микола Марценюк обіцяє краще життя | Ми, українці, вже звикли до того, що в під`їздах немає світла та й прибиранням тут не пахне. А якщо і було, то дуже давно. На прибудинкових територіях повно сміття, виявляється, прибиральники не маю Читати повністю>>
Ми, українці, вже звикли до того, що в під`їздах немає світла та й прибиранням тут не пахне. А якщо і було, то дуже давно. На прибудинкових територіях повно сміття, виявляється, прибиральники не мають часу вивезти. Досить важко знайти раду на таку реальність. ЖЕКи нарікають на катастрофічну нестачу коштів, а мешканці, які не втратили надії на краще майбутнє, обуюються порушенням їхніх прав.
Тепер усе зміниться. Заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Микола Марценюк обіцяє, що жити нам буде краще.
— Міський голова Роман Заставний видав доручення комісії провести перевірку житлових будинків. Перевірятися будуть утримання житлових будинків, утримання прибудинкових територій. Термін виконання цього доручення — до 12 жовтня, — зазначив Микола Якович.
Крім цього намагатимуться перевіряти і стан підприємницьких організацій, які знаходяться на тій чи іншій території.
А порушникам тепер буде не солодко. Кожна ненадана послуга за собою тягне санкції. І вони є досить значні. Марценюк не знає жодної організації, яка б наважилася не виконати їхніх доручень.
Ще один момент: Микола Якович спростував інформацію, що ЖЕКи є на сьогодні приватизовані: «В нас є приватні підприємства, які надають мешканцям послуги».
А поки проводять перерахунки, тарифи зростають. І це факт. Як буде далі? Поживемо — побачимо...
|
Дата: 10/01/2007 15:11 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Ця жінка була небажаною всім окупаційним владам | В обласному державному архіві експонується виставка, присвячена 120- ій річниці від дня народження відомої української дитячої письменниці, громадської діячки, педагога, етнографа Іванни Блажкевич. Читати повністю>>
В обласному державному архіві експонується виставка, присвячена 120- ій річниці від дня народження відомої української дитячої письменниці, громадської діячки, педагога, етнографа Іванни Блажкевич.
В експозиції виставки є оригінали творів і листів, при життєві світлини, власні спогади. Можна побачити й автобіографію, написану самою письменницею, етнографічні записи про село Денисів, листування з Ольгою Кобилянською та іншими письменниками, редакціями газет, журналів. Крім цього є ще газетні та журнальні публікації, вірші.
Як розповіла Оксана Ковальчук, організатор виставки, в державному обласному архіві презентовано оригінальні документи. Вони зможуть розповісти про активну участь її у діяльності українських інституцій 20-30-их років та літературний доробок.
— Іванна Блажкевич працювала народною вчителькою, вихователькою дитячих садків на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). Тут її застала Перша світова війна, про страхіття якої розповіла у неопублікованому щоденнику «Жінка на бойовій лінії». Цей щоденник представлений в експозиції. Досить того, що пані Іванна в неймовірно важких умовах створила на терені Західної України 140 дитячих садків. Вона ще й організувала курси для дівчат крою та шиття, читальні. Іванна Омелянівна багато напрацювалася над організацією народної торгівлі. Разом із чоловіком у Денисові започаткувала будівництво двохповерхової молочарні.
Але найбільш цінний здобуток Іванни Блажкевич - на літературній ниві. Все своє життя присвятила дітям. Перша п`єса «Святий Миколай» вийшла у 1920 році. Згодом випускає одну за другою п`єси для найменших, два твори присвячені Тарасу Шевченку. Свою пристрасну любов до рідної землі вона прагнула передати дітям, тому писала і публікувала для них цікаві твори, — додала Оксана Михайлівна.
Письменниця брала активну участь і в політичному житті краю. Була знана і як діяльний член Української соціалістично-радикальної партії, брала участь у виборчій кампанії 1928 року. А в 1939 році її обрано депутатом до Народних Зборів у Львові.
Зі слів Оксани Ковальчук дізналася, що за пропаганду демократичних ідей Іванну Блажкевич постійно переслідували представники всіх урядів: австрійського, польського, радянського. У роки німецької окупації письменниця організувала в Денисові сільськогосподарську школу. Ця жінка була небажаною всім окупаційним владам, — додала Оксана Михайлівна.
Лише у незалежній Україні у 1993 році засновано літературну мистецьку премію її імені. А ця виставка — це лише данина шани пані Іванні.
Довідка газети «НОВА ЕРА»
9 жовтня 1886 року — Іванна Блажкевич народилася в селі Денисів Козівського району у родині вчителя.
1896— 1900 рр. — здобуває освіту в Денисівській початковій та Тернопільській виділовій школах.
1908 рік — перші літературні спроби: «Грудка на могилу Марка Каганця», «Жертвам люд- ської сваволі», «Над свіжою могилою».
1920 — 1921 рр. — письменниця працює у Станіславі в школі ім. М. Шашкевича.
1922 рік — працює у Товаристві охорони та опіки над молоддю.
1936 рік — вийшла книжка «Івасик-характерник»
1937 рік — виходить з друку книга «Оповідання»
1939 рік — обрана депутатом
|
Дата: 10/01/2007 15:18 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| “Не оскверни себе на цій землі” | Живемо звичним життям, у звичному світі, спілкуємося і нам зда- ється, що все так і має бути. Ніколи нічого не зміниться. Але раптом обставини складаються зовсім не так, як ми планували, і життя пове Читати повністю>>
Живемо звичним життям, у звичному світі, спілкуємося і нам зда- ється, що все так і має бути. Ніколи нічого не зміниться. Але раптом обставини складаються зовсім не так, як ми планували, і життя повертає в інше русло. Так сталося з Марією Мамчур, студенткою Тернопільського педагогічного університету. Молода, ще зовсім юна дівчина випустила свою першу книжку «Не оскверни себе на цій землі».
В приміщенні молодої «Просвіти» у середу відбулася репрезентація збірки поезій молодої авторки. Серед запрошених: представник управління у справах сім`ї, молоді та спорту - директор обласного молодіжного цетру праці — Святослав Абрам`юк, керівник обласного обєднання «Просвіти» Петро Шимків, а також представники інших молодіжних організацій. Велику радість авторки прийшли розділити її друзі та близькі.
Марічка випустила свою першу книжку, про яку мріяла упродовж шкільних років.
Зі слів поетеси, дізналася, що вона народилася в простій селянській родині. «Маленькою батьківщиною, рідною домівкою для мене завжди було село Дибще. Тут жили мої дідусь та бабуся, тут виросла моя мама, тут народилася і я. Скільки себе пам`ятаю, у кожну пору року Дибще завжди було різним, і водночас дуже мальовничим». Навесні ,- пригадує Марія,- воно тоне в білосніжному буянні садків. Улітку - в повітрі розноситься солодкий аромат доспілих вишень, чудових квітів, дбайливо посаджених господинями. Восени, коли облітають жовті, багряні, золотисті листочки, село стає схоже на казкову країну. І лише зима, намевши кучугури снігу, приносить спокій, що інколи хочеться просто стояти посеред вулиці і слухати , як шумить вітер у гіллі дерев.
Та на жаль, життя не дивиться нам в очі. Воно не буває одноманітним і дуже часто завдає болю. Обставини склалися так, що мама Марічки , як і тисячі українок, змушена була поїхати за кордон шукати роботу.
— Зараз я покинула Дибще, хоч ця розлука далася мені нелегко. Звичайно, я розумію, що до всього звикають, і теж звикла до нового життя, — ділиться дівчина.
— Марічко, а коли виникла ідея написати книги? — запитую.
— Писати вірші почала ще в дитинстві. Пам`ятаю, коли була у шостому класі вчителька християнської етики запитала у дітей, хто чим займаєтеся у вільний час. Я відповіла — пишу вірші, але насправді цього ніколи не робила. У відповідь почула: «Марічко, принеси на завтра кілька своїх поезій, ми почитаємо всі разом!». З того часу з поезією не розлучаюся, — ділиться авторка.
Збірка поезій «Не оскверни себе на цій землі» створювалася протягом трьох місяців. За цей час Марія Мамчур встигла познайомитися з багатьма людьми. Особливу лепту внесла молодіжна організація «Просвіта». Тут дівчина знайшла не лише колег по роботі, але й хороших друзів. Тепер вона є справжньою просвітянкою.
— На яку тематику твої вірші?
— У моїй збірці поезії поділені на три частини: патріотична лірика, пейзажна та інтимна. Людина завжди повинна пам`ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію народу, його мову і пісню, звичаї й традиції. Про це я написала чимало віршів.
Гострим болем відгукнувся у серці Марійки Мамчур вимушений виїзд матерів і сестер на заробітки. З-під пера виходять, сповнені гіркоти і страждання, поезії. Їм присвятила вірш «Журавлі».
—Що таке щастя? Як його розумієш? Ти ж напевно зараз дуже щаслива, адже вийшла книжка, яку ти так довго чекала, — питаю в юної поетеси.
— Щастя — це кожного ранку прокидатися під спів пташок. Щастя — це бачити зелений листочок підсніжника, що пробивається з-під пера землі. Щастя — це просто жити, йти вперед і розуміти, що все залежить від тебе, що коли щось не так, то ти обов`язково зможеш змінити це на краще.
—Марічко, чи збираєшся далі писати?
— Звичайно. У майбутньому планую видати багато книг, але над цим треба ще працювати. Моя збірка поезій «Не оскверни себе на цій землі» — це вболівання за долю рідного краю, особисті відчуття навколишнього світу.
Довідка газети «НОВА ЕРА»
У 1989 році — Марія Мамчур народилася в селі Дибще Козівського району Тернопільської області в селянській родині.
У 2006 році — закінчила 11-й клас Козівської ЗОШ N1.
Зараз навчається на першому курсі у Тернопільському педагогічному університеті ім. В. Гнатюка на філологічному факультеті за спеціальністю «Журналістика».
|
Дата: 10/01/2007 15:24 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Богодар Которович виступав у Тернополі | Художній керівник і деригент державного камерного ансамблю «Київські солісти» Богодар Которович із музичною програмою виступив в обласній філармонії. На прес-конференції пан Богодар із дочкою Мирослав Читати повністю>>
Художній керівник і деригент державного камерного ансамблю «Київські солісти» Богодар Которович із музичною програмою виступив в обласній філармонії. На прес-конференції пан Богодар із дочкою Мирославою сказали, що Тернопіль для них –дуже «гостинне місто, де слухачі розуміють їх і люблять.»
Опісля...
Під овації захопленого залу, відомий не тільки в Україні, камерний оркестр двічі повертався на сцену. Музика лилася голосами струнних інструментів, інтонаційно розриваючи тему твору. Віртуози, виконуючи твори Амадея Моцарта, Едварда Віха, Ніно Рота, віртуально переносили слухачів у світ музики. Справжня класична музика має оздоровчий ефект.
«Київські солісти» визнані слухачами і критиками у різних країнах світу. Репертуар ансамблю охоплює широкий спектр барочної, класичної та сучасної музики. Але основна лінія репертуарної політики «Солістів» виконання масштабних творів романтичного характеру. Мирослава, донька Богодара, зізнається, що в дитинстві не зовсім розуміла, що вона у покровительстві відомого скрипаля. Від батька перейняла вміння чути інструмент і нині солістка у його оркестрі.
Всього від 5-ти до 15-ти гривень коштував щасливий квиток на двогодинну феєрію свята.
|
Дата: 10/01/2007 15:26 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Львів - друга столиця | В останній день вересня Львів стояв на межі катастрофи. У святкові дні на центральній площі міста зібралося 170-тисячне збіговисько. Львів`яни та приїжджі – поляки, німці стояли пліч-о-пліч, на руках Читати повністю>>
В останній день вересня Львів стояв на межі катастрофи. У святкові дні на центральній площі міста зібралося 170-тисячне збіговисько. Львів`яни та приїжджі – поляки, німці стояли пліч-о-пліч, на руках тримали маленьких дітей – усім хотілося подивитися на грандіозне лазерне шоу.
Проте,
організатори не обдумали усього урочистого дійства. Наприклад, для стількох людей влада не мала на меті забезпечити Львів додатковими громадськими туалетами. Хоча кількості туалетів, як стверджують керівники свята, вистачало на всіх. Або ж вони не бачили чималих черг, що стояли біля біотуалетів. Городяни та гості міста справляли нужди в під’їздах та дворах.А що було робити? Щастило тим, кого впускали до вбиралень кафе. А врешті власники запевняли, що туалет або не працює, або ж взагалі його немає.
Загалом
свято,
здається,
вдалося.
Розкомплексовані тінейджери взагалі почувалися у своєму місті, зовсім «культурними» та «вихованими». Гурт юнаків та дівчат виліз на капот приватного «мерса» і весело підскакували. З вікна на них верещав господар авто, але вони, вдаючи, що не чують галасу, продовжували цікаво проводити час. Коли стемніло, почали працювати кишенькові злодюжки. Усюди - крик, мат, плач, свист. Глядачі стояли як у бою – плече до плеча. На площі діяв закон Джунглів: виживають тільки сильніші. Підняти щось виявилося просто неможливо, а впасти – означало, бути затоптаним.
Нарешті
розпочалося
дійство.
Проте,
це
могли
побачити
лише
перші
лави
та
VIP-гості.
Інші
здалека
спостерігали за пошуками учасників свята на сцені прожектористами. Перед святкуванням рекламували незвичайне шоу, лазерні промені мали підняти Львівську оперу в повітря. Єдина проблема була в тому, що його краще було видно з екрана телевізора. Це ж спецефекти, а люди прийшли дивитися в центр міста. Рекламувати, мабуть, слід було по-іншому: «Сидіть, люди, вдома, та вмикайте телевізори!».
Концертна
програма
Руслани
виявилася
не
досить
вдалою
–
на
відстані
50 метрів
від
сцени
вже
не
було
чути
ані
ведучих,
ані
самої
співачки.
Львів`яни кажуть, що їх уже вкотре «розвели, і то конкретно», сподіваючись, мовляв, на їхню ж необізнаність з євросвяткувань. В народі мовлять: дурень той, хто сам собі шкодить...
|
Дата: 10/01/2007 15:32 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| ЖОДЕН СПОРТИВНИЙ ЗАКЛАД КРАЮ НЕ МАЄ ЛІЦЕНЗІЇ | По один бік залу зібралися люди, з якими асоціюється розвиток того чи іншого виду спорту, спортивний заклад, секція або клуб. Хто навчає, виступає, тобто активно долучається до розвитку спортивної ді Читати повністю>>
По один бік залу зібралися люди, з якими асоціюється розвиток того чи іншого виду спорту, спортивний заклад, секція або клуб. Хто навчає, виступає, тобто активно долучається до розвитку спортивної діяльністі в області (тренери).
По інший - вища верства - люди, які звітують за розвиток спорту ще вищим за рангом, і вповноваженні: контролювати та допомагати підопічним, адже здобутки перших – плюс другим (керівництво краю).
Чому це вони зібралися так масово...
“Проведення розширеного засідання координаційної ради з питань ліцензування фізкультурно - оздоровчої та спортивної діяльності в області” – причина зустрічі. Виявляється !?! жоден спортивний заклад області (а їх понад 130) офіційно не зареєстрований. Організаціям право працювати надає ліцензія. Щоб отримати її, треба забезпечити санітарні умови для занять, працювати з учнями мають виключно кваліфіковані фахівці. За перевіркою експертної комісії, норми спортзаклади не виконують. Заняття проводяться в підвалах, занедбаних приміщеннях. Навчають учнів “люди з вулиці” тощо.
Оформити ліцензію (за 364 гривні на три роки ) – не проблема – зазначають власники спортклубів , але не хочуть, бо не вірять, що їм легально дозволять займатися цим видом діяльності, і вимагають назустріч прохань – задовільнити їх потреби, більш суттєві. А це: як мінімум допомогти в організаційних та фінансових питаннях. Забезпечити умовами заняття спорту – збудувати спортзали, впорядкувати спортмайданчики – давно наболілі і масово “проговорені” ,але актуальні проблеми. .. А просто сплачувати податки – переконані спортивні активісти, – рівноцінно - викиданню грошей на вітер, вигідніше у таких умовах працювати підпільно. Ще б довго топталася розмова в руслі скарг і обіцянок, якби не ліміт часу. Таким чином, дві сторони так і недоговорилися , в який термін потрібно виробити ліцензії, і чи вони будуть виправдані в тих умовах, у які «загнаний» спорт.
|
Дата: 10/01/2007 15:49 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| Хто боїться чистити картоплю, може сміло йти в армію! | У вівторок на Тернопільщині з робочою поїздкою перебував Міністр оборони України Анатолій Гриценко. Перед прес-конференцією, п. Міністр зустрівся з першим заступником голови ТОДА Петром Вовчуком, а та Читати повністю>>
У вівторок на Тернопільщині з робочою поїздкою перебував Міністр оборони України Анатолій Гриценко. Перед прес-конференцією, п. Міністр зустрівся з першим заступником голови ТОДА Петром Вовчуком, а також ознайомився з життєдіяльністю 11-ї окремої артилерійської бригади 13-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України дислокованої у Тернополі.
Анатолій Гриценко спростував інформацію, що приїзд не пов’язаний з випадком, який стався недавно у військовій частині: один з солдатів спромігся викрасти зброю. Зараз хлопець перебуває під слідством. Міністр приїхав не лише поспілкуватися з офіцерами, а допомогти вирішити проблеми пов’язані з харчуванням, проживанням та заробітною платою, які їх вже давно турбують. За словами Анатолія Гриценка, до цього часу ніхто з керівних органів не звертав на це уваги...
— Основна мета раптової перевірки артилерійського з’єднання полягає у визначенні готовності бригади до виконання завдань за призначенням відповідно до Стратегічного замислу на застосування Збройних Сил України, затвердженого Президентом держави, – сказав Міністр. —Це спілкування допоможе нам почути думки офіцерів з військ і обов’язково врахувати їх під час прийняття управлінських рішень на вищому рівні. Також такий безпосередній контакт дозволяє більш детально ознайомитися із соціальним питаннями, які більше всього турбують родини військових та роз’яснити політику військового керівництва, — додав Анатолій Гриценко.
Він також повідомив, що перевірятиметься особистий рівень підготовки офіцерів цього з’єднання – від командира взводу, до командира бригади. А кінцева оцінка буде дана перевіряючими з Генерального штабу ЗС України.
—Офіцери – це кістяк Збройних Сил і вони повинні бути взірцем для підлеглих. Тому основна увага під час сьогоднішнього візиту приділятиметься саме готовності офіцерського складу до виконання поставлених задач керівництвом держави. Офіцери мають першими виконувати нормативи і бути прикладом для своїх підлеглих, –зазначив Анатолій Гриценко.
Сам Міністр оборони України згідний з думками, що зараз у суспільстві панує велика недовіра до влади, до держави. Люди, за його словами, зневірилися: вони не знають, що чекати, на кого розраховувати, на кого покластися.
А тим часом у Збройних силах України, з ініціативи Міністра, діють деякі нововведення. Тепер солдати не миють посуд, не прибирають… Хто боїться чистити картоплю, може сміло йти в армію! Тепер ці повноваження виконує спеціально створений цивільний підрозділ, а солдати займаються виключно бойовою та фізичною підготовкою. До нового року ці правила будуть введені у всі військові частини.
Анатолій Гриценко звернув увагу на й ефективні шляхи проведення реформування армії, якісний перехід на комплектування військовослужбовцями за контрактом. Він має намір зруйнувати погані стереотипи, які склалися у суспільстві про НАТО.
Довідка газети “НОВА ЕРА”
Анатолій Гриценко народився у 1957 році в Черкаській області.
У 1979 році закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. За 25 років військової кар’єри службу проходив у стройових частинах, працював викладачем у вищому військовому навчальному закладі, на штабних посадах в Міністерстві оборони України, очолював Управління проблем воєнної безпеки та військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу ЗС України.
У 1993 — 1994 рр. закінчив Інститут іноземних мов Міністерства оборони США, оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США.
У 1995 році закінчив Академію Збройних Сил України.
Полковник запасу. Кандидат технічних наук, автор понад 100 наукових праць, виданих в Україні, Бельгії, Нідерландах, США, ФРН та Швейцарії. По завершенні військової служби працював керівником Аналітичної служби апарату Ради національної безпеки і оборони України.
З грудня 1999 року — президент Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Крім того, з лютого 2000 року — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України, а з листопада 2000 року — член Громадської Ради експертів із внутрішньополітичних питань при Президентові України.
Указом Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України № 154/2005 від 4 лютого 2005 року Гриценка Анатолія Степановича призначено на посаду Міністра оборони України.
|
Дата: 10/01/2007 15:58 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Чутки про балотування в президенти України Борис Тарасюк не спростував | Борис Іванович на прес-конференції коротко повідомив мету та завдання рухівських зборів. З його слів стало відомо, що цими зборами починається серія регіональних нарад. Зокрема, він сповістив присутні Читати повністю>>
Борис Іванович на прес-конференції коротко повідомив мету та завдання рухівських зборів. З його слів стало відомо, що цими зборами починається серія регіональних нарад. Зокрема, він сповістив присутніх про рішення політради, в якому зазначено, що НРУ йде в опозицію.
Тернопільська область — найбільш рухівська організація. Схвально Борисом Тарасюком було оцінено роботу голови Тернопільської Крайової організації НРУ Івана Стойка. Виявляється, 7,6 відсотка всіх депутатів місцевих рад на Тернопіллі становлять рухівці, більше лише в Криму та на Львівщині. Одним із недоліків тернопільських рухівців було названо те, що в обласному центрі лише 600 членів НРУ, що звичайно мало, враховуючи традиції та менталітет тернополян. До нового року рухівці охоплять усі села, запевнив Іван Стойко (якщо втримається на своїй посаді Іван Михайлович). А ще він дуже щасливий, що саме в Тернополі стартувала ця акція.
Виступи голови НРУ дали зрозуміти, що вже сьогодні Рух прагне йти на вибори 2009 року як самостійна політсила. Це припущення підтвердив на прес-конференції Борис Тарасюк. Він не виключає і блокування з про-українськими силами. Проте, чутки, що пан Тарасюк планує стати Президентом України, голова НРУ — не спростував. Лише додав “не спішити поперед батька…” За його словами, ще достатньо часу до виборів. Зараз треба думати про інші речі.
Зі слів Бориса Тарасюка дізналася, що рухівських депутатів у Верховній Раді лише тринадцять, що на шість менше від аналогічного періоду 2002 року. Щодо позитиву, то збільшилася кількість депутатів місцевих рад та голів міських, сільських та селищних рад. Перших тепер 5334, других – 319.
|
Дата: 10/01/2007 15:59 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Події. Футбол. Волейбол. Велоспорт | У суботу в Бережанах «Нива» зіграла 12 тур чемпіонату України з футболу серед команд другої ліги. Тернополяни зустрілася з командою «Княжа» із Щасливого Київської області, перемігши їх із рахунком Читати повністю>>
У суботу в Бережанах «Нива» зіграла 12 тур чемпіонату України з футболу серед команд другої ліги. Тернополяни зустрілася з командою «Княжа» із Щасливого Київської області, перемігши їх із рахунком 3:1. Перевага наших хлопців спостерігалася з перших хвилин. На 4-й хвилині першого матчу у воротах суперника перший м’яч ,автор голу - Роман Самчук, через 12 хвилин Тарас Дурай подвоїв рахунок, на 61-й хвилині Андрій Ніканович встановив остаточний рахунок матчу.
Футбол. Друга ліга.
У суботу в Бережанах «Нива» зіграла 12 тур чемпіонату України з футболу серед команд другої ліги. Тернополяни зустрілася з командою «Княжа» із Щасливого Київської області, перемігши їх із рахунком 3:1. Перевага наших хлопців спостерігалася з перших хвилин. На 4-й хвилині першого матчу у воротах суперника перший м’яч ,автор голу - Роман Самчук, через 12 хвилин Тарас Дурай подвоїв рахунок, на 61-й хвилині Андрій Ніканович встановив остаточний рахунок матчу.
У наступному турі «Нива» зіграє у Києві проти команди «Динамо-3».
Волейбол. Суперліга
«Галичанка-галекспорт» на першому виїзді програла від лідера минулого сезону черкаського «Круга» із рахунком 3:0. протягом усієї гри господарі лідирували, окрім першої партії другої гри – то ж у підсумку – невтішний результат. Поразка наших землячок коштувала сходинкою вниз у турнірній таблиці.
М Команда І С/П О
1 Круг 4 12:1 8
2 Сєвєродончанка 4 12:6 8
3 Галичанка-Галекспорт 4 7:7 6
4 Орбіта-Університет 4 10:10 6
Велоспорт.
З новими перемогами із Чемпіонату України з багатоденної гонки на треку, який відбувся у Сімферополі, на тернопільщину повернулися велосепедисти. Вихованцям тренерів Олександра Гуменюка та Володимира Павелка – майстрам спорту України Олександру Мазуру та Володимиру Благому не було рівних. Як результат - хлопців зарахували до складу Національної команди України.
Серед молодших юнаків –Роман Озеров посів 9 місце, а Андрій Юрків - 15-те.
Спортсмени наразі готуються до наступних змагань, які стартуватимуть на початку листопада у Львові.
|
Дата: 10/01/2007 16:03 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| «Сьогодні при владі модні два донецькі угрупування» | 12 жовтня Тернопільщину відвідав Микола Томенко народний депутат України, заступник керівництва фракції БЮТ, голова комітету Верховної Ради з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму. На Читати повністю>>
12 жовтня Тернопільщину відвідав Микола Томенко народний депутат України, заступник керівництва фракції БЮТ, голова комітету Верховної Ради з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму. На прес-конференції для місцевих ЗМІ він поскаржився на нелегку роботу представників опозиції. Заявив, що прагне кардинально змінити програму молодіжного кредитування, бо, за його словами, вона є злочинною, адже кошти, що виділяються з держбюджету, йдуть на підтримку комерційних банків або так званих банківських трастів.
Пан Томенко розповів, що під цю програму в рік виділяється 50 мільйонів гривень, у той час, як на погашення процентних ставок банківським установам – 150-200 мільйонів. Нардепа хвилює також проблема несплати аліментів. На його думку, мінімальна виплата на дитину повинна дорівнювати прожитковому мінімуму.
Щодо спортивної гілки комітету пана Томенка, то тут він нарікав на перепрофілювання спортивних споруд під комерційні цілі. Крім того, вважає, що потрібно чітко розмежувати професійний спорт, яким має опікуватися НОК, та аматорську фізкультуру і спорт. Ними повинно опікуватися профільне міністерство. Пообіцяв, що буде також переглянуто і роботу так званих спортивних лотерей, які за висловом Томенка є «підприємствами кількох сімей». Дані лотереї в обов’язковому порядку повинні перераховувати на розвиток спорту і культури не менше 50 відсотків своїх доходів.
Щодо великої політики, то Томенко повідомив, що «зараз при владі модні два донецькі угрупування», а саме: секретаріат Президента підконтрольний Індустріальному Союзу Донбасу, а секретарем ради з питань оборони та безпеки нині призначено лідера цього Союзу. Кабміном же опікується SCM (System Capital Managemen), компанія підконтрольна Ренату Ахметову.
На запитання про Помаранчеву революцію, Микола Томенко поділився, що «головним завданням Помаранчевої революції було змінити державу, а не владу», і додав, що «в українців щось добре виходить тільки після того, як вони програють». Щодо святкування другої річниці Помаранчевої революції, по секрету розповів, що планує запропонувати Верховній Раді відсвяткувати її без політики.
|
Дата: 10/01/2007 16:09 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| А НІВРОКУ відсвяткував нівроку! | Цього року забава НІВРОКУ `2006 відзначила дві “круглі” дати: своє 15-те повноліття та проведення фестивалю тринадцятий раз. Задля такого суто рокерського ювілею організатори “фесту” вирішили розширит Читати повністю>>
Цього року забава НІВРОКУ `2006 відзначила дві “круглі” дати: своє 15-те повноліття та проведення фестивалю тринадцятий раз. Задля такого суто рокерського ювілею організатори “фесту” вирішили розширити свої підмостки для незалежної української музики, а тому дійство вперше за роки існування гуділо на двох сценах: Денній і Вечірній.
За словами одного з організаторів НІВРОКУ Юрка Зеленого, обидва концертні майданчики рівноцінні за своєю значимістю, просто денна менша за розмірами і звуковим натиском. Це зроблено для того, щоб поступово привчати глядача слухати музику в невеличкому, затишному, навіть, так би мовити, “родинному” колі, відходячи від стадного, майданного типу проведення концертів.
Крім того, на думку “нівроківців”, незалежна музика цілком сприйнятна за денного світла, а не лише при “дискотечних” вогнях. Проте, щоб перехід на світле прослуховування музики не був болісним для тернополян, “Нівроку’2006” зберегло і звичну для глядачів вечірню сцену з яскравим світлом, потужним звуком і іншими шоу-бізнесовими приманками. Вечірню сцену розташували на головній алеї парку “Топільче”, але з іншого кінця – з боку центрального входу в парк.
Головні засади НІВРОКУ“ 2006 залишаються незмінними вже який рік. Як сказав Юрій, найголовніше — це дати дорогу молодим виконавцям, допомогти їм вийти на світову сцену. Ось чому на підмостках НІВРОКУ нема так званих гедлайнерів: глядачеві пропонується дійство як таке, а не якась одна розкручена “зірка”, яка обов’язково виступає останньою, а все, що їй передує виконує лише роль ширми. Цей світогляд не для НІВРОКУ!
Завдяки такому підходу, як свідчить історія, фестивалю вдається випереджати час і залучати ватаги виконавців ще на їхньому висхідному шляху.
Протягом двох днів глядачів розважали такі рокерські гурти, як: “Синa машина” (Івано-Франківськ), “Akkad” (Бар), “Дабл” (Кременець), “Безодня” (Хмельницький), “Бульдозер” (Тернопіль), “Audi-Sile” (Козова-Київ), “Ковчег” (Тернопіль), “Холодне сонце” (Тернопіль), “Інкунабула” (Львів), “Н-Три”(Київ), “Mushmellow” (Запоріжжя), “Ot Vinta” (Рівне). На другий день “фесту” тернополян розігрівали “27 день” (Київ), “АтмАсфера” (Київ), “Полинове поле” (Львів), “Йожики сміються” (Херсон), “Навколо кола” (Київ), “Оратанія” (Львів), “Широко закриті очі” (Чернігів), “BioNik” (Київ), “Фліт” (Івано-Франківськ), “Карна” (Івано-Франківськ), “Анна” (Львів), “Борщ” (Київ).
Незважаючи на страшний холод та дощ, у парку “Топільче” юрмилося чимало народу. Усі були в захваті, адже їхні вуха тішили українські пісні. Та що там дощ, за словами “нівроківців”, минулого року в такий час вже сніг лежав... Бувало й таке, що дах сцени вітер зривав, а мікрофон для співаків був замість електрошокера.
До речі, як сказав Юрій Зелений, цього року на Всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва подало заявки аж 150 гуртів. Фестиваль може дістати статус міжнародного, бо бажання брати участь у ньому виявили емігранти з США.
|
Дата: 10/01/2007 16:12 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
Конференція Народного Союзу відбулася за зачиненими дверима.
Катеринчук демонструє розбіжності з генеральним курсом партії | 15 жовтня у Тернополі відбулася IV звітно-виборча конференція Тернопільської обласної організації політичної партії “Народний Союз “Наша Україна”. Конференція відбулася за зачиненими дверима. Журналі Читати повністю>>
15 жовтня у Тернополі відбулася IV звітно-виборча конференція Тернопільської обласної організації політичної партії “Народний Союз “Наша Україна”. Конференція відбулася за зачиненими дверима. Журналістів на неї спочатку впуcтили, а потім попросили покинути залу.
У той день в Тернополі побував голова виконкому партії Микола Катеринчук.
Він побував на обласному зібранні і, не дочекавшись його завершення, дав прес-конференцію для представників місцевих ЗМІ. Перед тим народний депутат і голова виконкому партії здійснив об’їзд ще кількох обласних центрів України, даючи прес-конференції, де, як і в Тернополі, заявляв, що окремі представники партії мають намір його усунути від керівництва. Він також категорично заперечував можливість блокування з регіоналами, адже якщо буде інакше, заявляв, що вийде з НСНУ. Лідером опозиції назвав Юлію Тимошенко, чим знову ж суперечив заявам Безсмертного про те, що НСНУ йде в опозицію, але це буде інша, не бютівська опозиція. Тож, виходячи з цих обставин, зростає переконання, що дороги Катеринчука з НСНУ починають суттєво розходитися.
До порядку денного обласної організації політичної партії “Народний Союз “Наша Україна” були включені такі питання: звіт про роботу Тернопільської обласної організації Політичної партії “Народний Союз “Наша Україна” за період 2005-2006 рр. (доповідач Олег Гуменюк); вибори голови та заступників голови Тернопільської обласної організації Політичної партії “Народний Союз “Наша Україна” (Михайло Скибньовський); вибори Ради Тернопільської обласної організації Політичної партії “Народний Союз “Наша Україна” (Михайло Скибньовський); звіт голови контрольно-ревізійної комісії та вибори КРК Тернопільської обласної організації Політичної партії “Народний Союз “Наша Україна” (Богдан Рокочий); обрання делегатів на II-й з’їзд Політичної партії “Народний Союз “Наша Україна” (Юрій Токаренко).
Як вдалося з`ясувати вже після конференції, єдиним кандидатом на голову обласної організації НСНУ було висунуто все того ж народного депутата України Олега Гуменюка.
Відповідно, за нього ж і проголосували 130 голосами зі 159 присутніх.
Обрано заступника голови. Ним став депутат обласної ради Михайло Скибньовський. Михайло Лазар та перший заступник голови облдержадміністрації Петро Вовчук, які впродовж попередньої каденції були заступниками О. Гуменюка заслужили честі бути включеними до складу центральної ради партії.
Обрано 45 делегатів на II Всеукраїнський з’їзд Політичної партії “Народний Союз “Наша Україна”, який відбудеться в Києві у суботу, 21 жовтня.
|
Дата: 10/01/2007 16:15 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Вакцинація від грипу | Медики вважають, що жовтень-листопад є оптимальним періодом для щеплень від грипу, оскільки ці місяці є початком епідемічного періоду. Читати повністю>>
Медики вважають, що жовтень-листопад є оптимальним періодом для щеплень від грипу, оскільки ці місяці є початком епідемічного періоду.
Вже нині в деяких аптеках Тернополя можна придбати вакцину проти грипу. А аптеки, які співпрацюють з дільничними терапевтами та лікарями, при лікарнях і поліклініках, зобов’язані її замовляти.
Щодо інших міських аптек, то не всі з них закуповуватимуть вакцину. Проблема в тому, що її ціна зросла, крім того, вакцину потрібно зберігати у специфічних умовах: які не кожна з аптек має змогу забезпечити.
– Ця вакцина дорога, – зазначає завідувач фірмової аптеки, що на вулиці Чорновола Оксана Гілазєєва. – Більшість аптек її не замовляють. Окрім того, ми не можемо продавати її просто за бажанням покупця. Медикаменти проти грипу можна придбати впродовж року, проте, для цього бажано мати рецепт лікаря. Виключенням є ехінацеї та настойки від застуди. Минулого ж року ця вакцинація коштувала близько 45 гривень У зв`язку з тим, що епідемія грипу з кожним роком розвивається, дорожчають і самі лікарські засоби. Вакцинацію можна зробити за 60-70 гривень. Її почали привозити ще п`ять років тому. Вона на травах, тож зовсім нешкідлива, проте, перед застосуванням все ж таки слід прочитати інструкцію, особливо алергетикам, бо вакцина містить яєчний курячий білок.
Оксана Гілазєєва розповіла, що вакцинація призводить до утворення в організмі антитіл проти вірусу грипу. Завдяки цьому організм людини спроможний захищати себе.
Ефективний імунітет утворюється через 2-3 тижні після щеплення. Тривалість і рівень імунітету залежать від індивідуальних властивостей організму та складають 6-12 місяців після щеплення. Віруси грипу постійно змінюються, тому склад вакцини різних років також може бути різним. А щоб забезпечити себе належним захистом від грипу, треба повторювати щеплення кожного року перед початком епідемічного сезону. Застосовувати вакцину проти грипу можна без вікових обмежень, – коментує Оксана. – Можна призначати одночасно з іншими вакцинами. Хворим з гострими інфекціями і високою температурою вакцинацію слід проводити після одужання.
Завідувач аптеки розповіла, що її вводять внутрішньом`язово, заборонено вводити внутрішньовенно або внутрішньоартеріально. А щеплення можуть проводити медики у лікувально-профілактичних установах або кабінетах для вакцинації.Пані Оксана зауважила, що вакцину купують переважно для трирічних дітей, пенсіонери, а також бізнесмени, у яких нема часу хворіти. Вони вже переконалися, що вона дійсно допомагає. На рік вистачає однієї вакцинації, а для дітей до трьох років – і половини. Із похолоданням почали запасатися медикаментами проти грипу та робити вакцинацію. «У нашій аптеці її вже розкупили», – каже фармацевт. – У багатьох аптеках повідомили, що придбати вакцину можна буде дещо пізніше, в середині листопада – на початку грудня. Орієнтована вартість вакцинації проти грипу з урахуванням ціни власне вакцини та послуг вакцинального центру становитиме від 50 до 100 гривень.
Грип починає набирати обертів. Чимало тернополян скаржаться на погане самопочуття, підвищення температури тіла, простуду, та ще сподіваються на теплу осінь.
Варто сказати, що за останні роки кількість осіб, які роблять щеплення проти грипу зросла.
|
Дата: 10/01/2007 16:16 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Рак молочної залози – проблема ХХІ століття | Щогодини мовчазна епідемія раку молочної залози забирає одну жінку. І кожні 35 хвилин ставлять ще один такий діагноз. Читати повністю>>
Щогодини мовчазна епідемія раку молочної залози забирає одну жінку. І кожні 35 хвилин ставлять ще один такий діагноз.
Ситуація в Україні драматична тим, що виявляють хворобу на пізніх стадіях, коли вже нічого не можна зробити. Загалом від раку грудей помирає кожна п’ята українка, а кількість хворих на рак молочної залози за останнє десятиріччя зросла майже вдвічі. Щороку виявляють 16 тисяч нових випадків раку грудей у жінок і щороку 9 тисяч помирають від цієї хвороби. У середньому, кожна хвора жінка втрачає через страшну хворобу 17-18 років життя. Здавалося б, якого це життя, якщо вже виявлено рак? Ні, насправді вона могла б ці роки ще повноцінно прожити, якби їй вчасно і якісно зробили операцію на молочній залозі. Тому що у світі такий діагноз на ранніх стадіях є практично виліковним.
Кажуть, якщо людина здорова, то й багата. Та за минулі роки вберегти здоров`я не так легко. Негативно впливає на здоров’я не лише наша недбалість та байдужість, а й інші чинники: погіршення екології, хронічні захворювання, постійні стреси, шкідливі звички... За останні роки, як стверджують медики, різко зросла кількість випадків онкозахворювань. Про це йшлося на засіданні Тернопільського прес-клубу реформ за участю професора кафедри онкології Тернопільського державного медичного університету, доктора медичних наук Володимира Дрижака та головного онколога управління охорони здоров’я ОДА Володимира Солом’яника. На початку засідання учасники наголосили на актуальності проблеми раку молочної залози — найпоширенішого онкологічного захворювання у жінок. Це не лише медична, а й соціально-економічна та етична проблема. Захворюваність жіночого населення України на рак молочної залози є досить високою. Питання пошуку нових засобів ефективного лікування хворих на рак молочної залози надзвичайно актуальне для медичної спільноти і громадськості.
- Показник онкозахворювань у Тернопільській області, як і у всіх регіонах України, досить високий. Щороку реєструється близько 3 тисяч випадків злоякісних новоутворень. У 2005 році було зареєстровано 3359 випадків злоякісних новоутворень, а за 2006 рік стали на облік 2325 хворих. Хочу відмітити, що захворюваність по Тернопільській області є меншою від середньої республіканської по Україні. Так, зі 100 тисяч населення, онкозахворюваннями уражені 30,9 осіб у Тернопільській області та 328,5 – в Україні. Певною мірою ці захворювання пов’язані й з екологічною ситуацією в області, проте варто зазначити, що у Південних регіонах та на Сході країні ці захворювання є більш поширеними, - каже Володимир Солом’яник. – Чоловіки більше хворіють на рак легенів, бронхів; на другому місці стоїть рак шлунку; на третьому – рак шкіри, рак передміхурової залози, на п’ятому – рак прямої кишки. У жінок перше місце посідає рак молочної залози (19,4 %), на другому – рак шкіри, на третьому – рак тіла матки, на четвертому – рак шлунку, рак прямої кишки, на шостому місці – рак шийки матки.
За словами Володимира Солом’яника, успіх лікування раку молочної залози залежить від часу виявлення хвороби. Результати лікування повністю залежать від її задавненості. На ранніх стадіях – при операції, як правило, зберігається молочна залоза (що для жінки має величезне значення). - Рак молочної залози лікують променевою, гормональною, хіміотерапією та хірургічним шляхом, - розповідає він. - У задавнених випадках молочна залоза, як правило, видаляється. В області працює державна та обласна програми «Онкологія», які продовжуватимуться і у 2007-2008 роках. Протягом останніх років у структурі онкозахворювань, рак молочної залози знаходиться на першому місці.Важливим моментом у попередженні раку молочної залози та онкопатологій є рання діагностика та профілактика. Перед тим, як лікувати онкозахворювання, варто встановити правильний діагноз.
Сьогодні рак молочної залози діагностується у кожної п’ятої жінки, хворої на онкологічне захворювання. Кожна ж друга із трьох жінок має захворювання молочної залози.
Молочна залоза – гормонозалежний орган. Гормони дають команду всьому організму і впливають на все – зовнішній вигляд людини, психіку, роботу всіх органів. Доведено, що принаймні 15 різних гормонів впливають на роботу молочної залози. Вироблення гормонів змінюється в залежності від харчування, нервових навантажень, різних внутрішніх хвороб. Рак молочної залози – привід для тривог і страждань не тільки для жінки, але й для сім’ї, рідних і близьких людей. Єдиної причини, яка викликає цю хворобу немає.
Нині рак молочної залози діагностується у віці 25-28 років. Як зазначили онкологи, рак має піки свого максимального “злету”: 45-50 років і 60-65 років.
- Рак молочної залози відноситься до захворювань зовнішньої локалізації. Це означає, що його можна виявити на ранніх стадіях розвитку, отже, і успішно лікувати, - каже Володимир Дрижак. – Проте, за останні роки особливо великих зрушень у лікуванні раку молочної залози ми не бачимо. Статистичні дані свідчать про ріст цього захворювання за останні 20 років без тенденцій до стабілізації показників. Щорічно у світі реєструється понад 1 мільйон нових випадків цього захворювання і це стосується в тому числі країн СНД, в яких рак молочної залози займає перше місце в структурі смертності від онкологічних захворювань у жінок працездатного віку. В Україні з 1992 по 2004 роки показник захворюваності на рак молочної залози мав щорічний приріст 1-2 % і досягнув 60,9 випадків на 100 тисяч жіночого населення. У нашій області цих випадків значно менше (39%). Рак молочної залози у жінок займає п’яту частину (близько 18-19%) від усіх онкозахворювань. А це показник високий.
Смертність від раку молочної залози у світі становить 17,9 на 100 тисяч жіночого населення, в Україні, на жаль, 30,6 на сто тисяч жіночого населення.
– Для прикладу, у США це захворювання значно вище, ніж в Україні (110-120 на 100 тисяч населення, у нас 60,9), У США показник захворюваності на рак молочної залози перевищує показник смертності у 5 разів. А в Україні - лише у 2 рази.
Тож основною проблемою в онкології є діагностика. Адже суттєво вплинути на це захворювання медики не можуть, тому єдине, що залишається – це своєчасна та рання діагностика, лише вона дає можливість вилікувати та продовжити життя хворого.
За словами фахівців, відносний показник п′ятирічного виживання по раку молочної залози складає 49-50 % в Україні, а у Сполучених штатах – 85 %.
Як стверджують фахівці, усього відомо понад вісімдесят чинників, що підвищують ризик захворювання на рак молочної залози.
За словами доктора Дрижака, частіше він зустрічається у жінок із раннім початком або пізнім закінченням менструацій, у осіб з нерегулярним статевим життям, у тих, що не народжували, не годували немовлят грудним молоком, народження плоду, масою більше п’яти кілограмів, з пізнім віком першої вагітності. Надлишкова маса тіла (понад 90 кг) теж може призвести до розвитку раку молочної залози, а також дисфункція залоз внутрішньої секреції - щитоподібної, підшлункової залози, наднирників, гіпофізу. Гіпертонічна хвороба, цукровий діабет – теж фактори ризику. Запалення яєчників, кісти яєчників, фіброміома матки збільшують ризик захворювання. Можливість розвитку цієї хвороби підвищує штучне переривання вагітності. Існує вірогідність розвитку раку на фоні мастопатії. Рак молочної залози може бути пов’язаний зі спадковістю, з хворобами печінки, шлунка, кишечника, травмами молочної залози, стресами. У кожному конкретному випадку, фактори ризику по-різному поєднуються між собою, підсилюють один одного і призводять до різних хвороб молочної залози. Провідною причиною залишається гіперекстроенемія, тобто підвищена концентрація жіночих статевих гормонів, зокрема естрогенів.
- На сьогодні стандартом виявлення захворювання раку молочної залози є мамаграфія та огляд молочних залоз. На жаль, варто констатувати факти, що профогляди не дають того ефекту, на який ми розраховуємо. Так, наприклад, рак молочної залози у четвертій стадії діагностується у 8-9 % випадків. Огляд проходить лише менша частина онкохворих жінок. Хоча щорічний огляд має бути для жінок нормою. За розрахунками Всесвітньої організації здоров’я, для оптимального мамаграфічного обстеження необхідно 12-13 мамаграфів на 1 мільйон населення. А на 1 мільйон 170 тисяч населення в Тернопільській області зараз функціонує лише один мамаграф, - каже Володимир Дрижак. Для ранньої діагностики захворювань молочної залози кожній жінці, вік якої старше 20 років, слід щомісячно проводити самообстеження. До лікаря варто звертатися у випадках: коли при огляді виявлено незвичні ущільнення в молочній залозі або збільшені лімфатичні вузли. Кожен з цих симптомів не означає діагноз раку, але без уваги їх залишати не можна. Бажано хоча б раз на рік проходити огляд, і найліпше у лікаря-мамалога. Найчастіше жінки відвідують все ж лікаря-гінеколога. Високий рівень захворювання діагностується вже у зведених стадіях.
|
Дата: 10/01/2007 16:20 | Категорія: Здоров’я | Автор: novaera |
| Невеселе «свято» влаштував тернорпільський міський голова Роман Заставний заслуженим працівникам мерії, відправивши їх на пенсію | Дев`ятнадцятого жовтня в так званій «зеленій кімнаті» він зібрав майже весь «відпрацьований матеріал» і намагався створити враження теплого ідилічного прощання з тими, хто віддав свої кращі роки Читати повністю>>
Дев`ятнадцятого жовтня в так званій «зеленій кімнаті» він зібрав майже весь «відпрацьований матеріал» і намагався створити враження теплого ідилічного прощання з тими, хто віддав свої кращі роки роботі в мерії. Тепла обстановка дійсно виникла ще до приходу Р. Заставного та його заступника - керуючого справами Леоніда Бицюри, коли звільнені працівники обмінювалися між собою сумно-жартівливими фразами. Вони намагалися виглядати бадьорими, щоб не викликати до себе співчуття і по-філософськи, як і належить зрілим людям, намагалися знайти в недоброму світлу сторону. Так, шановна Марія Іванівна, яка своїм досвідом і сумлінною працею добре прислужилася не одному мерові, зауважила, що нині до пенсії не кожен доживає, а ще сказала, що пенсія у неї така ж, як зарплата. Тож навіщо працювати, коли отримуєш ті самі гроші, сидячи вдома? Лише Любов П`ятько не намагалася вдавати, що надто втішена вимушеною відставкою.
Роман Заставний зробив «широкий жест», пропонуючи вислухати напутні слова вчорашніх колег. Проте, ні в кого не знайшлося жодного побажання новій владі. Ситуацію виправив колишній перший заступник міського голови Андрій Балтарович, пояснивши, що люди не готові до такої зустрічі. Він же виявився автором жарту, що до когорти відставників напрошується і добродій Микола Мерценюк, на що той лише усміхнувся, але попроситися так і не наважився.
Наприкінці зустрічі (точніше, тої її частини, на якій присутніми були журналісти) Роман Заставний нагородив новопризначених ним же пенсіонерів «цінними» подарунками у вигляді квітів та письмових наборів, вочевидь, натякаючи на те, що кожен із них за допомогою цих інструментів окремо чи всі разом тепер на дозвіллі творитимуть «Віагру для мера-2».
|
Дата: 10/01/2007 16:22 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
Сесія міськради: відділ внутрішньої політики ліквідували,
Борису Мойсеєву висловили «фе» | Двадцятого жовтня відбулося перше пленарне засідання третьої сесії Тернопільської міської ради, яка запланувала розглянути 65 проектів рішень.Того дня розглянули лише частину з них, а продовження Читати повністю>>
Двадцятого жовтня відбулося перше пленарне засідання третьої сесії Тернопільської міської ради, яка запланувала розглянути 65 проектів рішень.Того дня розглянули лише частину з них, а продовження сесії перенесли на наступну п“ятницю, 27 жовтня.
Після тривалих дебатів затвердили порядок денний.
Першим питанням затвердили зміни та доповнення до регламенту міської ради п“ятого скликання. Особливу увагу було приділено пункту 3.6, який гласив про позбавлення акредитації засобу масової інформації «рішенням ради за узгодженням з профільною комісією у разі порушення законодавства про інформацію або даного регламенту». Новооборана рада, як і її попередниця вирішила пильно стежити за «порушеннями» журналістів. Водночас пунктом 14.11 вона вирішила регламентувати оприлюднення інформації про виконання депутатами своїх повноважень. Дехто надто переживав, щоб зберегти почерговість висвітлення своєї роботи у «вечірці».
Підготований депутатами Миколою Смаровайлом та Михайлом Ратушняком проект «Про структуру Тернопільської міської ради» пропонував скасувати рішення міської ради від 11 серпня «Про виконавчі органи та структуру міської ради», завдяки якому у відставку змушені були піти досвідчені працівники. Проект «не пройшов», оскільки «за» проголосували лише 28 депутатів. Внесено зміни в рішення міської ради «Про виконавчі органи та структуру міської ради», яким, зокрема, ліквідовано відділ внутрішньої політики і відновлено прес-службу міської ради.
Член ВО «Свобода» Ігор Дулеба закликав депутатів розірвати договір зі співаком Борисом Мойсеєвим, котрий того дня мав концерт у ПК «Березіль», а член фракції «Наша Україна» Андрій Присяжний звернувся до вищого державного керівництва з вимогою знизити ціни на газ та електроенергію для населення.
|
Дата: 10/01/2007 16:24 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Тернопільщину турбує питання подвійного оподаткування, або Все так не буде, буде ще гірше… | Про оподаткування прибутку підприємства, питання по закону про ПДВ, оплату праці, нарахування лікарняних, відпускних, соціальних виплат, йшлося на черговому засіданні Тернопільського прес-клубу реформ Читати повністю>>
Про оподаткування прибутку підприємства, питання по закону про ПДВ, оплату праці, нарахування лікарняних, відпускних, соціальних виплат, йшлося на черговому засіданні Тернопільського прес-клубу реформ у п’ятницю. Консультацію надавали професійні консультанти Інформаційної лінії Українського освітнього центру реформ Нелі Рідер та Лілія Зінькова. Після двогодинної розмови з тернополянами, підсумками проведеної роботи гості поділилися з журналістами.
За словами Нелі Рідер, під час проведення безкоштовної консультації найбільше тернополян цікавили питання з кадрового діловодства. Люди не знають: який порядок оформлення на роботу до приватних підприємців, які права і гарантії надаються на недержавних підприємствах. Питання стояло і про нарахування в приватних структурах відпусток, лікарняних та виплат по догляду за дитиною.
Так як Тернопільщина славиться заробітчанством за кордоном, багато запитань було до професійного консультанта з оподаткування Лілії Зінькової. Незважаючи на те, що з цією темою пані Лілія зустрілася вперше в нашій області, вона все ж зуміла пояснити, що треба робити в такій ситуації. На запитання, як уникнути подвійного оподаткування, тобто країною, в якій перебуває заробітчанин і нашою державою, Ліля Зінькова відповіла, що Україна має перелік договорів про уникнення подвійного оподаткування. Дохід, який людина отримує за кордоном, може оподатковуватися в тій державі, де вона працює, або не оподатковуватися, чи оподатковуватися за якоюсь певною ставкою.
— Чи мають люди подавати декларацію про такі доходи, — цікавлюся.
—Так, мають. Існує зв’язок між нашими податківцями і податковими органами тієї країни, з якою в нас є договір про уникнення подвійного оподаткування. Тому громадяни мають надати довідку про дохід, а також податок, який був оплачений з нього, — пояснила пані Лілія.
Якщо за міжнародною конвенцією, людина сплатила вже 10 відсотків (у нас податковий відсоток від заробітку становить 13 відсотків), то людина сплатить ще три відсотки зі свого доходу, який вона отримала за кордоном. Але необхідно враховувати й те, що все залежить ще від виду трудової діяльності та податкової ставки на конкретний її вид.
Нелі Рідер зазначила, що в законопроекті про Держбюджет є дуже цікава стаття 140. Якщо приймуть бюджет і ця стаття не буде змінена, то вона, за її словами, викличе дуже великий резонанс. Мова йде про виплату лікарняних на 2007 рік. Якщо зараз виплачується до чотирьох місяців, то на наступний рік планується — 30 календарних днів, незалежно від виду хвороби. А ще пані Нелі зачепила питання щодо спрощеної системи оподаткування, яку планують відмінити наступного року. Зі слів спеціаліста з оподаткування такий крок не призведе до поліпшення ситуації в оподаткуванні, а, навпаки, ще більше заведе в тінь наші підприємства.
|
Дата: 10/01/2007 16:26 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Майбутніх “бізнесменів” відзначили на Всеукраїнському конкурсі бізнес-планів підприємницької діяльності для молоді | Вісімнадцятого-двадцятого жовтня відбувся фінал VIII Всеук раїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. Конкурс проходив у селі Виграїв Черкаської області, Корсунь-Шев Читати повністю>>
Вісімнадцятого-двадцятого жовтня відбувся фінал VIII Всеук раїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. Конкурс проходив у селі Виграїв Черкаської області, Корсунь-Шевченівського району, в бізнес-центрі “Модус”. Організаторами цього фіналу були: Департамент Молодіжної політики при Міністерстві України у справах молоді та спорту, а також Тернопільське Управління у справах сім`ї, молоді та спорту.
Як розповів директор обласного молодіжного центру праці Святослав Абрам’юк,
в проекті приймала участь молодь віком до 35 років, а також юридичні особи,
середній вік працівників яких не перевищує 35 років, та діяльність яких
спрямована на підтримку та розвиток молодіжного підприємництва. Учасники
представили 16 областей.
На Всеукраїнському конкурсі бізнес-планів підприємницької діяльності,
Тернопільську область представляв — Анатолій Сімора ( житель смт. Гаї
Шевченківські, Тернопільського району).
— На фоні конкурсантів Анатолій відрізнявся тим, що не лише створив бізнес-план
“Виготовлення облицювальної цегли методом гіперпресування”, але ще й реалізував
його протягом року. Підприємство, згідно його вказівок, діє в селі Плотиче,
Тернопільського району, — додав Святослав Юрійович.
Серед учасників “Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької
діяльності серед молоді” були представники центральних органів виконавчої
влади, обласних державних адміністрацій, переможці регіональних журі конкурсу,
директори молодіжних центрів праці, а також представники бізнес-структур та
громадських організацій.
— З якого метою проводиться даний проект? — запитую.
— Мета конкурсу — залучення молоді до підприємницької діяльності, сприяння
створенню та залученню молоді до підприємницької діяльності, підвищення її
освітнього рівня в галузі підприємницької діяльності, організація фінансової
підтримки переможців конкурсу, — розповів директор обласного молодіжного центру
для молоді.
На конкурс подаються бізнес-плани, що представляють собою економічну модель
підприємницької діяльності, передбачають створення або реорганізацію
економічних одиниць, діяльність яких спрямована на реалізацію підприємницьких
ініціатив молоді й практичного їх втілення в сфері малого та середнього
бізнесу.
За словами пана Святослава, це хороша школа для молодих людей, які в
майбутньому планують стати бізнесменами. Беручи участь у конкурсі,
учасники мали змогу зустрітися з представниками бізнесових кіл та державних
установ, отримати консультації, поради спеціалістів щодо вдосконалення та
можливості реалізації своєї ідеї.
Всеукраїнський конкурс проводився у двох номінаціях:
— “Студентські ініціативи” — проект носить навчальний характер, не передбачає
реального втілення в життя;
— “Молодий підприємець”— це реальні комерційні проекти, автори яких мають
певний досвід роботи та готові приступити до реалізації бізнес-плану.
Програма фіналу передбачала проведення тренінгу з бізнес-планування для
учасників заходу, презентацію та захист бізнес-планів учасниками конкурсу,
проведення урочистої церемонії нагородження.
Переможцем у номінаці “Студентські ініціативи” стала Івано-Франківська
область з бізнес-планом на тему “Ефективне створення інвестиційного центру”. А
в номінації “Молодий підприємець”— Київ, “Виробництво гіпсоплит листового
піностеролу”. За найкращі бізнес-плани молоді люди одержали призи — ноутбуки.
На конкурсі були представлені самі різноманітні бізнес-плани: від створення
кухні чотирьох культур з орієнтацією на євреїв, поляків, росіян та українців до
плану по енергозбереженню. Дуже цікаво представила свій бізнес-план жителька
Хмельницької області - “Надання перукарських послуг на селі”.
|
Дата: 10/01/2007 16:27 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Тернополянка Анжеліка Мединська тепер - “Панна України-2006” | Два конкурси в одному — “Inter Miss — 2006” та “Панна України — 2006” відбулися в Тернополі 20 жовтня. За звання найкращої змагалися 12 дівчат з-за кордону і 12 українок. Статус “Inter Miss — 2006” од Читати повністю>>
Два конкурси в одному — “Inter Miss — 2006” та “Панна України — 2006” відбулися в Тернополі 20 жовтня. За звання найкращої змагалися 12 дівчат з-за кордону і 12 українок. Статус “Inter Miss — 2006” одержала представниця Латвії Тетяна Сємьонова, а “Панна України — 2006” наша двадцятирічна тернополяночка, випускниця загальноосвітньої школи №20, а нині студентка Тернопільського національного університету Анжеліка Мединська.
Двадцять дві красуні із України та близького зарубіжжя розповіли про себе, поділились своїми враженнями про місто над ставом. А тоді почалося найголовніше… між прекрасними панянками розпочалася запекла боротьба за дві корони і 14 номінацій.
Сцену заполонили чарівні красуні в національних костюмах. Це вбрання кожна з конкурсанток повинна була привезти з собою.
Не менш цікавою була і концертна програма, яка проходила в рамках конкурсу краси. Публіку розважала Олена Волович, тернопільська співачка. Як зізналася Олена, щоб якось підтримати красунь, вона вирішила вдягнутися теж в український одяг. А пізніше на сцені з’явились Елеонора Чорноус та переможці телепроекту “Шанс” — Марина Маковій і Сергій Кисіль.
Згодом на подіум вийшли дівчата у діловому вбранні. Кожна з учасниць дефілювала сучасний діловий одяг. А потім був конкурс у купальниках. Завершило цей чарівний вечір дефіле у вечірніх сукнях.
Як повідомив організатор конкурсу Борис Маланюк, у конкурсі “Inter Miss — 2006” взяли участь 5 країн – Польща (3 учасниці), Білорусія (2), Латвія (2), Литва (2), Молдова (2). На конкурс “Панна України — 2006”, який відбувається вшосте, прибули 11 учасниць з обласних центрів України.
Перед конкурсом, 18 жовтня, в залі засідань міської ради, було досить гамірно. Міський голова Роман Заставний зустрівся з учасницями конкурсу краси “Inter Miss —2006” та “Панна України—2006”. Розпочавши спілкування з красунями українською, Роман Заставний у відповідь на обличчях дівчат побачив лише подив. Тому хотів чи ні, але змушений був перейти на російську. Роман Йосипович запропонував гостям розповісти про себе і свої здобутки. Першою розмову розпочала Пауліна Атосян не для всіх зрозумілою польською. На конкурсі представляє Польщу. Згодом до бесіди підключилися й інші дівчата. Виявилося, що вік учасниць коливається від 16 років до 22-ох років. А коли черга дійшла до українок, то ті, розповідаючи про себе, одразу ж почали дарувати сувеніри міському голові, які характеризували їхні міста. Були тут і морські сувеніри, і годинник, і навіть блок сигарет “Прилуки”. Представниця нашого обласного центру подарувала Роману Заставному оберіг. Він ж пообіцяв повісити на дверях за президією. Негаючи даремно часу, своїми дарами з паном Романом поділилися й дівчата-іноземці.
У відповідь міський голова разом з Петром Гринчишиним та Леонідом Бицюрою подарували дівчатам невеликі сувеніри – збірку віршів, листівки з визначними тернопільськими місцинами та троянди.
|
Дата: 10/01/2007 16:45 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Людмила СУПРУН: «Коли Брюссель каже, що України в Європі не бачить, це для мене, як для українки, надзвичайно образливо» | Минулий тиждень в області продовжив тенденцію демонстрації зацікавленості до краю провідних політиків України. Після візитів Бориса Тарасюка, Миколи Катеринчука, Миколи Томенка та Миколи Луценка у Тер Читати повністю>>
Минулий тиждень в області продовжив тенденцію демонстрації зацікавленості до краю провідних політиків України. Після візитів Бориса Тарасюка, Миколи Катеринчука, Миколи Томенка та Миколи Луценка у Тернополі побувала голова правління фонду Миру України, керівник бюджетного комітету Верховної Ради минулого скликання Людмила СУПРУН. Основна мета її відвідин області – участь у проведенні VII-го міжнародного конкурсу краси «Inter Miss 2006», VI всеукраїнського конкурсу краси «Панна України 2006», де вона головувала в журі. При нагоді Людмила Супрун зустрілася з місцевими журналістами в прес-клубі реформ.
- Як Ви оцінюєте суспільно-політичну ситуацію в Україні?
- Наше суспільство більш толерантне, більш виважене, ніж нинішній антагоністично налаштований парламент. Пресловута конституційна реформа, яку, до речі, підтримувала і очолювана мною партія, виявилася недолугою – за три місяці в Україні помінялося дві коаліції. А уявіть, що вони б сформували два уряди – пройшлися б кадровими чистками – відбулася б суцільна вакханалія.
- Що можете сказати про ситуацію навколо формування коаліції у Верховній Раді?
- Я вважаю та ініціювала разом зі своєю партією заяву, в якій констатуємо: якщо НСНУ піде в опозицію, то й усі представники виконавчої влади від цієї політичної сили повинні піти у відставку. Якщо цього не буде зроблено, їх долю повинен вирішити уряд, бо інакше це означатиме, що повністю провалено конституційну реформу. Треба бути послідовним: або йти з владою і заявляти, що ми за все, що відбувається, відповідаємо, або написати заяви на звільнення.
Це стосується всієї виконавчої структури. Адже голови адміністрацій сьогодні – не представники Президента, а представники виконавчої влади. Так закладено в Конституції України. Як і те, що після свого оформлення уряд подає пропозиції з формування виконавчої гілки влади. Якщо цього не відбудеться, політичну реформу буде провалено, бо не можна бути при владі і ні за що не відповідати. І при наступних виборах люди повинні знати: підтримувати цю політичну силу чи ні, дала вона щось людям, чи не дала. Усі, хто належить до опозиційних сил, мусять покинути владу.
І нехай не ховаються за Президента ті, хто заявляє, що вони – люди Президента, бо такими заявами вони роблять йому свинячу послугу. Так, чиновник виправдовує себе, а Президента показує безхребетною людиною, яка змінює свої думки через кожних кілька хвилин. Тому потрібно бути послідовними. Усі, хто представляє політичну опозицію, повинні покинути владу.
- Як Ви особисто оцінюєте нині правлячу коаліцію?
- Коли деякі лідери політичних партій сьогодні заявляють: ми йдемо в опозицію до сформованої парламентської коаліції, це виглядає, принаймні, смішно, адже коаліція ще не оприлюднила жодного документа. Коли ми побачимо засадничі документи коаліції, тоді й можемо визначатися: опозиція чи підтримка урядової команди.
- Ви були головою бюджетного комітету Верховної Ради минулого скликання. Які переваги і недоліки прийнятого на цей рік бюджету?
- Єдине, чим я задоволена, що у 2005 році ми спромоглися прийняти бюджет, який, фактично, став спасінням для економіки. Півроку, практично, не було уряду, півроку не працювала Верховна Рада, а економіка почала працювати, тому що були закладені такі механізми, в які не можна було втрутитися адміністративними методами. Наприклад, дотація сільгоспвиробникам раніше роздавалася з панської ласки, а в цьому році задіяли автоматичні механізми: засіяв певну кількість площ - автоматично отримав належні дотації. Заробітна плата пропорційно розподіляється в усі відомства, в усі пенсійні фонди. Таким чином було мінімізовано негативний вплив влади на економіку. У цьому році ми вперше виділили рекордну суму коштів на обладнання комунальних доріг. Я хотіла б, щоб в наступному році цих коштів було виділено як мінімум вдвічі більше. Я цим пишаюся, бо я до цього мала безпосереднє відношення.
- Що можете сказати про дії нинішнього уряду?
- Програма, з якою сьогодні виступає уряд, на мій погляд, має багато вад. Вона називається антикризовою і визначає, що поступово – через 5-8-10 років Україна буде виходити з нинішньої ситуації. Нам такої програми не потрібно. Ми вже й так маємо економіку, яка зростає на 5-6 відсотків.
Сьогодні Україні потрібна економіка прориву. Бо якщо чекати, що поступово, на 2 відсотки підніматиметься добробут людей, то ми з вами до кращих часів не доживемо. Тому, на мій погляд, потрібно іти до Європи, не отримуючи ляпаси від Брюсселя, який нам каже: «Ми вас не бачимо в Європі, ми бачимо Болгарію, Румунію, Туреччину, але не бачимо України». Це для мене, як для українки, звучить надзвичайно образливо. Як оцінюють Україну в світі? У довіднику ЦРУ, виданому в 2001 році я прочитала таку тезу: в принципі, Україна нічого особливого собою не являє (який цинізм!), окрім її стратегічного географічного розташування, бо саме через Україну проходять основні євро-азійські транспортні коридори.
Наше завдання – зробити все, щоб Україна наближалася до європейських стандартів. І це буде головною умовою нашої співпраці з європейським співтовариством.
- Як цього досягти?
- Спробую пояснити просто: добробут людини в країні завжди вимірюється обсягом доходів на душу населення, на одну людину. В Україні це – 4 200 $ на одну людину, а в Європі - від 12 тисяч до 24 тисяч доларів. Отже, що нам потрібно зробити, щоб українці жили так, як живуть європейці? Збільшити обсяги валового продукту в шість разів. У шість разів повинні краще працювати підприємства. Люди повинні отримувати в шість разів більші зарплати. Для цього ми повинні економити енергоносії, щоб збільшити свої витрати. Цього можна досягти, але завдяки великим проектам розвитку. Зрозуміло, що ми не збільшимо у вісім чи в шість разів виробництво металопродукції на наших комбінатах, але ми повинні перестати продавати наш метал і подавати його на машинобудівні підприємства. Тоді Тернопільський комбайновий завод не буде працювати на 5 чи 7 відсотків. Він буде завантажений на повну потужність. І не має значення, з яким іноземним партнером ми будемо виготовляти комбайни – головне, щоб вони випускалися тут, в Україні. Тоді ми не будемо завантаженими на 5-7, лише дехто – на 30 відсотків. Ми будемо мати повне завантаження підприємств.
- Ви і Ваша партія не потрапили до парламенту. Як Ви оцінюєте свою поразку?
- Ми – це 25 відсотків виборців, симпатії яких не представлені в парламенті. Сьогодні дехто пропонує підняти прохідний бар`єр, я ж вважаю, що планку треба опустити, адже це зіграє лише на руку виборцям. До парламенту не пройшли видатні постаті суспільства, відомі політики, а потрапили випадкові люди, яких через ті чи інші «заслуги» включено до списків.
Ще я вважаю, що у місцевих радах повинні бути представлені не політичні партії, а територіальні громади. У нинішньому варіанті місцевих виборів закладено міну сповільненої дії. Якщо в обласній раді керує політична сила, яка перебуває в опозиції до правлячої коаліції, на якому рівні фінансування може перебувати ця область?
Я вважаю і домагатимуся також того, щоб на місцях залишалася достатня кількість грошей, щоб місцеві власті не ходили з простягнутою рукою до Києва.
- Що можете сказати про проблеми, які склалися навколо закупівлі газу?
- Якщо вулицями Тернополя їздять "мерседеси", "опелі" чи "беемве", це не означає, що кожен тернополянин має таку машину, хоча вона проїжджає мимо його будинку чи паркується поруч із ним. Коли в газосховищах України зберігається 25 мільярдів кубів газу, це не означає, що він весь належить нам. Держава повинна сказати чесно, що в її власності, тобто у власності НАК «Нафтогаз України» лише 4 мільярдів кубів. Решту належить «Росукренерго». Цей газ завезений на територію України як транзитний, тобто він неоподаткований, нерозмитнений і його вартість 230 доларів. Є ще одна частина газу – близько 7 мільярдів кубометрів, яка у віданні спільного з росіянами підприємства «Укргазенерго», і він коштує 95 доларів. Невеличка частина газу знаходиться на зберіганні і належить «Чорноморнафтогазу». Частина - у приватних підприємств, скажімо у деяких металургійних підприємств. Саме тому і не було визначено процедури, за якою газ повинен передаватися підприємствам теплокомуненерго. Лише вчора ввечері (19 жовтня) прийнято рішення про визначення цін на газ – 339 грн. за одну тис. куб. м для населення для приготування їжі та гарячої води і 414 грн. для теплокомуненерго. Чи добрі ці розцінки, чи ні – судіть самі: 14 млрд. кубів газу ми видобуваємо в Україні (вартість цього газу не перевищує 140-150 грн. за тис. куб. м. 5 млрд. кубів буде взято з запасів «Росукренерго». Його вартість 95 гривень. Це на певний час може вирішити ті проблеми, які стоять перед Україною.
- Яким є Ваше ставлення до підвищення цін на житлово-комунальні послуги?
- Якщо більше половини доходів сім`ї йтиме на житлово-комунальні послуги – це неприпустимо. Тому державі треба виділяти гроші на компенсації. Щоб кожна сім`я знала, що на житлово-комунальні послуги більше 15 відсотків від доходів не затрачатиме. Уряд повинен передбачити субвенції, дотації для таких категорій населення. Житлово-комунальні послуги можна підвищувати лише поступово разом з поступовим підвищенням якості надання обслуговування і при зростанні доходів населення. Держава повинна розробити систему покращення якості надання житлово-комунальних послуг. Але не таким чином, як це робиться тепер: спершу приватизуємо, а щоб не втратити грошей «шандарахнемо» в чотири рази тарифи.
|
Дата: 10/01/2007 16:54 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
У Тернополі подешевшав проїзд у міському транспорті,
а начальник управління транспорту та зв’язку нічого не знає… | З часу подешевшання пального люди почали очікувати на здешевлення й проїзду у міському транспорті. Про це почали говорити всі, але тернопільська влада відтягувала розгляд цього питання, і не дивно, б Читати повністю>>
З часу подешевшання пального люди почали очікувати на здешевлення й проїзду у міському транспорті. Про це почали говорити всі, але тернопільська влада відтягувала розгляд цього питання, і не дивно, бо дуже болюче, адже стосується здешевлення цін.
З 25 листопада вартість проїзду у маршрутному таксі подешавшала на 10 копійок, а для соціального транспорту — на 5. Різниця є, але дуже маленька. Трапляються й випадки, що водії просто ігнорують і не дають здачі. Може забувають, або ще не звикли, а може просто хочуть заробити.
— Яким чином влада дійшла згоди до подешевшання проїзду у міському транспорті? — з цим питанням звернулася до начальника управління транспорту та зв’язку Ігора Мединського. Проте, Ігор Григорович сказав, що нічого з цього приводу не може сказати. Аргументував тим, що всі свої повноваження віддав голові асоціації перевізників . — Вам краще буде поговорити з Іваном Задорожним, — відповів Мединський.
Для пана Ігора це зактирта зона, тоді виникає питання: чим же займається начальник управління транспотру та зв’язку, після того як роздав свої повноваження. Він що збирається у відпустку?
— Міський голова Роман Заставний підписав меморандум з перевізниками міської ради. Згідно якого, вартість проїзду у маршрутному таксі коштує 90 копійок, а в соціальному — 70 . Такі ціни протримаються до першого лютого — повідомив голова асоціації перевізників у Тернопільській області Іван Задорожний. — Що буде далі: чи здешевиться проїзд, чи ще більше подорожчає, сказати точно не можу. Це буде залежати від вартості пального, — додав Іван Михайлович.
Причинами подешевшання пального називають у Держінспекції з контролю за цінами в Тернопільській області зниження цін на світовому ринку нафтопродуктів та зменшення сезонного попиту. На Тернопільщині за останній тиждень на вісімдесят копійок знизилась вартість бензину марки А - 76 та А- 80, на дев’яносто – 92, на гривню і п’ять копійок - А-95. Дизпальне подешевшало на п’ятдесят дві копійки. Така статистика, кажуть в інспекції, сприяла подешевшанню проїзду у громадському транспорті Тернополя.
А тим часом у міських маршрутках масово почали встановлювати рекламні моніторинги. Іван Задорожний запевнив, що порушення законів тут немає. Те, що фірма робить собі рекламу цілком прийнято і дозволено законодавством. Це вигідно як для фірм, так і для самого міста, тому що сплачується податок у бюджет міста.
|
Дата: 10/01/2007 17:20 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Більше 430 абонентів мають борг за електроенергію понад 500 гривень | Винні за світло хто 100, хто 200, а хто - 500 гривень Читати повністю>>
Винні за світло хто 100, хто 200, а хто - 500 гривень
Населення Тернопільщини заборгувало за електроенергію майже 7,8 мільйонів гривень. «Це більше, аніж місячна плата побутових споживачів за енергоносії, — коментує помічник генерального директора ВАТ «Тернопільобленерго» із контролю електрозбутової роботи у РЕМ Володимир Гумен. — Більше 4 тисяч мешканців краю мають борг за електроенергію понад сотню гривень. Більшість таких неплатників мешкають у Тернополі та Тернопільському районі. Сумарний борг «стогривневих» боржників складає 1,6 млн. грн.
Зі слів пана Гумена, більше 1600 абонентів нашої області винні енергетикам більше 200 гривень. Їх сумарний борг за енергоносії складає 726 тисяч гривень. Більше 430 абонентів мають борг за електроенергію більше 500 гривень.
«Із 4 тисяч неплатників 1668 абонентів, які загалом винні за спожиті енергоносії 497 тисяч гривень, відключені від електропостачання, — продовжує помічник генерального директора ВАТ «Тернопільобленерго» із збутової роботи у РЕМ. — Їм подадуть електроенергію у разі повного погашення боргу та оплату за повторне підключення до електромережі».
До речі, мешканцям міст «світло» відновлюють впродовж трьох днів після погашення боргу, а мешканцям сіл — тільки протягом семи днів з часу розрахунку за електроенергію.
|
Дата: 10/01/2007 17:21 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
Біблійних торговців виганяли з храму.
Кожна нова міська влада виганяє з ринку | Усе це нагадувало дежав’ю. Кожна нова міська влада починала переділяти територію міського ринку. То заявляла про намір його перенести в інше місце, то вдавалася до інших форм шантажу. В результаті так Читати повністю>>
Усе це нагадувало дежав’ю. Кожна нова міська влада починала переділяти територію міського ринку. То заявляла про намір його перенести в інше місце, то вдавалася до інших форм шантажу. В результаті таких жестикуляцій, видно, досягала тої домовленості, до якої спонукала «підопічних» і до кінця своєї каденції «забувала», про такі «нагальні» та «першочергові» проблеми, як ринок.
Біблійних торговців виганяли з храмів. Наша ж міська влада перейняла спадкоємність попередників і почала їх виганяти з ринків. А до храмів людяності і духовності, напевно, вважаючи, що це – відновлення праісторичної справедливості, заселяє торгашів. Так зроблено з кінотеатром «Україна», така доля, якщо ми цьому не перешкодимо, чекає і на пологовий будинок №1.
Апетити ж у нашої влади! Наївними виявилися пікетники, які під сесією зібрали для мера вегетаріанські продукти та копійки. Він на таке навіть не глянув. Зібране ж дісталося прибиральниці.
Депутати після недовготривалих дебатів вирішили сформувати тимчасову комісію з вивчення ситуації на міському ринку, яка до наступної сесії 20 грудня має доповісти і винести свої пропозиції. Очолив комісію депутат Михайло Ратушняк.
Ще один інцидент відбувся уже в сесійній залі. Депутат Юлія Винокур озвучила випадок, який мав місце у роботі очолюваної нею телестудії TV-4. Після першої на посаді секретаря міської ради прес-конференції Тараса Білана, про яку ми писали у двадцять третьому номері нашої газети, останній телефонував на телестудію з претензіями, що не так висвітлили «подію». Займаючи таку відповідальну посаду, добродію Білану варто було б ознайомитися з українським законодавством з питань засобів масової інформації, яке мало чим відрізняється від передового світового. Згідно із цим законодавством, шановний пане Білан, представники влади не можуть і не мають права втручатися у роботу засобів масової інформації, навіть тих, засновниками яких є ці органи влади. А що пресі висвітлювати, що ні – це виключно редакційна компетенція. Більше того, погодившись на свою посаду, добродій Білан, як і решту його колег, переходить у статус осіб публічних і автоматично позбувається того імунітету – невтручання в особисте життя, яким захищені ми з вами, грішні. Тож те, з ким спить добродій Тарас, що він їсть і який виходок полюбляє – то вже не його особиста, приватна справа, до якої зась журналістові – то питання державної ваги, яке має знати вся територіальна громада, а знання ці їй покликані донести ми, журналісти.
Ось цей короткий, у двох словах, лікнеп для депутатів та інших владовців я би радив витяти з нашої газети і пришпилити собі в кабінеті, на кухні, над ліжком вдома і в коханки, в авто та у виходку кожній публічній особі – депутатові і не депутатові.
На початку сесії зачитано кілька заяв, серед яких – заява ВО «Собор» з приводу дня пам’яті жертв голодомору, у якій трагічні події минулого трактуються як факт геноциду проти українського народу і вимагає від української влади заборонити діяльність Комуністичної партії України та людиноненависницьку ідеологію, яку вона сповідує.
Другий закон, пропонований владі свободівцями, визначає правові основи, процедуру проведення люстрації, тобто очищення влади за принципом трьох «К» (комуністи-кадебісти-кучмісти).
У перший день роботи сесії депутатами внесено зміни до рішення міської ради від 11.8.2006. №5/1/11 „Про виконавчі органи та структуру міської ради”, до Положення про постійні комісії міської ради, про готовність міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2006-2007 років.
Під обідню пору міський голова Роман Заставний все ж вийшов до пікетників, вислухав їх обурення з приводу того, що чують себе при кожній новій владі як горох при дорозі – хто йде, той ущипне та обіцяв їм розібратися з проблемами, не ущемляючи їх інтересів.
Другий, 24 листопада, пленарний день сесії примітним виявився розглядом проекту під номером дванадцять – про приватизацію приміщень за адресою: вулиця Гетьмана Сагайдачного, 1 (Галицький торговий дім) площею 659 кв. м. «За» проголосувало троє депутатів. Решту ж виявили у цьому питанні цілковиту байдужість – не голосували ні «за», ні «проти», ані «утрималися». Зігнорували чи зляклися? Адже приватизувати приміщення мало намір ТОВ «Телерадіокомпанія «Тернопіль», до якої безпосереднє відношення має нардеп Орест Муц.
Після цього прийнято рішення про хід виконання основних показників Програми соціально-економічного розвитку Тернополя за 9 місяців 2006 року, про виконання бюджету міста за 9 місяців 2006 року, про внесення змін до бюджету Тернополя на 2006 рік, про затвердження комісії з вибору земельних ділянок, комісії з розгляду земельних спорів, аукціонної комісії з продажу земельних ділянок. Прийнято низку рішень щодо надання в оренду земельних ділянок суб’єктам підприємницької діяльності, погодження місця розташування архітектурних об’єктів на теренах міста.
На цьому сесія і завершила свою роботу.
|
Дата: 10/01/2007 17:34 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| На Майдані Волі горів палаючий хрест | 25 листопада на Майдані Волі у Тернополі відбувся мітинг-реквієм та панахида пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні. На декілька хвилин зупинився рух громадського транспорту на дор Читати повністю>>
25 листопада на Майдані Волі у Тернополі відбувся мітинг-реквієм та панахида пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні. На декілька хвилин зупинився рух громадського транспорту на дорогах міста, робота в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах… На знак вшанування пам’яті невинно загиблих земляків тернополяни запалили у своїх домівках свічки скорботи.
А перед учасниками мітингу-реквієму виступили заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Анатолій Вихрущ, голова Тернопільської обласної ради Михайло Миколенко, секретар Тернопільської міської ради Тарас Білан, голова Тернопільського обласного товариства „Меморіал” імені Василя Стуса, науковий працівник музею політв’язнів і репресованих Ігор Олещук, голова Тернопільської обласної організації політв’язнів і репресованих Богдан Когут.
Духовенство області відправило панахиду за упокій душ невинно убієнних, а сотні свічок утворили на бруківці майдану символічний палаючий хрест, як символ скорботи, надії та воскресіння.
|
Дата: 10/01/2007 17:37 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| РОМАН ЗЕНЬО: КРУТИТИ КОЛЕСА ЛЕГШЕ, АНІЖ ВІДПОВІДАТИ НА ЗАПИТАННЯ | Ніколи не запитуйте у велосепедиста про його враження після змагань.
«Які можуть бути спогади чи відчуття, - усміхаються велосепедисти, - язик на треку, квадратні очі, щасливий, що за тобою ін Читати повністю>>
Ніколи не запитуйте у велосепедиста про його враження після змагань.
«Які можуть бути спогади чи відчуття, - усміхаються велосепедисти, - язик на треку, квадратні очі, щасливий, що за тобою інші, абощо…»
Проте, ці моменти не затьмарюють радість перемоги… а після відпочинку навіть сумуєш за двоколісним другом, який приносить успіх.
Скарбниця нагород тернопільських спортсменів знову поповнилася новими медалями. На Чемпіонаті України з велоспорту на треку 21-літній Роман Зеньо став абсолютним переможцем. Перше місце у змаганнях серед дорослих – результат напружених тренувань. Двісті тисяч кілометрів – за дев`ять років. Саме стільки подолав Роман на змаганнях різного рівня. За цей період зносився не один велосипед, змінилися суперники,а невпинне бажання бути кращим, самовдосконалюватися веде юнака знову і знову в спортивний зал. Там ми його і зустріли.
- Романе, нещодавно ти повернувся із Чемпіонату України з велотреку. Як результат?
- Зі Львова я привіз золоту медаль, перемігши суперників у гонці скреч. Звання абсолютного чемпіона України принесло для мене відбір в основний склад збірної команди України, а це відкрило нові можливості, нові шанси. Постараюся не підвести команду, тренера, і, перш за все, себе.
- Ця перемога далася легко?
- Ні, навпаки. Три місяці тренувався в Італії,а перед стартом Чемпіонату - в Криму. Навантаження - потри тренування щодня, кожне з них не менше, ніж три години. Окрім того, самостійно підтягував свої сили. Тому ця перемога – і гідний результат, і важка праця.
- Ти мав можливість позмагатися як в Україні, так і за кордоном. Який рівень організації змагань, суперники…
- Звичайно, суперники набагато сильніші. Наприклад, був учасником Чемпіонату світу – там посів сьоме місце, на чемпіонаті Європи – п`яте. Австралійці, французи, німці - хороші велосепедисти. Щодо організації, то рівень набагато вищий. Не порівняти з українськими дорогами траси за кордоном, на яких відбуваються тренування, також відрізняється державна підтримка спортсмена.
- Щоденні тренування дуже виснажують. Чи варті чогось ці зусилля у сучасних умовах?
- Три години в день - не так і багато. Спочатку важко, не подобається. Кожна клітинка тіла болить, а потім – це фізична необхідність. У Криму на тренуваннях я схуд на шість кілограмів. Влітку кращі умови – тренуємося на вулиці, а взимку – на велотренажері у залі, на одному місці ще й перед дзеркалом ( кажу про Тернопіль).
- Це можливість подумати про все і про всіх, чи не так?..
- (Сміється) Не знаю, я не задумувався. Крутиш педалі і все, а думати про щось побічне – не раджу можна і звалитися з тренажера.
- У цьому році велоперегони вже всі завершилися?
- Ні. У грудні я вирушаю на Кубок світу в Москву, сподіваюся гідно виступити.
- Які дистанції, види змагань тобі до вподоби?
- Улюблена командна гонка, а також індивідуальна на чотири кілометри на треку.
- Де більші можливості яскравіше проявити свої сили?
- В індивідуальній гонці розраховуєш сам на себе, в команді викладаються всі учасники. Один помилився, результат не той.
- Якщо хтось з команди схибив, а ти виклався на повні сили, образливо?
- Навіть дуже.
- Як святкуєш перемоги і переживаєш поразки?
- У колі друзів, з рідними.
- А в яких умовах проявляється спортивна злість?
- Доля секунди до перемоги, а тебе обганяє суперник. Тоді проявляється спортивна злість.
- Як давно ти займаєшся велоспортом?
- Уже дев`ять років. Спочатку – цей вид спорту був для мене як хобі, а пізніше захотів стати професіоналом.
- Чи вдалося тобі це нині?
- Ще не зовсім.
- А що для цього потрібно? Яка у тебе спортивна мрія?
- Олімпійське золото виграти.
- На твою думку, чи можна з будь- кого виховати професійного велосепедиста?
- Це цілком реально. Але для цього потрібні не тільки зусилля тренера і спортсмена, а й підтримка держави. Адже спортивний інвентар на сьогодні досить дорогий.
- А хто тобі допоміг фінансово видряпатися, позмагатися на європейській, світовій аренах?
- Обласна федерація з велоспорту (керівник Олександр Бірюков) , обласна федерація національного олімпійського комітету(Олег Бунт), тренер (Олександр Гуменюк), батьки.
- Чи можливо у сучасних умовах заробити спортсмену гроші виключно спортивною діяльністю?
- Можливо, але не в нашій країні. У нас дуже низькі зарплати, майже весь спорт тримається нині на інтузіазмі, тренери практично працюють за копійки. За кордоном високі гонорари, зарплати, спортсменів цінують за успіх, українець цим похвалитися не може.
- Кажуть, спорт гартує характер, чи це так?
- Не скажу, що я змінився, але цілеспрямованішим став. У спорті не може бути слабких духом, такий не витримає перепетій, які трапляються. Не вижеве у суперництві і той, хто не вірить у свої сили. Це як гра, яка затягує, інтригує усіх учасників, а виграє лише один.
- Ти гордишся своїми перемогами? Не кожен у двадцять років досягає успіху.
- Звичайно.
- Чи хочеться бути відомим?
- Мабуть, більше бажаєш, щоб тебе пам`ятали, поважали, і знали, звичайно.
- У багатьох спортсменів перед стартом є свої символи. А у тебе?
- Ні. Я вірю тільки у свої сили.
- А якщо сили підводять, що тоді?
- Більше тренуватися. Нічого не дається легко.
- Чи є у тебе кумири?
- Американець, семиразовий чемпіон Тур де Франс – Лен Армстронг.
- А як з особистим життям?
- Поєдную, принаймні, намагаюся наскільки це можливо. Спортивний графік дуже щільний особливо перед важливими змаганнями.
- Задля спортивної кар`єри чим можеш пожертвувати?
- (Сміється) Здається, я і так багато жертвую - і відпочинком, і інколи навчаням. Проте враження, які охоплюють на п`єдесталі, варті цього.
- Чого б ти побажав читачам газети «Нова Ера»
- Сміливості. Перемог. І не лише у вирі спорту.
Олександр Гуменюк, тренер спортсмена
Роман Зеньо – перша ластівка Тернопільщини у збірній команді України з велоспорту. Цьогорічні виступи його важливі тим, що після показаного результату спортсмена відібрали в основний склад збірної команди України. А це для нього реальна можливість позмагатися на ширшій спортивній арені.
Непогані результати і в інших спортсменів.
На першості України серед юніорів у командній гонці тернополяни здобули дві золоті медалі, на чотирьох спортивних іграх України є і бронза, і золото, і срібло. Гарно виступали молоді спортсмени, а саме:
Роман Озеров, Андрій Юрків, Володимир Благий. Особисто я, як тренер, задоволений виступами. Практично цього року сезон вже завершено – тепер підготовка до наступного.
Роман Зеньо – перший спортсмен з Тернопілля, який виступає в основному складі збірної команди України з велоспорту.
Майстер спорту міжнародного класу з 2000 року.
Чемпіон України, учасник світових і європейських змагань.
Навчається в Тернопільському національному економічному університеті на четвертому курсі.
Тернополянин.
Велоспортом займається 9 років.
Довідка «Нової ери»
Роком народження велосипедного спорту вважають 1869-й. Віхою цього стало проведення першої офіційної міжнародної велогонки Руан-Париж на 128 кілометрів. Історія української велогонки пов’язана із 1887 роком. Тоді вперше відбулися змагання велосипедистів у містах України. На Тернопіллі культивується з 1960 року.
|
Дата: 10/01/2007 17:46 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| Кікбоксинг проти СНІДу | Кікбоксинг – один із молодих видів єдиноборств, який виник як синтез найпопулярніших і найефективніших бойових напрямів: боксу та карате. Кікбоксинг поєднує боксерську техніку ведення бою руками та те Читати повністю>>
Кікбоксинг – один із молодих видів єдиноборств, який виник як синтез найпопулярніших і найефективніших бойових напрямів: боксу та карате. Кікбоксинг поєднує боксерську техніку ведення бою руками та техніку бою ногами карате. Цей вид спорту з року в рік набирає все більшої популярності, хоча ще не став олімпійським. На території України щоразу проводиться велика кількість турнірів, кубків, чемпіонатів, в тому числі, Чемпіонату Європи та світу.
У нашому місті цей вид спорту вже протягом 15 років культивується в спортивно-оздоровчому клубі “Тернопіль”. Це єдиний клуб у місті, який виховує кікбоксерів. Тому він має значні досягнення у цій сфері: серед вихованців є чемпіони України, Європи та світу. А саме Віталій Гуменюк - чемпіон Європи 1997 року, Андрій Григор’єв, Михайло Джумага, Ростислав Ладжевич. 18 листопада у спортивно-оздоровчому клубі “Тернопіль” проводилася відкрита першість клубу. Було проведено 23 попередніх та 9 півфінальних зустрічей. Переможцями у своїх категоріях стали Михайло Ониськів, Ігор Бронецький, Юрій Мучинський, Ярослав Юзьків, Віктор Лесик, Андрій Тимчишин, Віталій Лащенко, Андрій Корінь, Володимир Кійовський, В’ячеслав Панков та Петро Мельник.
А минулими вихідними у цьому ж клубі відбулася відкрита першість міста Тернополя, яка була присвячена Дню боротьби зі СНІДом. У ній взяли участь шість команд, де окрім СК “Тернопіль” ДЮСШ “Спартак”, та ДЮСШ №2 були також колективи з Озерної, Чорткова (СК “Спартак”) та Чернівців (“Пантери”). Усього ж було 60 учасників.
Не завжди вдавалося стримати емоції від перемоги чи сльози розчарувань, та це було після поєдинків, а на ринзі спортсмени від 1997-98 років народження та до дорослих демонстрували справжню безкомпромісну боротьбу.
Найвдаліше виступили представники СК “Тернопіль”, у яких у підсумку виявилося 60 очок, а чемпіонами від цієї команди стали Владислав Дацків, Назар Кажокс, Тарас Вітенько, Володимир Антосинів, Андрій Тимчишин, Віталій Лащенко, Володимир Критюк, Віталій Касьянов, В’ячеслав Панков, Остап Щур та Едуард Шемеля.
Варто відзначити також і переможців з інших команд. Так, чернівецькі “пантери”, які з 24 очками посіли 2 місце отримали переможців Богдана Дімітро, Івана Мандришору, Ярослава Юськіва, Олексія Фордука, Назара Лободу. Також переможцями у своїх вікових та вагових категоріях стали Назар Шміголь з Чорткова, який також отримав приз за кращу техніку, Люда Чухрай (“Спартак”), Ярослав Шеліга (ДЮСШ №2), Павло Хомин (ДЮСШ №2), Оксана Сороцька (Чортків), Іван Струганов ДЮСШ №2, Олександр Петришин (ДЮСШ №2), Ростислав Матяш з Озерної. А приз за волю до перемоги отримав Володимир Кійовський із СК “Тернопіль”.
У командному заліку третє місце посіла команда ДЮСШ №2, а за нею розмістилися тернопільський “Спартак”, “Спартак” з Чорткова та СК “Озерна”, у яких 4-6 місця відповідно.
Усі переможці та призери були нагородженні цінними призами та грамотами, а також отримали цінні подарунки від Федерації боротьби Тернопільської області підприємства “Будівельник” та фірми “Ідеал”.
|
Дата: 10/01/2007 17:47 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| Попроси у влади | Тези із прес-конференції ФК “Нива” Читати повністю>>
Тези із прес-конференції ФК “Нива”
Пролог. Керівники футбольного клубу «Нива» звернулися за допомогою до місцевої влади. Просили повернути навчально-тренувальну базу у Великих Гаях, де тренувалися спортсмени майже 20 років, а сільська рада вирішила надати її дитячому садочку. Обидві сторони: футболісти і громада знаходили аргументи, які на їх думку, слушні, але досі там не займаються діти, і спортсменів не допускають до приміщення.
Олег Садовський, президент ФК “Нива”: “Харчування в першій лізі має бути високоякісне, то ж якби з цим допомогли”.
Володимир Болєщук, голова Тернопільської райдержадміністрації: “Що стосується нашої позиції, ми на сесії не були і ситуації не знаємо. Переконати громаду в поверненні приміщення для спортсменів буде дуже важко. Дитячий садочок – це ж соціальний заклад, розумієте...”
Віталій Ігнатенко, заступник начальника управління сім`ї, молоді і спорту Тернопільської ОДА: “кошторисна вартість спортивно-розважального комплексу, який треба побудувати в Тернополі 5 мільйонів гр..(Роман Заставний втручається – “12 мільйонів”)”
Роман Заставний, Тернопільський міський голова: “Вважаю, що не головне фінансування у спорті , а присутність влади, ЗМІ на іграх, популяризація... а ще в Тернополі потрібна потужна спортивна структура, до будівництва якої має долучитися кожен тернополянин”
Анатолій Вихрущ, заступник голови Тернопільської ОДА: “ Не може бути таких ситуацій, яких ми не можемо вирішити”
Іван Стойко, голова Тернопільської ОДА “Прохання до ЗМІ не звинувачувати владу в небажанні розвивати спорт в області”.
Епілог. Вивчити проблему і зробити висновки має спеціальна робоча група ОДА.
Чи це влада дійсно зацікавилася спортмотивами і має намір розвивати спорт в області, що на прес-конференцію зібралися в максимальній кількості найвищі керівники краю. Чи таки набридло читати своє прізвище на сторінках преси ще й в спортивних рубриках...
|
Дата: 10/01/2007 17:50 | Категорія: Спорт | Автор: novaera |
| За результатами опитування Західно-Українського Соціо-Центру тернополяни довіряють... | Соціологія - наука, яка щораз активніше проникає в наше життя на практичному рівні. Без її напрацювань годі уявити сьогодні повноцінне функціонування бізнесу та політики. Нарешті й до нашої провінційн Читати повністю>>
Соціологія - наука, яка щораз активніше проникає в наше життя на практичному рівні. Без її напрацювань годі уявити сьогодні повноцінне функціонування бізнесу та політики. Нарешті й до нашої провінційної області ввірвався живий струмінь інформаційного соціологічного забезпечення. Вимоги та реалії нашого часу викликали до життя таку структуру, як Західно-Український Соціо-Центр, який вивчає проблеми у різноманітних галузях життєдіяльності людей: економіці, політиці, соціальній сфері. На державному рівні ця проблема давно вже вирішена, існує багато відомих соціологічних центрів. Однак на регіональному рівні вона постала дуже гостро.В умовах ринкового середовища підприємства й організації досі працювали за старими методиками. У Тернополі ще донедавна не існувало фірм, які на професійному рівні вивчали б соціологічні проблеми. А практика доводить, що успіху досягають насамперед ті підприємства та організації, які володіють інформацією про ситуацію на ринку та тенденції його розвитку і вміють використати на свою користь наявні ринкові можливості та протидіяти будь-яким ринковим загрозам. Першим, хто взявся за вирішення назрілої проблеми, став Західно-Український Соціо-Центр, який очолила дипломований фахівець, член Асоціації соціологів України Тетяна Богуцька. Її вчителі - широковідомі не лише в Україні, а й за її межами доктори соціологічних наук Микола Чурілов та Сергій Макеєв. Західно-Український Соціо-Центр з перших днів його існування виявився здатним отримувати корисну та якісну інформацію для вирішення як локальних виробничих, так і особистих проблем, допомогти кожному — бізнесмену, політику, державному діячу, соціальному працівнику, науковцю, надаючи інформацію про те, як робити перші кроки до великого успіху, уникаючи помилок. Попит на надання послуг такого профілю виявився дуже великим.Працівники фірми — високопрофесійні фахівці, які знайомі з українськими та зарубіжними методиками дослідження ринку та вивчення суспільної думки.Центр плідно співпрацює з компанією RNB, «ТИЗ Україна», «Социс», «Моніторинг ЗМІ України» та іншими.
Західно-Український Соціо-Центр працює за такими напрямками досліджень - маркетиноговим, політичним, соціальним. Останній здійснюється постійно, і його мета - володіти ситуацією в місті, області, здійснювати її моніторинг. Великі, приватні підприємства, які хочуть знати ситуацію на ринку, замовляють дослідження, скажімо, поточної оцінки стану товару на ринку і перспективи розвитку товарного бізнесу. Працівники соціоцентру проводять тренінги для підприємців, керівників підприємств, викладачів з тестових методик маркетингу, складання анкет, аналізу, обробки ОСА та SPS - остання - універсальна програма, яка застосовується як для соціологічних, так і статистичних досліджень.
В листопаді центр провів опитування серед мешканців міста та області про їх ставлення до відомих політичних діячів, соціальних інституцій. Як виявилося, 56 відсотків мешканців вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному руслі, 26% - - у правильному, 17% - не визначилися з думкою.
Серед соціальних інституцій найбільшою довірою користується церква - 80% опитаних, президент - 56%, місцеві ради - 48%. Досить високий рейтинг мають українські засоби масової інформації - 50,7%, західні - 52%. Верховній Раді довіряють 22,7% опитаних, уряду - 20%. Рейтинг політичної довіри до лідерів такий: у Ющенка - 57,3% , у Януковича - 8%, у Мороза - 29,3%. Лідером в області виявилася Юлія Тимошенко - 73,4 відсотки.
Як запевняє Тетяна Богуцька, рівень похибки у них складає 2-3%, в залежності від обсягу масиву опитувань.
Західно-Український Соціо-Центр тісно співпрацює з телепередачею «Свобода слова» (ведучий Савік Шустер), яку забезпечує представництвом нашого регіону, котре відображає віковий та соціальний склад області. За рік такої співпраці у передачі взяли участь близько 130 наших земляків.
Західно-Український Соціо-Центр розміщений за адресою:
вул. Танцорова, 22
тел. 52 - 75 - 19
|
Дата: 10/01/2007 17:58 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Прокуратура віддала людям зароблених 8 мільйонів гривень | Першого грудня в Україні святкують День працівників прокуратури України. Серед професійних свят цей день посідає вагоме місце. Адже нагляд за дотриманням законів держави – один із пріогитетів суспіль Читати повністю>>
Першого грудня в Україні святкують День працівників прокуратури України. Серед професійних свят цей день посідає вагоме місце. Адже нагляд за дотриманням законів держави – один із пріогитетів суспільства. Цього року українській прокуратурі виповнилось 15 років.
Про роботу в органах прокуратури розповів перший заступник прокурора області Люшненко Микола Олександрович.
- Чи завжди відзначався День прокуратури, чи, можливо, це нововведення незалежної держави?
- Закон про прокуратуру набув чинності 1 грудня 1991 року, а з 2000 року встановлено загальнодержавне професійне свято - День працівників прокуратури України. Цього року українській прокуратурі виповнилось п`ятнадцять років. Ця структура влади має настільки вагоме значення в забезпеченні законності України, що один день в рік стражів закону необхідно вшанувати.
- Чи відзначаєте це свято цьогоріч?
- В органах прокуратури працюю вже 26 років. Майже півжиття віддано роботі в структурних органах прокуратури, тож не святкувати для мене - гріх. Цьогорічне свято майже не відрізняється від минулорічних. У цей день на урочисте дійство чи святковий концерт збираються усі працівники прокуратури, запрошуємо наших ветеранів. Кращих працівників відзначаємо нагородами.
- Яку кількість працівників нараховує прокуратура області?
- В прокуратурі працює 205 оперативних працівників.
- Сформулюйте напрямки роботи прокуратури в нашій області, які, на ваш погляд, сьогодні є пріоритетними?
- Серед пріоритетів нашої діяльності залишається нагляд за додержанням законів. Проте, одним з основних є захист прав громадян. Це питання і заробітної плати, і виплати пенсій, стипендій. Зараз активно працюємо по відшкодуванню податку на додану вартість. Тернопільська область по цьому, мабуть, рекордсмен. Порушено 13 кримінальних справ, виявлено дуже багато зловживань за фактами незаконного відшкодування ПДВ. Це пов’язано з тим, що відповідні операції на підприємствах проводяться фіктивно. Значна частина цих справ уже розглядається у судах.
- Чи захист прав неповнолітніх громадян сьогодні є одним із пріоритетів у роботі прокуратури? З чим це пов’язано?
- Захист прав неповнолітніх є одним з пріоритетів нашої роботи. Порушено близько 20 кримінальних справ. Серед них і незаконне використання праці підлітків. Так, нещодавно у Тернопільській області була порушена кримінальна справа за фактом використання незаконної праці десятьох підлітків приватним підприємцем. За що той поніс відповідне покарання.
- За довгі роки праці працівники прокуратури стають більш суворими та черствими?
- До прокуратури громадяни звертаються зі своїми проблемами. Тож бути байдужим до долі людини просто неможливо, неможливо не відчувати біль за її страждання. Не варто забувати, що в силу різних життєвих обставин, кожен залишається людиною.
І все ж треба, щоб верх над усіма почуттями брав закон.
- Чи доводиться працювати з корупцією?
- Корупційні діяння нині не рідкість. За цей рік складено 38 протоколів прокуратури по справах корупції та інших незаконних діях чиновників, мають місце й справи з хабарництвом. Зокрема, у Тернопільській області порушено кримінальні справи хабарництва у навчальних та медичних закладах. Також виявлено хабарників серед працівників міліції, зокрема, серед працівників Державтоінспекції. Тож питання корупції - у полі зору прокуратури.
Порушено 37 кримінальних справ за умисну невиплату заробітної плати. У Теребовлянському та Збаразькому районах були випадки, коли зарплату виплачували у конвертах. Прокурором Теребовлянського району порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовими обов’язками працівниками підприємства та легалізації (відмивання) ними доходів, одержаних злочинним шляхом. Прокуратура стежить за цими правопорушеннями. За її втручання цьогоріч відшкодовано 8 мільйонів гривень заробітної плати.
Кримінальну справу по заборгованості заробітної плати порушено на комбайновому заводі. Борг на сьогодні складає 1 мільйон 200 тисяч гривень. На разі ведеться розслідування. Є ще декілька таких підприємств, які складають великий відсоток заборгованості по зарплаті.
Усі розслідування злочинів у Тернопільській області здійснюються нашими слідчими разом з ОСБ. Завдяки спільній праці міліції та слідчих 13 важких злочинів за останній рік були розкриті.
- Висловіть свої побажання працівникам структурних органів прокуратури у цей день.
- У день нашого професійного свята дуже хочеться, щоб робота працівникам прокуратури приносила радість. І щоб кожен був дійсно чесний і душею, і совістю. Усім працівникам великих успіхів у всіх починаннях та міцного здоров’я.
|
Дата: 10/01/2007 18:01 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| У „Березілі” відзначили кращих студентів області | Святкування Міжнародного дня студента, яке щороку припадає на 17 листопада, в Тернополі розпочалося святковим урочистим дійством в ПК “Березіль”. Тут 15 листопада відбулося нагородження переможців обл Читати повністю>>
Святкування Міжнародного дня студента, яке щороку припадає на 17 листопада, в Тернополі розпочалося святковим урочистим дійством в ПК “Березіль”. Тут 15 листопада відбулося нагородження переможців обласного конкурсу “Студент року-2006”, присвячене Міжнародному Дню студента.
Цей захід проводиться в нашій області уже 6 років поспіль з ініціативи обласної організації профспілки працівників освіти і науки та за підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної та Тернопільської міської рад. Кращих студентів відзначають у п’яти номінаціях: студент-науковець, студент-митець, студент-спортсмен, студент-громадський діяч, студент-профспілковий активіст. Цього року участь у конкурсі «Студент року-2006» взяло 105 студентів із 27 навчальних закладів Тернопільської області. Також змагалися між собою і вищі навчальні заклади у номінації “Храм науки”. Переможці визначалися шляхом інтерактивного опитування.
Учасників і переможців конкурсу „Студент року-2006” вітали хор, брас-квінтет музичного училища ім. С. Крушельницької, інструментальний ансамбль “Музики” педагогічного університету, Народний ансамбль танцю “Любисток”, ансамбль сучасного класичного танцю “Дивертисмент” Теребовлянського вищого училища культури, колектив аеробіки ТНЕУ, Народний колектив індійського танцю “Амріта”, а також учасниця „Шансу” Оксана Корзун.
|
Дата: 10/01/2007 18:09 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Чужих дітей не буває | У селі Залісці Шумського району сім’я Бальчосів, маючи шестеро власних дітей, взяла на виховання ще п’ятеро… Читати повністю>>
У селі Залісці Шумського району сім’я Бальчосів, маючи шестеро власних дітей, взяла на виховання ще п’ятеро…
Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові дотепні жарти та сімейні свята, коли родина збиралась за великим столом. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші п’ять-сім років життя, і від того, якими вони були, багато в чому залежить її подальша доля.
Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина , якої у крихітки тепер не існує…
У всьому світі є діти-сироти, і наша країна, звичайно, не виключення. Однак міжнародний досвід свідчить, що виховання таких дітей у притулках та інтернатах має низку недоліків. Випускникам цих закладів важко адаптуватися «в миру», у них виникає маса комплексів, подолати які у подальшому вдається не завжди. Тому зараз пріоритети надаються не збільшенню дитячих будинків, а саме розвитку закладів сімейного типу та прийомним сім’ям.
У маленькому затишному селі Залісці Шумького району проживає найбільша в області багатодітна сім`я: одинадцять дітей та мати і батько. Велика родина Бальчосів, маючи своїх шестеро дітей, непобовявшись труднощів вирішили взяти на виховання ще п’ятьох .
Як розповів Степан Герасим, начальник служби у справах неповнолітніх облдержадміністрації, прийомні діти є колишніми вихованцями Коропецької школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Наймолодшому Віталику виповнилося лише дев’ять рочків, а найстаршому — 15. Будинок у якому проживає “новостворена” сім’я є колишній дитячий садочок. Зараз його відремонтували, придбали меблі, побутову техніку. Найближчим часом планують завершити будівництво огорожі і збудувати спортивний комплекс для діточок.
“Якщо буде все гаразд, то я візьму на виховання дітей-сиріт”
Любов Бальчос розповіла історію, яка змусила її здійснити цей подвиг. Пригадує, випадок, коли захворіла її маленька донечка Інна. Прийшовши навідати її в лікарні, побачила маленького хлопчика, що повзав по підлозі. Її серце защеміло, захотілося забрати його додому. Як розповіли медичні працівники, на той час Віталик був ще з матір`ю, тому забрати хлопчика було не можна. Любов Григовівна разом з чоловіком переживала важкі дні. Інночці робили операцію на серце. — “Якщо буде все гаразд, то я візьму на виховання дітей-сиріт”, — пообіцяла собі пані Любов. Так і зробила.
Як сказав Володимир Гнатович, він завжди хотів мати багато дітей, і ось його мрія здійснилася. Зараз у нього 11 діточок, яких він дуже любить та цінує. А в майбутньому родина планує взяти на виховання ще діточок.
Спочатку діти трошки стидалися названих батьків, але з часом звикли. Проте, слово мама і тато — казали ще з першого дня їхнього спільного життя, — розповіла мати-героїня. — А між собою вони досить добре ладнають. Щоб пограти ігри на комп’ютері діти стають у чергу, але сестричкам поступаються.
—Чи не важко вам доглядати стільки дітей. Ви ж напевно не встигаєте пригледіти за всіма? — запитую.
— Та ні, зовсім не важко. Я дуже люблю всіх дітей, та й допомагають мені мої друзі, рідні. Якщо треба, то сусідка прибіжить, порадить, що краще. А щоб дати хороші знання своїм діточкам, вступила разом з чоловіком у Кременецький гуманітарно-педагогічний інституті ім. Тараса Шевченка.
Незважаючи на всі проблеми, що виникають на шляху прийомних батьків та батьків-вихователів, вони зовсім не вважають, що їхнє життя — якийсь подвиг, бо кожна мати і кожен батько ідуть на ті чи інші жертви заради своїх дітей. І байдуже — рідні вони чи прийомні. Для цих людей всі виховані діти рідні…
Довідка
Завершено навчання майбутніх прийомних батьків
Тернопільський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді завершив навчання осіб, які виявили бажання стати прийомними батьками або вихователями дитячих будинках сімейного типу.
У 2006 році центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було створено банк даних про претендентів, які виявили бажання стати прийомними батьками або вихователями дитячих будинків сімейного типу.
Протягом травня-листопада проведено 12 навчань 44 сімей (загалом 74 особи), які звернулися з питань створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.
В результаті проведеної роботи у цьому році в області вже створено 21 прийомну сім’ю, в які на виховання взяли 27 дітей, а також 2 дитячих будинки сімейного типу.
За сприяння Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді ЦСССДМ поводить відповідну роз’яснювальну та інформаційну роботу, спрямовану на збільшення в області сімей, які хочуть взяти обездолених дітей у свої родини.
Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу
Фінансування дитячого будинку сімейного типу в Україні на утримання батьків-вихователів та вихованців здійснюється за рахунок видатків з районних бюджетів та бюджетів міст та міст обласного значення.
Дитячому будинку сімейного типу щомісяця виділяються кошти на харчування вихованців, придбання для них одягу, взуття, м’якого інвентарю, лікарських засобів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок тощо відповідно до норм для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлених МОН.
Для господарського обслуговування приміщення, оплати тепло-, електро- і водопостачання, побутових послуг і послуг зв’язку виділяються бюджетні кошти за нормами і тарифами, що діють у відповідній місцевості пропорційно кількості вихованців.
Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.
За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.
На час навчання вихованців у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються дитячому будинку сімейного типу з відповідного місцевого бюджету, якщо вихованці на час навчання проживають у цьому будинку.
Місцеві відділи у справах сім’ї та молоді за участю об’єднань громадян, професійних спілок щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення вихованців.
Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до санаторіїв.
Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.
Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юридичними та фізичними особами благодійна допомога.
|
Дата: 10/01/2007 18:16 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Валентина Семеняк-Штангей: «В моєму житті трапляється багато цікавих моментів» | Незвичайний творчий вечір під назвою «Світ, який люблю» відбувся 14 листопада в Тернопільському театрі актора і ляльки. Незвичайність цього заходу полягала у тому, що це було свято творчості відом Читати повністю>>
Незвичайний творчий вечір під назвою «Світ, який люблю» відбувся 14 листопада в Тернопільському театрі актора і ляльки. Незвичайність цього заходу полягала у тому, що це було свято творчості відомої в нашому місті журналістки Валентини Семеняк-Штангей. Через вроджену скромність Валентини мало хто знав, що вона дипломант конкурсу «Православна моя Україно» за оповідання «Митрофанові дзвони», лауреат літературного конкурсу гумору та сатири у Філадельфії.
Світлини пані Валентини відомі тепер не тільки в Україні, а й за кордоном. Виставка художньої фотографії журналістки перебувала у місті Ельблонг. Експозиція складалася із 55 фотокартин, об’єднаних назвою „Світ, який люблю”, була представлена в рамках Року України в Польщі. Окрім віршів, Валентина пише казки, оповідання і новели. Зокрема з-під її пера у світ вийшли такі книги, як «Пригоди маленького люстерка», «Чи легко бути мамою», «Срібна пектораль».
Особливим творчий вечір Валентини Семеняк-Штангей був і тим, що привітати піснями, танцями і віршами прийшли герої її статей.
— Звідки беруться у Вас сюжети для статей, оповідань?
— В моєму житті трапляється багато цікавих моментів. Часом лише одна фраза в транспорті чи на вулиці стає основоположною ідеєю майбутнього матеріалу чи оповідання. Наведу один приклад зі свого творчого життя. Я дізналася, що на одному із хуторів живе бабуся, яка відірвана від усього світу в плані телекомунікацій. Нещодавно вчені визначили, що вісь Землі нахилилася і це має катастрофічні наслідки для всієї планети. Бабуся того всього не знала і не чула, але вона запита в свого сусіда: «Петре, чи знаєш ти, що сталося? Віднедавна в мене сонце почало не з того боку вставати. Що сталося?» Петро не знав. Тоді вона сказала: «Мабуть, я буду давати молебен за сонце» Хіба це не сюжет для статті, для оповідання? І таких випадків навколо нас дуже багато.
— Ідея проведення творчого вечора належить Вам чи комусь іншому?
— Це сталося випадково. Я вийшла із фотосалону зі своїми фото із свічкою і зустріла Світлану Сорочинську. Вона переглянула світлини і запропонувала провести творчий вечір. Я спершу насторожилася. Це для мене було зовсім незвично. Потім поступово під час обговорення сценарію все-таки відважилася і от ця подія відбулася.
— У ролі господині такого вечора Ви вперше. Валентино, які відчуття були у Вас?
— Загалом я дуже задоволена, що цей захід вдався. Чесно кажучи, я не уявляла себе тут на сцені, що мені аплодують. Я досі думаю, що це сон, що мені все це сниться. Зараз у мене таке відчуття, яке я описала в одному із своїх віршів. Це відчуття того, що я переступила ще одну сходинку, що прийшов час для чогось нового, що незабаром з’явиться щось нове.
— У Ваших віршах і оповіданнях багато сонця…
— Ой, я дуже люблю сонце. В мене є ціла серія світлин під назвою «Сонце заходить». Постійно фотографую сонце і пишу про нього в своїх творах. Сонце — джерело нашого життя.
|
Дата: 10/01/2007 18:18 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| «Червону руту» не шукай вечорами,а іди на відбірковий тур та перемагай – новоспечена прикмета від гурту «ELIS» | Нещодавно у Тернопільській філармонії відбувся відбірковий тур пісенного конкурсу «Червона рута». Тут змагалося багато гуртів та виконавців у різних напрямках музики, а одними із переможців (у категор Читати повністю>>
Нещодавно у Тернопільській філармонії відбувся відбірковий тур пісенного конкурсу «Червона рута». Тут змагалося багато гуртів та виконавців у різних напрямках музики, а одними із переможців (у категорії рок) стали хлопці із гурту «ELIS», які представлятимуть рідну область на фіналі цього конкурсу в Луганську у травні наступного року.
Усі учасники гурту є дуже талановитими та перспективними людьми і кожен з них досконало володіє своїv інструментом, а саме: Зеник Бачинський - вокал, ритм-гітара, Валерій Ільків – соло-гітара, Олексій Сілаков – клавіші, Андрій Какапич – ударні та Ігор Біловус – бас-гітара. Саме із Ігорем нам вдалося поспілкуватись та дізнатись багато цікавого про молодий гурт.
- Ігоре, коли був заснований ваш гурт?
- Датою створення вважається 14 лютого 2005 року, тоді відбувся наш перший концерт в музичному училищі.
- Чому саме така назва - «ELIS»?
- Вона дуже випадкова, з’явилася доволі зненацька. Просто перед першим концертом не знали як назватися і Валєра (учасник гурту) запропонував таку назву, альтернативи не було. До того ж, це красива назва.
- Як ви зустрілися і як виникла ідея створення гурту?
- Все почалося з того, що Валєра і Зеник зустрілися в музичному училищі, де навчалися на одному відділі, з часом до них прийшла ідея - створити групу, тож почали шукати музикантів. Ударника і клавішника взяли теж з училища. Басіст в них був тільки сесійний, тобто грав з ними на концертах, але через деякий час гурт з ним розпрощався і декілька концертів грали взагалі без баса. Одного вечора до мене подзвонив Валєра і запропонував спробувати себе в музиці. Перший мій концерт відбувся у драмтеатрі 27 січня 2006 року.
- Де проводите репетиції і хто пише пісні?
- Пісні пише Зеник (Бачинський Зенон) - він автор всіх пісень і музики, їх уже 20. Тобто матеріалу вистачає уже на 2 альбоми. Надіємося видати хоча б один найближчим часом. Займаємося ми в «Світлиці».
- Маєте свого продюсера чи топ-менеджера?
- Ні, на жаль, не маємо. В нас є звукорежисер і, по-сумісництву, менеджер - Олег Кріль. Переважно він просуває нас на концерти, та деколи і самі щось підшуковуємо.
- Що плануєте виконувати у фіналі? Як будете готуватись?
- Однозначно, що ми будемо виконувати пісеньку «Янгол В Білому Пальто», котра є дуже дорогою для кожного з уасників нашого гурту, а особливо для Зеника, і, думаю, вона «порве». Підготуватися теж треба буде серйозно, все ж таки всеукраїнська сцена і конкуренція буде відповідна.
- Ви знаєте, що участь у цьому пісенному конкурсі дала путівку на велику сцену багатьом відомим виконавцям, а що ж ви очікуєте від конкурсу?
- В першу чергу, хочемо заявити про групу «ELIS» на всю Україну, донести до людей свою музику, розширити слухацьку аудиторію.
|
Дата: 10/01/2007 18:21 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| До дня армії військові отримали житло | Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та в цілому відносно сучас Читати повністю>>
Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та в цілому відносно сучасними зразками звичайного озброєння та військової техніки.
На території України на той час дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот. Усього угруповання військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисяч танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовоки міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї.
Проте, це не були ще Збройні Сили незалежної держави в повному розумінні цього слова, Україна отримала лише окремі фрагменти військової машини Радянського Союзу. Тому 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України. З цього часу наша держава стає лідером серед колишніх радянських республік у справі створення власної армії, вбачаючи в ній основу і гаранта реальної державності. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та інших військових формувань. А 6 грудня 1991 року було прийнято Закон України від 6грудня 1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України».
6 грудня Україна відзначає 15 річницю створення Збройних Сил України. У цей день ми вшановуємо всіх військових, які у лавах Збройних Сил України служать справі зміцнення обороноздатності та підвищенню безпеки нашої держави. У пам’яті сьогоднішніх і майбутніх нащадків назавжди збережуться подвиги багатьох поколінь воїнів-захисників, їх безмежна відданість і любов до рідної землі, мужність і героїзм.
Нарешті, 6 грудня – свято чоловіків – чоловіків, які захищають спокій наших домівок, лицарів, здатних завжди підставити своє сильне плече чарівній половині людства.
Напередодні Дня захисників вітчизни у Тернопільському драматичному театрі ім. Т. Шевченка відбулося святкове дійство, приурочене 15-річчю створення Збройних Сил України.
Привітати військовослужбовців прийшли представники Тернопільської державної обласної адміністрації, Тернопільської обласної та міської рад, прокуратури, Тернопільського міського відділу МВ УМВС України та інші.
Людей у військовій формі нагородили почесними грамотами та вручили грошові премії і цінні подарунки.
Але найприємніший сюрприз військовим зробив генеральний директор ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник» Зеновій Щепановський, вручивши ордера й ключі від чотирьох трикімнатних квартир. А ще чотири квартири очікують своїх власників. На жаль, міська рада не встигла до свята підготувати ордери. Пан Зеновій також підтримав ідею обласної влади щодо проведення свята Миколая, новорічних та різдвяних свят для дітей захисників Вітчизни.
Після закінчення урочистої частини свята гості мали можливість насолоджуватися чудовим концертом.
|
Дата: 10/01/2007 18:25 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Вперше в Тернополі на території університету спорудять капличку для студентів | На території Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка планують спорудити церковну капличку. Читати повністю>>
На території Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка планують спорудити церковну капличку.
Подібний проект, на
відміну від деяких інших міст, у Тернополі реалізовується вперше.
|
Дата: 10/01/2007 18:26 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Вчителі з Львівщини та Тернопільщини здобули комп’ютерний клас від «Самсунга» для рідних шкіл | Представники Львівської та Тернопільської областей – учитель української мови та літератури Бродівської ЗОШ №3 Оксана Рябуш та 16-річна учениця Підгайської ЗОШ Оксана Соляк – увійшли до десятки авторі Читати повністю>>
Представники Львівської та Тернопільської областей – учитель української мови та літератури Бродівської ЗОШ №3 Оксана Рябуш та 16-річна учениця Підгайської ЗОШ Оксана Соляк
– увійшли
до десятки авторів-переможців найкращих есе на тему «Як використання
комп’ютерних технологій в навчальному процесі позначиться на успішному
майбутньому учнів?».
|
Дата: 10/01/2007 18:27 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Михайло Миколенко запрошує громаду області взяти участь у формуванні бюджету | Як ми уже розповідали в попередньому номері нашої газети, минулого тижня завершила свою роботу третя сесія Тернопільської обласної ради п’ятого скликання, яка розглянула понад сорок питань. Результати Читати повністю>>
Як ми уже розповідали в попередньому номері нашої газети, минулого тижня завершила свою роботу третя сесія Тернопільської обласної ради п’ятого скликання, яка розглянула понад сорок питань. Результати її роботи та ряд дотичних питань прокоментував голова обласної ради Михайло Миколенко.
Основним він визначив політичне питання, яке розглянула сесія – прийняття звернення сесії до народних депутатів з вимогою підтримати проект Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», внесений Президентом України, де трагедія оцінюється як геноцид проти українського народу. Можливо, це звернення стало одним з чинників, які вплинули на Верховну Раду, котра таки прийняла закон.
До інших схвалених сесією політичних документів належить також реакція тернопільських депутатів на рішення четвертої сесії Харківської обласної ради про знесення пам’ятника борцям за волю України в колишній столиці держави, де в перші десятиліття минулого століття відбувалася потужна українізація і слідів від якої, видно майже не залишилося нині. «Звертаємося до вас, шановні колеги, з проханням не допустити наруги над історією…», «Ми не воюємо з мертвими! Ми не торгуємо пам’яттю і совістю!», йдеться у зверненні до харківських колег-депутатів.
- У нашій області, як у всій Україні, досить складний стан справ з охороною материнства і дитинства, - коментує М. Миколенко. – Саме тому сесія прийняла рішення, в яким затвердила регіональну програму «Охорона матерів та дітей Тернопілля на 2007-2011 роки». Цим рішенням ми запропонували Тернопільській міській раді передати до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Тернопільський міський комунальний пологовий будинок для створення на його базі обласного перинатального центру. Для цього в бюджеті 2007 року плануємо передбачити відповідні кошти. Те саме пропонумо зробити органам місцевого самоврядування нищого рівня.
При формуванні бюджету на наступний рік голова обласної ради має намір використати механізм громадських слухань і просить пресу допомогти в цьому обласній раді. Редакція газети «Нова Ера» готова надати місце на шпальтах своїм читачам для опублікування їх бачення того, яким чином мав би формуватися та розподілятися бюджет, а також думкам з приводу тих чи інших актуальних проблем нашого життя.
Коментуючи рішення сесії «Про стан і перспективи підготовки робітничих кадрів професійними навчальними закладами області», Михайло Миколенко зауважив, що систему підготовки кадрів у цій сфері зруйновано, лише близько чотирьох відсотків випускників професійно-технічних закладів бажають працювати за фахом. Тож ринок ставить перед освітою конкретні вимоги, на які треба негайно реагувати.
Сесія обласної ради прийняла рішення «Про раціональне використання об’єктів культурної спадщини та природо-заповідного фонду для розвитку туризму і відродження малих історичних міст області». Деталізуючи документ, голова обласної ради, зокрема, висловив своє бачення розміщення на території Вишнівецького замку – родинного гнізда дмитра Байди-Вишневецького – козацького ліцею, який готуватиме майбутніх офіцерів для українського війська.
Щодо відмови у виділенні для потреб Підгаєцького району 200 тисяч гривень, голова обласної ради таке рішення сесії прокоментував тим, що розглядалося воно аж під кінець засідання, коли в залі залишилося лише 68 депутатів, а також, напевно, підозрілою виявилася наполегливість голови комісії, який пропонував прийняти проект. «Напевно, - підсумував М. Миколенко, - депутати вирішили, що хтось має в цьому персональну зацікавленість».
|
Дата: 10/01/2007 18:36 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Продавати чи… продавати? | Сесією міської ради затверджено програму приватизації на наступний рік. Управління комунальної власності готує перелік об’єктів, які будуть приватизовуватися. Як зазначив заступник міського голови з п Читати повністю>>
Сесією міської ради затверджено програму приватизації на наступний рік. Управління комунальної власності готує перелік об’єктів, які будуть приватизовуватися. Як зазначив заступник міського голови з питань економіки Петро Гринчишин, у найближчому часі буде складено список об’єктів на приватизацію та їхню вартість.
- Ми хочемо бачити цей процес прозорим і ефективним, - зауважив Петро Гринчишин. - Приватизації 149 доларів за метр квадратний бути не може. Таких цін у Тернополі не існує.
Не останнє місце займає й проблема продажу Тернопільського комунального пологового будинку. Щодо цього питання, за словами Петра Гринчишина, мораторій обласної ради на продаж медичних закладів Тернопілля на комунальний пологовий будинок не поширюється, адже він - «у власності місцевої громади». Як він зазначив, причини продажу полягають у тому, що приміщення у центрі експлуатується уже 40 років поспіль.
- Перш, ніж продати, має бути ринкова експертна оцінка, - сказав Петро Гринчишин. Проте, свого часу експертна оцінка була й при продажі готелю «Тернопіль». На запитання, чи буде встановлена мінімальна ціна на вартість пологового будинку, Гринчишин відповів, що «хотів би бачити процес приватизації прозорим».
За його словами, залишається питання розробки плану дій побудови нового пологового будинку та «знайти розуміння і підтримку громади, бо робиться це для громади».
- Це питання не одного дня. Треба знайти виконавця, провести тендер, визначитися із замовниками та інвесторами. Проте, до закінчення терміну перебування на посаді сьогоднішнього голови та депутатів міської ради, питання пологового будинку буде вирішене, - сказав Гринчишин.
Основною ж проблемою залишаються кошти.
Проект «нового» пологового будинку на території третьої міської лікарні був розроблений у 1995 році. Звичайно він потребує оновлення. П’ятиповерхова будівельна частина готова майже на 40%. Проте, за словами будівельників, верхній поверх забудови вже починає обвалюватися. І щоб довести її до ладу потрібно щонайменше 25 мільйонів гривень.
|
Дата: 10/01/2007 18:40 | Категорія: Економіка | Автор: novaera |
| Учасники «Свободи слова» визнали, що уряд узурпує владу | 1 грудня «антикризова» коаліція відправила у відставку двох міністрів – міністра іноземних справ Бориса Тарасюка і з другої спроби – міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Перша спроба напередодні не Читати повністю>>
1 грудня «антикризова» коаліція відправила у відставку двох міністрів – міністра іноземних справ Бориса Тарасюка і з другої спроби – міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Перша спроба напередодні не вдалася, тому що один з учасників коаліції – Соціалістична партія – голосувала проти. Друга спроба виявилася успішною після рішення прем’єр-міністра залишити це міністерське крісло за соціалістами. Новим міністром внутрішніх справ призначено Василя Цушка. У підсумку Президент втратив двох своїх міністрів. Ще у четвер у розпал боротьби у Верховній Раді в інтерв’ю «БіБіСі» Віктор Ющенко заявив, що зміни в Конституції призвели до узурпації влади урядом Віктора Януковича. З такого повідомлення розпочав свою щотижневу програму «Свобода слова» Савік Шустер.
А твердження Президента перетворили в опитування глядачів та головних героїв передачі: В’ячеслава Кириленка (народного депутата України, члена фракції блоку «Наша Україна», Давида Жванії (народного депутата України, члена фракції блоку «Наша Україна», Олександра Турчинова (заступника лідера фракції БЮТ), Володимира Сівковича (народного депутата України, члена фракції Партія регіонів), Олександра Голуба (народного депутата України, члена фракції КПУ) та Василя Цушка (новопризначеного Міністра внутрішніх справ України).
За результатами опитування, «бютівець» Турчинов та «нашоукраїнці» Жванія і Кириленко вважають, що узурпація влади урядом Януковича існує і почалася вона, зо словами Турчинова, тоді, «коли президент Ющенко подав у Верховну Раду кандидатуру на посаду прем’єр-міністра Віктора Януковича. Ця повзуча узурпація продовжується і зараз, тому що до влади прийшли найбільш заможні і найбільш агресивні клани, яким чхати і на Конституцію, і на український народ». Представники Партії регіонів та КПУ категорично це заперечують. «Ніякої узурпації немає. Є дії Конституції, є перший раз в історії незалежної України відповідальність частини парламенту, яка бере на себе цю відповідальність. Або взяла. З точки зору того, що «Президент втрачає вплив», в цьому вина тільки тієї політичної сили, яку я особисто вмовляв дуже довго і просив: «Не йдіть в опозицію». Це «Наша Україна», - заявив у своєму виступі Василь Цушко.
Аудиторія проголосувала наступним чином: 61% вважає, що узурпація влади з боку уряду є, а 39% - немає.
У передачі також прозвучала сенсаційна новина, що минулої п’ятниці у Лондоні від радіоактивного отруєння ізотопом «полоній 210» помер колишній офіцер ФСБ Олександр Литвиненко – близька людина Бориса Березовського. Далі більше: 1 грудня – Маріо Скарамелла – італійський експерт з питань безпеки також отруєний полонієм 210, і дуже небезпечна доза знаходиться в його тілі. Життя італійця під загрозою. У передсмертному листі Литвиненко звинуватив у тому, що з ним сталося, російську владу та особисто президента Путіна. Існує версія, що цей ізотоп був доставлений з Росії.
Під час обговорення цієї події з’ясувалося, що смерть колишнього офіцера може мати й український слід. Так, директор Інституту політичних досліджень Російської Федерації Сергій Марков повідомив, що «відомо, що останнім часом Борис Березовський неодноразово виступав зі звинуваченнями на адресу олігархів, близьких до Віктора Ющенка, звинувачуючи самого Віктора Ющенка у тому, що він давав їм гроші на «помаранчеву» революцію. Також ми знаємо, що Ющенко і його команда, здається, не виконали ті домовленості, які були у Березовського перед «помаранчевою» революцією». За його словами, також публікувалися документи про передачу Березовському частини будівельного ринку України. Саме звідси і народилася можливість якихось зв’язків.
Після тривалого обговорення цієї події студію покинув Василь Цушко, пославшись на те, «що з сусідами, можливо, і не зручно жити на одній площадці, але їх треба поважати. А ми маємо великого північного сусіда. І зараз я відчуваю себе учасником великої провокації, в яку втягуються люди… Ще коли я чую «український слід, інший» - це маячня». До пана міністра, проявивши політичну солідарність, приєднався Володимир Сівкович, заявивши наостанок, що «це помиї і всіх нас намагаються виваляти у них. Я не люблю брати участь у провокаціях».
Зал провів політиків оплесками, які аж ніяк не можна було назвати оваціями підтримки. Швидше, навпаки – зневаги. У мене ж склалося враження, що вони, як страуси, вирішили просто сховати голову в пісок.
Серед глядачів було також проведене традиційне опитування «Кому ви довіряєте сьогодні найбільше?». Результати наступні: 42% - нікому, 24% - опозиції, 23% - прем’єр-міністру та коаліції, 11% - Президенту. Слід також додати, що відповідь «нікому» лідирує ось уже кілька тижнів поспіль. Може, політикам пора нарешті залишити в стороні міжособистісні чвари і подумати про свою діяльність, згадати, що вони – слуги народу і обрані для того, щоб виконувати його волю…
Під час виступу біля вільного мікрофона звучали різні думки, та всі вони сходилися на тому, що «антикризова» коаліція справді-таки узурпує владу, і як висловився один з глядачів, «якщо Партія регіонів докупить ще 50 голосів у Верховній Раді, станеться непоправне – ми втратимо незалежність».
Київ-Тернопіль
Кількома словами
Ярослав Демидась. Тернопіль.
Грубо усунувши Луценка, потенційна диктатура робить йому великий авторитет, робить з нього сильного політичного противника, за яким можуть піти мільйони. Не треба боятися. Московська агентура наступає, а ми не здамося.
Олександр Ткаченко. Кіровоград. Я зробив для себе два відкриття сьогодні. Перше – те, що “Свобода слова” послала в нокдаун спробу узурпувати владу у вигляді двох фігур, які покинули нашу аудиторію. І друге – те, що наш президент зараз займає позицію, яку б я назвав не дія дня або не діяння. Тим самим перші стають останніми, незалежно від кольору і партійної приналежності... тим самим дають можливість прийти новим силам.
Враження від передачі
Маріан Шпікула, Член спілки журналістів України, м. Підволочиськ:
На мою думку, занадто багато часу було відведено смерті Литвиненка. Це частково дезорганізувало роботу. Я відчував внутрішній дискомфорт: «Чому так довго? Коли перейдемо до основного питання?» Хоча, можливо, в Савіка Шустера були якісь свої мотиви з цього приводу. А Василь Цушко та Володимир Сівкович скористалися тією незручністю, яка витала в повітрі, і красиво пішли, що, у підсумку, обернулося проти них.
У мене склалося хороше враження від В’ячеслава Кириленка та Олександра Турчинова – дуже цікаві люди, які, використовуючи влучні аргументи, вміло поклали на лопатки своїх опонентів.
Щодо члена фракції КПУ Олександра Голуба, то я не розумію, як можна так відверто «плювати» на людей, брехати їм в очі стосовно голодомору, який вже визнав геноцидом майже весь світ. Він – спадкоємець партії, яка закатувала понад 12 мільйонів чоловік, спадкоємець їхнього гріха.
Також протягом всієї передачі я спостерігав за ведучим Савіком Шустером і дійшов висновку, що він – дуже розумна людина, яка перебуває на своєму місці. Тому не дивно, що в цієї передачі такий величезний авторитет.
|
Дата: 10/01/2007 18:43 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
| Про що розповів архів УПА, знайдений в Озерній | У Канаді вийшов новий том «Літопису УПА». Документи цієї книги походять з архіву УПА, який понад 50 років пролежав закопаним в землі на подвір’ї Сафрона Кутного, мешканця села Озерна Зборівського райо Читати повністю>>
У Канаді вийшов новий том «Літопису УПА». Документи цієї книги походять з архіву УПА, який понад 50 років пролежав закопаним в землі на подвір’ї Сафрона Кутного, мешканця села Озерна Зборівського району Тернопільської області. Сам він дожив до оприлюднення архіву, але незадовго після цього помер.
Бідон з документами було викопано із землі 11 травня 2004 року і у вересні цього ж року ці матеріали були передані у Державний архів Тернопільської області. Копії ж Микола Кутний передав на зберігання і до архіву «Літопису УПА» при Університеті Торонто в Канаді, де вони й були видані двома товстенними томами.
У першому томі надруковано матеріали, що відносяться до діяльності Служби Безпеки ОУН Тернопільської області. Це протоколи зізнань, допитів осіб із середовища цивільного населення та підпілля, підозрюваних у співпраці з радянськими спецслужбами (органами міліції, державної безпеки тощо), виявлених агентів, секретних донощиків та протоколи засідань Теренового Організаційного Суду ОУН та протоколи смерті членів підпілля.
Саме в нашій області вперше вдалося віднайти такий великий пласт матеріалів, що стосується боротьби підпілля з радянською агентурою в одній із областей Західної України. З інших теренів подібні матеріали не перебільшують одного-двох документів.
Ця частина архіву має понад 1300 машинописних сторінок.
Як видно з текстів, радянські спецслужби мали досить детально розроблену схему боротьби з підпіллям, включно до фальшивих боївок СБ та переносних криївок.
Вражає, що попри це підпільна розвідка й контррозвідка працювала й надалі досить справно і, можна сказати, навіть професійно. Це доводить, що СБ на Тернопільщині мала певну інфраструктуру (криївки, обладнання та приміщення для веденя своєї роботи) та відповідними кадрами розвідників і слідчих. Допити й переслухання були не тільки запротоколовані, але й записані на друкарській машинці щонайменше у двох копіях.
Найбільше число справ СБ, майже одна четвертина, походить з Бережанщини. Саме тут містилися організаційні структури підпілля: Крайовий Провід, Головний Штаб УПА та референтури СБ і пропаганди. Тут також, аж до його смерті через зраду в січні 1947 р., діяв Референт СБ Проводу ОУН Микола Арсенич.
Методи допитів були різними, але дуже часто, як це виразно видно із протоколів, вживалися фізичні засоби для видобування інформацій. Можливо, не у всіх, але треба здогадуватися, в більшості випадків, розкриті й найбільш шкідливі аґенти радянських служб були знищені. Деякі протоколи про це дуже виразно говорять, але більшість про ці справи мовчать. Дуже можливо, що деякі аґенти, звербовані радянською безпекою серед сільського населення, були дуже низького рівня й ефективності, тому після допитів з відповідними погрозами відпущені. Одначе, про це також брак достовірної інформації. Не подається також інформація про перевербовку підпільною розвідкою розкритих радянських аґентів. Такі спроби, напевно, теж були, як це виразно видно з зізнань Петра А. Дужого.
Матеріали, зібрані у цьому томі, дають надзвичайно цікаву інформацію про протипідпільні заходи, здійснені радянськими органами внутрішніх справ та державної безпеки. Переслухання підозрюваних осіб слідчими СБ наочно показують різні засоби вербування, контролю та оперативного вживання аґентів у боротьбі з підпіллям.
Радянська влада після повернення в Україну відчувала брак детальної інформації стосовно сили, структури та організації українського визвольного руху. Військова розвідка, яка велася в боротьбі з УПА чи збройним підпілля ОУН, була явно недостатньою. Тому в усіх інструкціях з центру, як і в особистих виступах радянських керівників, наприклад М. Хрущова, наголошувалися пріоритети розбудови аґентури з ціллю пенетрації визвольного руху. Відповідальними за цю роботу було зроблено обласних та районних керівників НКВД/МВД-НКҐБ/МҐБ та оперативників ОББ. Спецгрупами, переважно, командувало 3 особи, що складалися з оперативників НКВД і СМЕРШ в ранзі не менш, як молодший лейтенант. Імена оперативників ОББ також появляються у різних звітах, що знаходяться в Архіві Внутрішніх Військ Української округи. Головним завданням аґентів ҐУББ були інфільтрація, саботаж, і ліквідація антирадянської опозиції. Треба сказати, що в цих заходах радянські спецслужби мали значні успіхи. Це видно теж із матеріалів цієї книги. У своїй роботі працівники «органів» застосовували усі знані їм прийоми у вербуванні осіб: заведення знайомств, контактів з поодинокими підпільниками часто у характері емісарів, інтенсивні дії такі як: шантаж, підкуп, переконування, афішування зради, створення або використання проблем на місці праці, плітки тощо. В більшості випадків початковий контакт з людьми здійснювали шляхом попереднього арешту й переважно досить скорого звільнення з підписанням заяви співпраці або і без неї. Дуже часто короткотривалі арешти або т.зв. виклики на «співбесіди» членів родин підпільників робилися аби кинути на них тінь. Це, в свою чергу, створювало поважні труднощі у роботі контррозвідувальних структур підпілля. Непродумані або невиважені акції проти підозрюваних у співпраці людей могли мати і часто мали дуже негативні наслідки для визвольного руху.
|
Дата: 10/01/2007 18:44 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Ярослав Геляс — перший український Гамлет | У Державному архіві Тернопільської області діє виставка «Життя присвячене театру». Приурочена вона 90-річчю від дня народження нашого земляка Ярослава Геляса. Про його життя та творчість, акторські та Читати повністю>>
У Державному архіві Тернопільської області діє виставка «Життя присвячене театру». Приурочена вона 90-річчю від дня народження нашого земляка Ярослава Геляса. Про його життя та творчість, акторські та режисерські здобутки розповідають численні документи, які зберігаються в архіві.
В експозиції виставки представлені рукописи і машинописи з авторськими правками режисерських примірників п’єс, буклети та афіші вистав і творчих вечорів, рецензії та відгуки на вистави, статті, інтерв’ю. Є і світлини Ярослава Геляса у ролях і сценах з вистав та кінофільмів, листування та інші архівні матеріали.
Як розповіла організатор виставки Людмила Волоцюга, Ярослав Геляс проявив себе і як досвідчений кіноактор. Бувало так, що знімається в кіностудії Довженка, а вечором уже виступає на сцені в Харкові. Це було надзвичайно важко, але як казав сам Геляс і надзвичайно цікаво. Ролі його були не менш цікаві. Він завжди намагався повністю розкрити душі тих героїв, яких грає.
У фільмі “Помилка Оноре де Бальзака” він зіграв Кароля Ганського, особу негативну. Глядачам запам`яталося те, як він емоційно зіграв цю роль.
В експозиції виставки є і статті, за якими можна прослідкувати його життєвий шлях. Великий майстер сцени, актор і режисер Ярослав Геляс народився 21 листопада 1916 р. в с. Терпилівка, тепер — Підволочиського району. Закінчував Тернопільську гімназію. Акторську діяльність розпочав у мандрівному театрі під керівництвом Б. Сарамаги, був хористом, робітником сцени, помічником режисера, контролером. Працював у мандрівній трупі ім. І. Тобілевича разом із М. Бенцалем, Л. Кривицькою, І. Рубчаком та іншими відомими галицькими акторами.
— Молодого юнака з чудовим голосом запросив до свого театру Йосип Стадник. Потім була робота в театрі ім. Лесі Українки у Львові. З того часу, як виступив у ролі Михайла Гурмана в “Украденому щасті”, каменярський дух став його супутником на все подальше творче життя, — додала Людмила.
Не змогла Людмила Волоцюга не згадати п’ять театральних сезонів, коли Геляс працював у театрах Києва, Львова, Одеси, творив із такими самобутніми режисерами, як М. Крушельницький, Г. Юра, В. Василько. За її словами, вони збагатили творчу палітру митця, вивели на шлях самобутності, високої акторської і режисерської майстерності.
Ярослав Геляс — перший український Гамлет на українській сцені. Уявити це допомагає картина художника Сахненка “Ярослав Геляс в ролі Гамлета”. Понад десять років мистецького життя Я. Геляс віддав Тернопільському театру ім. Т. Шевченка. Режисерським дебютом стала вистава “Ой, піду я в Бориславку” (за І. Франком), де він зіграв Івана Півторака.
Наслідуючи Л. Курбаса і М. Крушельницького, як головний режисер, готуючи нову зміну, будував театр прийдешнього. Це позначилось у роботі над виставою “Дай серцю волю, заведе в неволю” М. Кропивницького. Саме в цьому спектаклі, можливо, вперше з такою граничною визначеністю було відчутне формування власного режисерського почерку.
За словами організатора виставки, Тернопіль став своєрідною Меккою. На базі вистав театру влаштовували семінари, симпозіуми, фестивалі. Головний режисер створив новий тернопільський театр. Після Тернополя Ярослав Геляс 22 роки працював у Закарпатському українському музично-драматичному театрі в Ужгороді. Тут він створив ряд фундаментальних вистав: “97” М. Куліша, “Жменяки» О. Томчанія, О. Гриба, “Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, “Украдене щастя” І. Франка. У цій виставі Я. Геляс виступив як режисер і як виконавець ролі Миколи Задорожного. Роль, що супроводжувала його все творче життя, наче свідок зростання художнього хисту митця.
Довідка газети “НОВА ЕРА”
Вперше на українській сцені було створено образ Чацького за твором О. Грибоєдова “Лихо з розуму”. Саме тоді Ярослав Геляс став тим митцем, який тяжіє до поетичної театральної стилістики, актором романтичного складу. Відтак у цій ролі його й запримітив М. Крушельницький. У 1949 р. він запросив Геляса до Харкова. У ці роки зміцніла творча дружба Ярослава Геляса з курбасівцями, зокрема, з дружиною Леся Курбаса Валентиною Чистяковою. Вони були зайняті у виставі “Роки блукань” О. Арбузова.
Як кіноактор, Ярослав Геляс створив ряд яскравих образів: Нідова (“Чортова дюжина”), Романовського (“Дума про Британку”), Штефана Дзвінки (“Олекса Довбуш”), Івана Франка (“Родина Коцюбинських”), Ганського (“Помилка Оноре де Бальзака”), Михайла Павлика (“Іван Франко”).
Ярослав Геляс пішов з життя 6 жовтня 1992 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
|
Дата: 10/01/2007 18:47 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| У Ланівцях вшанували майстра гумору Павла Глазового | Минулої п`ятниці у Ланівцях відбувся вечір пам’яті майстра гумору та сатири Павла Глазового.
У районному будинку культури зібралося чимало ланівчан-шанувальників поета. Свято організував викла Читати повністю>>
Минулої п`ятниці у Ланівцях відбувся вечір пам’яті майстра гумору та сатири Павла Глазового.
У районному будинку культури зібралося чимало ланівчан-шанувальників поета. Свято організував викладач Ланівецького ПТУ №25 Василь Неручок. Школярі теж допомагали підготувати святкове дійство – розповідали про життєвий та творчий шлях письменника, декламували його гуморески.
Вшанувати пам’ять Глазового прийшли й старожителі міста, які пам’ятають гуморески ще за його життя.
- Павло Глазовий ніколи не був пошуковцем посад, звань, нагород, він дбав про людей. Тим надійнішою постає ця слава тепер. А народна шана - це, передовсім, природне відлуння на добро, яке ніс Павло Глазовий у світ, - розповідає ланівчанка Галина Дарморост.
З роками все гострішим стає перо славетного класика українського гумору. Не одне покоління сміялося і не одне покоління ще буде сміятися.
Павло Глазовий створив у своїх творах строкату й різноманітну галерею персонажів, що самі промовляють за себе, живуть своїм життям, постають такими, якими є: не кращими й не гіршими, але скрізь - справжніми. Котрі, то на жаль, то на радість, втілюють риси, характерні для свого часу і свого народу.
Учасники свята намагалися передати майстерність та справжній талант гумориста. Мабуть, кожен із присутніх у залі побачив відображену у гумористиці Глазового картину народного життя та його особливості: духовні, моральні, етичні, побутові... Про все це автор веде мову з усмішкою, іронією, часом легким сарказмом. Але ширше й важливіше - з великим і щирим уболіванням за людину, її життя, мову, Батьківщину... З гарячими думками про майбутнє, які зараз надзвичайно актуальні: чи збережуть українці своє рідне - слово, культуру, звичаї?
- Вісімдесятидволітній Павло Прокопович пам’ятав усе життя: «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне...» та «Життя ж – вогонь. У тім вогні серця людські палають…», - урочисто сказала ведуча свята. - Нехай же ці слова завжди звучать услід добрій пам’яті про нього, хай вплітаються у них «сміху іскорки ясні», які Павло Глазовий лишив по собі!
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. У 1950 — 1961 рр. — заступник головного редактора журналу “Перець”, згодом заступник головного редактора журналу “Мистецтво”. Друкується з 1940 року. Окремими виданнями вийшли: поема “Слався, Вітчизно моя!” (1958), поетичні збірки сатири та гумору “Великі цяці” (1956), “Карикатури з натури” (1963), “Коротко і ясно” (1965), “Щоб вам весело було” (1967), “Мініатюри та гуморески” (1968), жартівлива поема “Куміада” (1969), “Усмішки” (1971), книжки для дітей “Пушок і Дружок” (1957) та “Старі друзі” (1959), написані в співавторстві з Ф. Маківчуком, “Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника” (1958) — у співавторстві з Б. Чалим, “Іванець-Бігунець” (1963), “Як сторінка, то й картинка” (1964), “Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу” (1965), “Перченя” (1966)... та багато іншого - гарного і достойного.
Помер на 82-му році життя.
|
Дата: 10/01/2007 18:51 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| УКРАЇНСЬКИЙ КОЗАК З XX СТОЛІТТЯ | Козацька чайка "Пресвята Покрова" стрімко мчала вперед, борючись з морськими хвилями, але браві козаки не боялися випробувань, що не раз посилала морська стихія... Читати повністю>>
Козацька чайка "Пресвята Покрова" стрімко мчала вперед, борючись з морськими хвилями, але браві козаки не боялися випробувань, що не раз посилала морська стихія...
Ні,
це не спогад з далеких часів, коли по Україні лунала слава Запорізької Січі, ці
події відбувалися не так давно, - у 90-х роках XX століття, а одним із бравих
козаків був наш земляк, уродженець села Стіжок, що на Шумщині, тепер - житель
Лондона, Левко Тимощук.
Хоч і мешкає з сім′єю в Англії, щороку усі
разом приїжджають на Україну, у рідне село. Скориставшись такою нагодою,
запрошую "козака з XX століття" до розмови.
- Пане Левку, то як Ви потрапили у
таку козацьку історію, як осіли в Лондоні?
- Навчаючись у Львівському лісотехнічному
інституті, я, разом з друзями, став членом козацького товариства
"Кіш", засновництво якого тягнеться ще з відомого товариства
"Лев".
Ось тоді ми й збудували козацьку чайку
"Пресвята Покрова", привезли її до Києва і свою подорож почали з
Дніпра, а потім були Чорне та Середземне моря.
- Це, напевно, досить цікаво і
небезпечно? Поділіться враженнями...
- Звісно, що неодноразово траплялися
ситуації, коли над нами чатувала небезпека, але, як бачите, усе закінчилося
добре. А вражень багато. Ми побували у багатьох європейських країнах, і всюди
нас зустрічали по-різному. Найбільше про українських козаків знали у Туреччині,
і це не дивно, зважаючи на нашу історію. Тому й ставилися до нас не дуже
гостинно, бувало, що й камінням кидали. А ще у Туреччині ми відчували величезну
увагу з боку ЗМІ, в одній з газет навіть стаття з′явилася під інтригуючим
заголовком: "Козаки знову обстрілюють Стамбул".
- Думаю, читачам уже не терпиться
дізнатися: якою ж була мета отаких морських походів у ролі українських козаків?
- Найперше - спробувати козацького способу
життя. Ми ж подорожували у козацьких строях, з зачісками-оселедцями, з
гарматами, шаблями, пробували відтворити ту картину козацького життя, яку ще
описав Боплан.
Наступне, це те, що ми хотіли випробувати
цей корабель і пропагували його, адже Україна - усе-таки морська держава, а в
минулому козацькі чайки мали добру славу, були досить маневреними і
непотопаючими. Тобто, ми прагнули, щоб люди більше довідалися про чайку, а сам
корабель хотіли вписати у світовий каталог. Ну, й, звісно, подорожуючи, хотіли
на світ подивитися і себе показати.
- І що? Одного дня морські хвилі
прибили Вас до Англії, а там, виявляється, чекала майбутня дружина?
- Виходить, що так. У 1993 році ми відвідали
Англію, зустрілися з українською громадою. Там і запала мені у серце дівчина
Мирослава. Батько її був українцем, після Другої Світової війни емігрував з
рідної землі, а мати - англійка.
У 1996 році був мій останній морський похід
як капітана "Пресвятої Покрови" та отамана козацького товариства.
Тоді ми й одружилися.
- Живете в Англії, але, бачу, на
Україну тягне, адже щороку приїжджаєте у рідне село?
- Так, коли ми мали намір поєднати долі, я
своїй Мирославі казав: "Поїдеш жити в Україну - одружуся на тобі".
Зараз, коли є двоє діток - сини Сергійко та
Марко - розумію, де кращі і якісніші знання вони можуть отримати. Це ж скільки
людей платить великі гроші, аби їхні діти навчалися в Англії, а тут така
можливість. Тому живемо і в Лондоні, і в Україні.
- А діти українську мову знають?
- Звичайно, удома ми всі спілкуємося лише
українською, дуже багато дають поїздки на рідну землю, діти більше починають
розуміти слів, значень - природне мовне середовище робить свою справу.
- Пане Левку, чим займаєтеся у
Лондоні?
- Маю невелику будівельну фірму. Дружина -
біохімік, працює в інституті, де досліджують проблему тромбозів.
- Доля України Вас хвилює. А як в
Англії сприймали наші останні політичні події?
- Як і в усьому світі, Помаранчеву революцію
висвітлювали на першому місці усіх провідних газет та телеканалів. А українська
громада в Лондоні організовувала свій майдан. Щодня, після роботи, збиралися у
центрі, де розташовано найбільше українських установ, зокрема, українське
посольство, там височить пам′ятник Володимиру Великому, - мітингували,
оперативно передавали один одному найсвіжішу інформацію. Саме ці події змусили
мене встановити супутникове телебачення, і ми дивилися "5 канал". До
речі, англійська поліція ставилася до української громади з великим розумінням,
навіть спеціально перекрили рух транспорту на дорозі, коли ми ходили з
петиціями до Прем′єр-міністра, де просили підтримати демократичні перетворення
в Україні. Хто мав можливість, поїхав у Київ на Майдан, тоді ж ми зібрали до
100 тисяч доларів і передали у штаб "Нашої України".
Дуже нас схвилювала інавгурація Президента
Ющенка, незадовго після якої Віктор Андрійович приїхав з візитом в Англію, де
королева нагородила його орденом, який тільки-но започаткували. Тоді Ющенко
зустрівся з українською громадою в Лондоні і справив враження розумної людини,
з якою приємно спілкуватися.
- Від тих часів минуло не так вже й
багато часу, а політична ситуація в Україні змінилася. Як в Англії поставилися
до такого повороту подій?
- Уже після трьох місяців, які минули,
відколи в Англії побував Президент України, ми відчули, що щось не так на
рідній землі. Тоді мені довелося спілкуватися з провідною англійською
журналісткою, яка особисто знала Ющенка і була у нього під час хвороби,
викликаної отруєнням. І ось що вона сказала: біда в тому, що нова команда дуже
захопилася собою, а не проблемами народу. Тому в ситуації, яка склалася,
Президент вчинив правильно. Помилка в тому, що він дозволив такій ситуації
статися.
- У чому ж, на Вашу думку, прорахунок?
- Ющенко, як Президент, дав людям унікальну
можливість - самим вирішувати свою долю. А українці, замість того, щоб
скористатися цим шансом, звикли жити і робити по-старому. Мовляв, він
Президент, то й нехай вирішує. Ось, наприклад, питання формування коаліції. Ющенко
дав політикам усі важелі - домовляйтеся, об′єднуйтеся і працюйте для народу.
Але ця команда не закачала рукави, щоб важко працювати для України, а почалося
перетягування каната, залюбування собою - ось в чому біда. Та й Президент часто
дозволяв собі неаргументовані рішення та суперечливі вислови.
Недостатньою була і кадрова політика.
Скажімо, приїхали ми в один райцентр, а там голову адміністрації призначили за
те, що відправив на Київ кілька КАМАЗів з продуктами під час Помаранчевих
подій, а сам він - фермер, звик працювати в полі, туди його й тягне. Тобто,
забули про таке поняття, як професійність.
- Що ж робити в такій ситуації
українцям?
- Не дивитися ні на кого і ні на що. На
місцях - брати владу у руки і керувати. Не чекати, що скажуть з Києва, бо я й
не знаю, коли там до чогось розумного додумаються. Адже увесь нинішній
український політикум - як колода карт, яка вже настільки перетасована, що одні
і ті ж обличчя стають то королями, то шістками, а змін - ніяких. У владу мають
прийти зовсім нові люди. А ми всі маємо починати з себе, адже ні Ющенко, ні Юля
не прийдуть і не посадять тобі квітничка, цукру даремно не дадуть - мусимо
працювати самі для себе. Порятунок України - в дітях. Це варто усвідомити,
адже, на жаль, сьогодні виховний процес, співпраця школи з батьками бажають
кращого.
- Пане Левку, що побажаєте своїм
землякам?
- Щоб справді мати незалежну Україну,
потрібно наповнювати це поняття реальним змістом. Щоб це слово не було для
багатьох українців як матюк, щоб кожен міг гордо заявити: "Я -
українець". Наш порятунок - у громадах, у поверненні до господаря, адже
село сьогодні у жалюгідному стані, молодь сюди не повертається. Люди понабирали
землі, а хіба обробляють її професійно, усе, вибачте, переводиться у гній. Тому
з часом у села, де є родючі землі, мусить прийти господар.
З паном Левком можна ще довго спілкуватися,
адже це - людина, у якої маса захоплень, цікавих думок. Він дописує до газети
української громади у Лондоні "Українська думка", де порушує важливі
проблеми, зокрема, щодо виховання дітей, пише вірші. Розказати про все -
забракне газетної площі.
Відвідавши рідну оселю, пан Левко разом з
сім′єю повернувся у Лондон, де його чекає робота, але серце Левка Тимощука
залишиться тут, в Україні, у Стіжку. А хата, яку збудував біля батьківської
оселі, знову чекатиме його приїзду на рідну землю.
|
Дата: 11/01/2007 11:29 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Хто поїде на Всесвітню олімпіаду з хіп-хопу, визначали у Тернополі | Перша Українська олімпіада танцювального мистецтва “Танцюючі зірки — 2006” проходила у Тернополі 1-3 грудня у палаці культури “Березіль”. Її мета — визначити найкращих серед учасників конкурсу, які пр Читати повністю>>
Перша Українська олімпіада танцювального мистецтва “Танцюючі зірки — 2006” проходила у Тернополі 1-3 грудня у палаці культури “Березіль”. Її мета — визначити найкращих серед учасників конкурсу, які представлятимуть Україну на всесвітніх танцювальних чемпіонатах, заохотити молодь до здорового способу життя. В рамках олімпіади проводився чемпіонат України з машинних танців та Чемпіонат України з хіп-хопу.
Протягом трьох днів шанувальники сучасних танців мали можливість подивитися на справжнє шоу. Змагання відбувалися у напрямках хіп-хопу, диско, брейк-дансу, електрік-бугі, танцювального шоу, диско-шоу, стріт-шоу, танцю живота, техно, данс-шоу та машинних танців. Учасники були розділені за віковими категоріями — від 5 до 25 років. Оцінювали конкурс судді міжнародної категорії. Серед них два президенти представляють Українську International Dance Organization.
Як розповів президент Української федерації сучасного танцю, президент Тернопільського танцювального центру “Стиль”, засновник і організатор Української олімпіади танцювального мистецтва “Танцюючі зірки — 2006” Павло Бойко, олімпіада готувалася пів року. Планувалося, що у конкурсі візьмуть участь 40 колективів. Проте, через велику кількість заявок, було розширено колектив до 80-ти. Показати і розкрити свої таланти приїхали діти з 19 областей України. Учасники змагалися у соло, дуетах, малих групах, командах та формейшинах.
Місце проведення змагань обрали з ініцівтиви Павла Ігоривича.
Найскладніший танець, який виконували учасники конкурсу — брейк-данс.
Він, за словами президента Української ради танцю, почесного президента Української федерації сучасного танцю, головного судді Української олімпіади танцювального мистецтва “Танцюючі зірки” Ірени Буль, найнебезпечніший серед усіх сучасних танців. Проте, чимало тренерів цього не усвідомлюють і навчають некваліфікованого танцю дітей. До 12 років взагалі заборонено займатися брейк-дансом, адже організм людини ще не сформований. Через це буває багато травм. Це ціла, наука, тому вчити дітей треба поступово.
Увагу публіки у залі завоював танець живота. Ірена Буль каже, що він найпопулярніший серед сучасних танців. Крім красивих жестів, танець живота використовується ще й у лікувальних цілях.
А машинні танці, які виконували в останній день олімпіади, на українській сцені з’явилися недавно. Павло Бойко каже, що в цьому шоу вони почали лише пробувати їх вводити. Вперше у Гамбурзі пройде чемпіонат з цього виду танцю.
Українська олімпіада відбувалася за такою структурою: перша ліга, відбіркові тури вищої ліги та вища ліга , фінал. Спочатку іде парад учасників, тоді кожен виконує по одному танцю. За ними уважно слідкують судді, які пізніше виставляють бали ( максимальна кількість — 30 балів).
Кажуть, що займатися бальними танцями не вигідно. А все тому, що дуже дорого обходяться. Проте, як розповіли судді, сучасні танці теж не з дешевих. Для дитини потрібно купити спеціальні кросівки, вартість яких висока, спеціальний одяг. Самі уроки вартують чимало. тому дозволити собі може не кожен.
|
Дата: 11/01/2007 11:34 | Категорія: Культура | Автор: novaera |
| Гендерна політика ще досі має жіноче обличчя | Моє особисте ознайомлення із ґендерною проблематикою розпочалося ще в студентські роки у Львівському університеті імені Івана Франка зі статті Марти Богачевської-Хом’як „Тендер довкола ґендеру”. Сього Читати повністю>>
Моє особисте ознайомлення із ґендерною проблематикою розпочалося ще в студентські роки у Львівському університеті імені Івана Франка зі статті Марти Богачевської-Хом’як „Тендер довкола ґендеру”. Сьогодні принципи ґендерного паритету стали визначальними у суспільних стосунках. Одним із досягнень у діяльності міжнародних і українських громадських організацій стало те, що прийнято ряд законів у нашій державі щодо ґендерної рівності і попередження домашнього насильства. А наприкінці листопада 2006 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на теми «Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження ґендерного насильства» та «Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи».
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів, центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, дипломатичного корпусу, акредитованих в Україні міжнародних організацій, громадських організацій. Учасники парламентських слухань на знак солідарності з жертвами ґендерного насильства прикріпили білі стрічки. Потрібно сказати, що представників громадського сектору було найбільше, оскільки вони щоденно працюють над подоланням ґендерної нерівності. Тернопільську область представляли начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Володимир Росоловський, Анна Зварич (Духовний центр родини «Теотокос»), Ольга Чайківська (ТХС «Християнська родина»), Володимир Ханас (ТМГО «Адаптаційний чоловічий центр»), Світлана Вихор (науковий співробітник Центру ґендерних студій ТНПУ), Яніна Чайківська (ТМГО «Мистецтво жити»).
Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк повідомив, що однією з причин проведення парламентських слухань є резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи "Парламенти, об′єднані для подолання побутового насильства над жінками", в якій ПАРЄ звернулася до всіх парламентів країн-учасниць Ради Європи розпочати пан-європейську кампанію проти насильства над жінками. Ця кампанія триватиме до березня 2008 року. А.Мартинюк зазначив: "Рано чи пізно ми доб′ємося того, що у цій залі будуть переважати жінки, і тоді ми будемо приймати мудріші, зрозуміліші закони. Але це буде не завтра і не післязавтра. Доки у нас переважають чоловіки, і дуже суттєво переважають, добитися змін в законодавстві буде дуже важко, проте жіноцтво надзвичайно наполегливе і перемога однаково буде за вами".
Насильство щодо жінок і особливо насильство в сім′ї є значною проблемою для нашої держави. Її масштаби викликають серйозну стурбованість у суспільстві. Виступаючі з першого питання наводили дані, згідно з якими за 2005 рік в Україні було скоєно 604 вбивства на сімейно-побутовому ґрунті, що складає 19 відсотків розслідуваних вбивств. За цей же час на сімейно-побутовому рівні спричинено 884 тяжких тілесних ушкодження, що складає 18,3 відсотка від усіх таких розслідуваних злочинів.
Причинами прояву насильства в сім′ї, наголошували учасники слухань, є психологічні чинники: психічні розлади, високий рівень агресії, власний негативний досвід дитинства, низька самооцінка осіб; соціальні чинники: патріархальна культура, нерівномірний розподіл влади між чоловіками і жінками, стереотипність уявлень про ролі в сім′ї та виховання дітей; високий рівень алкоголізації населення; поширення наркоманії та економічні чинники: зниження рівня життя частини населення, безробіття, соціально-побутова невлаштованість.
При обговоренні іншої теми парламентських слухань - про рівні права та можливості в Україні, народний депутат Оксана Білозір наголосила, що питання забезпечення рівних прав і рівних можливостей - це не жіночі питання, це питання рівних і збалансованих ролей чоловіків і жінок. Доповідач розглянула такі актуальні проблеми, як низька активність жінки, інформування суспільства, соціальний статус, соціальне забезпечення, соціальні гарантії.
Про це говорили також народний депутат Лілія Григорович, Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Іван Бондарчук, заступник міністра юстиції Лідія Горбунова, почесний голова Всеукраїнського жіночого товариства імені О.Теліги Ольга Кобець, народний депутат Галина Гармаш, перший заступник голови спілки жінок України, головний редактор журналу "Жінка" Лідія Мазур, керівник Програми рівних можливостей ПРООН Лариса Кобелянська, Голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський жіночий центр інформації та соціально-економічної адаптації" Людмила Лобанова, виконавчий директор Українського жіночого фонду Наталя Кравченко та інші.
За останні 5-6 років кількість громадських організацій в Україні, які вивчають тендерні стереотипи, проводять тренінги із ґендерної рівності, значно побільшало. Але досі ґендерна тематика має виключно жіноче обличчя. Участь чоловіків у подібних слуханнях і заходах рівноцінна участі українських жінок у політиці, у парламенті і т.д.
|
Дата: 11/01/2007 11:36 | Категорія: Політика | Автор: novaera |
<[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30][31][32][33][34][35][36][37][38][39][40][41][42][43][44][45][46]> |
|
